Рішення № 105961959, 29.08.2022, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/1201/22

Провадження № 2-о/510/48/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.22 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Пройка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересовані особи ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області) про встановлення факту самостійного виховання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

Заінтересована особа ОСОБА_2 , яка перебуває на території держави Румунія, отримала заяву заявника, ознайомилась із її змістом та вимогами, про що свідчать відповідні документи, посвідчені відповідним нотаріальним органом Румунії, та надані суду. Щодо задоволення вимог заявника заперечень, додаткових заяв не мала, просила про розгляд справи без її участі.

Представник заінтересованої особи - Служби у справах дітей Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області заперечень щодо задоволення заяви ОСОБА_1 не мала.

Заявник ОСОБА_1 , його представник адвокат Варламов М.М. доводи заяви підтримали, на задоволенні заяви наполягали.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що заявник ОСОБА_1 у період з травня 2010р. та до кінця 2021 року мешкав спільно із ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. У період фактичних шлюбних відносин в них народилось троє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сімейне життя сторін не склалося, починаючи з лютого 2022р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносини різко погіршилися, все це привело до розпаду сім`ї та припинення сімейних відносин. З 26 лютого 2022р. сторони припинили ведення спільного господарства, стали мешкати окремо, ОСОБА_2 виїхала за межі України, залишивши неповнолітніх дітей разом із батьком, який по теперішній час ними піклується, виховує їх та матеріально утримує.

Маючи наміри визначити статус дітей, заявник звернувся до виконкому Ізмаїльської міської ради із питанням про визначення місця проживання неповнолітніх дітей. 16.05.2022р. Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради було прийнято рішення за №274, яким було визначено місце проживання малолітніх дітей разом із батьком ОСОБА_1 .

Крім того, комісією Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради 12.05.2022р. був також складений відповідний Акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 із дітьми, в якому чітко було зазначено, що він самостійно виховує та утримує дітей.

З довідки №01-37/451 від 12.07.2022р., виданої Службою у справах дітей Ренійської міської ради також вбачається, що неповнолітні діти ОСОБА_1 син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно проживають дійсно проживають разом із батьком ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , знаходяться на його утриманні та вихованні без участі матері, місцезнаходження матері дітей невідоме, разом із дітьми вона не мешкає, їхнім вихованням не займається.

За таких обставин, з метою захисту прав та інтересів неповнолітніх дітей, заявник звернувся до суду із відповідною заявою.

Рішення суду про встановлення вищезгаданого факту заявнику необхідне для вирішення питання щодо захисту прав та законних інтересів дітей, а саме: забезпечення належного догляду за ними; належних умов мешкання та розвитку відповідно до їхнього віку; матеріального забезпечення.

Заслухавши пояснення заявника, його представника, пояснення заінтересованої особи (представника Служби у справах дітей Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області), вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника обґрунтовані, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 293 ЦПК України окреме провадження - цевид непозовногоцивільного судочинства,в порядкуякого розглядаютьсяцивільні справипро підтвердженнянаявності абовідсутності юридичнихфактів,що маютьзначення дляохорони прав,свобод таінтересів особиабо створенняумов здійсненнянею особистихнемайнових чимайнових правабо підтвердженнянаявності чивідсутності неоспорюванихправ. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, свої Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959р., передбачено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

У відповідності до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до Декларації прав дитини від 29.11.1959р. (принцип 2) «Дитинізаконом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумове, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності».

Про те, що неповнолітні діти заявника вже тривалий час мешкають із ним та виховуються без участі їхньої матері ОСОБА_2 свідчать наступні документи: рішення від 16.05.2022р. №274 Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення місця проживання малолітніх дітей разом із батьком ОСОБА_1 , 1983 р.н.; акт обстеження умов проживання від 12.05.2022р. ОСОБА_1 із неповнолітніми дітьми в АДРЕСА_2 ( зазначено, що батько виховує дітей самостійно, матір дітей знаходиться за кордоном); довідка начальника Служби у справах дітей Ренійської міської ради від 12.07.2022р. ( неповнолітні діти заявника мешкають разом із ним в АДРЕСА_1 , знаходяться на його утриманні та вихованні без участі матері, яка вихованням дітей не займається); акт обстеження умов проживання від 12.07.2022р. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 ; довідка №1148 про зареєстрованих у житловому приміщенні ( АДРЕСА_1 ) осіб (діти ОСОБА_1 зареєстровані за місцем мешкання разом із батьком).

Таким чином,факт самостійного виховання дітей ОСОБА_1 суд вважає підтвердженим належними доказами та встановленим

Згідно ч.2ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Враховуючи вищенаведене та те, що встановлення факту самостійного виховання дітей ОСОБА_1 (батьком) без участі матері дітей ОСОБА_2 заявнику потрібно для забезпечення належного виховання дітей, захисту їхніх прав та інтересів, їх матеріального забезпечення та забезпечення їм належних умов розвитку, а законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, суд приходить до переконання, що заява про встановлення вищевказаного факту підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3,258,259,264-265,273,293-294,315-316,319,354,355ЦПК України, ст. ст. 150, 155 СК України, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт самостійного виховання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 їх батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК