Ухвала суду № 105980292, 25.08.2022, Широківський районний суд Дніпропетровської області

справа № 197/1103/21

провадження № 2/197/238/22

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

25 серпня 2022 року смт Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання: Гетьманенко О.І.,

розглянувши у приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 17.11.2021 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 20.01.2012, станом на 26.10.2021 виникла заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 40872,24 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2270 грн.

Ухвалою судді від 30 листопада 2021 року позовна заява залишена без руху.

Ухвалою судді від 04 січня 2022 року постановлено позовну заяву прийняти до розгляду, відкрити провадження у справі, розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач, представник позивача повідомлені у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання представник не з`явився, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Від відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, надійшла заява, у якій він просить розглядати справу за його відсутності.

Враховуючи, що сторони та їхні представники не прибули в судове засідання, сторони заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає можливим здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що 20.01.2012 відповідач, як клієнт банку, підписав надруковану «Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку».

Згідно з розрахунком позивача відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 26.10.2021 виникла заборгованість за цим договором у розмірі 40872,24 грн за простроченим тілом кредиту.

Відповідач надав суду квитанції, згідно з якими він після відкриття провадження у справі вносив грошові кошти на кредитний рахунок для погашення заборгованості, а саме: 07.02.2022 40900 грн, 16.02.2022 300 грн, 24.02.2022 2376,50 грн, що у сумі становить 43576,50 грн, а також 07.02.2022 сплачено комісію за поповнення картки у касі у розмірі 81,80 грн. Інші копії квитанцій, надані відповідачем, поганої якості, що позбавляє суд можливості встановити обставини, на які посилається відповідач.

Згідно із довідкою АТ КБ «ПриватБанк» № K0T1T44CF5OBRT32 від 28.06.2022, відповідач станом на 28.06.2022 не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк».

У довідці АТ КБ «ПриватБанк» № 7L39JNC48BD7QCVV від 01.07.2022 зазначено, що відповідач станом на 01.07.2022 не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» за угодою SAMDN50000056915213 від 20.01.2012.

Отже, відповідач після відкриття провадження у справі та до початку розгляду справи по суті добровільно погасив заборгованість перед відповідачем.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 638/3792/20 від 20.09.2021 поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Підстави для закриття провадження у справі закріплені у ст. 255 ЦПК України.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Ця правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 638/3792/20 від 20.09.2021.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищезазначене, вивчивши матеріали справи, суд вважає за потрібне закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Згідно зі ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (з розрахунку на одну особу) становить 2270,00 грн з 01.01.2021.

Сторони не звільнені від сплати судового збору.

Позивач просив стягнути з відповідача 40872,24 грн, 1,5 відсотка ціни позову менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому позивачем було правильно сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн.

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У цьому випадку відповідач, добровільно сплативши заборгованість, тобто своїми діями фактично визнав позов. Враховуючи завдання цивільного судочинства щодо справедливого розгляду справ, суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 12, 141, 142, 255, 256, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

Повернути Акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням № PROM3BLC3P від 03.11.2021 при поданні позову, а саме 1135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ О.В. ШЕВЧЕНКО