Рішення № 105975345, 30.08.2022, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/957/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Журя`на О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , до Кілійської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, через свого представника адвоката Журя`на О.М.,який дієвідповідно доОрдеру нанадання правничої(правової)допомоги тана підставідоговору пронадання правовоїдопомоги від24.06.2022, звернулася до суду із вказаним позовом в якому просить встановити факт спільного проживання однією сім`єю позивачки ОСОБА_1 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ,як дружинита чоловіка,та визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування на Mercedes-Benz Sprinter 316CDI, вантажний спеціальний фургон, державний номер НОМЕР_1 , належного померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Позовна заява мотивована тим, що позивачка ОСОБА_1 та померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 21 рік проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання спільних дітей у них не було, проте вважали себе повноцінною сім`єю, оскільки виховували сина позивачки, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом. У часи хвороби один про одного турбувалися. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , позивачка прийняла всі заходи щодо поховання чоловіка та організації поминок. Відтак, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на вищевказаний автомобіль, який належав померлому, та який вона не може успадкувати, оскільки нотаріус їй пояснив, що для вступу у спадщину їй необхідно рішення суду, оскільки вона не є дружиною померлого.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав викладених в позові.

В судове засідання представник відповідача не з`явився по невідомим суду причинам.

В судовому засіданні заслухано свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пояснив, що добре знає сім`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки є троюрідним братом останнього. Зазначив, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом у цивільному шлюбі, чому не зареєстрували шлюб, йому невідомо, проте останні прожили разом більше 20 років. Жили дружньо, спільно виховували сина ОСОБА_5 , мали спільний бюджет, автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 316CDI придбали за сімейний бюджет.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши свідка та представника позивачки, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо встановлення факту проживання однією сім`єю, як чоловік та дружини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис № 302.

Актом про встановлення фактів від 04.05.2022, проведеного депутатом Кілійської міської ради Ченушою В.П. за зверненням ОСОБА_1 , зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 жили в цивільному шлюбі понад двадцять років.

Позивачкою до позову також надано три кольорові копії фотознімків, на яких зображені позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з яких можливо дійти висновку про наявність у останніх стосунків, притаманних сім`ї.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , т/з Mercedes-Benz Sprinter 316CDI, вантажний спеціальний фургон, державний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за адресою реєстрації місця проживання позивачки, про що також можна дійти висновку, що останні проживали за однією адресою.

У відповідності до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Встановлення факту проживання однією сім`єю, як заявляє позивачка, необхідно їй для підтвердження права на спадщину після смерті ОСОБА_3 ..

За приписами частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ч. 1 ст. 9 Конституції України).

Згідно ч.4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що відносини де - факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатися сімейним життям; що якщо заявники прожили спільно близько 15 років, вони складають сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом.

Крім цього, пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Враховуючи, що згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до висновку про доведеність позивачкою факту проживання однією сім`єю її з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , без реєстрації шлюбу, як чоловік та жінка.

Щодо визнання за позивачкою права власності на Mercedes-Benz Sprinter 316CDI, вантажний спеціальний фургон, державний номер НОМЕР_1 , належного померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, в порядку спадкування за законом.

Як вже встановлено, т/з Mercedes-Benz Sprinter 316CDI, вантажний спеціальний фургон, державний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Позивачка та її представник, як на підставу позовної вимоги щодо визнання права власності в порядку спадкування, у позові вказують на ту підставу, що після смерті ОСОБА_3 позивачка намагалася оформити заяву у приватного нотаріуса на вступ у спадщину, але їй нотаріус надав консультацію та пояснив, що вона не є дружиною померлого, відповідно діючого законодавства, та без відповідного рішення суду вона не зможе вступити у спадщину.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №69581338 від 27.07.2022 та зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №69581365 від 27.07.2022, наданих на ухвалу суду Ренійською ДНК, встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не відкривалась, заповіти не посвідчувалися.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначив, що вирішуючи питання про те, чи підлягають розгляду судом справи про право на спадкування без попереднього звернення особи до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, судам потрібно враховувати наступне.

Главою 86ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема,Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7"Про судову практику в справах про спадкування" (далі - ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7).

Таким чином, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачці не було відмовлено в оформленні права на спадщину (видачі, свідоцтва про право на спадщину), а лише роз`яснено, що для вступу у спадщину, у її випадку, їй потрібно звернутися до суду з вимогою про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю (як чоловік та дружина) не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто для визначення черговості спадкоємця, згідно вимог ст.. 1264 ЦК України.

В абз.2п.23 ППВСУ від30травня 2008№ 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають, оскільки притаманні юрисдикційна діяльність судів та нотаріусів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право позивачки на прийняття спадщини ніким не оспорюється, у неї наявні умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину після встановлення відповідних фактів, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частинні визнання за позивачкою права власності на спадкове майно, яким є транспортний засіб, а щодо вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, як дружини та чоловіка, в цій частині суд приходить до висновку про задоволення позову.

Суд також зауважує, що у постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,19,76-81,259,263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю, як дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як сім`я чоловік та дружина.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..

Повне судове рішення складено 31.08.2022.

Суддя: О.В.Березніков