Рішення № 105932961, 10.08.2022, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/63/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.

розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю БІОТЕС, м. Рахів про стягнення суми 2 035 252,67 грн. з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

За участі:

від позивача - Чекан Вікторія Василівна, ордер серія АО № 1060242 від 03 травня 2022 року

від відповідача - не з`явився

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 937.200,82грн., у тому числі 917.630,43грн. заборгованості по оплаті вартості спожитої електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії №о/р201416 від 05.06.2020, уми 12.346,41грн. інфляційних втрат та 7.223,98грн. три відсотки річних.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи №907/63/22 прийнято здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16 березня 2022 року.

Ухвалою суду від 16.03.2022 року підготовче засідання відкладено в межах розумного строку.

Ухвалою суду від 12.05.2022 було призначено підготовче засідання на 31 травня 2022 року.

13.05.2022 року до суду представником позивача подано заяву №05-2022/6 від 11.05.2020 року про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 31.05.2022 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут про збільшення розміру позовних вимог №05-2022/6 від 11.05.2020 року прийнято до розгляду. Подальший розгляд справи прийнято здійснювати з урахуванням заяви товариства з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут про збільшення позовних вимог, підготовче засідання відкладено на 06 липня 2022 року.

05.07.2022 року позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів господарської справи № 907/63/22 копій Актів прийняття передавання товарної продукції за період з березня 2021р. по квітень 2022р. (підписані обома сторонами). Зазначені Акти підтверджують фактично спожитий обсяг електричної енергії за вказаний (спірний період) ТОВ «БІОТЕС», які стали підставою для виставлення рахунку Споживачу для здійснення оплати.

Ухвалою суду від 06.07.2022 відкладено підготовче засідання на 20 липня 2022 року.

Ухвалою суду від 20.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.08.2022 року.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Пояснив, що користуючись своїм правом, визначеним ст. 46 ГПК України, Позивач вважав за необхідне збільшити розмір позовних вимог та уточнити свої позовні вимоги.

Посилаючись на порушення вимог ЗУ про ринок електричної енергії, ПРРЕЕ Договору про постачання електричної енергії споживачу №о/р 201416 від 05.06.2020 р., ТОВ "БІОТЕС" належним чином не виконало свої обов`язки, не сплатило у повному обсязі вартість спожитої активної електричної енергії, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед ТОВ " Закарпатгяенергозбут" на суму 917 630,43 грн., яка вже є предметом розгляду у господарській справі 907/63/22 (період заборгованості з березня 2021р. по грудень 2021 року включно), що з урахуванням інфляційних втрат в сумі - 12 346,41 грн. та трьох процентів річних в сумі - 7 223,98 грн., на момент подачі позову становила 937 200,82 грн.

Позивач користуючись своїм правом, відповідно до ст. 610, 625 ЦК України, здійснив Відповідачу донарахування інфляційних втрат, що становить загальну суму 67 904,65 грн. та трьох процентів річних в розмірі 7 466,75 грн. (розрахунок 3% річних та інфляційних втрат додано - додаток 7.1.).

Вказує на те, що в порушення вищезазначених вимог, ТОВ "БІОТЕС" належним чином не виконало свої обов`язки, та не сплатило вартість спожитої активної електричної енергії і в 2022 році, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед ТОВ "Закарпатгяенергозбут" на суму 877 911,31 грн., (період заборгованості з січня 2022р. по квітень 2022 року включно), (Розрахунок заборгованості за спожиту активну електроенергію ТОВ "БІОТЕС" в 2022р. додано - додаток №7.2. до заяви). Так, ТОВ "БІОТЕС" для оплати вартості спожитої електричної енергії як споживачу було виставлені рахунки, зокрема:- за розрахунковий період січень 2022 року - рахунок №201416/1/1 від 01.02.2022 р. - на суму 295 799,64 грн. на спожитий обсяг електричної енергії 81973 кВт.Год. (копія рахунка - додаток №s7.3.); - за розрахунковий період лютий 2022 року - рахунок №201416/2/1 від 01.03.2022 р. - на суму 258 951,23 грн. на спожитий обсяг електричної енергії 74514 кВт.год. (копія рахунка -додаток 7.4.);- за розрахунковий період березень 2022 року - рахунок №201416/3/1 від 01.04.2022 р. - на суму 237 404,04 грн. на спожитий обсяг електричної енергії 72411 кВт.год (копія рахунка -додаток 7.5.);- за розрахунковий період квітень 2022 року - рахунок №201416/4/1 від 01.05.2022 р. - на суму 85 756,40 грн. на спожитий обсяг електричної енергії 26020 кВт.год (копія рахунка додаток №7.6.);

