Рішення № 105989693, 31.08.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2360/22

31 серпня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника адвоката Вальчук Мирославу Миколаївну звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:

визнати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії №192350002262 від 30.03.2022 неправомірним;

зобов`язати зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи, вказані у трудовій книжці НОМЕР_1 з 10.03.1980 по 06.08.1984, з 06.08.1984 по 12.12.1984, з 15.01.1986 по 17.03.1988, з 21.03.1988 по 11.04.1989, з 03.09.1990 по 25.08.1993, з 14.06.1993 по 26.04.1995, з 01.06.1998 по 29.06.2011 та призначити пенсію за віком з 01.01.2022 (з моменту настання права на пенсію).

В обґрунтування позову вказує, що звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, однак їй було відмовлено в призначенні пенсії та не зараховано до страхового стажу періоди роботи по записах трудової книжки, оскільки дописано дату народження власника трудової книжки, а також записи про зміну прізвищ не відповідають пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі - Інструкція №58).

При цьому позивач наголошує, що недоліки у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи до її страхового стажу, відтак вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення відповідача №192350002262 від 30.03.2022.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

14.07.2022 від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому, зокрема, вказано, що позивач 21.03.2022 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №192350002262 від 30.03.2022 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком.

Представник відповідача звертає увагу, що трудова книжка позивача НОМЕР_2 не є належним документом, оскільки на її титульній сторінці дописано дату народження власника трудової книжки, а також записи про зміну прізвищ не відповідають пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

Таким чином, на момент звернення за призначенням пенсії загальний страховий стаж ОСОБА_1 , підтверджений належними документами, складає 25 років 06 місяців 25 днів, тому підстави для призначення пенсії за віком відсутні.

З огляду на вказане просить відмовити у задоволенні позову повністю (а.с.47-48).

Ухвалою суду від 09.08.2022 залучено до участі в цій адміністративній справі другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

25.08.2022 від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надійшов відзив на позов, у якому, серед іншого, вказано, що 21.03.2022 ОСОБА_1 звернулася до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №192350002262 від 30.03.2022 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Згідно поданих документів страховий стаж позивача становить 25 років 06 місяців 25 днів.

Головним управлінням Пенсійного фонду у Волинській області не зараховано до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки на її титульній сторінці дописано дату народження власника трудової книжки, а також записи про зміну прізвищ не відповідають вимогам пункту 2.13 Інструкції №58.

Так, при аналізі та правовій оцінці поданих до заяви документів, а саме трудової книжки НОМЕР_3 встановлено, що на титульній сторінці трудової книжки дописано дату народження власника трудової книжки чорнилом іншого кольору, внесене виправлення не завірено у встановленому порядку, а також записи про зміну прізвищ не відповідають вимогам пункту 2.13 Інструкції №58 (не вказані дати документів, на підставі яких внесена інформація про зміну прізвищ, вказане в трудовій книжці прізвище, не відповідає іншим документам, а саме: в трудовій книжці вказано прізвище „ ОСОБА_2 ", тоді як у рішенні Лановецького районного народного суду Тернопільської області вказане прізвище „ ОСОБА_3 ).

Виходячи з вищевикладеного, Головним управління Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення №192350002262 від 30.03.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком.

Також представник відповідача зауважує, що у зв`язку із неподанням позивачем у трьохмісячний термін з дня звернення із заявою документів про стаж роботи, уточнюючих довідок, інших документів, які б підтверджували правильність написання прізвища, підстави для призначення пенсії позивачу з 01.01.2022 відсутні.

Враховуючи вказане, представник відповідача стверджує, що орган Пенсійного фонду України діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і жодним чином не вчиняв дій, спрямованих на порушення прав та законних інтересів позивача, відтак просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.67-69).

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), після досягнення віку 60 років, 21.03.2022 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.50-51), до якої додала необхідні документи, що вбачається з розписки-повідомлення (а.с.52-54).

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №192350002262 від 30.03.2022 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У рішенні вказано, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 25 років 06 місяців 25 днів.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки дописано дату народження, а також записи про зміну прізвищ не відповідають вимогам пункту 2.13 Інструкції №58.

Для врахування періодів роботи згідно довідок про стаж: № 72 від 22.12.2021, №7, №8 від 17.01.2022, №38 від 22.12.2021, №5 від 23.09.2021, №2 від 18.01.2022 - потрібно документально підтвердити всі зміни прізвищ (а.с.29, 40 зворот).

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 04.04.2022 (а.с.40).

Позивач не погоджується з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, вважає його протиправним та таким, що порушує її право на соціальний захист, а тому звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення, дії відповідачів як суб`єктів владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону N 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Судом досліджено записи трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 (а.с.14-20).

Розділ Відомості про роботу трудової книжки позивача містить такі записи щодо спірних періодів її трудової діяльності:

10.03.1980, прийнята учнем-офіціантом індивідуального навчання строком на 1 місяць у Лановецьке об`єднання підприємств громадського харчування;

10.04.1980, переведена офіціанткою ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;

06.08.1984, звільнена з роботи по ст. 38 КЗпП УРСР за власним бажанням;

06.08.1984, призначена на посаду помічника кухаря дитячого садка «Берізка» м. Ланівці;

12.12.1984, звільнена з роботи по ст. 38 КЗпП УРСР за власним бажанням у зв`язку з виїздом;

15.01.1986, прийнята на роботу молодшим продавцем в Об`єднання по торгівлі непродовольчими товарами Лановецького РайСТ;

17.03.1988, звільнена з роботи по ст. 38 КЗпП УРСР за власним бажанням;

21.03.1988, прийнята тимчасово виконуючою обов`язки інспектора відділу Лановецького відділення Ощадного банку СРСР;

11.04.1989, звільнена з роботи по ст. 38 КЗпП УРСР за власним бажанням;

03.09.1990, прийнята на роботу кухарем у Лановецьке об`єднання підприємств громадського харчування;

25.08.1993, звільнена з роботи по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;

30.05.1993, прийнята кухарем у фірму «Конкурент»;

03.05.1995, звільнена з роботи по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;

01.06.1998, прийнята на посаду кіоскера у ТОВ «Торгпреса»;

29.06.2011, звільнена з роботи по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Всі записи про звільнення позивача з роботи засвідчені підписами відповідальних осіб підприємств та скріплені печатками.

Як встановлено судом та вбачається з оскаржуваного рішення, до страхового стажу позивача не зараховані у повному обсязі періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки дописано дату народження власника трудової книжки, а також записи про зміну прізвищ не відповідають вимогам пункту 2.13 Інструкції №58.

Перевіряючи доводи сторін щодо наявності чи відсутності підстав для зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи ОСОБА_1 , суд зазначає, що порядок ведення трудових книжок на момент заповнення трудової книжки позивача (дата заповнення титульної сторінки 15.03.1980), було врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, від 20.06.1974 №162, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР (далі - Інструкція №162).

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого терміну з дня прийняття на роботу (пункт 2.2 Інструкції №162).

До трудової книжки, зокрема, вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження.

Згідно з пунктом 2.10 вищевказаної Інструкції № 162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.11 Інструкції № 162).

Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що вимоги щодо зазначення на титульній сторінці трудової книжки працівника дати його народження, прямо передбачені Інструкцією № 162, що була чинною на час заповнення титульної сторінки трудової книжки ОСОБА_1 .

При цьому з дослідженого судом титульного аркуша трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 вбачається, що в графі дата народження вказано ІНФОРМАЦІЯ_3 , також наявний підпис особи, уповноваженої на видачу трудових книжок та відбиток печатки підприємства, уповноваженою особою якого було заповнено трудову книжку (Лановецького РайСТ) (а.с.14). Відповідно до даних паспорта датою народження ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5). Дата народження позивача на титульній сторінці її трудової книжки відповідає даним паспорта. Водночас суд критично оцінює твердження відповідачів про те, що дату народження на титульній сторінці трудової книжки «дописано».

