Рішення № 10593978, 15.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/25515.07.10

За позовом Закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Мега-поліс"

до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування"

третя особа ОСОБА_1

про стягнення 2092,75 грн. в порядку регресу

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Мельник Ю.П. дов. № 19 від 05.08.2009 р.

від відповідача не з'явився

третя особа не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" про стягнення 2092,75 грн. в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.

Ухвалою від 17.05.10 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої він просить стягнути з відповідача 1558,61 грн.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.08 між а/м ЗАЗ-ДЕУ Т13110, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням власника та а/м Шевроле Авео державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 сталась дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок ДТП а/м ЗАЗ-ДЕУ Т13110 був пошкоджений.

Вартість завданого збитку страхувальнику позивача підтверджується Актом товарознавчого дослідження № 2304/08-08 від 17.10.08.

Згідно з постановою судді Пролетарського районного суду міста Донецька по справі № 3-14573/08 від 05.11.08р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 719-10 від 03.10.07 позивачем виплачено власнику застрахованого автомобіля страхове відшкодування у сумі 1632,14 грн., яке включає у себе вартість отримання довідки ДАІ, щодо обставин ДТП відповідно до платіжного доручення № 501 від 03.02.09.

Крім того, позивачем було сплачено вартість автотоварознавчого дослідження у сумі 300 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 155 від 22.10.08.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як свідчать матеріали справи відповідачем застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу шляхом укладення з ним поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2076744.

Відповідно до п. 1 Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою КМ України від 28 вересня 1996 р. N 1175, обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відшкодуванню страховиком (страховою організацією) підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі під час руху транспортного засобу, якщо має місце причинний зв'язок між рухом транспортного засобу і заподіяною ним шкодою (ч. 2 п. 3 Положення).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідач, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу відповідача.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Вимога позивача до відповідача про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП, виконана не була.

Позовні вимоги відповідача про в частині стягнення 300,00 грн. вартості автотоварознавчого дослідження не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не було повідомлено відповідача про настання страхового випадку. Відшкодування вартості довідки ДАІ не передбачено нормами чинного законодавства.

Таким чином на час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем не погашена, а відповідно до Закону України “Про страхування” відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 1039,14 грн.

Належних и допустимих доказів на спростування обставин викладених позивачем відповідачами не надано.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 143,82грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виплату страхового відшкодування шкоди завданої страхувальнику позивача, а тому з нього підлягає стягненню пеня у сумі 143,82 грн. за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 20474912), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Мега-поліс" (03110, м. Київ, вул. Клименка, 23, оф. 208; код ЄДРПОУ 30860173) 1039 (одна тисяча тридцять девять) грн. 14 коп. страхового відшкодування, 143 (сто сорок три) грн. 82 коп. пені, 77 (сімдесят сім) грн. 42 коп. витрат по сплаті державного мита та 179 (сто сімдесят девять) грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук