Рішення № 105990465, 28.07.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2022 року м. Київ № 640/13131/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 та виплачувати призначену пенсію з 02.07.2020 року - неправомірними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплачувати ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 02.07.2020.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2; під час звернення до відповідача за призначенням пенсії ним надані всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2021 відкрито спрощене провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що оскаржувана відмова у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 є правомірною, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи за Списком №2 (12 років 6 місяців).

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній наполягав на обґрунтованості позовних вимог.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Із заявою про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи до суду не звертались.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 23.11.2001 Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Відповідно до відомостей про роботу, які містяться у трудовій книжці позивача, ОСОБА_1 , зокрема:

- з 13.08.1981 по 10.10.1982 позивач працював на посаді слюсаря першого розряду, а з 01.05.1982 слюсаря другого розряду дільниці №1 УПТК Тресту «Київліфт»;

- з 18.10.1982 по 17.10.1985 позивач проходив службу в лавах Збройних Сил України;

- з 09.01.1986 по 14.09.1993 позивач працював на посаді слюсаря збиральника радіоапаратури на Заводі вимірювальної апаратури «Буревісник»;

- з 16.09.1993 по 27.02.2011 позивач працював на посаді слюсаря по обслуговуванню теплових мереж V групи в районі теплових мереж №6 Підприємства Київських теплових мереж;

- з 28.02.2011 по 03.04.2011 позивач працював на посаді слюсаря з обслуговування теплових мереж V групи кваліфікації в роботі теплових мереж №6;

- з 04.04.2011 по 28.02.2013 позивач працював на посаді слюсаря з обслуговування теплових мереж зайнятим на підземних трубопроводах, мережах і каналах на ділянках до місць розмежування з абонентами V групи кваліфікації в роботі;

- з 01.03.2013 по 30.04.2018 позивач працював на посаді слюсаря з обслуговування теплових мереж зайнятим на підземних трубопроводах, мережах і каналах на ділянках до місць розмежування з абонентами V групи кваліфікації дільниці з експлуатації магістральних мереж та розподільчих мереж №1 району теплових мереж «Троєщина» філіалу «Теплові мережі Київенерго ПАТ «Київенерго»;

- з 02.05.2018 по 31.05.2020 позивач працював на посаді слюсаря з обслуговування теплових мереж зайнятим на підземних трубопроводах, камерах і каналах на ділянках до місць розмежування з абонентами V групи кваліфікації дільниці з експлуатації теплових мереж №1 району теплових мереж «Троєщина».

Згідно з записами трудової книжки позивача також установлено, що 01.10.1995 Підприємство Київські теплові мережі виробничого енергетичного об`єднання «Київенерго» перейменовано в Київські теплові мережі Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»; 01.07.1998 Київські теплові мережі Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» перейменовано в Теплові мережі Київенерго Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»; 13.04.2011 Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго» перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Київенерго»; 16.06.2011 філіалу «Теплові мережі Київенерго» змінено назву на філіал «Київенерго» Публічного акціонерного товариство «Київенерго».

З довідки Публічного акціонерного товариства «Київенерго» від 31.03.2013 №1373-к вбачається, що з 01.03.2013 ОСОБА_1 слюсаря з обслуговування теплових мереж зайнятого на підземних трубопроводах, мережах і каналах на ділянках до місць розмежування з абонентами V групи кваліфікації дільниці з експлуатації магістральних мереж та розподільчих мереж №1 району теплових мереж «Троєщина», умови праці - шкідливі та важкі, умови переводу - безстроково, режим роботи - повний робочий день та тиждень, із філіалу «Теплові мережі Київенерго ПАТ «Київенерго».

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування до вересня 2019 року включно у відповідача облікований спецстаж (код підстави для обліку спецстажу ЗП3013Б1) страхувальник Філіал «Теплові мережі Київенерго», Публічне акціонерне товариство «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» - 20 років 9 місяців.

