Рішення № 105951520, 29.08.2022, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/715/22

Провадження 2-а/438/29/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 серпня 2022 року місто Борислав

Бориславський міський суд Львівської області у складі: головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участю секретаря Дівчур В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, інспектора відділення поліції №1 (м. Борислав) Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Фрішка Дмитра Йосиповича, інспектора відділення поліції №1 (м. Борислав) Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Матлак Уляни Миронівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Бориславського міського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, інспектора відділення поліції №1 (м. Борислав) Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Фрішка Дмитра Йосиповича, інспектора відділення поліції №1 (м. Борислав) Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Матлак Уляни Миронівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, згідно вимог якої позивач просить суд: - визнати протиправними дії інспекторів ВП №1 (м. Борислава) Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Фрішка Д.Й. та Матлак У.М. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення з грубим порушенням норм процесуального права; - постановити окрему ухвалу про наявність питання щодо притягнення до відповідальності інспекторів ВП №1 (м. Борислава) Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Фрішка Д.Й. та Матлак У.М., направити її у ГУ НП у Львівській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; - визнати противоправною та скасувати постанову серії ЕАР №5692734 від 01.08.2022 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн., стягнути з ГУ НП у Львівській області витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн. та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 01.08.2022 року він рухався по вул. Героїв ОУН-УПА в м. Бориславі на автомобіль «Reno Megane» д.н.з. НОМЕР_1 , при виїзді на вул. Ірини Сеник на будинку №1 (вул. Героїв ОУН-УПА) прикріплений знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», вимоги якого він виконав на повернув ліворуч в сторону автовокзалу, оскільки на зазначеному Т-подібному перехресті з урахуванням дорожньої обстановки неможливо вчинити зазначений маневр без зупинки. Навпроти будинку №54 на вул. Ірини Сеник в м. Бориславі він виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, після чого працівник поліції повідомив йому, що він не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Із зазначеним твердженням інспектора він категорично не погодився та попросив надати докази правопорушення, інспектор відповів, що фіксація правопорушення ним не здійснювалася та пройшов до службового автомобілю. Повернувшись, інспектор надав йому власний телефон і показав на ньому відео, як сказав, з камери, яка знаходиться на мості по вул. Героїв ОУН-УПА, приблизно 200 метрів до Т-перехрестя. З вказаного відео було видно, що авто, схоже на його, проїжджає через міст в напрямку автовокзалу, під`їжджає до перехрестя, зупиняється, та повертає ліворуч. Оглянувши відео, він звернув увагу інспектора Фрішка Д., однак останній почав підвищувати голос та нервувати з вимогою надати йому документи. Уникаючи конфлікту, він заявив інспектору клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з необхідністю скористатися юридичною допомогою адвоката, на що інспектор відмовив та вказав, що він є уповноваженою особою, яка розглядає справу. Після чого інспектор відібрав у нього посвідчення водія та документи на автомобіль і виніс із службового автомобілю постанову серії ЕАР №5692734 від 01.08.2022 року про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення ч.1 ст.122 КУпАП, винесену вже інспектором Матлак У.М., на що він одразу зробив зауваження, що інспектор Матлак У.М. не розглядала справу. Вказане правопорушення він не вчиняв, дії працівників поліції є протиправними та оскаржувана постанова підлягає скасуванню. Також зазначив, що інспектори поліції, знаходячись напроти будинку №54 по вул. Ірини Сеник, де його зупинили, не могли бачити виконання ним вимог знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», який знаходиться на відстані близько 200 метрів від місця зупинки на вул. Героїв ОУН-УПА, зазначений відрізок дороги густо засаджений деревами та кущами. Вважає, що інспектор поліції Фрішко Д.Й. безпідставно відмовив йому у праві скористатися юридичною допомогою, а інспектор Матлак У.М. в свою чергу не мала права складання постанови, оскільки не розглядала відносно нього справу про адміністративне правопорушення. Крім того, в оскаржуваній постанові заначено місце вчинення правопорушення по вул. Ірини Сеник, 54, де взагалі відсутній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Враховуючи викладене, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Від інспектора ВП №1 (м. Борислав) Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Фрішка Д.Й. та інспектора ВП №1 (м. Борислав) Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Матлак У.М. надійшли до суду аналогічні один з одним відзиви на позовну заяву, в яких останні зазначили, що заперечують проти задоволення позовних вимог, оскільки вважають їх необґрунтованими з тих підстав, що ними 01.08.2022 року здійснювався нагляд за дорожнім рухом в м. Бориславі, в цей же день о 09-45 год. був зупинений ОСОБА_1 , який не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п.8.4 «б» додаток 1 дорожній знак 2.2.ПДР України, а саме: на перехресті вулиць Героїв ОУН-УПА та І.Сеник, було виявлено автомобіль «Reno Megane» д.н.з. НОМЕР_1 , який як стало відомо пізніше, порушив вимоги дорожнього знаку та не зупинився на перехресті. Після зупинення авто вони підійшли до водія, пред`явили службове посвідчення, представилися, повідомили про причини зупинки та повідомили про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Розпочавши розгляд справи, ними були розглянуті усі усні клопотання ОСОБА_1 та останньому був пред`явлений для огляду відеозапис з фіксацією вчиненого ним правопорушення, були роз`яснені положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, тобто права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, після чого була винесена постанова серії ЕАР №5692734 від 01.08.2022 року про накладення на ОСОБА_2 стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення ч.1 ст.122 КУпАП, з якою останнього ознайомили та роз`яснили порядок та строки її виконання, передбачені ст.ст.307,308 КУпАП, а також порядок оскарження постанови. Вважають, що постанова винесена на законних підставах із дотриманням вимог КУпАП та наказу МВС України №1395 від 07.11.2015 року. До відзиву на позов також надали відеозапис.

Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 09 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Від позивача надійшло клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності.

Від інспектора ВП №1 (м.Борислав) Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Фрішка Д.Й. та інспектора ВП №1 (м. Борислав) Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Матлак У.М. у відзиву міститься прохання про розгляд справи за їх відсутності.

Уповноважена особа Головного управління Національної поліції у Львівській області у судове засідання не з`явилася, відзив на позов не надала, у зв`язку з чим, керуючись положеннями ч.3 ст. 205, ч.3 ст. 268 КАС України, розгляд справи проведено у відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом досліджуються саме представлені сторонами докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилається кожна з них, інших суду не представлено.

Вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення від 01.08.2022 року серії ЕАР №5692734, 01.08.2022 року о 09:54:06 год. ОСОБА_1 в м. Бориславі по вул. Ірини Сеник,54, керуючи т.з. «Reno Megane» д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п.8.4 ПДР України, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

З наданого до відзиву відповідачами відеозапису з камери фіксування правопорушень у сфері дорожнього руху, яка розташована на мості по вулиці Героїв ОУН-УПА, вбачається, що по мосту рухаються автомобілі в сторону вул. І. Сеник, фіксування будь-якого правопорушення, в тому числі порушення вимог дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», на відеозаписі відсутнє. Крім того, автомобілі які рухаються по мосту, не можливо ідентифікувати, оскільки ані марки автомобілів, ані реєстраційні номери на відеозаписі не відтворені.

Частиною 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення.

Однак, в порушення вимог ст. 283 КУпАП, в постанові невірно визначено місце вчинення правопорушення як вул. І. Сеник в м. Бориславі, в той час як дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», розміщений на вул. Героїв ОУН-УПА в м. Бориславі.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Абзацом 1 частини 2 статті 77 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень не надано належних, допустимих та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП України, та притягнення позивача до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури.

Підсумовуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, відсутній, оскільки факт порушення позивачем вимог дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» не підтверджується належними та зібраними у справі доказами. Крім того, в постанові невірно визначено місце скоєння правопорушення.

Тому, вимоги позивача в частині скасування постанови ЕАР №5692734 від 01.08.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання дій інспекторів ВП №1 (м. Борислав) Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Фрішка Д.Й. та Матлак У.М. протиправними, суд враховує наступне.

Вимогами ч. 3 ст.286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тобто, статтею 286 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Наведена норма процесуального права регулює питання наслідків розгляду справи з приводу рішення, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, в якій не передбачено можливості вирішувати вимоги про визнання протиправними дій інспектора поліції щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За змістом частини 2 статті 20 КАС України такі вимоги підсудні виключно окружним адміністративним судам.

На підставі викладеного, враховуючи, що розгляд вимоги про визнання протиправними дій інспекторів поліції щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 віднесено до виключної компетенції окружного адміністративного суду, необхідно дійти висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

Позивачем заявлена вимога щодо постановлення окремої ухвали про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності інспекторів ВП №1 (м. Борислав) Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Фрішка Д.Й. та ОСОБА_3 та направлення її до ГУ НП у Львівській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо постановлення окремої ухвали, оскільки судом відмовлено у задоволенні вимоги позову щодо визнання протиправними дій інспекторів поліції, будь-які інші підстави, передбачені ст.249 КАС України для постановлення окремої ухвали відсутні.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Таким чином, з Головного управління Національної поліції у Львівській області підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань, витрати по сплаті судового збору в сумі 496 грн. 20 коп.

Крім того, позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн., яка на думку суду підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідно до вимог ч.4 ст.134 КАС України, до позову наданий договір про надання правової допомоги №01/08 від 01.08.2022 року з розрахунком вартості наданих адвокатом послуг, а також акт прийому-передачі коштів, з якими суд погоджується.

Керуючись ст.ст.3,9,10,11,72,77,134,139,242, 245,246,286 КАС України, ст. ст. 9, 127, 219, 251, 280, 284, 293 КУпАП, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, інспектора відділення поліції №1 (м. Борислав) Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Фрішка Дмитра Йосиповича, інспектора відділення поліції №1 (м. Борислав) Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Матлак Уляни Миронівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 01 серпня 2022 року серії ЕАР №5692734 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень, скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

В задоволенні решти частини позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору в сумі 496 грн. 20 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн., а всього 1996,20 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість гривень двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Г. Пантелєєв