Рішення № 105962728, 30.08.2022, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/98/22

Справа № 356/129/22

Р І Ш Е Н Н Я(заочне)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.08.2022 Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді: Голік Г.К.

за участю секретаря судового засіданняБейгул Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Березань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказав, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав заяву № б/н від 17.11.2010 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та позивачем Договір про надання банківських послуг, про що свідчить його підпис у заяві. Заявою відповідача підтверджується факт, що він повністю був проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Підписавши заяву, між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема умови договору банківського рахунку та кредитного договору. 21.10.2011 року відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», в якій останній власним підписом підтвердив, що з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений. При встановленні та зміні кредитного ліміту Банк керувався пунктами 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких позичальник при укладенні цього Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за ініціативою та рішенням Банку. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, надано кредитну картку і встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 18 000, 00 грн. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами. Відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів шляхом внесення грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу, однак своїх зобов`язань належним чином не виконував. Станом на 11.01.2022 року утворилась заборгованість в розмірі 15299,91 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 12378,25 грн., в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту 12378,25 грн., заборгованості за простроченими відсотками 2921,66 грн. Добровільно відповідач заборгованість не сплачує, у зв`язку із чим позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 15299,91 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 481, 00 гривень.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 01.06.2022 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, разом із позовною заявою подав клопотання, в якому на позовних вимогах наполягає, просив розглянути справу без його участі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до суду не з`явився, про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчать поштові повідомлення, які знаходяться у матеріалах справи./а.с.73,76/

Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до вимог ст. 128, 131 ЦПК України.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідач, належним чином повідомлений, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності, ним не подано відзиву, зважаючи на те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути заочно справу без відповідача на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

В зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно ізст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Відповідно до ст.2,12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77 ЦПК).

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 17.11.2010 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Позивач зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 11.01.2022 року по укладеному кредитному договору від 17.11.2010 року рахується на загальну суму 15299,91 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 12378,25 грн., в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту 12378,25 грн., заборгованості за простроченими відсотками 2921,66 грн.

Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов`язання.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві позичальника від 17.11.2010 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій анкеті-заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованості за простроченими відсотками.

У анкеті-заяві позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку зазначено, що відповідач погоджується з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг», Пам`яткою клієнта, Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині (про стягнення заборгованості за простроченими відсотками), в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, послався на вказаний Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг», що розміщені на сайті: https://privatbank.ua, як невід`ємні частини спірного договору

Також позивач послався на долучену ним довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписану позичальником, в якій вказано деякі умови кредитування.

Однак, дана довідка є не належної якості, що унеможливлює суду її дослідити та встановити який погоджено пільговий період, процентну ставку та її тип, розмір щомісячного платежу, строк внесення щомісячного платежу, розмір пені та штрафів,

Крім того, наданий позивачем суду Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису позичальника (відповідача). Відтак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими документами відповідач ознайомився та погодився з такими, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків та, зокрема, саме в зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 17.11.2010 року шляхом підписання анкети-заяви.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

У вказаному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин положення ч.1 ст.634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Отже суд не вбачає підстав вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, що є обов`язковими для застосування у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Щодо посилання позивача на вказану довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», суд зазначає наступне.

Зі змісту вказаної довідки від 21.10.2011 року випливає, що вона стосується договору SAMDN50000051846954, проте позовні вимоги у даній справі заявлено за договором про надання банківських послуг від 17.11.2010 що не має присвоєного номеру договору, за яким відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що є предметом спору у даній цивільній справі. Отже, вказана довідка не стосується кредитного договору б/н від 17.11.2010, заборгованість за яким позивач просить стягнути в даній справі. Тому такий доказ суд не вважає належним та допустимим.

Зважаючи на вказане, довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» 55 днів пільгового періоду», що долучена до позовної заяви, не може бути підставою для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості зі сплати процентів.

Крім цього, згадана довідка містить підпис особи без ініціалізації, не зазначено прізвище, ім`я та по батькові підписанта, тому її не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 17.11.2010, шляхом підписання анкети-заяви. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 207/345/20, провадження № 61-18547св20.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак вимоги позивача про стягнення заборгованості за простроченими відсотками на вимогах Закону не ґрунтуються та їм не відповідають, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Крім того, суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 17.1.2010 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту .

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

АТ КБ «Привабанк», на підтвердження вимог статті 1054 ЦК України, щодо виконання своїх зобов`язань, а саме надання позивачем відповідачу грошових коштів за договором б/н від 17.11.2010 року, надано виписку з карткового рахунку ОСОБА_1 № б/н, з якої вбачається про користування останнім коштами.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд вбачає наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми заборгованості за тілом кредиту та за простроченим тілом кредиту в розмірі 12378 грн. 25 коп.

Викладене ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17-ц.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2007,23 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279, 354 ЦПК України ст. 61 Конституції України, ст. ст.525, 526,530,546,549,599,610,611,1048,1050,1054 ЦК Українита керуючись ст.ст.19,141,265,280-282,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.11.2010 року у розмірі12 378 (дванадцять тисяч триста сімдесят вісім) гривень 25 копійок, заборгованість за тілом кредиту( в тому числі за простроченим тілом кредита- 12 378 (дванадцять тисяч триста сімдесят вісім) гривень 25 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО № 305299) витрати по сплаті судового збору у розмірі2007 (дві тисячі сім) гривень 23 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Київський апеляційний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Г. К. Голік