Рішення № 105939800, 29.08.2022, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1003/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2022 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого: судді Кондрацької Н.М.

секретаря судового засідання: Мелещенко О.В.,

за участю представника позивачки - адвоката Лук`яненко Г. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи свій позов тим, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 задоволено в повному обсязі позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Відповідно до цього рішення визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення ОСОБА_2 основного розміру призначеної пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення починаючи з 1 січня 2018 року; та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. 23.10.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило листом ОСОБА_2 , що Управлінням за період з 01.08.2019 по 31.08.2019 донараховано 1 357,20 грн. та виплачено разом із пенсією у вересні 2019 року; за період з 1.01.2018 до 31.07.2019 доплату буде виплачено у розмірі 20 358,00 грн. у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649. Між тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Позивач є донькою померлого , що підтверджує свідоцтвом про народження. Після смерті батька, ОСОБА_1 , як донька та відповідно спадкоємець першої черги, звернулася до державного нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (спадкова справа №67404935) та у встановленому порядку оформила право власності на нерухоме майно (квартиру у м. Сміла), по підтверджується відповідним свідоцтвом. 15.07.2021 Смілянською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину (зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за №770), згідно якого спадкодавцем є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а спадкоємцем є ОСОБА_1 , спадкова справа № 221/2021. Спадковим майном, яке залишилося після смерті померлого, в тому числі є недоотримана пенсія в сумі 20 358,00 грн. від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, де ОСОБА_2 перебував на обліку. Невиплачена пенсія залишилася внаслідок здійснення відповідачем перерахунку пенсії згідно рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 у судовій справі № 580/1343/19. З огляду на те, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого батька, тому вона має право на суму недоплачених соціальних виплат в розмірі 20 358,00 грн., які були присуджені її батькові за життя. Оскільки позивач є спадкоємцем першої черги після смерті батька, вважає, що вона має право на спадкування недоотриманої пенсії в розмірі 20 358,00 грн.

На підставі викладеного вище просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на недоотриману пенсію у розмірі 20 358,00 гривень.

Ухвалою судді від 14.02.22 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 26.05.2022, закрито підготовче судове засідання, а справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Лук`яненко Г.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі, а також повідомила, що після вирішення справи по суті на протязі п`яти днів буде подана заява щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Представник відповідача ГУ ПФУ у Черкаській області судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. Суд визнав неявку представника відповідача такою, що відбулась без поважних причин.

Суд, враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив такі обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними, та зобов`язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення ОСОБА_2 основного розміру призначеної пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення починаючи з 1 січня 2018 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Згідно листа ГУ ПФУ в Черкаській області від 23.10.2019 № 1305/Б-10 ОСОБА_2 було повідомлено, що доплату пенсії за період з 01.08.2019 по 31.08.2019 в сумі 1 357,20 грн. нараховано на виплату разом із перерахованою пенсією за вересень 2019 року, а доплату пенсії за період з 1.01.2018 до 31.07.2019 у загальній сумі 20 358,00 грн. буде виплачено в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 31.12.2020 вбачається, що 29.12.2020 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва пнародження серії НОМЕР_2 від 25.04.1988.

Після смерті батька, ОСОБА_1 , як донька та відповідно спадкоємець першої черги, звернулася до державного нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, спадкова справа № 221/2021 та у встановленому порядку оформила право власності на нерухоме майно, що залишилось після смерті батька.

До того ж, відповідно до заяви ОСОБА_3 , спадкоємця на майно померлого (син), від 13.05.2021, останній відмовився від прийняття належної йому спадщини на користь своєї сестри ОСОБА_1 .

Постановою державного нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори Зайцевої О.А. від 27.01.2022 ОСОБА_1 відмовлено видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману виплату доплати до пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262, відповідно до якої, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові та залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.

Спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме право власності на спадкове майно у вигляді призначеної, нарахованої, але невиплаченої доплати до пенсії спадкодавця.

Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За приписами ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 1228 ЦК України право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Відповідно до ст. 1258 УЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно із ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до положень ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Крім того, згідно ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми у встановлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями ЗУ «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Положення ч. 2, 3 статті 52 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 року, із змінами і доповненнями, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Із системного аналізу наведених норм права вбачається, що суми пенсії, неодержані померлим за життя, передаються членам його сім`ї в повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

При цьому, норми ч. 1 ст. 46 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року, із змінами та доповненнями, які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше, як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджується на правовідносини з приводу отримання спадкоємцем померлого пенсіонера тих сум пенсії, які увійшли до складу спадщини.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких, заявник має право вимагати «законного очікування» фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішенні «Рисовський проти України» (ухвала щодо прийнятності від 20 жовтня 2011 року). У справі Маркс проти Бельгії (Marckx v. Belgium), заява №6833/74 від 13.07.1979, суд зазначив: «Визнаючи, що кожен має право мирно володіти своїм майном, ст. 1 у своїй суті забезпечує право власності».

У рішенні у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 року, визначено, що відповідно до прецедентного права Європейського суду право власності може бути «існуючим майном», а також позивач може обґрунтовувати його принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Вирішуючи вимоги позивача, суд виходив з того, що у судовому засіданні було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є спадкоємецею першої черги після смерті батька, а тому має право на спадкування недоотриманої пенсії в розмірі 20 358,00 грн.

Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначене правило закріплене і в ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Тож, таке рішення суду узгоджується із правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 428/6685/19.

Судом також враховується і те, що позивач не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, у зв`язку з чим відповідно до ст. 16 ЦК України, його цивільне право підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-23, 1216-1218, 1223, 1258-1261 ЦК України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності у порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотриману пенсію у розмірі 20358,00 гривень

Повний текст рішення буде виготовлений 25.08.2022.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Головуючий: Н. М. Кондрацька