Рішення № 105969757, 30.08.2022, Чернівецький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
30.08.2022
Номер справи
600/2041/22-а
Номер документу
105969757
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/2041/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецький області щодо зменшення йому, ОСОБА_1 , відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років з 92 % до 82% сум грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецький області на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №600/4410/21-а, яке набрало законної сили 06 січня 2022 року, провести з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії йому, ОСОБА_1 , на підставі довідки від 12 липня 2021 року №33/46-1045/5194 про розмір грошового забезпечення, яка виготовлена і видана Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькі області» для перерахунку пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 92 % сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецький області щодо обмеження йому, ОСОБА_1 , пенсії максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецький області перерахувати та виплачувати йому, ОСОБА_1 , пенсію без обмеження її максимальним розміром з 01 грудня 2019 року і провести йому, ОСОБА_1 , виплату пенсії із врахуванням раніше проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставним неврахуванням відповідачем при перерахунку пенсії позивача 10 % до грошового забезпечення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії, та відповідно зменшено розмір грошового забезпечення з 92 %, який призначався довічно до 82 %, з чим позивач не погоджується. При цьому позивач посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04 лютого 2019 року у справі №240/5401/18.

Крім того, позивач зазначав, що виконуючи рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №600/4410/21-а відповідачем було здійснено перерахунок та виплату пенсії позивача із застосуванням обмеження її максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність. З указаним позивач також не погоджується і вважає протиправним застосування такого обмеження, оскільки стаття 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб в редакції Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року №3668-VI, яка передбачала, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, і на яку посилається відповідач в обґрунтування законності обмеження розміру пенсії позивача, втратила чинність у зв`язку з Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

Ухвалою суду від 03 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області копію пенсійної справи позивача.

Відповідач щодо задоволення позову заперечував та просив суд у позові відмовити. У наданому суду відзиві на позовну заяву вказував про правильність розрахунку розміру пенсії позивача та відсутність правових підстав для врахування 10% до грошового забезпечення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії, оскільки станом на час перерахунку пенсії позивача, норма, що передбачала таку доплату була скасована.

Окрім цього, стосовно обмеження пенсії позивача максимальним розміром відповідач зазначив, що крім змін, внесених до статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року №3668-VI, до статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб вносилися зміни і Законами України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 25 грудня 2015 року №911-VIIІ та Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06 грудня 2016 року №1774, в редакції яких рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 стаття 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб і була визнана неконституційною. Разом з цим, положення Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року №3668-VI не були предметом розгляду Конституційного Суду України, а отже, висновок у рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 не може бути застосований до названого вище Закону. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що розмір пенсії, який отримує позивач станом на час розгляду даної справи, не дає підстав для його перерахунку згідно позовних вимог, оскільки відсутні законні підстави для виплати пенсії у більшому, ніж обмеженому розмірі. Просив суд відмовити у їх задоволенні.

Не погоджуючись із відзивом на позовну заяву, позивачем подано до суду додаткові пояснення до відзиву, згідно яких позивач посилався на те, що при проведенні перерахунку пенсії змінною величиною могли бути тільки нові види і нові розміри грошового забезпечення, а відсоткове значення розміру пенсії за вислугу років відсоткового розміру основної пенсії (92%), яке було обчислено при її призначенні станом на травень 2005 року є незмінним.

Щодо посилання відповідача на Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668 позивач зазначав, що спеціальним Законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та деяких інших осіб, які мають право на пенсію є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII. Оскільки згідно статею 1-1 Закону №2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом інесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то положення Закону №3668, які не містяться у спеціалізованому Законі №2262-XII, або містились і були визнані неконституційними, є не чинними щодо визначення розміру його пенсії і не можуть бути окремою підставою для обмеження максимального розміру його пенсії.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Так, на підставі наявних у справі матеріалів, які не заперечувались учасниками справи, судом встановлено, що з 01 березня 2005 року по 01 травня 2005 року позивач отримував пенсію за вислугу років (29 років) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При цьому, оскільки позивач має статус особи, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, то основний розмір його пенсії було обчислено із збільшенням на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення відповідно до пункту в частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції від 01 січня 2005 року), а саме: 87% грошового забезпечення, з яких 82% за вислугу років та 5% як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії.

З 01 травня 2005 року позивачу, якому було встановлено третю групу інвалідності та віднесено до учасників ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії, основний розмір пенсії було обчислено із збільшенням на 10 процентів відповідних сум грошового забезпечення відповідно до пункту в частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції від 31 березня 2005 року), а саме: 92% грошового забезпечення, з яких 82% за вислугу років та 10% як учаснику учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії.

Як вбачається з системи Діловодство спеціалізованого суду, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду 06 грудня 2021 року у справі № 600/4410/21-а, зокрема, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області від 12 липня 2021 року №33/46-1045/5194. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області від 12 липня 2021 року №33/46-1045/5194, та провести ОСОБА_1 виплату пенсії із врахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області" від 12 липня 2021 року №33/46-1045/5194 у розмірі 82% грошового забезпечення із застосуванням обмеження її максимальним розміром, що підтверджується копіями матеріалів пенсійної справи позивача.

27 березня 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою, в якій просив виконати в повному обсязі рішення суду від 06 грудня 2021 року у справі № 600/4410/21-а.