Позивач у своїй заяві зазначає, що на протязі періоду знаходження господарської справи №907/63/22 у Господарському суді Закарпатської області, Відповідачем і надалі здійснюється споживання електричної енергії, та в свою чергу продовжується прострочення платежів за спірний період, а також прострочення виконання зобов`язань щодо оплати вартості використаної електричної енергії в 2022 році за Договором про постачання електричної енергії від 05.06.2020р. за №20141 б, то Позивач, користуючись своїм правом, визначеним ст. 46 ГПК України, вважає за необхідне подати та подає до суду дану заяву про збільшення розміру позовних вимог, здійснивши при цьому донарахування інфляційних втрат та З% річних за порушення термінів сплати вартості спожитої Відповідачем електроенергії з 2021 рік, розрахунок заборгованості за спожиту електроенергію за 2022 рік, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за порушення термінів сплати вартості спожитої електроенергії Відповідачем за 2022 рік, а також розрахунок пені за кожен день прострочення оплати Відповідачем за весь період заборгованості за спожиту електроенергію.

Загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за спожиту активну електричну енергію становить 1 795 541,74 грн. за період з березня 2021 року по квітень 2022 року.

Відповідач в засідання суду не з`являвся, письмового відзиву на позов не подав, явку уповноваженого представника не забезпечив. При цьому, матеріали справи містять відомості про належне повідомлення та отримання відповідачем ухвали суду про відкриття підготовчого провадження у справі та відкладення судових засідань. Водночас, Актом звірки від 09.05.2022 року підписаним обома сторонами, позивач визнає зазначену суму заборгованості. Відтак, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 10.08.2022 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2020 між ТОВ «Закарпатгяенергозбут» (Постачальник) та ТОВ «БІОТЕС» (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу за №о/р 201416 (далі по тексту - Договір), згідно умов, якого, Постачальник зобов`язався продавати електричну енергію Споживач для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач в свою чергу зобов`язався оплачувати Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до абз. 14 п. 1.1.2 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Згідно з п.1.2.7 ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до п.3.1.8 ПРРЕЕ договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Так, згідно з п.3.2.9 ПРРЕЕ споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії має обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору постачання електричної енергії споживачу. Така комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до договору.

ТОВ "БІОТЕС" було обрано комерційну пропозицію №б «вільна- індивідуальна» (копія комерційної пропозиції №6).

Відповідно до умов договору (п. 4.19 ПРРЕЕ), розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць.

Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця якщо договором не встановлено іншого терміну.

04.08.2021між ТОВ Закарпаттяенергозбут та ТОВ БІОТЕС було укладено Договір №99 щодо реструктуризації заборгованості за постачання електричної енергії споживачу .

П. 1 Договору реструктуризації, предметом даного договору є умови погашення заборгованості за фактично спожиту електричну енергію (постачання) Споживача (ТОВ БІОТЕС) по договору про постачання електроенергії споживачу №201416 від 05.06.2020 року, що виникла по об`єкту (об`єктах) Споживача. Заборгованість станом на 04.08.2021 року становить 363 186,53 грн.

Згідно п. 2 Договору реструктуризації. Споживач визнає та підтверджує свої боргові зобов`язання перед Постачальником в сумі визначеній пунктом 1 даного Договору.

Відповідно до п. 11 Договору реструктуризації, Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по ньому, але не довше ніж до 30.11.2021 р. включно.

В порушення договірних зобов`язань взятих на себе відповідно до Договору реструктуризації, ТОВ БІОТЕС не здійснювало платежі по вказаному договору та сума вказаної заборгованості не була сплачена.