Щодо покликання відповідача в оскаржуваному рішенні як на підставу відмови у призначенні пенсії за віком на ту обставину, що записи про зміну прізвищ позивача не відповідають вимогам пункту 2.13 Інструкції №58, то суд зазначає таке.

За змістом пункту 2.13 Інструкції №58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

З дослідженого судом титульного аркуша трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 слідує, що декілька разів було здійснено зміну записів про прізвище власника трудової книжки шляхом закреслення однією рискою колишнього прізвища і запису нового.

Також на внутрішньому боці обкладинки трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 містяться записи про зміну прізвища з посиланням на відповідні документи.

Зокрема вказано, що прізвище ОСОБА_4 змінене на прізвище ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про шлюб № НОМЕР_4 .

Прізвище ОСОБА_2 змінено на прізвище ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 .

На підставі свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_6 прізвище ОСОБА_5 змінено на ОСОБА_4 .

Вказані записи на внутрішньому боці обкладинки трудової книжки завірені підписами посадових осіб підприємств та скріплені відповідними печатками (а.с.14).

Також на підтвердження згаданих обставин щодо зміни прізвища позивачем до позовної зави надано копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_7 (а.с.7), витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00035764690 від 07.06.2022 (прізвище позивача після реєстрації шлюбу - ОСОБА_2 ) (а.с.8), витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00035764247 від 07.06.2022 (прізвище позивача після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 ) (а.с.9), свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 (прізвище позивача після реєстрації розірвання шлюбу - ОСОБА_4 ) (а.с.10).

Водночас суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Отже, виявлені відповідачем недоліки у заповненні трудової книжки ОСОБА_1 , при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу (прийняття на роботу, переведення, звільнення з роботи тощо), не є підставою для не зарахування спірних періодів до стажу її роботи.

При цьому суд зазначає, що у трудовій книжці позивача у відомостях про роботу наявні відповідні записи про прийняття її на роботу у вищевказані підприємства та про звільнення з роботи, а також усі записи про звільнення ОСОБА_1 з вказаних підприємств засвідчені підписами та скріплені печатками відповідних підприємств (а.с.14-20).

Крім того, на підтвердження спірних періодів роботи позивачем надано до суду належним чином засвідчені копії довідок:

довідки від 22.12.2021 №39, виданої Об`єднанням підприємств громадського харчування Лановецького споживчого товариства про те, що ОСОБА_1 дійсно прийнята учнем - офіціантом індивідуального навчання з 10.03.1980 (підстава: наказ №32 §4 від 10.03.1980). З 10.04.1980 переведена офіціанткою ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (підстава: наказ №45 §2 від 08.04.1980). Звільнена з роботи 06.08.1984 (підстава: наказ №142 від 06.08.1984) (а.с.21);

довідки від 17.01.2022 №7, виданої Лановецьким міським комунальним закладом дошкільної освіти (ясла-садок) «Берізка» про те, що ОСОБА_6 дійсно працювала на посаді кухаря з 06.08.1984 (наказ № 46 від 04.08.1984) по 12.12.1984 (наказ №66 від 12.12.1984) (а.с.22);

довідки від 22.12.2021 №72, виданої Лановецьким районним споживчим товариством про те, що ОСОБА_7 дійсно прийнята на роботу з 15.01.1986 (підстава: наказ №9 від 24.01.1986). Звільнена з роботи 17.03.1988 (підстава: наказ №33 від 17.03.1988)(а.с.24);

довідки від 31.01.2020 №117.28-13/13, виданої Тернопільським обласним управлінням АТ «Ощадбанк» про те, що ОСОБА_1 дійсно працювала в Лановецькому відділенні Ощадного банку №6387 в період з 21.03.1988 (наказ від 21.03.1988 №16) по 11.04.1989 (наказ від 04.04.1989 №17) (а.с.25);

