Рішення № 105984069, 31.08.2022, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 494/1672/21

Провадження № 2-др/499/1/22

ДОДАТКОВЕ ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31 серпня 2022 року смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кравчука О.О., учасника судового процесу секретаря судового засідання Кирилової С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву представникапозивача ОСОБА_1 про ухваленнядодаткового рішенняпо цивільнійсправі запозовною заявоюОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

1.Суть питання, що вирішується таке.

Заочним рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 29 червня 2022 року задоволено позовну заяву ОСОБА_2 (далі - також позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (далі - також відповідач) та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №245269 вчинений приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуОстапенко ЄвгеномМихайловичем (далі-також третяособа), 28 червня 2021 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 накористьтовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 18342 гривень 60 копійок (далі - також заочне рішення від 29 червня 2022 року).

15 липня 2022 року представник позивача адвокат Попова Олени Анатоліївна (далі - також представник позивача) подала до суду заяву, в якій просила ухвалити додаткове рішення за яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень (далі - також заява від 15 липня 2022 року).

Суд вирішує питання щодо ухвалення додаткового рішення.

2. Суд, з приводу неявки в судове засідання сторін, зазначає таке.

Позивач до судового засідання не з`явилася, представник позивача подала до заяву в якій зазначила, що заяву підтримує в повному обсязі, та просила розглядати справу за її відсутності та відсутності позивача.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав, повідомлений належним чином про час дату та місце судового розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням.

Третя особа до судового засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав, повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 4 статті 270 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК).

Суд вважає можливим розглянути заяву від 15 липня 2022 року за відсутності учасників справи, що не з`явилися до суду, оскільки відповідач та третя особа належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

3. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі.

17 листопада 2021 року між адвокатським об`єднанням «Адвокатська фірма «Легіон» та позивачем укладений договір про надання правової допомоги №17/11 (далі - також договір від 17 листопада 2021 року).

З акту виконаних робіт (послуг) за договором від 17 листопада 2021 року вбачається, що вартість наданих послуг становить 5000 гривень (а.с. 99).

22 червня 2022 року представник позивача зробила заяву про надання доказів про понесені судові витрати в порядку встановленому частиною 8 статті 141 ЦПК.

12липня 2022року представник позивача отримала копію заочного рішення від 29 червня 2022 року через електронну пошту, що підтверджується довідкою та подала до суду заява від 15 липня 2022 року.

4. Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу такі.

Кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59 Конституції України).

Видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (частина 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», далі - також Закон).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частина 1, 2, 3 статті 30 Закону).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 133 ЦПК).

До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати: напрофесійну правничудопомогу; пов`язанііз залученнямсвідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; пов`язаніз витребуваннямдоказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина 3 статті 133 ЦПК).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 137 ЦПК).

Розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: складністюсправи тавиконаних адвокатомробіт (наданихпослуг); часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); обсягомнаданих адвокатомпослуг тавиконаних робіт ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 141 ЦПК).

Під часухвалення рішеннясуд вирішуєтакі питання як розподілити між сторонами судові витрати (пункт 6 частини 1 статті 264 ЦПК).

У резолютивнійчастині рішеннязазначаються розподіл судових витрат (пункт 3 частини 5 статті 265 ЦПК).

Суд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини 1 статті 270 ЦПК).

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішенняабо ухвалупро відмовув прийняттідодаткового рішенняможе бутиоскаржене (частина 3, 5 статті 270 ЦПК).

Суд зазначає, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача подала копію договору від 17 листопада 2021 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правової допомоги; акт виконаних робіт.

Суд вважає, що зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень, є обґрунтованими, співмірними та доведеними.

Такі висновки, узгоджуються з правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16, в якій зазначається, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року по справі № 143/173/19 зазначено, що згідно з частинами п`ятою, шостою статті 137 ЦПК у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає,що відповідачне подавдо судуклопотання прозменшення витратна оплатупрофесійної правничоїдопомоги,які підлягаютьрозподілу міжсторонами,а підставидля самостійноговирішення судомпитання прозменшення цихвитрат зурахуванням наведенихобставин відсутні.При тому,що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

5. Суд застосовує таку практику Верховного суду.

Такі висновки також відповідають правовій позиції щодо наявності підстав для стягнення витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, викладених у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц; від 07 липня 2021 року, 15 червня 2022 року по справі № 910/12876/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року по справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року по справі № 753/15683/15, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року по справі № 910/3929/18.

6. Висновок суду такий.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що заяву від 15 липня 2022 року належить задовольнити повністю.

7. Суд, з приводу оскарження та законної сили рішення, зазначає таке.

Системний аналіз положень статей 270, 273, 284-289, 352, 354 ЦПК свідчить, що процесуальним законом не передбачена можливість оскарження додаткового судового рішення поза порядком перегляду заочного рішення встановленого ЦПК.

Адже, таке додаткове рішення, хоча і є окремим процесуальним документом, проте в силу вимог пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК є невід`ємною складовою основного судового рішення, яке може бути переглянуте судом,що ухваливзаочне рішення,за письмовоюзаявою відповідача у порядку і строки визначені статтями 284-289 ЦПК.

Керуючись статтями 141, 263-265, 270, 288, 289 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву від 15 липня 2022 року задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (ЄРДПОУ 35017877, місцезнаходження: офіс 203, будинку 9А, по вулиці Стельмаха, міста Ірпінь, Київської області) на користь ОСОБА_2 (місце проживання квартира АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Додаткове заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою до Іванівського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду, відповідачем у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а позивачем у загальному порядку.

Додаткове заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення.

Повне додаткове заочнерішення складене 31 серпня 2022 року.

СуддяОлександр КРАВЧУК