17.11.2021 року між ТОВ Закарпаттяенергозбут та ТОВ БІОТЕС було підписано Акт звіряння, відповідно до якого ТОВ БІОТЕС було додатково підтверджено наявність заборгованості в сумі 438 176,41 грн. за спожиту електричну енергію перед ТОВ Закарпаттяенергозбут .

Згідно п.3 ч. 1 ст. 57 ЗУ "Про ринок електричної енергії , пп.1 п. 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальники, мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

П. 1 ч. 3 ст. 58 ЗУ про ринок електричної енергії", пп.2 п.5.5.5 ПРРЕЕ, споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

В порушення вимог ЗУ про ринок електричної енергії, ПРРЕЕ Договору про постачання електричної енергії споживачу №о/р 201416 від 05.06.2020 р., ТОВ "БІОТЕС" належним чином не виконало свої обов`язки, не сплатило у повному обсязі вартість спожитої активної електричної енергії, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед ТОВ " Закарпатгяенергозбут" на суму 917 630,43 грн., яка вже є предметом розгляду у господарській справі 907/63/22 (період заборгованості з березня 2021р. по грудень 2021 року включно), що з урахуванням інфляційних втрат в сумі - 12 346,41 грн. та трьох процентів річних в сумі - 7 223,98 грн., на момент подачі позову становила 937 200,82 грн.

Враховуючи те, що на момент подачі даної заяви Відповідач не здійснив жодної оплати вартості спожитої електричної енергії за вищевказаний період, Позивач користуючись своїм правом, відповідно до ст. 610, 625 ЦК України, здійснив Відповідачу донарахування інфляційних втрат, що становить загальну суму 67 904,65 грн. та трьох процентів річних в розмірі 7 466,75 грн. (розрахунок 3% річних та інфляційних втрат додано - додаток 7.1.).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК).

Разом з тим, в порушення вищезазначених вимог, ТОВ "БІОТЕС" належним чином не виконало свої обов`язки, та не сплатило вартість спожитої активної електричної енергії і в 2022 році, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед ТОВ "Закарпатгяенергозбут" на суму 877 911,31 грн., (період заборгованості з січня 2022р. по квітень 2022 року включно), (Розрахунок заборгованості за спожиту активну електроенергію ТОВ "БІОТЕС" в 2022р. додано - додаток №7.2. до заяви).

Так, ТОВ "БІОТЕС" для оплати вартості спожитої електричної енергії як споживачу було виставлені рахунки, зокрема:

- за розрахунковий період січень 2022 року - рахунок №201416/1/1 від 01.02.2022 р. - на суму 295 799,64 грн. на спожитий обсяг електричної енергії 81973 кВт.год. (копія рахунка - додаток №s7.3.); `

- за розрахунковий період лютий 2022 року - рахунок №201416/2/1 від 01.03.2022 р. - на суму 258 951,23 грн. на спожитий обсяг електричної енергії 74514 кВт.год. (копія рахунка -додаток 7.4.);

- за розрахунковий період березень 2022 року - рахунок №201416/3/1 від 01.04.2022 р. - на суму 237 404,04 грн. на спожитий обсяг електричної енергії 72411 кВт.год (копія рахунка -додаток 7.5.);

- за розрахунковий період квітень 2022 року - рахунок №201416/4/1 від 01.05.2022 р. - на суму 85 756,40 грн. на спожитий обсяг електричної енергії 26020 кВт.год (копія рахунка додаток №7.6.);

Отже, загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за спожиту активну електричну енергію становить 1 795 541,74 грн. за період з березня 2021 року по квітень 2022 року.

Разом з тим, позивач користуючись своїм правом, відповідно до ст. 610, 625 ЦК України, також здійснив Відповідачу нарахування інфляційних втрат, що становить загальну суму 48 368,38 грн. та трьох процентів річних в розмірі 4 769,05 грн. за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії в 2022 році.

Як вбачається, з обраної ТОВ "БІОТЕС" комерційної пропозиції №6 «вільна-індивідуальна» за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а також 3% річних та інфляційні втрати.

