Ухвала суду № 105940696, 25.08.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/2513/22

ун. № 759/10261/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва Васильєва К.О., секретар судового засідання Фітяк Є.М., за участю прокурора Корбут О.С., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Доманського А.О., розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Цибровського І.В. у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100080001657 від 09.07.2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, не працюючої, маючого середню-спецальну освіту, неодруженої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей 2007 та 2013 року народження, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 301-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Цибровського І.В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні Корбут О.С., про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою на строк 60 днів.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Святошинського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022100080001657 від 09.07.2022 року за ч.2 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, ОСОБА_1 , маючи умисел на одержання доступу до дитячої порнографії, з метою подальшого її зберігання та збуту, порушуючи суспільну мораль, тобто систему етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей в частині заборони поширення серед населення вульгарно-натуралістичної, цинічної, непристойної фіксації статевих актів із зображенням у будь-який спосіб дитини, всупереч Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 в редакції від 17.03.2021 року, «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20.06.2012 та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 в редакції від 17.03.2021, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, діючи умисно, здійснила завантаження в мобільний додаток «Telegram», обліковий запис якого ідентифікований абонентським номером мобільного оператора «Vodafone» « НОМЕР_1 » та має назву «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_5», графічних та відео файлів, на яких відображаються сцени статевих відносин відвертого порнографічного змісту, 62 файли з яких, згідно висновку експерта від 01.08.2022 року № СЕ-19/111-22/28088-МЗ, відносяться до продукції порнографічного характеру, а 38 із яких, належать до відео-файлів, які відносяться до дитячої порнографії, які, з моменту завантаження, умисно зберігала з метою подальшого збуту.

В подальшому, ОСОБА_1 , маючи умисел на збут відео-файлів порнографічного характеру з ознаками дитячої парнографії, які вона, завантажила в мобільний додаток «Telegram», обліковий запис якого ідентифікований абонентським номером мобільного оператора «Vodafone» « НОМЕР_1 » та має назву «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_5», 06.07.2022 року, порушуючи суспільну мораль, тобто систему етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей в частині заборони поширення серед населення вульгарно-натуралістичної, цинічної, непристойної фіксації статевих актів із зображенням у будь-який спосіб дитини, всупереч Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 в редакції від 17.03.2021 року, «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20.06.2012 та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 в редакції від 17.03.2021, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, здійснила збут 62 файлів, з яких, згідно висновку експерта від 01.08.2022 року № СЕ-19/111-22/28088-МЗ, відносяться до продукції порнографічного характеру, а 38 із яких, належать до відео-файлів, громадянину ОСОБА_2 за грошові кошти, які отримала на власну банківську карту АТ «ПУМБ»: НОМЕР_2 .

У вчиненні кримінального правопорушення обгрунтовано підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

23.08.2022 року, ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами виявлення кримінального правопорушення працівниками Київського УПК ДКП НП України; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколом огляду телефону добровільно наданого ОСОБА_2 ; протоколом огляду інтернет оголошень розміщених ОСОБА_1 ; інформацією, наданою файло-обмінником mega.nz; протоколом огляду інформації, наданої файло-обмінником mega.nz; висновком експерта від 01.08.2022 року; інформацією, отриманою від ТОВ «Мережа ланет»; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом огляду оголошень розміщених ОСОБА_4 ; результатами проведеного обшуку від 23.08.2022 за адресою проживання ОСОБА_1 ; результатами проведеного обшуку від 23.08.2022 за адресою проживання ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 .

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України сторона обвинувачення вважає, що на сьогоднішній день наявні ризики, передбачені у п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме про те, що підозрювана ОСОБА_1 у випадку застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, може вчинити спроби:

- переховуватися від суду;

- незаконно впливати на потерпілих та свідків;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обґрунтовано вважати про наявність вказаних ризиків дають наступні обставини:

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, і за який, згідно санкції ч. 3 ст. 301-1 КК України, передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Тобто тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній, у разі доведення її вини, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання вона може вчинити спробу переховування.

Про наявність зазначеного ризику вказує і поведінка ОСОБА_1 , яка вину свою не визнала та не розкаялась, не зупинило її і наявність двох малолітніх дітей до вчинення такої категорії інкримінованого їй злочинів.

Крім того, у ОСОБА_1 відсутнє місце роботи та законне джерело заробітку, що у даному випадку і штовхнуло її до вчинення злочину.

В даному кримінальному провадженні показання свідків мають істотне значення, а отже, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може вчиняти спроби незаконного впливу на них з метою схиляння до дачі або зміни показань. Більш того, сам факт перебування обвинуваченої на волі після вчинення такої категорії особливо тяжкого злочину, вже буде впливати на свідків, оскільки буде свідчити про те, що після вчинення таких злочинних дій можна уникнути відповідальності і далі вести звичайне життя.

