Рішення № 105987092, 18.08.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7545/22

пр. № 2-а/759/197/22

18 серпня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Журибеда О.М.,

за участю секретаря - Багінської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП про скасування постанови про притягненя до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП про скасування постанови про притягненя до адміністративної відповідальності, в якому просить скасувати постанову серії БАБ № 253424 від 03.07.2022 року.

Позов мотивований тим, що 03.07.2022 року відповідачем було винесено постанову серії БАБ №253424, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень. Відповідно до постанови від 03.07.2022 року о 00 год. 20 хв., в м. Києві по вул. Обухівській 34а позивач кеурвав транспортним засобом «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_1 не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії.

Позивач зазначає, що правопорушення не вчиняв, оскільки на вимогу поліцейського показів відповідні документи із застосунку «Дія», а згодом на чергову погрожуючу вимогу співробітника поліції позивач надав оригінали документі, а саме посвідчення. Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.07.2022 року було відкрито провадженні у справі та призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.07.2022 року відповідачем було винесено постанову серії БАБ № 523424, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень (а.с.10).

Відповідно до постанови від 03.07.2022 року о 00 год. 20 хв., в м. Києві по вул. Обухівській 34а позивач кеурвав транспортним засобом «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_1 не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії.

Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Крім того, судом враховано, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

Відповідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності визначено ст.268 КУпАП, згідно якої, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

В судовому засіданні було досліджено докази, які додані позивачем до позову, з яких вбачається, що він ПДР України не порушував.

Крім наданих позивачем копій доказів у справі, інших доказів, які вказували б на вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, суду не надано.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем не надано доказів, які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Так, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.07.2022 року відповідачу було надано право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, висновки еспертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідачем не надано відзову та будь-яких доказів, які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Таким чином в матеріалах справи, окрім оскаржуваної постанови, відсутні будь-які докази вини позивача у вчиненні правопорушення.

Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно що здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії БАБ № 523424 від 03.07.2022 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Згідно ч.1ст.139КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що за подання позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 992,40 грн.

У зв`язку із задоволенням позову, судові витрати? а саме судовий збір слід стягнути з відповідача.

До витрат,пов`язаних зрозглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у постанові від 12.08.2020 у справі № 826/13271/16 звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, пункт 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункт 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункт 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), де зазначається, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У постанові Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 160/4615/19 вказується на те, що враховуючи положення статті 134 КАС України, на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, суду повинні бути надані, зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як встановлено судом на підствердження понесених витрат в сумі 5000 грн. представником позивача надано лише ордер на надання правничої (правової) допомоги від 03.07.2022 № 18, договір про надання правничої допомоги № 18 від 03.07.2022 року та додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомги № 18 від 03.07.2022 року.

З огляду на наявні у справі документи, суд приходить до переконання, що позивач не підтвердив понесення ним заявлений розмір витрат на правничу допомогу та не підтвердив належними та допустимими доказами їх фактичне надання адвокатом та не надав усі необхідні первинні документи про надання таких адвокатських послуг (як то копія акта прийому-передачі робіт із зазначенням обсягу наданих послуг та часу витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, звіту про надані послуги, квитанції до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

У даному випадку суд враховує позицію Верховного Суду та вимоги закону щодо необхідності встановлення реального характеру понесених позивачем витрат на правничу допомогу, які повинні бути належним чином підтверджені і доведені.

Враховуючи те, що у справі відсутні докази понесених позивачем дійсних витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав у стягненні на користь ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП про скасування постанови про притягненя до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову серії БАБ № 253424 від 03.07.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП - скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні ) 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Журибеда