Позивач здійснив нарахування пені за кожен день прострочення, що становить загальну суму 91 631,71 грн.

При здійсненні розрахунку суми пені, позивачем застосовано подвійні облікові ставки НБУ, що діяли у відповідних періодах порушення відповідачем умов зобов`язання.

Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Таким чином, загальна сума пені, 3% річних та інфляційних втрат, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача (з врахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних на момент подачі позову), становить 239 710,93 грн.

Отже, загальна сума, що підлягає сплаті Відповідачем Позивачу складається із заборгованості Відповідача перед ТОВ «Закарпаттяенергозбут» за спожиту активну електричну енергію в сумі 1 795 541,74 грн. та штрафних санкцій в сумі 239 710,93 грн., що разом складає суму 2 035 252,67 грн. (двадцять один мільйон триста тисяч шістсот п`ятдесят три гривня 28 копійок).

Відповідач визнає зазначену суму заборгованості перед Позивачем повністю, що підтверджується підписаним 09.05.2022 року між ТОВ "Закарпаттяенергозбут" та ТОВ "БІОТЕС" Актом звірки, відповідно до якого ТОВ "БІОТЕС" підтверджено наявність заборгованості в сумі 1 795 541,74грн. за спожиту електричну енергію перед ТОВ "Закарпаттяенергозбут" (копія Акту звірки додаток №7.7.).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено Договір № о/р 201416 про постачання електричної енергії споживачу від 05.06.2020 року, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положенні про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору і постачання енергетичними та іншими ресурсами. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання. що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач не оплатив своєчасно вартість спожитої електричної енергії. Позивач має право нарахувати на основну суму боргу 3% річних за користування коштами та інфляційні втрати понесені Товариством.

Згідно з п.4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ БІОТЕС порушило взяте на себе зобов`язання щодо оплати вартості спожитої активної електричної енергії та не сплатило відповідно до вимог ЗУ Про ринок електричної енергії, ПРРЕЕ. умов Поговору про постачання електричної енергії споживачу №о/р 201416 від 05.06.2020 року.

Згідно п.2 ч. 2 ст.46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 5 ст.46 ГПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статі, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст.163 ГПК України, у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до п. 5.8. Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виходячи з наведеного, застосування до Відповідача Позивачем штрафних санкцій у вигляді сплати пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат прямо передбачене і відповідає приписам ст. ст. 549, 625 ЦК України та ст.ст.217, 230 ГК України.

Отже, загальна сума пені, 3% річних та інфляційних втрат, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача (з врахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних на момент подачі позову), становить 239 710,93 грн.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 2,3 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.

Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вказані обставини, суд прийшов до висновку, що відповідач на підставі ч. 3 ст. 670 ЦК України та ст. 692 ЦК України зобов`язаний оплатити спожиту електричну енергію, у зв`язку з чим, позовна вимога про стягнення суми заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 1 795 541,74 грн. та штрафних санкцій в сумі 239 710,93 грн., що разом складає суму 2 035 252,67 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю БІОТЕС, м. Рахів про стягнення суми 2 035 252,67 грн. з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 52, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 180, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОТЕС» (90600, Закарпатська обл., м. Рахів, вул. Богдана Хмельницького, 70, код ЄДРПОУ: 38533288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгяенергозбут» (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород пл. Жупанатська, 18, код в ЄДРПОУ: 41999833) суму 2 035 252,67 грн. (двадцять один мільйон триста тисяч шістсот п`ятдесят три гривня 28 копійок), з яких 1 795 541,74 ( один мільйон сімсот дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот сорок одна гривня 74 копійок) заборгованість за спожиту активну електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу за №о/р 201416 від 05.06.2020 року, у тому числі 128 619,44 грн.- Інфляційні втрати, 19 459,78 грн.3 % річних, 91 631,71 пені, а також 30 528,79 (тридцять тисяч п`ятсот двадцять вісім гривень 79 копійок) судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції та заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Видати наказ для примусового виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 29.08.2022

Суддя О.Ф. Ремецькі