Рішення № 105942338, 25.08.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/8890/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки від 01.12.2021 №3766 з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті належної йому пенсії за максимальним розміром;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення з 1 грудня 2019 року на підставі довідки від 01.12.2021 №3766, з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, з врахуванням індексації та інших доплат до пенсії встановлених законодавством та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру, з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, з врахуванням індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є пенсіонером з квітня 2010 року та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі Закон № 2262-ХІІ). Пенсія призначена у розмірі 90 % грошового забезпечення. Відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі № 380/1636/22 та довідки від 01.12.2021 № 3766 виходячи з розміру 70% грошового забезпечення. Позивач вважає дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії та обмеження максимального розміру пенсії протиправними та такими, що порушують його конституційні права.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву від 18.07.2022 року вх. №10260 ел., у якому вказує, що розмір пенсії ОСОБА_1 перевищив максимальний розмір з 01.12.2019, тобто внаслідок проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі № 380/1636/22. Оскільки, таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 №3668-VI, то для регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка регулює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до норм законодавства, чинного на момент перерахунку пенсії максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону № 2262-ХІІ не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 27.06.2022 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку з 2010 року у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі Закон № 2262-ХІІ). Пенсія призначена у розмірі 90 % грошового забезпечення. Ці обставини встановлені також судовим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 року у справі №380/1636/22.

За результатами розгляду запиту представника позивача від 07.06.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало відповідь №1300-5902-8/50538 від 13.06.2022, у якій повідомило, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 року у справі №380/1636/22 управлінням виконано та проведено перерахунок пенсії. Вказує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 року у справі №380/1636/22 на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не покладено зобов`язань щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру.

Відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі № 380/1636/22 та довідки від 01.12.2021 №3766 виходячи з розміру 70% грошового забезпечення (вислуга років 33).

Підсумок пенсії (з надбавками) становить 38415,76 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії 19340,00 грн.

Позивач вважає дії відповідача щодо зниження проценту відповідних сум грошового забезпечення для обчислення пенсії за вислугу років з 90% на 70% та обмеження максимального розміру пенсії під час перерахунку пенсії з 01.12.2019 протиправними та такими, що порушують його конституційні права.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України № 2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до вказаної статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VІІ, який набув чинності 01.04.2014 внесено зміни до ст. 13 Закону, за якими максимальний розмір пенсії, яка призначається за вислугу років, обчислений відповідно до вказаної статті, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення.

Внесені Законом України № 1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону України № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі № 380/1636/22 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області» від 01.12.2021 №3766 виходячи з 70 % розміру грошового забезпечення.

При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, які полягають у такому.

Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

На думку суду, при здійсненні перерахунку пенсії з 01.12.2019, відповідач не мав правових підстав для зменшення з 90 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення розміру пенсії позивача, оскільки Законом № 2262-XII не передбачено права територіального органу Пенсійного фонду при здійсненні перерахунку раніше (тобто, до набрання чинності змін до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII, внесених Законом № 1166-VII) призначених пенсій застосовувати максимальний розмір пенсії у відсотковому значенні (70 процентів) за чинною редакцією Закону № 2262-ХІІ.

Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 №3668-VI (далі Закон №3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011 внесені зміни у статтю 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (підпункт 8 пункту 6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-VI), зокрема, частину п`яту цієї статті викладено в такій редакції: Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-VI визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

З 01.01.2016 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-VIII (далі Закон №911-VIII), відповідно до якого внесені зміни у частину п`яту статті 43 шляхом доповнення реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Пунктом 2 розділу II Прикінцеві положення цього закону визначено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

В статтю 43 Закону №2262-XII Законом України №1080-VIII від 12.04.2016 вносилися зміни (статтю 43 після частини третьої доповнено двома новими частинами), відповідно до яких наведена вище частина п`ята статті 43 Закону №2262-XII з 06.05.2016 (з дати набрання чинності Закону №1080-VIII) стала частиною сьомою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частин статті, що регламентувала обчислення пенсій особам із числа військовослужбовців.

Конституційний Суд України 20.12.2016 за результатами розгляду справи №1-38/2016 прийняв рішення № 7-рп/2016 яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень; положення частини сьомої статті Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VІII (далі - №1774-VІII), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни у частину сьому статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.

Внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 1774 від 06 грудня 2016 р. до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд у даній справі дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 01.12.2019 є протиправними.

Отже, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення судових витрат у вигляді оплати на правову допомогу, суд зазначає таке.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4)дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги позивачем долучено: договір про надання правової допомоги від 26.11.2021 року №2/21, ордер про надання правничої (правової) допомоги, акт від 21.06.2022 про надання правової допомоги за договором 2/21 про надання правової допомоги від 26.11.2021.

Враховуючи предмет спору, а також спрощений порядок розгляду справи, суд прийшов до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань у сумі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 94, 242-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70% сум грошового забезпечення та обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років з 01.12.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 01.12.2021р. №3766 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, з урахуванням раніше проведених виплат.

Судовий збір в розмірі 1984,80 грн. стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та 2000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Крутько О.В.