Ухвала суду № 105979427, 26.08.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5352/22

Провадження № 1-кс/202/3697/2022

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

26 серпня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Ісаєва Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Разнатовської А.Д.,

прокурора Головка В.В.

слідчого Гришко Ю.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Гришко Ю.В., погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Головком В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Сєвєродонецьку Луганської області, громадянина України, розлученого, на утриманні малолітніх дітей та не працездатних осіб не маючого, маючий середньо-технічну освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041660000467 від 23.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра Дніпропетровської області.

26 серпня 2022 року на адресу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Гришко Ю.В., погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Головком В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Дане клопотання, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 26 серпня 2022 року.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 22.08.2022 близько 19 години 00 хвилин проходячи повз шостий під`їзд буд.115 по пр. Слобожанський у м. Дніпро, побачив на лавочці раніше не знайомого ОСОБА_2 , який сидів та відпочивав, на шиї якого знаходився ланцюг виготовлений із золота, та у цей момент у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), та який він визначив предметом свого злочинного посягання.

Перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 , та почав з ним розмову. У ході розмови з ОСОБА_2 , який у свою чергу є особою з ІІ групою інвалідності з дитинства, останній попросив ОСОБА_1 допомогти йому дібратись до квартири, яка знаходиться на четвертому поверсі вказаного будинку, на що ОСОБА_1 відповів згодою.

Після вказаних дій, ОСОБА_1 допоміг ОСОБА_2 , зайти до ліфту та 22.08.2022 приблизно о 19 годині 15 хвилин, дочекавшись коли ліфт шостого під`їзду буд.115 по пр. Слобожанський у м. Дніпро, підніметься на четвертий поверх та двері відчиняться, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, розуміючи, що його дії є очевидними для потерпілого, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що наусій територіїУкраїни введеновоєнний стану зв`язкуз військовоюагресією РосійськоїФедерації протиУкраїни, діючи умисно, наблизився до потерпілого ОСОБА_2 , та шляхом ривку лівою рукою, зірвав з його шиї золотий ланцюг виготовлений із золота 585 проби, вагою 4,52 грами, розмір 45 см., вартістю 6782 гривень., таким чином відкрито викравши його.

Далі, ОСОБА_1 , доводячи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану до кінця, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, утримуючи при собі відкрито викрадене майно, тим самим спричинивши ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 6782 грн.

25.08.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Слідчий в обґрунтування клопотання зазначила про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризик,передбачений п.1ч.1ст.177КК України,обґрунтовується тим,що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватисявід органудосудового розслідуваннята/абосуду,так якостанній підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,за якезаконом передбаченепокарання увигляді позбавленняволі строкомдо десятироків.Крім того,прецедентною практикоюЄвропейського судуз правлюдини (надалі-ЄСПЛ)у справі«Ілійков протиБолгарії» від26.01.2001зазначено,що «суворістьпередбаченого покаранняє суттєвимелементом приоцінюванні ризиківпереховування»,а томуймовірна тяжкістьпокарання,яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання останнього винуватим у вчиненні злочину, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від органу досудового розслідування та/або суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Ризик,передбачений п.3ч.1ст.177КПКУкраїни,обґрунтовується тим,що підозрюваний ОСОБА_1 розуміє факт того, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення базується на показаннях потерпілого та свідків, а саме працівників ломбардів та жінки потерпілого, тому він може одноосібно або за допомогою інших осіб, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, та шляхом погроз або умовлянь із застосуванням фізичного або психологічного впливу примусити останніх до зміни своїх показів.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 в разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_1 офіційно ніде не працював. Наявність вказаного ризику знаходить своє підтвердження фактичною метою його вчинення джерело доходу, через вчинення неправомірних дій.

Слідчий у своєму клопотанні звертає увагу слідчого судді на те, що запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу , ніж тримання під вартою, неможливо.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити. Слідчому судді надав пояснення аналогічні тим, що викладені в клопотанні.

Слідчий підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120220416600467 від 09.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

25.08.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, яке виразилось у відкритому викраденні чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим слідчий суддя вважає, що посилання слідчого та прокурора у судовому засіданні на ризики, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні та вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, є доведеним.

Слідчим суддею також враховуються дані про особу ОСОБА_1 , який офіційно не працевлаштований, розлучений, утриманців не має, має постійне місце проживання, раніше не судимий.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 208 000 (двісті вісім тисяч) грн..

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

Відповідно до ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_1 повинні бути покладені обов`язки, передбачені п.п. 2-4, 8 ч. 5 цієї статті. У разі невиконання цих обов`язків підозрюваним ОСОБА_1 , відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 жовтня 2022 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 208 000 (двісті вісім тисяч) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 24 жовтня 2022 року включно.

Покласти на ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, крім проведення слідчих та процесуальних дій;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 24 жовтня 2022 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Д.А. Ісаєва