Рішення № 105985815, 30.08.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23629/21

провадження № 2-а/753/25/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2022 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Курічової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Іващенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 1. Головного управління національної поліції у Вінницькій області, 2. Інспектора СРПП Хмельницького РВП старшого лейтенанта поліції Українця Володимира Петровича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

19.11.2021 до Дарницького районного суду м. Києва в порядку адміністративного судочинства надійшов позов ОСОБА_1 до 1. Головного управління національної поліції у Вінницькій області, 2. Інспектора СРПП Хмельницького РВП старшого лейтенанта поліції Українця Володимира Петровича, у якому він просить скасувати постанови серії БАВ № 538877 від 15.11.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що його притягнуто до відповідальності відповідно до постанов серії БАВ № 538876 від 15.11.2021 та серії БАВ № 538877 від 15.11.2021. Так, згідно з зазначеними постановами він 15.11.2021 о 12 год. 39 хв. в м. Хмільник Вінницької обл., керуючи транспортним засобом КІА Sportage д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Соборності в напрямку пр. Свободи, порушив вимоги ПДР України, а саме - рухався в зустрічному напрямку, на дорозі з одностороннім рухом, позначений дорожнім знаком 5.5, здійснив виїзд на дорогу з одностороннім рухом, позначений дорожнім знаком 5.7.1, за що його притягнуто до відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн та порушив вимоги п.п. 2.1, 2.4 ПДР України, за що його притягнуто до відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП, за що на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Позивач вважає, що в його діях відсутній склад зазначених адміністративних правопорушень, притягнення до адміністративної відповідальності є безпідставним та необґрунтованим, дії інспектора є такими, що суперечать законодавству України, постанови у справі про адміністративне правопорушення є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубими порушеннями законодавства, оскільки:

1) починаючи рух на автомобілі, позивач не бачив дорожніх знаків 5.5 та 5.7.1, які б вказували на дорогу з одностороннім рухом, або забороняючи знаків 3.21;

2) відповідач-2 незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобіля, хоча законодавством передбачено розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи;

3) відповідач-2 порушив вимоги ст. 268 КУпАП, оскільки не ознайомив позивача з матеріалами справи, позбавив права надати пояснення та докази, не надав йому часу для звернення за правовою допомогою;

4) відповідач порушив вимоги ст. 278, 279 КУпАП, оскільки порушив процедуру розгляду справи.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.06.2022 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 22.06.2022. Роз`яснено відповідачем право подати відзив на позовну заяву у строк до 22.06.2021 з дотриманням вимог ст. 269 КАС України.

15.06.2022 відповідач-1 у встановленому законом порядку подав відзив на позовну заяву, який приєднано до матеріалів справи.

У відзиві відповідач-1 не погодився з вимогами позовної заяви та зазначив про те, що адміністративні правопорушення повністю підтверджуються винесеною постановою та відеозаписами, здійсненими під час зупинки транспортного засобу та винесенні постанов з огляду на таке.

Розділом І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, передбачено наступне:

- повноваження з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення покладено на поліцейських підрозділів патрульної поліції та поліцейських, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція;

- у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу, з огляду на вказане дії відповідача-2 є правомірними та законними.

22.06.2022 представник відповідача-1 подав на електронну пошту суду, а 27.06.2022 - поштою клопотання аналогічного змісту про приєднання до матеріалів справи як доказу диска з відеозаписом з бодікамери працівника поліції, здійсненого на місці зупинки транспортного засобу та складання постанови, разом з доказом направлення його копії позивачу.

Зазначене клопотання судом задоволено, диск приєднано до матеріалів справи.

27.07.2022 представник відповідача-1 подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю надати додаткові докази у справі.

27.07.2022 розгляд справи відкладено на 04.08.2022 12.50 год.

03.08.2022 представник відповідача-1 подав на електронну пошту суду клопотання про долучення до справи додаткових доказів, а саме - фототаблицю із зображенням дорожніх знаків та місця зупинки транспортного засобу, яким керував позивач.

