Рішення № 105933224, 25.08.2022, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/1098/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2022 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/1098/21 за позовом акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 780 605 грн 98 коп.,

в с т а н о в и в:

АТ КБ "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом про солідарне стягнення з ТОВ "Спецбудмонтаж", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 780 605 грн 98 коп., з яких 133 529 грн 38 коп. - заборгованість за кредитом; 492 797 грн 88 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом та 154 278 грн 72 коп. - пеня. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зазначена заборгованість виникла внаслідок невиконання ТОВ "Спецбудмонтаж" умов кредитного договору від 21 серпня 2007 р. № 248М. Вимоги позивача до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ґрунтуються на невиконанні останніми договорів поруки від 21 серпня 2007 р., що були укладені з метою забезпечення виконання зазначених вище кредитних зобов`язань ТОВ "Спецбудмонтаж".

17 листопада 2021 р., суд відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання в цій справі на 16 грудня 2021 р.

16 грудня 2021 р., суд відклав підготовче засідання в даній справі на 27 січня 2022 р., однак в цей день судове засідання не відбулось у зв`язку із збільшенням захворюваності на коронавірусну інфекцію COVID-19 серед працівників суду та згідно з розпорядженням заступника голови Господарського суду Івано-Франківської області від 24 січня 2022 р. № 2/г.

15 лютого 2022 р., суд призначив підготовче засідання в цій справі на 03 березня 2022 р., однак, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", в цей день судове засідання не відбулося.

27 травня 2022 р., суд призначив підготовче засідання на 21 червня 2022 р.

15 червня 2022 р., до суду надійшла заява представника ТОВ "Спецбудмонтаж", в якій відповідач просить суд відмовити у позові АТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Спецбудмонтаж" у зв`язку з пропуском позовної давності.

Цього ж дня, до канцелярії суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ "Приватбанк" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України. В обґрунтування цього клопотання представник відповідачів послався на те, що в 2014 р. позивач вже звертався до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Спецбудмонтаж", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21 серпня 2007 р. № 248М і Апеляційний суд Івано-Франківської області у справі № 344/2908/14-ц ухвалив рішення про відмову у позові, яке набрало законної сили.

21 червня 2022 р., суд відклав підготовче засідання на 28 липня 2022 р.

28 липня 2022 р., судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 25 серпня 2022 р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

21 серпня 2007 р., АТ КБ "Приватбанк" (Банк) та ТОВ "Спецбудмонтаж" (позичальник) уклали кредитний договір № 248М (Договір), відповідно до п.1.1 якого у рамках програми мікрокредитування, при наявності вільних коштів, Банк зобов`язався надати позичальнику кредит у межах суми, зазначеної в п. 1.2 даного Договору, на термін і на умовах, передбачених у даному договорі, а позичальник зобов`язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановлені даним договором терміни, а також виконати інші зобов`язання згідно з цим договором в повному обсязі.

В п. 1.2 Договору визначено, що сума кредиту: 150 000 грн.

Згідно з п. 1.3 Договору, термін повернення кредиту, відсотків і винагороди відповідно до графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди (Додаток № 1 до даного договору).

Із змісту даних зазначених в Додатку № 1 до Договору (графік погашення кредиту, відсотків і винагороди) вбачається, що термін повернення коштів - 20 серпня 2012 р.

Відповідно до п. 4.1 Договору, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно з пунктами 1.3, 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.11 цього договору, а також графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, який наведений в Додатку № 1 до даного Договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі 20 % річних.

При порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, передбачених пунктами 1.3, 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.11 даного договору, позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 40 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 4.3 Договору).

В п. 6.1 Договору визначено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, позичальник сплачує банку за кожний випадок пеню у розмірі 0,2 % простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Згідно з п. 7.1 Договору, договір набирає сили з моменту підписання даного Договору обома сторонами і діє в обсязі перерахування коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за даним договором.

21 серпня 2007 р., на забезпечення виконання згаданих кредитних зобов`язань ОСОБА_1 (поручитель) та АТ КБ "Приватбанк" (кредитор) уклали договір поруки № 248М-1

Цього ж дня, ОСОБА_2 (поручитель) та АТ КБ "Приватбанк" (кредитор) уклали договір поруки № 248М-2.

Відповідно до п. 1 Договорів поруки, предметом цих договорів є надання поруки поручителями перед кредитором за виконання ТОВ "Спецбудмонтаж" своїх обов`язків за кредитним договором від 21 серпня 2007 р. № 248М.

Згідно з п. 2 Договорів поруки, поручителі відповідають перед кредитором за виконання обов`язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Зі змісту даних наявних в матеріалах справи банківських виписок та розрахунку заборгованості вбачається, що ТОВ "Спецбудмонтаж" не виконало взяті на себе по кредитному договору зобов`язання і в нього виникла заборгованість за цим договором в розмірі 780 605 грн 98 коп., з яких 133 529 грн 38 коп. - заборгованість за кредитом; 492 797 грн 88 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом та 154 278 грн 72 коп. - пеня.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

За змістом положень ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як визначено в частинах 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи виписок банку, відповідач в порушення умов кредитного договору від 21 серпня 2007 р. № 248М не виконав своїх зобов`язаннь, у передбачений договором строк не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитом. Відтак, позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" в частині стягнення з ТОВ "Спецбудмонтаж" заборгованості за кредитним договором в розмірі 780 605 грн 98 коп. є обґрунтованими.

Разом з тим, відповідачем ТОВ "Спецбудмонтаж" подано заяву про застосування до цих позовних вимог позовної давності.

Згідно з статтями 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак, її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного (позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 09 квітня 2019 р. у справі № 912/1104/18, від 20 вересня 2019 р. у справі № 904/4342/18).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 р. у справі № 369/6892/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 р. у справі № 183/1617/16).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

В частинах 3, 4 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Із змісту даних зазначених в Додатку № 1 до кредитного договору від 21 серпня 2007 р. № 248М (графік погашення кредиту, відсотків і винагороди) вбачається, що кінцевим терміном повернення коштів є 20 серпня 2012 р.

Отже, позовна давність у даному випадку спливла 21 серпня 2015 р.

Враховуючи наведене, а також те, що позивач надіслав суду дану позовну заяву лише 11 листопада 2021 р. і відповідач заявив про сплив позовної давності, у позові АТ КБ "Приватбанк" в частині стягнення з ТОВ "Спецбудмонтаж" заборгованості за кредитним договором від 21 серпня 2007 р. № 248М в розмірі 780 605 грн 98 коп. слід відмовити.

Щодо вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 21 серпня 2007 р. № 248М, суд вважає зазначити таке.

Із змісту долученого представником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до матеріалів справи рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області у справі № 344/2908/14-ц від 04 листопада 2015 р., вбачається, що суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні позову АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21 серпня 2007 р. № 248М, у зв`язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителів.

Дане рішення суду набрало законної сили 04 листопада 2015р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

В п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Враховуючи наведене, провадження у справі за позовом АТ КБ "Приватбанк" в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 21 серпня 2007 р. № 248М в розмірі 780 605 грн 98 коп. слід закрити.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 231, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

провадження у справі за позовом акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 21 серпня 2007 р. № 248М в розмірі 780 605 грн 98 коп. - закрити;

у позові акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж" заборгованості за кредитним договором від 21 серпня 2007 р. № 248М в розмірі 780 605 грн 98 коп. - відмовити.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, - покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко

Повний текст рішення складено 29 серпня 2022 р.