Ухвала суду № 105933216, 16.08.2022, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/126/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.08.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс транс", вул. Б.Хмельницького, 109 Б, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300

до відповідача:фізичної особи-підприємця Радкевич Миколи Олександровича, АДРЕСА_1

про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 273 725 грн 48 коп.

за участю:

від позивача: Петришин С.Р - директор., Бучак І. С. представник

від відповідача: Гуменюк Б.С. - ордер від25.04.2022 , адвокат

в с т а н о в и в

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС ТРАНС" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до фізичної особи-підприємця Радкевич М.О. і просить суд стягнути збитки у розмірі 273725,48 грн., судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 22.03.2022.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2022 відкладено судове засідання на 26.04.2022.

У судовому засіданні 26.04.2022 представникам сторін оголошено перерву до 10.05.2022.

Позивачем долучено до матеріалів справи речовий доказ.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2022 відкладено судове засідання на 14.06.2022.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.

18.07.2022 позивач звернувся з клопотанням про призначення інженерно- транспортної (автомобільної) експертизи ( вх. 9431/22 від 18.07.2022), в якому представник позивача ТОВ "Люкс транс" просив суд призначити у справі інженерно-транспортну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: Чи є у діях водія автомобіля (фургоном сміттєвоз) марки "Mercedes-BenzAtego 2528" НОМЕР_1 , ОСОБА_1 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, щодо ДТП, що мало місце 08.02.2021 року на нерегульованому перехресті, що у селі Угринів, Тисменицького району за участю автомобіля марки «"Mercedes-Benz Sprinter 2528", реєстраційний номер НОМЕР_2 та вказати які саме? Якщо такі порушення вимог ПДР будуть встановлені то вказати чи з технічної точки зору вони перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з заподіяною шкоду автомобілю автомобіля марки "Mercedes-Benz Sprinter 2528", реєстраційний номер НОМЕР_2

Представник відповідача звернувся до суду з клопотаннями, просить суд розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження ( вх.9828/22 від 02.02.2022) та з клопотанням про зупинення провадження у справі, зазначаючи, що в провадженні Тисменицького районного суду перебуває справа №352/1240/21про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.286 КК України (кримінальне 12021090000000045 від 09.02.2021р.)

Розглянувши подані клопотання суд зазначає наступне.

В силу приписів ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або відмовити в його задоволенні.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищенаведене, надходження клопотань про зупинення провадження у справі та проведення судової експертизи, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду даної справи, суд дійшов висновку задовольнити клопотання відповідача та перейти до розгляду справи зі спрощеного в загальне позовне провадження.

Дослідивши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та матеріали справи, суд враховує таке.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18.

Суд звертає увагу, що пов`язаність справ полягає у тому, що рішення у іншій справі, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 904/6636/17 від 27.02.2018.

Суд бере до уваги, що сама собою взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 4 та 6 ст. 75 ГПК України).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19).

Крім того слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).

Як вбачається із матеріалів справи №909/126/22, предметом розгляду є відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

На відміну від загального порядку та умов відшкодування шкоди безпосередньо встановленого ЦК України (стаття 1166), умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (стаття 1187 ЦК України), є: (1) протиправність поведінки заподіювача шкоди, (2) наявність цієї шкоди у потерпілого і (3) причинного зв`язку між ними. У цих висновках суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду в питанні умов для покладення відповідальності з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (крім випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, стаття 1188 ЦК України), що неодноразово викладалась, зокрема, в постановах від 05.06.2019 у справі № 461/8496/15-ц (провадження № 14-154цс19), від 21.04.2021 у справі № 450/4163/18 (провадження № 61-69св21), від 22.04.2021 у справі № 742/1378/18 (провадження № 61-5113св19), від 20.05.2021 у справі № 501/2015/16-ц (провадження № 61-7795св20) тощо.

Відповідно до п.п.1, 3 ч. 1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

З урахуванням зазначених норм чинного ЦК України, для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, в першу чергу необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, відтак цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.

В провадженні Тисменицького районного суду перебуває справа №352/1240/21 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.286 КК України (кримінальне 12021090000000045 від 09.02.2021р.).

Станом на 16.08.2022 кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду.

Встановлені у справі № 352/1240/21 обставини щодо наявності чи відсутності вини у діях водія, який перебував у трудових відносинах з ФОП Радкевич М.О., матимуть преюдиційне значення для вирішення даної справи, оскільки підтвердять чи спростують наявність підстав для відшкодування.

Щодо поданого клопотання про призначення інженерно- транспортної (автомобільної) експертизи суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

Згідно з частинами 1,2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з`ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

У даній конкретній справі, з урахуванням зібраних доказів, суд вважає, що необхідності в призначенні експертизи немає, оскільки провадженням Тисменицького районного суду у справі №352/1240/21 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України (кримінальне 12021090000000045 від 09.02.2021р.) будуть встановлені обставини справи, та надано відповідний висновок про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого КК України.

Суд зауважує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Враховуючи наведене, розглянувши матеріали поданого відповідачем клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, зважаючи на заявлені позивачем позовні вимоги, суд дійшов висновку, що відповідачем не обгрунтовано та не доведено необхідності та доцільності призначення експертизи з огляду на предмет доказування у даній справі. Зокрема, для встановлення причинно-наслідкового зв"язку у суду відсутня необхідність у спеціальних знаннях, оскільки в матеріалах справи міститься достатньо доказів, наданих сторонами в обгрунтування своїх позицій у справі, на підставі яких суд має можливість самостійно встановити фактичні обставини справи. Крім того, представник відповідача просить суд призначити експертизу з питань, які стосуються дотримання або порушення правил дорожнього руху учасниками дорожньо-транспортної пригоди . Однак, дані обставини будуть встановленні судовим рішенням в кримінальній справі, тобто є питаннями права та не можуть бути предметом висновку експерта.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової автотехнічної експертизи.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 98, 99, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в

1.Розгляд справи №909/126/22 здійснювати за правилами загального позовного провадження.

2. Замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

3.Відмовити в задоволенні клопотання про призначення судової інженерно-транспортної експертизи від 18.07.2022 вх. №9431/22.

4. Провадження у справі № 909/126/22 зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі № 352/1240/21. Зобов"язати представників сторін повідомити суд про наслідки розгляду кримінальної справи № 352/1240/21 Тисменицьким районним судом.

Дана ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Шкіндер П.А.