Зазначено клопотання задоволено, фототаблицю приєднано до матеріалів справи.

В судове засідання сторони не з`явилися, позивач подав заяву про слухання справи за його відсутності, представник відповідач-1 подав заяву про слухання справи за його відсутністю, відповідач-2 в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили. З огляду на те, що за ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, суд розглянув справі без участі сторін.

З`ясувавши доводи, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, дослідивши докази, зокрема відеозаписи, надані сторонами, з урахуванням того, що відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив), суд установив такі фактичні обставини.

Відповідно до копії постанови серії БАВ № 538876 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.11.2021, яка міститься в матеріалах справи, позивач ОСОБА_1 15.11.2021 об 11 год. 37 хв. в м. Хмільнику по вул. Соборності, керуючи транспортним засобом КІА Sportage д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 5.5 «дорога з одностороннім рухом» та вимогу дорожнього знаку 5.7.1 «виїзд на дорогу з одностороннім рухом», чим порушив вимоги ПДР України, за що його притягнуто до відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до постанови серії БАВ № 538877 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.11.2021, позивач ОСОБА_1 15.11.2021 об 11 год. 37 хв. в м. Хмільнику по вул. Соборній, керуючи транспортним засобом КІА Sportage д.н.з. НОМЕР_1 , не пред`явив на вимогу поліцейського відповідних документів на право керування транспортним засобом, реєстраційні документи на транспортний засіб, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 2.1, 2.4 ПДР України, за що його притягнуто до відповідальності відповідно до вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Законність та обґрунтованість вказаних постанов та дій відповідача щодо їх винесення є предметом спору в цій справі.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

За правилами ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача як суб`єкта владних повноважень, тягар доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Згідно з п. 8 «ґ» ПДР України, однією із груп дорожніх знаків, є інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила.

Зокрема, дорожній знак 5.5 «дорога з одностороннім рухом» позначає дорогу або відокремлену проїзну частину, по якій рух транспортних засобів за всією шириною здійснюється лише в одному напрямку.

Дорожній знак 5.7.1 «виїзд на дорогу з одностороннім рухом» показує напрямок руху на перехрещуваній дорозі, на якій організовано односторонній рух. Рух транспортних засобів по цій дорозі дозволяється лише в напрямку, показаному стрілкою.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, серед іншого, за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Як зазначено в оскаржуваній постанові серії БАВ № 538876 від 15.11.2021 підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є вчиненням ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме - позивач не виконав вимогу дорожнього знаку 5.5 «дорога з одностороннім рухом» та вимогу дорожнього знаку 5.7.1 «виїзд на дорогу з одностороннім рухом».

З наданого представником відповідача-1 відеозапису вбачається, зокрема, що поліцейським дійсно зупинено автомобіль КІА Sportage д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач, якому роз`яснено його права, суть правопорушення, ознайомлення зі змістом складених протоколів про адміністративні правопорушення.

Разом із тим, з наданого відеозапису не встановлено, що позивачем порушено вимоги дорожнього знаку 5.5 «дорога з одностороннім рухом» та вимогу дорожнього знаку 5.7.1 «виїзд на дорогу з одностороннім рухом», оскільки момент руху біля зазначених дорожніх знаків відсутній.

Щодо наданої фототаблиці встановлених дорожніх знаків в м. Хмільник Вінницької області та місце зупинки автомобілю позивача, суд зазначає таке.

