Ухвала суду № 105965083, 30.08.2022, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 311/848/21 Провадження № 1-і/191/96/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Окладнікової О.І.

за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,

прокурора Будняка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Петренка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції клопотання прокурора Василівської окружної прокуратури Запорізької області Будняка В.В. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2022 року прокурор Василівської окружноїпрокуратури Запорізькоїобласті БуднякВ.В.звернувся досуду зклопотанням пропродовження строкузастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідноснообвинуваченого ОСОБА_1 посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які враховувалися при застосуванні і продовженні обвинуваченому запобіжного заходу, оскільки, будучи на свободі, останній має можливість переховуватися від суду у зв`язку з тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та перебуванням м.Василівка Запорізької області, в якому знаходиться зареєстроване та фактичне місце проживання обвинуваченого, в тимчасовій окупації військами Російської Федерації та незаконно впливати на малолітню потерпілу та її законного представника у кримінальному провадженні.

Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Захисник Петренко А.В. заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, обґрунтовуючи наступним. Доказів щодо наявності зазначених прокурором ризиків суду не надано. З метою недопущення порушення права обвинуваченого на якнайшвидший розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченого, то провадження вже повинно бути розглянуте судом, але вкотре розглядається клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , що є порушенням норм КПК України. У обвинуваченого є стійкі соціальні зв`язки: має дружину, матір, сина. У разі обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, то обвинувачений може надати адресу за якою він буде проживати.

Заслухавши учасників судового провадження щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.

У провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачуєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.152КК України,і якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та неодноразово продовжувався.

Відповідно до Указу Президента України № 64/222 «Про введення воєнного стану в Україні» з урахуванням положень ст.3 Конституції України та на підставі наказу голови Василівського районного суду Запорізької області № 3 від 28.02.2022 року Василівським районним судом Запорізької області тимчасово зупинено здійснення судочинства.

На підставі розпорядження Верховного Суду №4/0/9-22 від 10.03.2022 року територіальну підсудність судових справ Василівського районного суду Запорізької області визначено за Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею183КПКУкраїни передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Згідно ст.177КПК України, підставою для застосування та продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а також незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, спростовують доводи про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою,суд вважає,що ризики,передбачені ст.177КПК України,які враховувалисяпри застосуваннідо обвинуваченогоданого видузапобіжного заходуі йогопродовженні,на часрозгляду зазначеногокримінального провадженняу судіне відпалиі незменшились,оскількиОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, при цьому судовий розгляд кримінального провадження триває, не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі.

На думку суду, можливість обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якогозапобіжного заходувідсутня,адже вінзареєстрований тамешкав ум.Василівка Запорізької області, яке відноситься до тимчасово окупованої території, тому на теперішній немає будь-якої можливості контролю за зобов`язаннями ОСОБА_1 у разі проживання обвинуваченого за зареєстрованим місцем проживання. Крім того, ні засуджений, ні захисник не надали ні письмово, ні усно точної інформації щодо місця проживання обвинуваченого у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу: обвинувачений лише зазначив, що він буде проживати у своєї тітки у м.Запоріжжя.

Крім того,щодо посиланнязахисника нате,що нормиКПК Українине містятьвимоги пронадання судуточної адресиза якоюбуде проживатиобвинувачений увипадку застосуваннядо ньогозапобіжного заходуу видіособистого зобов`язання,суд вказуєна наступне.

Згідно ч.1 ст.179 КК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194цього Кодексу.

Пунктом 2 та 3 частини 5 статті 194 КПК України передбачено, що яккщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті,слідчий суддя,суд застосовуєвідповідний запобіжнийзахід,зобов`язує підозрюваного,обвинуваченого прибуватиза кожноювимогою досуду абодо іншоговизначеного органудержавної влади,а такожвиконувати одинабо кількаобов`язків,необхідність покладенняяких буладоведена прокурором,а саме: невідлучатися ізнаселеного пункту,в якомувін зареєстрований,проживає чиперебуває,без дозволуслідчого,прокурора абосуду та повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Враховуючи,те,що стороназахисту начас розглядуклопотання ненадала інформаціїза якоюадресою, може проживати обвинувачений ОСОБА_1 , у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, то на думку суду наявні обґрунтовані сумніви у можливості виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

З урахуванням вищезазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до особливо тяжкого злочину, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст.178 КПК України, суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, а отже, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою.

Також варто зазначити, що суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його застосування, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, визначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв`язку з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину також є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 36, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 199 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Василівської окружної прокуратури Запорізької області Будняка В.В. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 29.10.2022 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошений 30.08.2022 року о 16.30 годині.

Суддя О. І. Окладнікова