На сьогоднішній день відсутні будь-які медичні застереження щодо унеможливлення перебування підозрюваної в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Підозрювана ОСОБА_1 у вчинених злочинах не розкаялась, і хоча це її право і її позиція захисту, однак ця обставина, також, являється і характеристикою її особистості, а тому, не можна її оминути увагою, так як ця обставина свідчить, що свої дії ОСОБА_1 не піддала критичній оцінці, відповідних висновків для себе не зробила і не усвідомила тяжкість скоєного, що ще раз обґрунтовує ризик переховування з метою уникнення покарання в будь-який спосіб.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не може бути застосовано до обвинуваченої у зв`язку з тим, що остання не працює та вчинила особливо тяжкий злочин, у зв`язку з чим, такий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Запобіжний захід у виді особистої поруки, також, неможливо застосувати до обвинуваченої у зв`язку з тим, що будь-якого письмового зобов`язання від осіб, яких суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків - до суду не надходило, тобто в оточенні підозрюваної вказані особи, які могли би бути поручителями, відсутні.

Також, до обвинуваченої ОСОБА_1 не може бути застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту у зв`язку з тим, що вона проживає разом із малолітніми дітьми, причетність яких до вчинюваних нею злочинів, на даний час, встановлюється слідством.

Таким чином, враховуючи дані про особу підозрюваної, її моральні цінності, стан здоров`я (відсутні медичні застереження), характер протиправних дій та мотиви злочину, в якому вона підозрюється, сторона обвинувачення вважає, що ризики, зазначені вище, передбачені ст. 177 КПК України, актуальні і, перебуваючи на свободі ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора та суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інше кримінальні правопорушення, в тому числі, аналогічного характеру.

У судому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити.

Захисник Доманський А.О., якого підтримала підозрювана ОСОБА_1 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність ризиків, оскільки підозрювана має постійне місце проживання, діти в неї вже фактично вилучені. Просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього додатки, слідчий суддя дійшов такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Святошинського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022100080001657 від 09.07.2022 року за ч. ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України.

Як вбачається з додатків, долучених до клопотання, 23.08.2022 року ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

23.08.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 301-1 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо оцінки слідчим суддею обґрунтованості підозри, то слід зазначити, що вимога обґрунтованої (розумної) підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду (рішення у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32; рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184).

Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 вище вказаних кримінальних правопорушень (злочинів) повністю підтверджується зібраними по провадженню доказами, а саме: матеріалами виявлення кримінального правопорушення працівниками Київського УПК ДКП НП України; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколом огляду телефону добровільно наданого ОСОБА_2 ; протоколом огляду інтернет оголошень розміщених ОСОБА_1 ; інформацією, наданою файло-обмінником mega.nz; протоколом огляду інформації, наданої файло-обмінником mega.nz; висновком експерта від 01.08.2022 року; інформацією, отриманою від ТОВ «Мережа ланет»; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом огляду оголошень розміщених ОСОБА_4 ; результатами проведеного обшуку від 23.08.2022 за адресою проживання ОСОБА_1 ; результатами проведеного обшуку від 23.08.2022 за адресою проживання ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 .

Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, правильність кваліфікації її дій, належність та допустимість доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 301-1 КК України.

При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя доходить до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_1 , яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя враховує те, що ризиками у даному випадку є дії, які можуть вчинятися з високим ступенем ймовірності.

Так, слідчий суддя вважає, що прокурор у судовому засіданні довів, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілих та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

За таких обставин, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.

При цьому, слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваній не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення кримінальних правопорушень.

Враховуючи наведене, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані органом досудового розслідування докази про причетність підозрюваного до вчинення злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також доведеність в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а перебування підозрюваної під вартою буде виправданим за вказаних умов та таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.

При цьому, на даному етапі досудового розслідування жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Разом з тим, слідчий суддя, керуючись правилами ч. 5 ст. 182, ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення підозрюваній ОСОБА_1 розміру застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Цибровського І.В. - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 обчислювати з моменту її фактичного затримання, тобто з 23 серпня 2022 року по 21 жовтня 2022 року включно.

Визначити підозрюваній ОСОБА_1 розмір застави у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_1 у разі внесення застави строком на два місяці з моменту внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; спілкуватися з дітьми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тільки у присутності відповідальних осіб Служби у справах дітей.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до неї для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді діє до 21.10.2022 року включно та підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручити підозрюваній та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 29.08.2022 р.

Слідчий суддя: К.О. Васильєва