Ухвала суду № 105989044, 30.08.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21515/21

У Х В А Л А

25 серпня 2022 року м.Одеса

У залі судових засідань № 18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Брильової О.В.

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України у Одеській області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України у Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України у Одеській області про визнання протиправною бездіяльності Служби безпеки України, допущеної з 19.10.2021, яка полягає у неприйнятті рішення щодо нарахування та виплати військовослужбовцю ОСОБА_1 належного йому матеріального та грошового забезпечення, а саме: грошового забезпечення - за період з 01.03.2018 до 02.06.2020 в розмірі 441820,19 грн. відповідно до вимог «Про затвердження Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України» № 515/ДСК-2018 від 10.04.2018, несплачених при вибутті у щорічні основні відпустки по однієї допомоги на оздоровлення, а також по однієї матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, за 2019 в розмірі 18258 грн. та за 2020 в розмірі 21650 грн. відповідно до вимог «Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України» № 515/ДСК-2018 від 10.04.2018, визнання протиправної бездіяльності Управління Служби безпеки України в Одеській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 належного йому грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 02.06.2020 року виходячи з посадового окладу за посадою заступника начальника головного відділу, окладу за військовим званням полковник, надбавки за вислугу років у розмірі 45 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням згідно глави 1, надбавки у розмірі 15 % посадового окладу згідно глави 3 та преміювання у розмірі 10 % посадового окладу згідно глави 15 розділу ІІІ «Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України» № 515/ДСК-2018 від 10.04.2018 в розмірі 441820,19 грн., зобов`язання Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.03.2018 до 02.06.2020 виходячи з посадового окладу за посадою заступника начальника головного відділу, окладу за військовим званням полковник, надбавки за вислугу років у розмірі 45 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням згідно глави 1, надбавки у розмірі 15 % посадового окладу згідно глави 3 та преміювання у розмірі 10 % посадового окладу згідно глави 15 розділу ІІІ «Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України» № 515/ДСК-2018 від 10.04.2018 в розмірі 441820,19 грн., визнання протиправною бездіяльності Управління Служби безпеки України в Одеській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 при вибутті у щорічні основні відпустки по однієї допомоги на оздоровлення згідно глави 16 розділу III «Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України» № 515/ДСК-2018 від 10.04.2018, по однієї матеріальної допомоги для вирішення соціальнопобутових питань, передбаченої главою 17 того ж розділу з урахуванням посадового окладу (глава 1 розділу II Інструкції-515/ДСК-2018), окладу за військовим званням (глава 3 розділу II Інструкції-515/ДСК-2018) та надбавки за вислугу років (глава 3 розділу II Інструкції-515/ДСК-2018), за 2019 в розмірі 18258 грн. та за 2020 в розмірі 21650 грн., зобов`язання Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 несплачених йому при вибутті у щорічні основні відпустки по однієї допомоги на оздоровлення згідно глави 16 розділу III «Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України» № 515/ДСК-2018 від 10.04.2018, по однієї матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, передбаченої главою 17 того ж розділу з урахуванням посадового окладу (глава 1 розділу II Інструкції-515/ДСК-2018), окладу за військовим званням (глава 3 розділу II Інструкції-515/ДСК-2018) та надбавки за вислугу років (глава 3 розділу II Інструкції-515/ДСК-2018), за 2019 в розмірі 18258 грн. та за 2020 в розмірі 21650 грн., визнання протиправною бездіяльності Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо несвоєчасної виплати ОСОБА_1 (яка фактично відбулася 15.08.2019) грошового забезпечення за періоди з 13.12.2015 по 29.07.2016 та з 18.12.2017 по 01.03.2018, зобов`язання Управління Служби безпеки України у Одеській області нарахувати відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ та Постанови КМ України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» № 159 та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за період з 13.12.2015 по 29.07.2016 та з 18.12.2017 по 01.03.2018 в розмірі 34161,84 грн.

На адресу суду надійшло клопотання Служби безпеки України, яке підтримав в судовому засіданні представник відповідача, про залишення без розгляду позовної заяви, оскільки позовна заява подана з порушенням вимог ст. 122, 123 КАС України, а тому підлягає залишенню без розгляду.

Позивач заперечував щодо задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем подано позовну заяву в межах строку, встановленого КАС України.

Суд вважає, що клопотання відповідача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до п. 8 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, 3, 5 ст. 122, ч. 3, 4 ст. 123 позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідач, посилаючись на ст. 122 КАС України, зазначає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Про несвоєчасність виплати позивачу грошового забезпечення за період з 01.02.2016 року по 01.03.2018 року він повинен був дізнатись 15.08.2020 року, тобто через місяць після дня фактичного розрахунку, яким є 15.08.2019 року. Крім того, позивач повинен був дізнатись про припинення йому виплат грошового забезпечення щонайменше через місяць, а саме у квітні 2018 року. Щодо строків звернення позивача до суду з вимогою про зобов`язання нарахувати йому допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2019 та 2020 роки, слід зазначити, що наказом Голови СБУ від 24.07.2020 року №931-ОС/ДСК позивач звільнений з військової служби, таким чином, щонайменше в серпні 2020 року він мав об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про нарахування йому допомоги.

Згідно з статтею 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Структура заробітної плати визначена ст. 2 Закону України «Про оплату праці» №1774-VIII, зі змінами та доповненнями від 1 січня 2017 року, за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону Закон №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань вважається одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців і входить до його складу, а тому позивач має право звертатися до суду з позовними вимогами про стягнення грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових без обмеження будь-яким строком.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року (справа №824/166/15-а), від 12 червня 2020 року (справа №818/1106/16).

Оскільки даний позов пов`язаний з порушенням законодавства про оплату праці, а тому, відповідно до статті 233 КЗпП України строк звернення до суду не застосовується.

Крім того, оскільки провадження по цій справі вже відкрито та на час звернення відповідача з цією заявою, судом не надавався позивачу строк для усунення недоліків у відповідності до ч. 13 ст. 171 КАС України, вирішення питання щодо залишення цього позову без розгляду є передчасним та на разі відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача.

Враховуючи вищезазначене, у суду відсутні підстави для задоволення заявленого представником Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України у Одеській області клопотання про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України у Одеській області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України у Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 30.08.2022 року.

Суддя Л.І. Свида