ОСОБА_1 досяг 55-річного віку, у зв`язку з чим 02.07.2020 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 27.07.2020 №2600-0314-8/102828 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У листі зазначено, що відповідно до наданих документів про стаж: трудова книжка, військовий квиток, особова картка, накази з особового складу, архівна довідка про перейменування, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера загальний страховий стаж складає 38 років 06 місяців 20 днів, а пільговий стаж за Списком №2 відсутній.

Для призначення пенсії на пільгових умовах не надано довідки, що підтверджує стаж зі шкідливими умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Оскільки відсутній необхідний пільговий стаж (12 років 6 місяців) за Списком №2, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно заяви від 02.07.2020 відмовлено.

Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Частиною першою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, для призначення пенсії на пільгових умовах у період до 01 квітня 2024 року для чоловіків необхідним є: наявність стажу роботи 30 років на дату досягнення 55 років, з них 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 9 Порядку № 383 встановлено, що пенсії за сумісними роботами, професіями та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених Списками, призначаються, зокрема, за Списком № 2, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку №1, а інша в Списку № 2.

Суд звертає увагу, що відповідач не заперечує наявність у позивача достатнього загального стажу та досягнення позивачем віку для призначення пенсії на пільгових умовах, а, отже, спірним є наявність у позивача стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Як встановив суд, спірними періодами роботи позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці є періоди його роботи:

- з 16.09.1993 по 27.02.2011 на посаді слюсаря по обслуговуванню теплових мереж V групи в районі теплових мереж №6 Підприємства Київських теплових мереж;

- з 28.02.2011 по 03.04.2011 на посаді слюсаря з обслуговування теплових мереж V групи кваліфікації в роботі теплових мереж №6;

- з 04.04.2011 по 28.02.2013 на посаді слюсаря з обслуговування теплових мереж зайнятим на підземних трубопроводах, мережах і каналах на ділянках до місць розмежування з абонентами V групи кваліфікації в роботі;

- з 01.03.2013 по 30.04.2018 на посаді слюсаря з обслуговування теплових мереж зайнятим на підземних трубопроводах, мережах і каналах на ділянках до місць розмежування з абонентами V групи кваліфікації дільниці з експлуатації магістральних мереж та розподільчих мереж №1 району теплових мереж «Троєщина» філіалу «Теплові мережі Київенерго ПАТ «Київенерго»;

- з 02.05.2018 по 31.05.2020 на посаді слюсаря з обслуговування теплових мереж зайнятим на підземних трубопроводах, камерах і каналах на ділянках до місць розмежування з абонентами V групи кваліфікації дільниці з експлуатації теплових мереж №1 району теплових мереж «Троєщина».

В зазначені періоди роботи позивача чинними були:

- Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10;

- Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994.

Професія слюсаря по обслуговуванню теплових мереж віднесена до професій і посад із важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 (розділ XIII «Електростанції, Енергопоїзди, паросилове господарство» позиція 2140000а-18505 «Слюсар по обслуговуванню теплових мереж, постійно зайнятих на підземних трубопроводах, камерах і каналах до місць розмежування з абонентами»); Списку №2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 (розділ XIII «Електростанції, Енергопоїзди, паросилове господарство» позиція 2140000а-18505 «Слюсарі по обслуговуванню теплових мереж, слюсарі по обслуговуванню підземних теплопроводів і споруд теплових мереж, слюсарі-обхідники при обслуговуванні підземних теплопроводів, постійно зайняті на підземних трубопроводах, камерах і каналах до місць розмежування з абонентами»).

Отже, професія слюсаря по обслуговуванню теплових мереж внесена до Списку №2 та, відповідно до пункту 3 Порядку №383, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Порядку №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні позивача до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії позивачем подана копія трудової книжки, в якій містяться записи про періоди роботи позивача слюсарем по обслуговуванню теплових мереж, а також посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, записи завірені підписом повноважних осіб та печаткою, не містять виправлень, тобто оформлені належним чином.

Необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм Порядку №637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

У свою чергу, позивачем надано трудову книжку, яка є єдиним і беззаперечним доказом, що останній має право на пенсію відповідно до вищезазначених правових норм чинного законодавства.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі №156/173/17.

Суд звертає увагу на те, що з боку відповідача відсутні будь-які зауваження щодо правильності заповнення трудової книжки позивача чи наявності інших обставин, які б могли викликати обґрунтовані сумніви у достовірності зазначених у ній даних.

Ураховуючи викладене, та зважаючи на підтвердження пільгового стажу роботи позивача записами в його трудовій книжці, потреба у наданні уточнюючих довідок з підприємства відсутня.

Судом також з матеріалів справи установлено, що право позивача на віднесення його трудового стажу за спірний період до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, підтверджено за результатами здійснення атестації робочого місця, що підтверджується наказами ПАТ «Київенерго» від 13.02.1996 №23, від 22.03.2000 № 53, від 15.03.2002 № 51, від 31.10.2003 № 215, від 12.07.2005 № 144, від 27.01.2010 № 29, від 25.09.2014 № 1814.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до спеціального стажу позивача має бути зарахований стаж за періоди його роботи:

- з 16.09.1993 по 27.02.2011 на посаді слюсаря по обслуговуванню теплових мереж V групи в районі теплових мереж №6 Підприємства Київських теплових мереж;

- з 28.02.2011 по 03.04.2011 на посаді слюсаря з обслуговування теплових мереж V групи кваліфікації в роботі теплових мереж №6;

- з 04.04.2011 по 28.02.2013 на посаді слюсаря з обслуговування теплових мереж зайнятим на підземних трубопроводах, мережах і каналах на ділянках до місць розмежування з абонентами V групи кваліфікації в роботі;

- з 01.03.2013 по 30.04.2018 на посаді слюсаря з обслуговування теплових мереж зайнятим на підземних трубопроводах, мережах і каналах на ділянках до місць розмежування з абонентами V групи кваліфікації дільниці з експлуатації магістральних мереж та розподільчих мереж №1 району теплових мереж «Троєщина» філіалу «Теплові мережі Київенерго ПАТ «Київенерго»;

- з 02.05.2018 по 31.05.2020 на посаді слюсаря з обслуговування теплових мереж зайнятим на підземних трубопроводах, камерах і каналах на ділянках до місць розмежування з абонентами V групи кваліфікації дільниці з експлуатації теплових мереж №1 району теплових мереж «Троєщина».

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 про ОСОБА_1 в графі «Відомості по спеціальному стажу» вбачається, що у період з 1998 року по вересень 2019 року позивачу враховано спецстаж за кодом ЗП3013Б1.

Наказом Мінфіну від 14.04.2015 №435 (зі змінами) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, згідно з яким підстави ЗП3013Б1 - це працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.

Отже, пільговий стаж роботи позивача, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, становить 20 років 09 місяців 00 днів.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 та виплачувати призначену пенсію з 02.07.2020 неправомірними.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відмова відповідача у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 оформлена листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 27.07.2020 №2600-0314-8/102828, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У зв`язку з цим, з метою належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати, викладене у листі від 27.07.2020 №2600-0314-8/102828, рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 02.07.2020, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком 02.07.2020.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Тобто, прийняття рішення про призначення пенсії віднесено до компетенції органів Пенсійного фонду України.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи.

У даному випадку, відповідачем не враховано, що визначальним фактом для призначення пенсії на пільгових умовах є підтвердження зайнятості особи на відповідних роботах, а тому відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв незаконно та протиправно.

При цьому, суд зазначає, що вищезазначені обставини та встановлені судом факти дають підстави для зобов`язання відповідача призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах з дня звернення позивача за пенсією.

З урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати призначити та провести виплату ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення за призначенням пенсії, тобто з 02.07.2020.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи установлено, що під час звернення з адміністративним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 2-5, 19, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати, викладене в листі від 27.07.2020 №2600-0314-8/102828, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 02.07.2020 призначити і провести виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Т.П. Балась