Вирок № 105980407, 31.08.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7364/22

Провадження № 1-кп/344/957/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Хоростіля Р.В.,

з участю секретаря судового засідання Василик І.М.,

прокурора Буджака І.Я.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючої, розлученої, раніше не судимої; РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинила умисні дії, які виразились у привласненні чужого майна, яке їй було ввірене, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 відповідно до наказу (розпорядження) № 1886-к від 28 вересня 2021 року прийнята на роботу в Івано-Франківську дирекцію АТ «Укрпошта» на посаду листоноші 1 класу. 18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 наказом (розпорядженням) №2092-к переведено на посаду начальника пересувного ВПЗ-9 Івано-Франківської дирекції АТ «Укрпошта». В своїй діяльності ОСОБА_1 керується Положенням про Пересувне відділення поштового зв`язку № 9 Івано-Франківська дирекція АТ «Укрпошта» Акціонерного товариства «Укрпошта», яке затверджене директором Івано-Франківської дирекції АТ «Укрпошта» 01 жовтня 2021 року та з яким остання ознайомлена 15 жовтня 2021 року.

Відповідно до пунктів 4.4.2, 4.4.3, 4.4.4, 4.4.6, 4.4.8, 4.4.10, 4.4.22, 4.4.24, 4.5.1, 4.5.8, 4.5.9 Положення, начальник ПВПЗ №9, виконує наступні функціональні обов`язки: здійснює керівництво діяльністю ПВПЗ; здійснює організацію роботи працівників ВПЗ з надання послуг поштового зв`язку та інших послуг з урахуванням потреб користувачів, належні умови їх діяльності за принципом єдиного технологічного процесу, метрологічного забезпечення, з дотриманням встановлених у Товаристві стандартів, в т.ч. обслуговування користувачів, досягнення встановленого рівня якості; здійснює облік грошових коштів та інших матеріальних цінностей, ведення касових операцій згідно з вимогами, визначеними чинним законодавством та нормативними документами Товариства, достовірність та своєчасність складання звітності; забезпечує виконання доведених планових показників, збільшення обсягів продажу та доходів ЛВПЗ, в тому числі доведення індивідуальних планових завдань до кожного працівника ПВПЗ та щоденний аналіз їх виконання в розрізі послуг, інформування працівників ПВПЗ про результати їх роботи та надання рекомендацій щодо їх поліпшення з метою досягнення виконання планових показників; забезпечує задоволення потреб користувачів у послугах, що надаються ПВПЗ; здійснює постійний контроль за розподілом навантаження між працівниками ПВПЗ; здійснює своєчасне та коректне внесення в автоматизовані системи даних при наданні послуг користувачам; забезпечує зберігання готівкових коштів, основних засобів та інвентаря, які закріплені за ПВПЗ; здійснює керівництво та координацію роботи працівників ПВПЗ (за наявності) та організацію процесу роботи ПВПЗ; здійснює приймання, обробку та видачу всіх видів внутрішніх та міжнародних відправлень, поштових переказів, виплату пенсії та грошових допомог; забезпечує виконання та документальне супроводження усіх процесів, пов`язаних з наданням фінансових послуг, інкасацією ПВПЗ, наявністю готівки, дотриманням лімітів каси, товарообігом, дотриманням термінів доставки відправлень/кореспонденції тощо.

Крім цього, 21 вересня 2021 року між ІФД АТ «Укрпошта» в особі директора ОСОБА_2 та працівника ОСОБА_1 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність у відповідності до умов якого, працівник зобов`язується бережно відноситись до переданих йому на збереження або інших цілей матеріальних цінностей підприємства, організації, установи і приймати заходи для підтвердження збитків, а у випадку незабезпечення з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розмірів збитків, нанесених підприємству, установі, організації їх відшкодування проводяться відповідно з діючим законодавством.

На початку жовтня 2021 року у ОСОБА_1 виник умисел на привласнення ввіреного їй майна, а саме бюджетних та інших коштів ІФД АТ «Укрпошта».

Так, в період часу з 08 жовтня 2021 року по 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні пересувного ВПЗ-9 Івано-Франківської дирекції АТ «Укрпошта», що за адресою м. Івано-Франківськ, пров. Микитинецький, 8, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на привласнення бюджетних коштів, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом не відображення та не обліку їх в касі ІФД АТ «Укрпошта», привласнила ввірені їй грошові кошти отримані від ІФД АТ «Укрпошта» на загальну суму 14834,66 гривень, у тому числі 31 жовтня 2021 року - 1128,13 гривень та 30 листопада 2021 року - 4229,90 гривень, які були виділені з держбюджету, як субвенція, призначені для виплати пенсії та інших соціальних допомог громадянам. Вказані кошти ОСОБА_1 не виплатила та не відобразила їх в касі ІФД АТ «Укрпошта», таким чином привласнила ввірені їй бюджетні грошові кошти.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала повністю, беззастережно та суду пояснила, що в період часу з 08 жовтня 2021 року по 23 лютого 2022 року вона, будучи начальником пересувного ВПЗ-9 Івано-Франківської дирекції АТ «Укрпошта» привласнила ввірені їй грошові кошти отримані від ІФД АТ «Укрпошта» на загальну суму 14834,66 гривень, які були виділені з держбюджету, як субвенція призначені для виплати пенсії та інших соціальних допомог громадянам, шляхом не відображення та не обліку їх в касі ІФД АТ «Укрпошта» До вчиненого вона ставиться критично, щиро каялась, завдані збитки добровільно відшкодувала. Просила суд її суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самою обвинуваченою. Суд обмежився допитом обвинуваченої та дослідженням письмових доказів, які характеризують її особу. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 191 КК України, як вчинення умисних дій, які виразились у привласнення чужого майна, яке їй було ввірене.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; дані про особу винної, яка критично ставиться до вчиненого; її вік; стан здоров`я та її майновий стан; вона розлучена, на даний час не працює; на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває; вперше притягується до кримінальної відповідальності раніше не судима, а також відсутність будь-яких претензій у потерпілого.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає повне та беззастережне визнання вини, щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.

Крім цього, з досудової доповіді про обвинувачену вбачається середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб.

Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив із застосуванням ст. 69 КК України призначити обвинуваченій покарання у виді штрафу в розмірі 17000грн. з позбавленням права обіймати відповідні посади на строк 2 роки, представника потерпілого, яка викладена в її письмовій заяві, обвинуваченої, яка просила суворо її не карати, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_1 слід призначити основне покарання у виді обмеження волі та додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати відповідні посади в межах санкції ч. 1 ст. 191 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.

Крім цього, з урахуванням викладених вище обставин та особи обвинуваченої суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому до неї слід застосувати ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на неї відповідні обов`язки.

Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_1 судом не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, в підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, які пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій, на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Копію вироку вручити обвинуваченій та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію в суді.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий-суддя Роман ХОРОСТІЛЬ