Рішення № 105939478, 29.08.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

29 серпня 2022 р. Справа №120/2229/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши письмово в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити з 17.09.2020 перерахунок, нарахування та виплату пенсії по інвалідності державного службовця з урахуванням довідки №1184/01-07 від 14.05.2021, що підтверджує складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на 01.09.2020. Не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з цією позовною заявою.

У встановлений судом строк Відповідачем подано відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ з 27.11.2013, згідно поданої заяви від 20.12.2013, та отримує пенсію по інвалідності згідно із вимогами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ( далі - Закон N0 1058), як інвалід другої групи (загальне захворювання).

Відповідно до ст.45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Позивачем до заяви не надано ні довідку про складові заробітної плати, з якої він просить суд зобов`язати Головне управління здійснити нарахування і виплату пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 60%, ані документи про періоди стажу на посадах віднесених до категорій посад державних службовців також не обраховувались, оскільки Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №1058, та обраховано загальний стаж.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 за №120/6761/20-а та з урахуванням додатково наданих документів, позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».

З огляду на вищевикладене, у Головного управління ПФУ відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» з 17.09.2020 у зв`язку з недотриманням позивачем умов необхідних для призначення йому такого виду пенсії, а саме ненаданням необхідних документів

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в органах Пенсійного фонду та з 27.11.2013 року отримував пенсію по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно довідки до акта огляду МСЕК від 27.11.2019 Серії 12ААБ №375960 позивачу повторно встановлено 2 групу інвалідності до 01.12.2021

17.09.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перевести його з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".

Листом від 09.10.2020 за №4252-4064/П-02/8-0200/20 відповідач повідомив, що оскільки станом на 01.05.2016 позивач займав посаду державної служби та мав не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, то набуде право на призначення пенсії згідно Закону №889 при досягненні пенсійного віку встановленого ст.26 Закону №1058. Також зазначено, що Законом №889 не передбачено призначення пенсії по інвалідності.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду 11.01.2021 у справі №120/6761/20-а, яке набуло законної сили 11.02.2021, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 за №3723-XII та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 17.09.2020 пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 за №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку.

Позивач звертався до Відповідача з метою дізнатися стан виконання рішення суду. На таке звернення листом №0200-0306-8/12280 від 25.02.2021 Відповідач повідомив що у матеріалах пенсійної справи Позивача відсутня довідка про складові заробітної.

Зважаючи на викладені обставини, Позивач отримав на виконання вищезазначеного рішення 04.06.2021 відповідний виконавчий лист, який в подальшому був скерований для примусового виконання до державної виконавчої служби.

17.06.2021 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за даним виконавчим листом відкрито виконавче провадження № 65853336. Встановлений строк для виконання рішення - десять робочих днів.

У зв`язку з наведеним, позивач особисто з`явився у виконавчу службу, де йому повідомили, що виконавче провадження закрито на підставі добровільного виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішення суду, на підтвердження чого Відповідач надав лист №0200-0802-5/39259 від 29.06.2021. З даного листа видно, що Відповідач виконав рішення суду в частині переведення позивача на інший вид пенсії, проте, рішення в частині нарахування та виплати пенсії відповідачем не виконано, з огляду на те, що у матеріалах пенсійної справи нібито відсутня довідка про складові частини заробітної плати позивача.

Звернувшись до Відповідача із заявою, позивач просив надати інформацію про дату, з якої позивачу було переведено на пенсію по інвалідності державного службовця та дату, з якої на виконання рішення суду здійснено нарахування та виплату пенсії по інвалідності державного службовця (копія заяви додається).

Листом №15083-13931/П-02/8-0200/21 від 03.12.2021 відповідач повідомив позивачу, що розмір пенсії позивача не змінився. Також, із змісту листа вбачається, що розрахунок нового виду пенсії був проведений без врахування заробітної плати, оскільки на час виконання рішення суду відсутні будь-які довідки про складові частини заробітної плати позивача.

У подальшому, Позивач звернувся до суду із заявою про зобов`язання надати звіт про виконання рішення суду Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 в порядку ст.383 КАС України (копія заяви додається).

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2022 за результатами вищевказаної заяви позивача відмовлено у зобов`язанні надати звіт за виконанням рішення суду з тієї підстави, що судом при розгляді справи №120/6761/20-а не надавалась оцінка достатності документів у пенсійній справі позивача (довідок про складові заробітної плати) та досліджувалось лише питання наявності у позивача права на переведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця по інвалідності.

Згідно позиції суду, між позивачем та пенсійним органом виник новий спір, щодо правовідносин, які не мали місце на час винесення судом рішення від 11.01.2021 у справі №120/6761/20-а, про що додатково свідчить те, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на 01.09.2020 видана позивачу 14.05.2021, тобто після винесення судом рішення у даній справі (копія ухвали додається).

