Рішення № 10596296, 13.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2010 р. Справа № 29/135-10

вх. № 4928/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Сафонов П.А. за довіреністю;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС - ЛТД", с. Хотів;

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Озон - Інвест" м. Харків

про стягнення 90340,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 69095,17 грн. боргу, 11596,91 грн. пені, 1714,15 грн. річних, 7934,45 грн. інфляційних, 904 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В обгрунтування свого позову, позивач вказує на те, що відповідачем не було повністю сплачено вартість поставленого за договором №4056/р від 02.01.09 товару.

Ухвалою суду від 07.06.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

01 липня 2010 року позивач надав до канцелярії суду заяву про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2010р. розгляд справи було відкладено на 13.07.2010р.

13 липня 2010 року позивач надав супровідним листом документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

02 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВС - ЛТД" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Озон - Інвест" , (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №4056/р. Відповідно до п.1.1. договору, продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує лікарські засоби, вироби медичного призначення та засоби косметичної промисловості.

Відповідно до п. 4.1. договору, ціна товару вказується в гривнях у видатковій накладній (специфікації). Зокрема, п. 4.3. договору встановлено, що покупець здійснює розрахунки за товар з відстроченням терміну оплати за одержаний товар - в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених продавцем.

Відповідач отримав товар, за довіреностями (генеральная довіреність з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та довіреність №643 від 17.12.2009р.), але, в порушення умов договору, вартість отриманого товару сплатив частково, а саме в сумі 90720,84грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 60095,17грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині заявлених до стягнення 69095,17грн. основного боргу, обгрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6.1. договору, за порушення строків виконання зобов'язань (п.4.3. договору) нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 11596,91грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 1714,15грн. та інфляційні у сумі 7934,45 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі, суд покладає на відповідача.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, що було заявлено у позовній заяві, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки позивач не надав доказів в підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду не надав. А відповідно до ч.1 ст. 66 ГПК України, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 514, 526, 530, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, ст. 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Озон - Інвест" (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 7-А, код ЄДРПОУ 14107925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС - ЛТД" (08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 19351156) 69095,17 грн. основного боргу, 11596,91 грн. пені, 1714,15 грн 3% річних, 7934,45 грн. інфляційних, 904,00 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інфрмаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) Тихий П.В.