Листом від 11 квітня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача про те, що розмір пенсії при перерахунку на виконання рішення суду до виплати з 01 грудня 2019 року обчислено відповідно до норм чинного законодавства України.

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 92% до 82% сум грошового забезпечення та перерахунком його пенсії з 01 грудня 2019 року із застосуванням обмеження її максимальним розміром, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України №2262-XII від 09 квітня 1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла станом на час призначення вперше позивачу пенсії за вислугу років) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 04.04.2006 року №3591-IV (набрав чинності 29.04.2006 року) внесено низку змін до Закону №2262-XII, зокрема у статті 13 пункти "б" і "в" частини першої викладено в такій редакції:

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)".

Отже, Законом №3591-IV було фактично виключено положення Закону №2262-XII щодо збільшення розміру пенсії за вислугу років на 5 та 10 процентів відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорій 2 та 1.

Вказані положення Конституційним Судом України неконституційними не визнавались.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла станом на час перерахунку пенсії з 01 січня 2008 року) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" 1763-15 (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Враховуючи викладене, оскільки на момент перерахунку пенсії за вислугу років статтею 13 Закону №2262-XII не передбачалось 5-ти та 10-ти процентне збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 2 та 1, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то, на переконання суду, відповідачем правомірно відповідно до діючого законодавства розраховано розмір пенсії позивача без урахування спірного відсоткового збільшення грошового забезпечення.

Аналогічної позиції в подібних відносинах притримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд, що вбачається, зокрема, з постанови від 18 червня 2020 року у справі № 824/189/20-а.

Отже, проводячи позивачу перерахунок пенсії без урахування 10-ти процентів відповідних сум грошового забезпечення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На переконання суду, відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років з 92 % до 82% сум грошового забезпечення.

Вирішуючи спір у вказаній частині, судом було також враховано правову позицію судів касаційної інстанції в аналогічних правовідносинах, яка відображена у постанові Верховного Суду України від 18.06.2014 у справі № 21-38а14, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.11.2013 у справі № 2а-797/11/2012 (К/9991/79739/12).

Поряд з цим, суд вважає безпідставними посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04 лютого 2019 року у справі №240/5401/18, оскільки обставини даної справи та норми, які регулюють ці спірні відносини, є відмінними від обставин та норм, які регулюють відносини у справі №240/5401/18. Згідно змісту названої постанови Верховного Суду, рішення у справі №240/5401/18 є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом №2262-XII, при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттям Постанови КМУ №704 відповідно до ст. 63 Закону №2262-XII на підставі Постанови КМУ №103. Водночас в даному випадку спірним є неврахування відповідачем при перерахунку позивачу пенсії у розмірі 10 процентів відповідних сум грошового забезпечення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії, що передбачалось пунктом в частини першої статті 13 Закону №2262-XII до 29.04.2006 року дати набрання чинності Закону №3591-IV, згідно з яким нова редакція підпункту в статті 13 Закону №2262-XII зазначену 10-процентну доплату не передбачала.

Відтак, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Стосовно обмеження ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Пунктом 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Статтею 91 Закону України Про Конституційний Суд України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 20 грудня 2016 року.

Згідно зі статтею 1-1 Закону №2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом з цим, частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте, суд зауважує, що частина сьома статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

Буквальне розуміння змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №1774-VIII від 06 грудня 2016 року з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 16 жовтня 2018 року (справа №522/16882/17).

Отже, внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №1774-VIII від 06 грудня 2016 року зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) до частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 серпня 2018 (справа №127/4267/17), від 06 листопада 2018 року (справа №522/3093/17), від 31 січня 2019 року (справа №638/6363/17), від 12 березня 2019 року (справа №522/3049/17), які підлягають врахуванню судом у відповідності до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поряд з цим, варто зазначити що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У названих рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення №5-рп/2002).

Таким чином, у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є протиправним, а тому відповідач має здійснити виплату пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру.

Водночас, суд вважає безпідставними посилання відповідача на положення статті 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VI від 08 липня 2011 року, оскільки саме на підставі вказаного Закону були внесені зміни до статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо встановлення максимального розміру пенсії, положення якого й визнано неконституційними.

Варто зазначити, що визнання обмеження розміру пенсії таким, що не відповідає Конституції України, унеможливлює застосування положень Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VI від 08 липня 2011 року при здійсненні перерахунку пенсії позивача.

Аналогічної позиції дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд, що вбачається зі змісту постанови від 07 липня 2021 року у справі №240/21085/20.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач, обмеживши розмір пенсії позивача максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, діяв не на підставі Конституції та Законів України.

Тому, суд зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01 грудня 2019 року без обмеження її максимального розміру та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог.

Керуючись статтями 9,72 ,73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 30 серпня 2022 року.

Повне найменування учасників процесу: позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (м. Чернівці, Площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя О.П. Лелюк

Часті запитання

Який тип судового документу № 105969757 ?

Документ № 105969757 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 105969757 ?

Дата ухвалення - 30.08.2022

Яка форма судочинства по судовому документу № 105969757 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 105969757 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 105969757, Чернівецький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 105969757, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 30.08.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 105969757 відноситься до справи № 600/2041/22-а

Це рішення відноситься до справи № 600/2041/22-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 105969756
Наступний документ : 105969758