Рішення № 105968462, 30.08.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17310/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул.Ак.Філатова,15А, м.Одеса, 65080) про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати Наказ № 439 від 13.09.2021 року Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області від «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління поліції в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 у виді догани;

стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 гривень (дев`ятсот вісім гривень) та 681 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Наказом № 439 від 13.09.2021 року Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області від «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління поліції в Одеській області» капітана поліції ОСОБА_1 призначено дисциплінарне покарання у виді догани. В наказі № 439 від 13.09.2021 міститься посилання на проведення дисциплінарною комісією службового розслідування щодо порушення службової дисципліни, однак позивач вважає, що проведення цього розслідування було здійснено неповно, не об`єктивно та не було враховано фактів, що спростовують в його діях вчинення будь-якого дисциплінарного проступку. Таким чином позивач вважає зазначений наказ необґрунтованим та протиправним.

Ухвалою суду від 24.09.2021 року було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.10.2021 року зупинено провадження по справі №420/17310/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул.Ак.Філатова,15А, м.Одеса, 65080) про визнання протиправним та скасування наказу, до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду , яку занесено до протоколу судового засідання від 19.01.2022р. поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 15.07.2022 року було витребувано з Головного управління Національної поліції в Одеській області належним чином завірені копії наказів Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області від 12.07.2021 року № 326 та № 288 від 10.08.2021 про призначення службового розслідування, а також копію висновку та матерiали службового розслідування відносно старшого інспектора чергового чергової частини відділення поліції №1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській областi капітана поліції ОСОБА_1 . Строк наданий до 29.07.2022 року.

Ухвалою суду від 15.08.2022 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без виклику учасників судочинства, з ухваленням судового рішення « 30» серпня 2022 року.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що правовідносини з приводу оскаржуваного наказу виникли між позивачем та ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, що хоч є територіальним підрозділом ГУНП, проте має відносну самостійність у прийнятті рішень, зокрема організації роботи районного управління та дисципліни підлеглих. Тобто у разі, якщо норма матерiального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що вiдповiдальнiсть повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то під для задоволення такого позову відсутні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази, судом встановлено наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 проходить службу в відділенні поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління поліції в Одеській області» у званні капітана поліції.

Наказом № 439 від 13.09.2021 року Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області від «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління поліції в Одеській області» капітана поліції ОСОБА_1 призначено дисциплінарне покарання у виді догани.

З оскаржуваного наказу вбачається, що у відповідності до наказу Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області від 12.07.2021 № 326, дисциплінарною комісією проведено службове розслідування, термін проведення якого продовжено наказом Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області від 10.08.2021 № 388, за фактом звернення ОСОБА_2 щодо спричинення йому тілесних ушкоджень старшим інспектором черговим чергової частини вiддiлення поліції № 1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією встановлені дані, що вказують на порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 в діях якого вбачається дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні підпункту 1 пункту 1 статті 18 Закону України від 02 липня 2015 року №580 VIII «Про Національну поліцію», вимог пунктів 1,2 підпункту 13 пункту 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 6 та 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, а саме не доповіді керівництву про конфлікт, що відбувся 17.06.2021 мiж ним та ОСОБА_2 про факт застосування до особи засобу спорядженого речовиною сльозогіної та дратівної дії засобу «Терен-4» та не повідомлені керівництва відділення поліції № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП Одеській області про можливе скоєння кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного та на підставі висновку службового розслідування наказано:

за порушення підпункту пункту 1 статті 18 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію», вимог пунктів 1,2 підпункту 13 пункту 3 статті 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 6 та 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02 2019 № 100, а саме не доповіді керівництву про конфлікт, що відбувся 17.06.2021 між ним та ОСОБА_2 про факт застосування ним до особи засобу спорядженого речовиною сльозогіної та дратівної дії засобу «Терен-4» та не повідомлені керівництву відділення поліції №1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області про можливе скоєння кримінального правопорушення, старшому інспектору - черговому чергової частини відділення поліції № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області капітану поліції ОСОБА_1 , оголосити догану.

Прийняти остаточне рішення щодо застосування більш суворого дисциплінарного стягнення, якщо буде встановлено невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини старшого інспектора - чергового чергової частини відділення поліції № Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_4 , після повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної школи по завершенню досудового розслідування та судового розгляду 10 кримінальному провадження №12021164250000170, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, відповідно до пункту 8 статті 20 розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII.

Не погоджуючись із зазначеним наказом, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду за його скасуванням.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні у цій справі відносини врегульовані Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 (далі Порядок №893).

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону №580-VIII, невиконання вимог якого і ставилось в провину позивачу згідно оскаржуваного наказу, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Згідно частини першої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною другою статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно пунктів 1 та 3 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, про невиконання позивачем вимог якого також зазначено в оскаржуваному наказі, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно частини другої статі 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Відповідно до частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Частинами третьою та четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Так, згідно пункту 1 розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно пункту 7 розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Пунктом 14 розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 передбачено, зокрема, що під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.

Відповідно до пункту 17 розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

В акті обов`язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.

Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.

Правила оформлення матеріалів службового розслідування наведені у розділі VI Порядку №893.

Пунктом 2 розділу VI Порядку №893 передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У пункті 4 розділу VI Порядку №893 зазначено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Згідно приписів частини першої третьої статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений і статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Згідно частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Згідно частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною четвертою та п`ятою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Згідно частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Частиною сьомою названої вище статті передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини одинадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

Згідно частини першої статті 24 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

Як встановлено судом, підставою для проведення службового розслідування, призначеного наказом від 12.07.2021 №326, стало звернення ОСОБА_2 щодо спричинення йому тілесних ушкоджень старшим інспектором черговим чергової частини вiддiлення поліції № 1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .

Отже, службове розслідування відносно позивача, з урахуванням системного аналізу викладених правових норм, повинно було здійснюватись саме за фактами, викладеними у зверненні ОСОБА_2 .

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією встановлені дані, що вказують на порушення службової дисциплини старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 в діях якого вбачається дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні підпункту 1 пункту 1 статті 18 Закону України від 02 липня 2015 року №580 VIII «Про Національну поліцію», вимог пунктів 1, 2, підпункту 13 пункту 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 6 та 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, а саме не доповіді керівництву про конфлікт, що відбувся 17.06.2021 мiж ним та ОСОБА_2 про факт застосування до особи засобу спорядженого речовиною сльозогіної та дратівної дії засобу «Терен-4» та не повідомлені керівництва відділення поліції № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП Одеській області про можливе скоєння кримінального правопорушення.

В позові позивач зазначив наступне: «Про вказані події я в той же день зателефонував Начальникові ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеськiй області підполковнику поліції ОСОБА_5 та доповів про ситуацію в телефонному режимі. В подальшому, про ситуацію я поставив до відома начальника сектору кадрового забезпечення Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_6 та доповів про ситуацію, яка склалася та про факт вимушеної самооборони для захисту свого життя та здоров`я» чим підтвердив, що про можливе скоєння кримінального правопорушення ним не повідомлялося.

Судом встановлено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що матеріалами службового розслідування підтверджується вчинення позивачем дисциплінарного проступку, притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани є обґрунтованим, а тому оскаржуваний позивачем наказ є правомірними та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

12.11.2022р. до суду надійшло клопотання відповідача про заміну неналежного вiдповiдача у справі з ГУНП в Одеській області на належного відповідача - Одеське районне управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, розташоване за адресою: Одеська область, м.Біляївка, вул. Успенська 2 (електронна адреса: 015@od.npu.gov.ua ).

Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає, що за визначеннями, наведеними у пунктах 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України, відповідач - це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно положень статті 46 KAC України сторонами в адміністративному процесі є позивач та вiдповiдач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо iнше не встановлено цим Кодексом.

Судом встановлено, що Одеське районне управління поліції №2 Головного управлiнальня Національної поліції в Одеській області, розташоване за адресою: Одеська область, м. Біляївка, вул. Успенська 2 є відокремленим підрозділом Головного управління Національної поліції в Одеській області мiсцезнаходження юридичної особи: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А, код ЄДРПОУ 40108740 яке є зареєстрованим суб`єкт владних повноважень.

З огляду на викладене належним відповідачем є Головне управління Національної поліції в Одеській області, а тому зазначене клопотання не належить до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про заміну відповідача відмовити.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул.Ак.Філатова,15А, м.Одеса, 65080) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.