довідки від 22.12.2021 №38, виданої Лановецьким районним споживчим товариством про те, що ОСОБА_7 дійсно прийнята на роботу з 03.09.1990 (підстава: наказ №234 від 03.09.1990). Звільнена з роботи 25.08.1993 (підстава: наказ №205 від 25.08.1993) (а.с.26);

довідки вих.№5 від 23.09.2005, виданої фірмою «Конкурент» про те, ОСОБА_7 дійсно працювала на посаді кухаря з 14.06.1993 (наказ №13-к від 14.06.1993) по 26.04.1995 (наказ №6-к від 26.04.1995) (а.с.27);

довідки від 18.01.2022 №2, виданої ТОВ «Торгпреса» про те, що ОСОБА_8 дійсно працювала кіоскером в ТОВ «Торгпреса». Прийнята на роботу 01.06.1998 згідно наказу №112/к від 28.05.1998. Звільнена 29.06.2011 згідно наказу №11/к від 29.06.2011 (а.с.28).

Відтак належними доказами, а саме вищевказаними довідками та записами трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 беззаперечно підтверджуються періоди її роботи:

з 10.03.1980 по 06.08.1984 в Лановецькому об`єднанні підприємств громадського харчування Лановецького районного споживчого товариства (період зараховано до страхового стажу позивача, що вбачається з наданого відповідачем розрахунку з ІКІС ПФУ (а.с.49));

з 06.08.1984 по 12.12.1984 у Дошкільному навчальному закладі освіти (дитячий садок) «Берізка» м. Ланівці (період не зараховано до страхового стажу позивача, що вбачається з наданого відповідачем розрахунку з ІКІС ПФУ (а.с.49));

з 15.01.1986 по 17.03.1988 у Лановецькому районному споживчому товаристві (період не зараховано до страхового стажу позивача, що вбачається з наданого відповідачем розрахунку з ІКІС ПФУ (а.с.49));

з 21.03.1988 по 11.04.1989 у Лановецькому відділенні Ощадного банку СРСР (період зараховано до страхового стажу позивача, що вбачається з наданого відповідачем розрахунку з ІКІС ПФУ (а.с.49));

з 03.09.1990 по 25.08.1993 в Лановецькому об`єднанні підприємств громадського харчування Лановецького районного споживчого товариства (період не зараховано до страхового стажу позивача, що вбачається з наданого відповідачем розрахунку з ІКІС ПФУ (а.с.49));

з 14.06.1993 по 26.04.1995 у фірмі «Конкурент» (період не зараховано до страхового стажу позивача, що вбачається з наданого відповідачем розрахунку з ІКІС ПФУ (а.с.49));

з 01.06.1998 по 29.06.2011 у ТОВ «Торгпреса» (період не зараховано до страхового стажу позивача в повному обсязі, що вбачається з наданого відповідачем розрахунку з ІКІС ПФУ (а.с.49)).

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував у повному обсязі до страхового стажу позивача періоди роботи: з 07.08.1984 (згідно розрахунку стажу попередній період роботи зараховано органом пенсійного фонду по 06.08.1984 включно) по 12.12.1984 у Дошкільному навчальному закладі освіти (дитячий садок) «Берізка» м. Ланівці, з 15.01.1986 по 17.03.1988 у Лановецькому районному споживчому товаристві, з 03.09.1990 по 25.08.1993 в Об`єднанні підприємств громадського харчування Лановецького споживчого товариства, з 14.06.1993 по 26.04.1995 у фірмі «Конкурент», з 01.06.1998 по 29.06.2011 у ТОВ «Торгпреса».

Відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №192350002262 від 30.03.2022 у частині відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 вказаних спірних періодів роботи є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак наявні достатні та обґрунтовані підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.08.1984 по 12.12.1984 у Дошкільному навчальному закладі освіти (дитячий садок) «Берізка» м. Ланівці, з 15.01.1986 по 17.03.1988 у Лановецькому районному споживчому товаристві, з 03.09.1990 по 25.08.1993 в Лановецькому об`єднанні підприємств громадського харчування Лановецького районного споживчого товариства, з 14.06.1993 по 26.04.1995 у фірмі «Конкурент», з 01.06.1998 по 29.06.2011 у ТОВ «Торгпреса».

Такі періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 , з урахуванням періодів, що вже зараховані до її стажу органами пенсійного фонду та накладаються на ці періоди.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання зарахувати до стажу позивача періоди роботи з 10.03.1980 по 06.08.1984 в Лановецькому об`єднанні підприємств громадського харчування Лановецького районного споживчого товариства та з 21.03.1988 по 11.04.1989 у Лановецькому відділенні Ощадного банку СРСР, то суд звертає увагу, що такі періоди роботи вже зараховано органом пенсійного фонду, що вбачається з наданого відповідачем розрахунку з ІКІС ПФУ (а.с.49).

У цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання призначити позивачу пенсію за віком з 01.01.2022, то суд зазначає таке.

За нормами статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

За відсутності страхового стажу роботи 26 років право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу у період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 - від 19 до 29 років.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнула віку 60 років ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто набула право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV при наявності необхідного страхового стажу.

Як слідує з розрахунку зарахованого відповідачем страхового стажу позивача, на час звернення за призначенням пенсії загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 25 років 06 місяців 25 днів (а.с.49), про що також вказано в оскаржуваному рішенні (а.с.29, 40 зворот). При цьому у разі зарахування вищевказаних спірних періодів роботи позивача до страхового стажу, її страховий стаж становитиме понад 29 років та є достатнім для призначення пенсії за віком, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №192350002262 від 30.03.2022, яким позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком і зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (як територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання позивача) призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV.

З приводу дати, з якої слід призначити пенсію ОСОБА_1 , то суд зауважує, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З аналізу наведеної норми Закону №1058-ІV вбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.

Відтак пенсію позивачу необхідно призначити з 02.01.2022, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку (60 років), зважаючи на те, що позивач звернулася за пенсією 21.03.2022, тобто до спливу трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку.

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, недобросовісно, нерозсудливо, непропорційно.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (який допустив порушення прав позивача) підлягає судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 496,20 грн, сплачений відповідно до квитанції від 18.06.2022 (а.с.39).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №192350002262 від 30.03.2022 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні в повному обсязі періодів роботи з 07.08.1984 по 12.12.1984 у Дошкільному навчальному закладі освіти (дитячий садок) «Берізка» м. Ланівці, з 15.01.1986 по 17.03.1988 у Лановецькому районному споживчому товаристві, з 03.09.1990 по 25.08.1993 в Лановецькому об`єднанні підприємств громадського харчування Лановецького районного споживчого товариства, з 14.06.1993 по 26.04.1995 у фірмі «Конкурент», з 01.06.1998 по 29.06.2011 у ТОВ «Торгпреса» (з урахуванням періодів, що вже зараховані до її стажу органами пенсійного фонду) до страхового стажу та призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періоди роботи з 07.08.1984 по 12.12.1984 у Дошкільному навчальному закладі освіти (дитячий садок) «Берізка» м. Ланівці, з 15.01.1986 по 17.03.1988 у Лановецькому районному споживчому товаристві, з 03.09.1990 по 25.08.1993 в Лановецькому об`єднанні підприємств громадського харчування Лановецького районного споживчого товариства, з 14.06.1993 по 26.04.1995 у фірмі «Конкурент», з 01.06.1998 по 29.06.2011 у ТОВ «Торгпреса» (з урахуванням періодів, що вже зараховані до її стажу органами пенсійного фонду).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з 02.01.2022.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 496,20 грн (чотириста дев`яносто шість грн 20 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ).

Відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вулиця Кравчука, 22В, місто Луцьк, Волинська область, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 13358826).

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).

Повний текст рішення складений та підписаний 31 серпня 2022 року.

СуддяЧепенюк О.В.