Рішення № 105990565, 27.07.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2022 року м. Київ № 826/17943/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Побутсервіс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкової вимоги, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Побутсервіс" (далі - позивач, ДП "Побутсервіс") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання незаконною та скасування податкової вимоги від 20.06.2014 №10945-25, визнання протиправними дій щодо нарахування пені з податку на прибуток підприємств у розмірі 18 151,79 грн. і списання грошових коштів у розмірі 223,40 грн., зобов`язання скасувати нараховану пеню та відновити списану суму.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій контролюючого органу щодо нарахування позивачу пені з податку на прибуток підприємств у розмірі 18 151,79 грн. та списання грошових коштів у розмірі 223,40 грн. з особового рахунку з податку на прибуток позивача в рахунок часткового погашення пені, оскільки, 15 липня 2014 року ДП «Побутсервіс» подало до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік. Позивач стверджує, що ним виправлено технічну помилку шляхом подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав того, що контролюючим органом правомірно встановлено порушення вимог законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.09.2019 зазначені судові рішення першої та апеляційної інстанції скасовано, направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи на новий судовий розгляд справу Верховний Суд зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції не було досліджено та надано належну оцінку фактичним обставин справи, зокрема, здійсненню позивачем сплати податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 20 029,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 178 від 11.03.2014, що є визначальним при встановлені наявності правових підстав у контролюючого органу для нарахування пені або їх відсутності, враховуючи положення підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин),

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2019 справу прийнято до провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2019 замінено Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Головне управління ДФС у м. Києві.

На виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2019 відповідачем подано письмові пояснення стосовно відображення у обліковій картці ДП "Побутсервіс" з податку на прибуток за 2014 рік операцій на суму 20029,00 грн. та 223,40 грн. та документи на підстав яких було нараховано/зменшено суми переплати/недоїмки на вказані суми.

Суд також зазначає, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18,12.2018 № 1200).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019р. № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.

Згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019р. № 537, утворено, зокрема, Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019р. № 537, Головне управління ДФС у м. Києві реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

При цьому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. № 682-р «Питання Державної податкової служби» передано Державній податковій службі функції з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" (далі - Постанова № 893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно з абзацом 3 пункту 2 Постанови № 893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 постанови № 893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" (далі - Наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, розпочато з 01.01.2021.

Крім того, з метою реалізації Постанови № 893 та враховуючи наказ Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 № 643 "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС" та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.

У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.10.2020 внесено рішення №1000741100011086626 засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Таким чином, з 22.10.2020 Головне управління ДПС у м. Києві перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.

Водночас, 30.09.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1000741030008085321 про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни як сторони у справі, а саме Головне управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) замінити на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44116011, вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04655).

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Дочірнє підприємство "Побутсервіс" 03.03.2014 подало до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві засобами електронного зв`язку податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (а.с. 11, 13-27).

В рядку 04 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування) Позивачем не було вказано розмір витрат (а.с. 61), що призвело до завищення розміру нарахованого податку на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 14 податкової декларації).

Відповідач 20.06.2014 виніс податкову вимогу № 10945-25 на суму 464 940,60 грн., у зв`язку з тим, що за ДП «Побутсервіс» значилась недоїмка у розмірі 464 940,60 грн. Вказана податкова вимога була отримана позивачем 10.07.2014.

ДП "Побутсервіс" 15.07.2014 подало до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, згідно якої позивач в рядку 04 декларації (витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування) зазначив суму в розмірі 2 149 766,00 грн. (а.с. 68).

Згідно облікової картки ДП «Побутсервіс» з податку на прибуток підприємств, за позивачем з 11.03.2014 по 15.07.2014 обліковувалася недоїмка в розмірі 464 940,60 грн. та пеня - 18 151,79 грн., яка була зменшена на 223,40 грн., у зв`язку із наявною у позивача переплатою.

Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача та податковою вимогою від 20.06.2014 року № 10945-25 звернувся з відповідним позовом до суду.

Відповідно до підпунктів 14.1.39, 14.1.156, 14.1.162, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 50.1 статті 50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 129.1, 129.3, 129.4 статті 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;

у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

у день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Нарахування пені закінчується:

у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань;

у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Згідно пункту 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Наведені приписи ПК України свідчать, що визначальним при встановлені наявності правових підстав у контролюючого органу для нарахування пені або їх відсутності, враховуючи положення підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), є здійсненню фактичної сплати податку підприємством.

Як вбачається з матеріалів справи, після подання позивачем 03.03.2014 з помилкою податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік, ДП «Побутсервіс» 11.03.2014 сплачено податок на прибуток за 2013 рік у розмірі 20 029,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 178 від 11.03.2014 (а.с. 42).

Наведені докази в своїй сукупності свідчать, що визначена позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за 2013 рік сума податкового зобов`язання (рядок 14), з урахуванням виправлення, в розмірі 20 029,00 грн. була сплачена ДП «Побутсервіс» до бюджету у повному обсязі та у строки встановлені ПК України.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись положеннями статей 52, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.06.2014 №10945-25.

3. Визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо нарахування Дочірньому підприємству "Побутсервіс" пені з податку на прибуток підприємств у розмірі 18 151,79 грн. і списання грошових коштів у розмірі 223,40 грн.

4. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві скасувати нараховану пеню з податку на прибуток підприємств у розмірі 18 151,79 грн. та відновити списану суму у розмірі 223,40 грн.

5. Присудити на користь Дочірнього підприємства "Побутсервіс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 560,50 грн. (п`ятсот шістдесят гривень 50 копійок).

Позивач: Дочірнє підприємство "Побутсервіс" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 146; код ЄДРПОУ 23730379).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Н.М. Клименчук