Ухвала суду № 105957008, 30.08.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1990/22

Провадження № 1-кп/219/859/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2022 рокуАртемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Худіної О.О.,

при секретарі Орищиної І.А.,

за участі прокурора Гавриленко С.М.,

захисника Васильєва Ю.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у режимі відео конференції обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 22022050000001722 від 01.07.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, із середньо спеціальною освітою, розлучений, перебуває у цивільному шлюбі, на утриманні має неповнолітню дитину сина ОСОБА_2 , 16 років, працюючого по найму, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

24 серпня 2022 року в провадження судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Худіної О.О. надійшов обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 22022050000001722 від 01.07.2022 року, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 114-2 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду в судовому засіданні, зазначив, що дане кримінальне провадження підсудне Артемівському міськрайонному суду Донецької області, підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, а тому можливо призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні у строки, визначеніКПК України, з викликом в судове засідання учасників розгляду та свідків.

Захисник у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, приходить до висновку про можливість призначення справи до судового розгляду з наступних підстав.

Від учасників кримінального провадження ініціативи про укладення угоди в порядку ст. ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.

Провадження за обвинувальним актом підсудне Артемівському міськрайонному суду Донецької області.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п .п. 4-8 ч.1 ст.284, ч.2 ст.284 КПК України, не вбачається.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно обвинуваченого у судове засідання.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, захисник, обвинувачений, свідки.

На підставі вищезазначеного та враховуючи, що судом проведені всі підготовчі дії, передбачені нормами чинного Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає за можливе призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 до судового розгляду.

Крім того, прокурор заявив суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 . Мотивуючи клопотання, прокурор вказує, що з кінця травня 2022 року громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, достовірно усвідомлюючи, що військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонський, Миколаївський, Сумській, Чернігівський та інших областях, та здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народно господарче та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, з метою окупації України, добровільно погодився в умовах воєнного стану в наданні представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а саме надавати інформацію щодо розташування та переміщення особового складу та техніки ЗС України та інших військових формувань України на території м. Бахмут Донецької області (більш точна адреса в ході розслідування не встановлена) за допомогою власного мобільного телефону марки «INFINIX», модель «Zero 8», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , PSN: НОМЕР_3 використовуючи акаунт мобільного додатку «Telegram» зареєстрований за номером мобільного зв`язку НОМЕР_4 під псевдонімом «Ромэн» у групі під назвою «Бахмут Ъ/ Артемовск ЧАТ» (786 учасників) здійснював поширення інформації щодо вогневих позицій та місць дислокації підрозділів ЗС України.

Так, з кінця травня 2022 року (більш точний час в ході розслідування не встановлений) по 07 липня 2022 року громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з ідеологічних мотивів, в умовах воєнного стану, перебуваючи на території м. Бахмут Донецької області, за допомогою власного мобільного телефону марки «INFINIX», модель «Zero 8», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , PSN: НОМЕР_3 використовуючи акаунт мобільного додатку «Telegram» зареєстрований за номером мобільного зв`язку НОМЕР_4 під псевдонімом «Ромэн» у групі під назвою «Бахмут Ъ/ Артемовск ЧАТ» (786 учасників) здійснював поширення інформації щодо вогневих позицій та місць дислокації підрозділів ЗС України, а саме про: - місце розташування вогневої точки ЗСУ на стадіоні Авангард у м. Бахмут; - місце скупчення військової техніки ЗСУ біля будівлі ВСП "Бахмутський індустріальний фаховий коледж ДВНЗ "ДонНТУ"; - місце ведення артилерійського вогню ЗСУ в районі Бахмутського шляху (траса раллі) розташованого на захід від м. Бахмут, на північ від 8-го ставку; - місце скупчення особового складу та техніки ЗСУ в районі водойми Кар`єр розташованого на північному заході від перехрестя вулиці Патріса Лумумби та траси Е40 (48°36'25.0"N 38°03'56.5"E); - місце ведення вогню підрозділами ЗСУ з території СООО «Илюс» «совхозу» (48°34'36.8"N 37°57'30.1"E), чим поширив в умовах воєнного стану, інформацію про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, з можливістю їх ідентифікації на місцевості, тобто такої інформації, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами. 07.07.2022 року протиправні дії ОСОБА_1 припинено співробітниками Служби безпеки України.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, тобто у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану.

У вчиненні вказаного злочину обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпропетровськ, громадянина України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину підтверджується наступними зібраними у ході здійснення досудового розслідування матеріалами кримінального провадження: протоколом затримання особи, складеним відповідно до вимог ст. 208 КПК України; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , в ході якого останній підтвердив обставини та підстави власного затримання; протоколом огляду речових доказів 1) мобільний телефон марки SAMSUNG model: GT-C3322, S/N: НОМЕР_5 , imei1: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 ; 2) мобільний телефон марки: INFINIX Zero 8, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 - які використовував ОСОБА_1 під час здійснення протиправної діяльності; протоколом проведення слідчого експерименту від 08.07.2022 року, в ході якого ОСОБА_1 підтвердив факти передачі інформації щодо розташування ЗСУ; матеріалами, отриманими на виконання доручення оперативному підрозділу, та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Стосовно підозрюваного ОСОБА_1 слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Метою та підставами продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, тобто ризикам, передбачених п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. ОСОБА_1 проживає у м. Бахмут Донецької області, де на даний час відбуваються активні бойові дії, а агресія, яку здійснює Російська Федерація стосовно України, може спричинити тимчасову окупацію м. Бахмут та призвести до ухилення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності. Крім того, у випадку застосування до ОСОБА_1 запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, створить передумови для продовження здійснення ОСОБА_1 поширення інформації щодо вогневих позицій та місць дислокації підрозділів ЗС України, або вчинити новий злочин.

У зв`язку з вищевикладеним, більш м`які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, а саме особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, не зможуть запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України вбачається, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збереженні розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу. Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»). Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України»).

У відповідності до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Приймаючи до уваги викладене, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а також викладені вище обставини, керуючись ст. ст. 36, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 197, 331 КПК України, прокурор просить суд - обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, із утриманням її у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», із визначенням розміру застави у 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі внесення обвинуваченою застави, покласти обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора, вказав на його необґрунтованість. Також пояснив, що на теперішній час він є єдиним годувальником у родині в якій мешкає. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт за місцем реєстрації.

У підготовчому судовому засіданні захисник Васильєв Ю.Ф. повністю підтримав позицію підзахисного.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, до спливу двомісячного строку тримання під вартою, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, незалежно від наявності клопотань.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу(частина другастатті 331 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина другастатті 177 КПК України).

До таких ризиків частина першастатті 177 КПК Українивідносить можливість обвинуваченого:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до пункту третього частини першоїстатті 176 КПК Українидо запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу(частина першастатті 183 КПК України).

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першоюстатті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Відповідно до ч. 3ст. 199 КПКоднією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд зазначає, що під час розгляду вказаного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На теперішній час строк його дії спливає. Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, яке, відповідно до ст.. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, та за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що встановленні при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ризики не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин того кримінального правопорушення, яке інкриміновані ОСОБА_1 , а саме вчинення тяжкого злочину, за яке, у разі доведеності вини, може бути призначено покарання до 8 років позбавлення волі, дає суду достатні підстави для продовження застосування до обвинуваченого такого суворого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки потенційна загроза відбування тривалого строку покарання у вигляді позбавлення волі обумовлює продовження існування ризику того, що ОСОБА_1 перебуваючи не в умовах попереднього ув`язнення, може здійснити спробу переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_1 розлучений, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину, на території України офіційно ніде не працевлаштований, не має офіційних джерел доходу, зареєстрований у місті Бахмут Донецької області, де наразі ведуться активні бойові дії, що може мати наслідками ускладнення виконання покладених на обвинуваченого обов`язків, у разі зміни запобіжного заходу.

Суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні; неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що відсутні докази щодо звернення осіб, які поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків; запобіжний захід у вигляді домашнього арешту також не може бути застосований у відношенні останнього, зважаючи на воєнний стан.

За таких обставин, суд приходить до висновку про неможливість запобігти встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Суд, зазначає, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.

Крім того, суд зауважує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, з огляду на вірогідність переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК Українита посилання обвинуваченого.

Щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , то судом дані обставини були перевірені та ніяких протипоказань щодо його перебування у слідчому ізоляторі, не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, а тому клопотання обвинуваченого та захисника з цього приводу не підлягає задоволенню.При цьому, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 28 жовтня 2022 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї частини.

Задовольняючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину від двадцяті до восьмидесяті розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявних ризиків, майнового стану обвинуваченого, та враховуючи ч. 4 ст. 182 КПК України, суд, вважає за доцільним визначити ОСОБА_1 розмір застави, що складає 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантування виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинув чанний звільняється з під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.176-178,181,184,193-199,314-315,336, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Призначити по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на 8 вересня 2022 року на 12 годину 00 хвилин (резервна дата 29 вересня 2022 року на 13-00 годину).

Повідомити учасників кримінального провадження про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпропетровська установа виконання покарань №4».

Строк дії ухвали суду про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обчислювати з 30.08.2022 року по 28.10.2022 року, включно.

Одночасно обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста гривень), яка може бути винесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Держаної судової адміністрації України в Донецькій області (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області, ЄДРПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, р/р UA828201720355259003000011792).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до прокурора чи суд із встановленою періодичністю, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місяця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 28 жовтня 2022 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Дніпропетровська установа виконання покарань №4».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Дніпропетровська установа виконання покарань №4» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Артемівський міськрайонний суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.. 199 КПК України.

У задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника щодо зміни запобіжного заходу, відмовити.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала в іншій частині оскарженню не підлягає.

30.08.22

Суддя О.О. Худіна