Ухвала суду № 105966599, 27.08.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/2548/22

ун. № 759/10359/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва Васильєва К.О., секретар судового засідання Фітяк Є.М., за участю прокурора Сахути П.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Сахнюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Нагайник М.І. у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100080002217 від 23.08.2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Знам`янка, Кіровоградської області, українця, громадянина України, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Нагайник М.І., погоджене прокурором у кримінальному провадженні Сахутою П.В., про застосування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києвіпроводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100080002217 від 23 серпня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.08.2022 приблизно о 18 годині 30 хвилин, в умовах воєнного стану, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Жолудєва, 6, шляхом ривка, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2 , завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 2524 гривень.

Згідно указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану України» із 05. год.30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 №1259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.05.2022 строком на 90 діб.

Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не маючи постійного місця роботи та інших джерел заробітку, вирішив здобувати кошти для особистих потреб, шляхом незаконного заволодіння майном громадян.

З метою виконання свого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_1 , 22.08.2022, приблизно о 18 годині 30 хвилин, перебуваючи неподалік буд. №4 по вул. Жолудєва в м. Києві, після вживання алкогольних напоїв, помітив раніше не знайому йому жінку похилого віку ОСОБА_2 , яка рухалась на зустріч вздовж зазначеного будинку, та через плече мала при собі жіночу сумочку, яку він вирішив відкрито викрасти з майном, яке знаходилося у ній.

Переслідуючи мотив, направлений на заволодіння чужим майном, з метою подальшого його обернення на свою користь та особистого збагачення, усвідомлюючи, що в країні введено воєнний стан, ОСОБА_1 , прослідував за ОСОБА_2 та наздогнавши її біля буд.№8 по вул. Жолудєва в м. Києві, швидко з боку спини, підбіг до останньої, та шляхом ривка відкрито викрав її сумочку (матеріальної цінності не становить), в якій знаходилось наступне майно, а саме: мобільний телефон модель «ТЕХНО» імеі НОМЕР_1 ; імеі 2» НОМЕР_2 , з встановленою сім картою «Водафон» НОМЕР_3 , вартістю 2524 гривень;

Відкрито викравши чуже майно, яке належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 побіг до озера «Віра», де перевіривши вміст сумочки, виявив мобільні модель «ТЕХНО» імеі 1: НОМЕР_1 ; імеі 2: НОМЕР_2 , з встановленою сім картою «Водафон» НОМЕР_4 , вартістю 2524 гривень, який того ж дня заклав до відділення ломбарду№12 « Ев.ро.Ломбард`ЕвФінанси ЛТД і Компанія», розташованого по бул. Кольцова, 15 в м. Києві, отримавши грошові кошти в розмірі 450 гривень, які витратив на власні потреби, а сумочку викинув у смітник.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання від 25.08.2022, відповідно до якого вилучено грошові кошти;протоколом огляду;протоколами допитів свідків;протоколом пред`явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_2 , відповідно до якого було впізнано ОСОБА_1 , як особу, котра здійснила крадіжку.

25.08.2022 ОСОБА_1 , затримано за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України та 26.08.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 186 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства на момент обрання запобіжного заходу встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, п. 2, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення;незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину; відсутність у ОСОБА_1 офіційної роботи та законного достатнього джерела доходів; відсутність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, а також факт того, що може переховуватися від органів досудового розслідування та суду у випадку звільнення з-під варти.

Все це вказує на те, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_1 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.

У судому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.

Захисник Сахнюк С.В., якого підтримав підозрюваний ОСОБА_1 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити розмір застави, посилаючись на те, що ризики є необгрунтованими та не підтвердженими. До уваги можливо брати тільки ризик переховування, зважаючи на санцію інкримінованої статті. Підозрюваний одружений, має неповнолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України не судимий, має міцні соціальні зв`язки.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього додатки, слідчий суддя дійшов такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києвіпроводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100080002217 від 23 серпня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Як вбачається з додатків, долучених до клопотання, 25.08.2022 року ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

26.08.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо оцінки слідчим суддею обґрунтованості підозри, то слід зазначити, що вимога обґрунтованої (розумної) підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду (рішення у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32; рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184).

Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Обґрунтованість підозри у вчиненні вище вказаних кримінальних правопорушень (злочинів) повністю підтверджується зібраними по провадженню доказами, а саме: протоколом затримання від 25.08.2022, відповідно до якого вилучено грошові кошти;протоколом огляду;протоколами допитів свідків;протоколом пред`явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_2 , відповідно до якого було впізнано ОСОБА_1 , як особу, котра здійснила крадіжку.

Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій, належність та допустимість доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя доходить до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, та особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя враховує те, що ризиками у даному випадку є дії, які можуть вчинятися з високим ступенем ймовірності.

Так, слідчий суддя вважає, що прокурор у судовому засіданні довів, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких обставин, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.

При цьому, слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення кримінальних правопорушень.

Враховуючи наведене, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані органом досудового розслідування докази про причетність підозрюваного до вчинення злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також доведеність в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов та таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.

При цьому, на даному етапі досудового розслідування жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Разом з тим, слідчий суддя, керуючись правилами ч. 5 ст. 182, ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення підозрюваному ОСОБА_1 розміру застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Нагайник М.І. - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 25 серпня 2022 року по 23 жовтня 2022 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави строком на два місяці з моменту внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді діє до 23.10.2022 року включно та підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручити підозрюваному та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 30.08.2022 р.

Слідчий суддя: К.О. Васильєва