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно з вимогами ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст.46 Основного Закону).

Згідно зі ст.46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках. Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об`єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.

Судом при розгляді справи №120/6761/20-а досліджувалось питання наявності у позивача права на переведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця по інвалідності, таке право встановлено та повторному дослідженню не підлягає. Проте судом не надавалась оцінка достатності документів у пенсійній справі позивача (довідок про складові заробітної плати).

Відповідач зазначає, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 за №120/6761/20-а та з урахуванням додатково наданих документів, позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», однак у Головного управління відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» з 17.09.2020 у зв`язку з недотриманням позивачем умов необхідних для призначення йому такого виду пенсії, а саме - ненаданням необхідних документів.

Суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки вищеописані дії відповідача, які полягають у фактичній відмові здійснити перерахунок розміру пенсії з урахуванням довідки про складові частини заробітної плати державного службовця №1184/01-07 від 14.05.2021, зумовлюють невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 за №120/6761/20-а та не забезпечують ефективного захисту права позивача на належний йому розмір пенсії.

Окрім, того у справі №120/6761/20-а, Відповідач відмовив Позивачу у переході на інший вид пенсії, оскільки вважав, що відсутні на це правові підстави, однак про питання "ненадання необхідних документів" Відповідач не зазначав.

Крім того, наголошує на тому, що хоча довідка про складові частини заробітної плати видана Позивачу після ухвалення рішення по справі №120/6761/20-а, одразу як тільки Відповідач повідомив позивача про її необхідність, така довідка видана станом на дію спірних обставин - станом на 01.09.2020 (тобто актуальна на момент звернення позивача до відповідача із заявою щодо переведення з одного виду пенсії на інший).

Таким чином, наявні всі законні і достатні підстави для виплати і нарахування позивачу пенсії по інвалідності державного службовця згідно довідки №1184/01-07 від 14.05.2021.

Також, суд вважає, що нарахування пенсії позивачу з урахуванням довідки про заробітну плату від 14.05.2021 слід здійснити саме з 17.09.2020 - дати подання позивачем відповідачу заяви щодо переведення з одного виду пенсії на інший та, згідно з якою відповідно до резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІ1 та зобов`язано відповідача здійснити нарахування й виплату пенсії у розмірі 60 відсотків від заробітку.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, формується обґрунтований висновок, що дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку розміру пенсії по інвалідності державного службовця відповідно вищезазначеної довідки є необґрунтованими, такими, що вчинені за межами закону та підлягають визнанню їх протиправними

ЄСПЛ у п. 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З огляду на проаналізовані норми законодавства, й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення державних службовців, а також з метою реалізації положень ст.46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити з 17.09.2020 перерахунок, нарахування та виплату пенсії по інвалідності державного службовця з урахуванням довідки №1184/01-07 від 14.05.2021, що підтверджує складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на 01.09.2020, є протиправними.

Що стосується позовної вимоги зобов`язального характеру, то суд зазначає наступне.

Пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах при цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Так, ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, беручи до уваги законодавчі вимоги, зокрема положення ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, саме з 17.09.2020 - дати подання заяви щодо переведення з одного виду пенсії на інший, позивачеві має бути призначена та виплачуватись спірна пенсія.

Таким чином, для належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 17.09.2020 перерахунок, нарахування та виплату пенсії по інвалідності державного службовця з урахуванням довідки №1184/01-07 від 14.05.2021, що підтверджує складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на 01.09.2020.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовну заяву належить задовольнити.

Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд робить висновок, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Водночас суд, при визначені суми витрат на правничу допомогу зважає наявність подібних спорів між сторонами, які є предметом розгляду в суді та подані одним і тим самим адвокатом до того ж самого відповідача, що безпосередньо впливає на час, який необхідно витрати на оформлення позовної заяви та заяв по суті позову.

З огляду на викладене суд вважає, що понесені позивачем витрати в сумі 4500,00 грн є неспівмірним зі складністю справи, а показники часу на оформлення позову та заяв по суті справи, які зазначені адвокатом, є завищеними.

Відтак, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити до 3000 грн, що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити з 17.09.2020 перерахунок, нарахування та виплату пенсії по інвалідності державного службовця з урахуванням довідки №1184/01-07 від 14.05.2021, що підтверджує складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на 01.09.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 17.09.2020 перерахунок, нарахування та виплату пенсії по інвалідності державного службовця з урахуванням довідки №1184/01-07 від 14.05.2021, що підтверджує складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на 01.09.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати понесені на сплату послуг професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 3000 грн (три тисячі гривень) та судового збору у розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ:13322403).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар