Рішення № 105956392, 29.08.2022, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4770/22

Провадження № 2/727/1217/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року

Шевченківський районний суд м. Чернівців складі:

головуючої - суддіМ.Є. Бойко

за участю секретаря - Стефанчук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Учервні 2022 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду із позовною заявою, в якій проситьстягнути з відповідачки на свою користь її заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 17.03.2011 року у розмірі 44125, 66 грн. станом на 15.02.2022 року та судові витрати по справі у розмірі 2481 грн..

Позовна заява мотивована тим, що 17.03.2011 року, між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачкою був укладений договір № б/н шляхом підписання останньою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту 300 гривень, який в подальшому збільшився до 44500, 00 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном його повернення, що відповідає строку дії картки. Своїм підписом відповідачка підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають договір про надання банківських послуг. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Проте, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконувала, не надала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості, у зв`язку з чим станом на 15 лютого 2022 року утворилася заборгованість у розмірі 44125,66 грн., яка складається з наступного: 36368,17 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 26970,15 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту, 9398,02 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита; 1869,90 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками; 5887,59 грн. заборгованість за простроченими відсотками).

Посилаючись на вищевикладене, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд задовольнити позовні вимоги повністю. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28.06.2022 року позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин. Про судові засідання остання повідомлялась судовими повістками, які були направлені за місцем її реєстрації, а також була викликана до суду через оголошення на офіційному веб-сайті. Таким чином, відповідачка повідомлена про дату, час і місце розгляду справи належним чином. При цьому слід зазначити, що на адресу було направлено і копію ухвали про відкриття провадження, в якій встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву, однак, до теперішнього часу такого відзиву суду також надано не було. Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. За таких обставин, на підставі ст. 280 ЦПК України та зі згоди позивача суд вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи. Крім того, суд вважає можливим, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини. Судом встановлено, що17 березня 2011 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ«Приватбанк»(а.с. 17).

За змістом анкети-заяви відповідачка погодилась, що вищевказана анкета-заява, разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить договір про надання банківських послуг. Відповідачка ознайомилась і згодна з Умовами та Правилами, Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

За змістом анкети-заяви ОСОБА_1 виявила бажання оформити на своє ім`я кредитку «Універсальна».

Цього ж дня відповідачка підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», у якій визначено базову процентну ставку - 2,5 % річних на місяць, порядок та строки сплати процентів за користування кредитом, розмір та порядок нарахування неустойки: пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня = пеня1+ пеня2, де пеня1 = (базова відсоткова ставка за договором) / 30 нараховується за кожний день прострочення кредиту, пеня2 = 1 % від заборгованості, але не менше 30,00 грн. на місяць, нараховується 1 раз в місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму понад 50,00 грн.; штраф при порушенні строків за будь-яким з платежів більш ніж на 30 днів 500,00 грн. + 5 % суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій (а.с. 18).

До заяви банк додаввитяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ«ПРИВАТБАНК» (а.с. 23).

Згідно довідкиАТ КБ«Приватбанк» ОСОБА_1 було видано кредитні картки з терміном дії останньої до 10/24 (а.с. 14)

Також позивач надав до суду довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , з якої вбачається, що кредитний ліміт було збільшено до 44500 грн.(а.с. 14).

До позовної заяви АТ КБ«Приватбанк» такождолучив виписку за договором № б/н від 10 серпня 2011 року за період з 17 березня 2011 року по 17 лютого 2022 року (а.с. 57).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 17 березня 2011 року, укладеного між Банком та клієнтом ОСОБА_1 ,станом на 17 лютого 2022 року за останньою утворилася заборгованість у розмірі у розмірі 44125,66 грн., яка складається з наступного: 36368,17 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 26970,15 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту, 9398,02 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита; 1869,90 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками; 5887,59 грн. заборгованість за простроченими відсотками (а.с.4).

Відповідно до частин 1, 2статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною 2статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістомстатті 1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною 1статті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 1056-1 ЦК України визначено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за процентами (нарахованими та простроченими) за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 17.03.2011 року посилався на підписану сторонами анкету-заяву № б/н від 17 березня 2011 року та довідку про умови кредитування, підписану 17 березня 2011 року, а також на витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємні частини спірного договору, в яких розмір процентів від простроченої суми заборгованості для картки Універсальна становить 86,4%.

Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів та витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування.

До такого висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15), у постанові від 03.07.2019 по справі №342/180/17 та у постанові від 27.07.2020 по справі №188/1815/17.

Так, у постанові №342/180/17 від 03.07.2019р. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.

Отже, в даному випадку суд вважає, що неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з указаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов і правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Крім того, згідно з частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також суд не може взяти до уваги і довідку про умови кредитування, підписану відповідачкою 17 березня 2011 року, виходячи з наступного.

У вказаній довідці про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» визначено базову процентну ставку - 2,5 % річних на місяць.

Отже, сторони погодили процентну ставку за користування кредитними коштами удовідці про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 17 березня 2011 року саме у зазначеному розмірі.

Позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за нарахованими відсотками за кредитним договором № б/н від 17 березня 2011 року за період з17 березня 2011 року по 17 лютого 2022 року.

Разом з тим, з наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що з 17.03.2011 року по 01.09.2014 року заборгованість відповідачки за нарахованими відсотками відсутня, а 01.09.2014 рокубанк підвищив процентну ставку за користування кредитними коштами до 34,80 % без погодження такого підвищення з відповідачкою.

Частиною 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядку їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною 3 статті 1056-1 ЦК України визначено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Отже, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами, розмір та порядок нарахування яких не було погоджено сторонами в довідці про умови кредитування.

Проте, як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, заборгованість по тілу кредиту у позичальника в даному випадку станом на 17.02.2022 року становить 36 368,17 грн., що жодним доказом відповідачки не спростовано та нею не заперечувалось, а тому стягненню підлягає саме така сума, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивач поніс судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 2481,00 грн.

Оскільки, у ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 36368,17 грн., що становить 82,42 % від заявленої позивачем суми 44125,66 грн., стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в сумі 2044,84 грн. (2481,00 грн. х 82,42%).

Керуючись , ст.ст. ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк«Приватбанк»(код ЄДРПОУ 14360570) 36368,17 грн. заборгованості за тілом кредита за договором № б/н від 17 березня 2011 року та судовий збір в сумі 2044,84 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог, встановлених ст.353-356 ЦПК України.

Ознайомитись з текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М. Є. Бойко