Фототаблиця, яка надана представником відповідача-1, дійсно містить зображення дорожніх знаків 5.5 «дорога з одностороннім рухом», 5.7.1 «виїзд на головну дорогу та рух тільки на право», 3.21 «в`їзд заборонено», 5.6 «кінець дороги з одностороннім рухом», однак із неї неможливо встановити факт в`їзду автомобіля позивача всупереч вимогам цих знаків, оскільки відповідач надав фото з зображенням знаків, які встановлено на іншій сторони вулиці, а не з тої сторони, з якої (враховуючи зафіксоване розташування автомобіля позивача на відеозаписі) заїхав на цю вулицю позивач. Тому суд з наданих стороною відповідача-1 доказів, позбавлений можливості встановити, що позивач порушив вимоги дорожніх знаків 5.5 «дорога з одностороннім рухом» та 5.7.1 «виїзд на дорогу з одностороннім рухом» за обставин, які викладені в постанові серії БАВ № 538876 від 15.11.2021.

Отже, в порушення вимог ст. 77 КАС України відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема ні відзив на позовну заяву, ні зміст оскаржуваної постанови серії БАВ № 538876 не містить посилання на докази, які об`єктивно фіксують обставини вчинення правопорушення позивачем та відповідають вимогам ст. 251 КУпАП: матеріали фото- чи відеозйомки вчиненого порушення, пояснення свідків події, або інші докази. Не містить доказів щодо вчинення позивачем правопорушення і фототаблиця, яка надійшла до суду від відповідача 03.08.2022, оскільки на ній зображено дорожній знак 5.5 «дорога з одностороннім рухом» з іншої сторони дороги, а не з тої сторони, з якої в`їхав на цю дорогу позивач.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним рішення про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки воно зафіксоване лише у постанові серії БАВ № 538876 від 15.11.2021 та не підтверджується жодними іншими доказами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені принципи випливають із положень ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позов в частині скасування постанови серії БАВ № 538876 від 15.11.2021 підлягає задоволенню з підстав недоведеності суб`єктом владних повноважень її правомірності факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення саме в цій частині позовних вимог - закриттю.

Щодо законності та обґрунтованості постанови серії БАВ № 538877 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.11.2022 суд зазначає таке.

Згідно з п. 2.1 «а», «б», «ґ» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

- посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії

- реєстраційний документ на транспортний засіб;

- чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса.

Згідно з ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, яка діє можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового виду страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

З наданих позивачем та представником відповідача-1 відеозаписів вбачається, зокрема, що поліцейським дійсно зупинено автомобіль КІА Sportage д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач. Відповідачем-2 неодноразово запропоновано надати документи, передбачені п. 2.1 «а», «б», «ґ» ПДР України, однак позивач проігнорував зазначені вимоги, тому суд дійшов висновку про правомірність і законність винесеної відповідачем постанови.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині скасування постанови серії ВАБ № 538877 від 15.11.2021 не знайшли свого підтвердження, не ґрунтуються на законі та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У разі відмовити у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Кабінетом Міністрів України.

З наданої копії посвідчення серії НОМЕР_2 вбачається, що позивач ОСОБА_1 має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, тому, з урахуванням вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача-1 на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись нормами ст. 2, 8, 9, 77, 139, 243-246, 250, 268-272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до 1. Головного управління національної поліції у Вінницькій області, 2. Інспектора СРПП Хмельницького РВП старшого лейтенанта поліції Українця Володимира Петровича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову серії БАВ № 538876 від 15.11.2021, винесену інспектором СРПП Хмельницького РВП старшого лейтенанта поліції Українцем Володимиром Петровичем про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, за яким постановою БАВ № 538876 від 15.11.2021 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

В частині позовних вимог про скасування постанови серії ВАБ № 538877 від 15.11.2021 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП - відмовити.

Стягнути з Головного управління національної поліції у Вінницькій області на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України: РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач-1: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, код ЄДРПОУ: 40108672, місцезнаходження: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Театральна, буд. 10.

Відповідач-2: Українець Володимир Петрович , інспектор СРПП Хмельницького РВП.

Реквізити для стягнення судового збору на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дарниц.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA728999980313101206000026003, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101; 1956405673 ; судовий збір, за позовом ОСОБА_1 ; Дарницький районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М. Курічова