Рішення № 105986597, 31.08.2022, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3883/22

Провадження № 2-а/750/66/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2022 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

суддіКарапута Л.В.,

секретаря Новик В.С.,

за участі представника позивача Туки С.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритомусудовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

19.07.2022 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову заступника начальника Київської митниці Державної митної служби України Андрія Михалевича у справі про порушення митних правил від 03.03.2022 року № 0770/10000/22, якою було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн. 00 коп., а провадження у справі закрити та стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. 00 коп. Одночасно з позовом позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій просив поновити строк звернення до суду з позовом, оскільки оскаржувана постанова була винесена 03.03.2022 року, засобами поштового зв`язку надіслана 12.05.2022 року, а фактично отримана позивачем тільки 04.07.2022 року, оскільки з 12.04.2022 перебував за межами Чернігівської області як внутрішньо-переміщена особа.

Позов мотивовано тим, що постановою у справі про порушення митних правил від 03.03.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.4ст.469 Митного кодексу України, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн. 00 коп. Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки вказана справа була розглянута без його участі. На момент розгляду справи посадовець не мав даних щодо сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи. Крім того, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, митним органом взагалі не встановлювалося: коли, кому та за яких обставин відбулася передача транспортного засобу зі сторони позивача. Встановлення такої обставини має істотне значення для вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності за ч. 4 ст. 469 МК України, адже вказана норма права була введена в дію вже після ввезення позивачем відповідного транспортного засобу на митну територію України. На думку позивача, розглянувши справу без його участі та без своєчасного повідомлення його про її розгляд відповідач позбавив позивача можливості надати відповідні пояснення та не врахував, що в його діях відсутнє порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст.469 Митного кодексу України, тому вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі про порушення митних правил закриттю.

12.08.2022 року до суду надійшов відзив від Київської митниці, у якому представник відповідача позов не визнав, мотивуючи це тим, що до митного оформлення транспортного засобу NISSAN PRIMERA, VIN № НОМЕР_1 , р/н НОМЕР_2 був наданий інвойс б/н від 27.08.2021 року на продаж автомобіля, де продавцем виступає - UAR «BULAN», а покупцем - ОСОБА_2 . Відповідно до інформації електронної бази даних АСМО «Інспектор» транспортний засіб NISSAN PRIMERA, VIN № НОМЕР_1 , р/н НОМЕР_2 ввезений на митну територію України 10.08.2018 громадянином ОСОБА_1 в режимі транзиту через пункт пропуску «Славутич - Комарин». Згідно з інформацією електронної бази даних АСМО «Інспектор» відсутній факт вивезення транспортного засобу за межі території України, в інший митний режим не поміщувався та повинен бути доставленим у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 Митного кодексу України. Факт ввезення на митну територію України 10.08.2018 року автомобіля NISSAN PRIMERA, VIN № НОМЕР_1 , р/н НОМЕР_2 , громадянином України ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи про порушення митних правил № 0770/10000/22 та інформацією з бази даних митного органу. Постанова Київської митниці винесена 03.03.2022 року, тобто до спливу строків, передбачених ч.1 ст. 467 Митного кодексу України та винесена заступником керівника митниці, особою, уповноваженою на розгляд справ про порушення митних правил. Враховуючи вище викладене, вважає, що постанова Київської митниці від 03.03.2022 року у справі про порушення митних правил № 0770/10000/22 є законною, обґрунтованою, прийнятою з урахуванням всіх фактичних обставин справи та відповідно до норм чинного законодавства, а підстави для скасування постанови митниці відсутні.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання про необхідність задоволення позову з наступних підстав.

Заступником начальника Київської митниці Андрієм Михалевичем за ознаками вчиненого громадянином України ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, була винесена постанова № 0770/10000/22 від03.03.2022 року, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного

правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000,00 грн.

Постанову мотивовано тим, що ОСОБА_1 передав без дозволу митного органу транспортний засіб марки NISSAN, модель PRIMERA, VIN № НОМЕР_1 , поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит», чим вчинив порушення митних правил, передбачених ч. 4 ст. 469 МК України.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч.1, 4ст. 526 Митного кодексу Українисправа пропорушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду є окремою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, що передбаченаст.531 МК України.

Відповідальність за ч. 4 ст. 469 МК України настає у випадку передачі

транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не помішувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи помішувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим ст. 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх відповідним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на відповідні органи, і за які Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення закріплено у главі 68 Кодексу.

З аналізу зазначених норм вбачається, що для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 469 МК України, має бути встановлено, що транспортний засіб, який ввозився на митну територію України, перебував у володінні, користуванні чи розпорядженні Позивача; Позивач безпосередньо ввозив такий транспортний засіб на митну територію України та поміщував його у митний режим транзит (в тому числі має бути встановлено, що саме він заявляв митний режим транзит з наданням митнику відповідних документів на підтвердження права власності або користуванням транспортним засобом); ФОП ОСОБА_3 , який подавав митну декларацію типу «ІМ40АА» № UA100140/2021/370422 щодо митного оформлення транспортного засобу марки NISSAN, модель PRIMERA, VIN № НОМЕР_1 , дійсно отримав у володіння вказаний транспортний засіб від позивача та коли саме (точну дату отримання) (а.с. 13-15).

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Разом з тим, заступник начальника Київської митниці Андрій Михалевич в ході розгляду справи про порушення митних правил не відображено в оскаржуваній постанові фактичних обставин, за яких відбулося порушення вимоги ч. 4 ст. 469 МК України.

Пунктом 7 розділу I Закону України«Про внесеннязмін доМитного кодексуУкраїни тадеяких іншихзаконодавчих актівУкраїни щодоввезення транспортнихзасобів намитну територіюУкраїни» до ст.469Митного кодексуУкраїни було внесено зміни, а саме: назву статті викладено в такій редакції: «Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або з транспортними засобами особистого користування, тимчасово ввезеними на митну територію України чи поміщеними у митний режим транзиту» та доповнено новою ч.4 такого змісту: «Передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Згідно з п.1 розділу IІ вказаного Закону він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 7 і 8 розділу I та підпункту 1 пункту 2 розділу II цього Закону, які набирають чинності через 270 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, тобто п.7 розділу I Закону України«Про внесеннязмін доМитного кодексуУкраїни тадеяких іншихзаконодавчих актівУкраїни щодоввезення транспортнихзасобів намитну територіюУкраїни» набрав чинності 22 серпня 2019 року.

Згідно зі ст.58Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Пункт 7 розділу І Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» набирав чинності 22 серпня 2019 року, в той час як транспортний засіб марки NISSAN, модель PRIMERA, VIN № НОМЕР_1 ввезено на митну територію України 10 серпня 2018 року.

Аналогічного висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 13.06.2022 року по справі № 740/6029/21.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Так, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, справу про порушення митних правил було розглянуто з порушенням визначених ст. 525 МК України строків та у відсутності Позивача, якого в т.ч. не було сповіщено про місце і час розгляду даної справи.

Порушення митним органом визначеного законом порядку здійснення певних процедур підриває основи правової держави та не може бути допустимим для існування в рамкам правового суспільства, оскільки руйнує правовий порядок в державі і створює умови для різного роду зловживань з боку суб`єктів владних повноважень і ставить їх у більш вигідне становище порівняно з фізичними чи юридичними особами.

Таким чином, суд приходить до переконання, що норма права, за порушення якої ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності постановою Київської митниці Державної митної служби України, була введена в дію вже після ввезення відповідного транспортного засобу на митну територію України, а тому винесена щодо позивача постанова у справі про порушення митних правил №0770/10000/22 від 03.03.2022 року підлягає скасуванню, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 529 МК України скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або судом.

Як передбачено ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Оскільки оскаржувана постанова була винесена 03.03.2022 року та фактично отримана позивачем тільки 04.07.2022 року (а.с. 9) через перебування з 12.04.2022 за межами Чернігівської області як внутрішньо-переміщеної особи (а.с. 10), а позов направлено до суду позивач через засоби поштового зв`язку 14.07.2022 року (а.с 17), тому адміністративний позов подано в межах строку звернення до суду.

Відповідно дост.136 КАС Україниу зв`язку з задоволенням позову судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову розміром 496 грн. 20 коп. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень - Київської митниці Державної митної служби України на користь позивача.

Відповідно до частини сьомоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Також, за змістом частини дев`ятоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до суду надано: договір про надання правової допомоги від 04.07.2022 року, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю від 16.02.2018 року, ордер серії СВ № 1027422 від 04.07.2022 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 11 від 14.07.2022, акт здачі прийняття наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги б/н від 04.07.2022 року.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 (справа № 810/3806/18) та від 10.12.2019 (справа № 10.12.2019).

Відповідно до частини другоїстатті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При цьому, суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на складання позовної заяви, заяви про поновлення строку звернення до суду та значенням справи для сторони та з урахуванням того, що справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, суд доходить висновку про стягненню за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень - Київської митниці Державної митної служби України на користь позивача 6000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставіМитного кодексу УкраїнитаЗакону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», керуючись ст.2,77,136,229,241-246,286 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову заступника начальника Київської митниці Державної митної служби України Андрія Михалевича у справі про порушення митних правил від 03.03.2022 року № 0770/10000/22, якою було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, провадження в справі про порушення митних правил закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень - Київської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ43997555, юридична адреса: бульвар Вацлава Гавела, буд.8-А, м.Київ, 03124) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. 00 коп., а всього 6496 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарженняз моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.В. Карапута