Вирок № 105929407, 29.08.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/22157/20

Провадження № 1-кп/947/521/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2022 року

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Київський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Чаплицького В.В.,

за участю секретарів: Бойміструк Т.П., Голобородової В.О., Дериш М.Ю., Абухіної Н.Р., Кривенко В.В., Нечитайло Є.О., Четвертак О.І., Буланової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160480000816 від 18.03.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Прибінь, Корюківського району, Чернігівської області, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.358 КК України,

Сторони кримінального провадження:

прокурори: Бучко О.О.,Поченюк С.В., Бельський Р.О.,

представники потерпілого: Кондратенко Л.В., Поліщук І.О., Мухамеджанов О.С., Селюков І.О., Пужакова Є.С., Коваленко Г.В.,

захисник - Дьогтєв С.Г.,

ВСТАНОВИВ:

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

ОСОБА_1 , достовірно усвідомлюючи, що він ніколи не документувався Довідкою №9475 від 11.04.2007 на бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057574 про участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту), так як ніколи не звертався безпосередньо до посадових осіб відділу соціального захисту ІНФОРМАЦІЯ_14 із заявою про направлення на розгляд комісії документів по встановленню йому статусу учасника бойових дій, з метою отримання статусу та посвідчення учасника бойових дій, з метою заволодіння грошовими коштами державного бюджету, використавши завідомо підроблену Довідку №9475 від 11.04.2007 на бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057574 про участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту), реалізуючи свій злочинний умисел, отримав Посвідчення учасника бойових дій Серії НОМЕР_1 від 25.12.2007, яке надає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.358 КК України (в редакції КК України від 05.04.2001 року) як використання завідомо підробленого документа.

В подальшому, 09.01.2008 року, продовжуючи свій злочинний намір, охоплений єдиним злочинним умислом, діючи навмисно, із корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами державного бюджету України, шляхом обману, громадянин ОСОБА_1 , достовірно усвідомлюючи, що на підставі офіційного документу - Посвідчення учасника бойових дій Серії НОМЕР_1 від 25.12.2007, яке надає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій та яке було отримано злочинним шляхом, на підставі завідомо підробленої Довідки №9475 від 11.04.2007 на бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057574 про участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту), його буде офіційно внесено до обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як учасник бойових дій (далі - ЄДАРП) та яким призначаються пільги, відповідно до приписів Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» звернувся до співробітників відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій населення Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою щодо взяття на облік останнього як учасника бойових дій, надавши Посвідчення учасника бойових дій Серії НОМЕР_1 від 25.12.2007, яке було отримано злочинним шляхом, на підставі завідомо підробленої Довідки №9475 від 11.04.2007 на бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057574, та на підставі якого в подальшому було прийнято рішення про внесення ОСОБА_1 до обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як учасник бойових дій (далі - ЄДАРП) та яким призначаються пільги, відповідно до приписів Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у період часу з 09.01.2008 по 31.03.2020, тим самим заволодів чужим майном шляхом обману, а саме коштами державного бюджету України на загальну суму 71 966,83 грн. які були нараховані у безготівковій формі та призначалися в автоматичному режимі, а також у твердій грошовій формі через відділення 65038 «УКРПОШТА» та на особистий рахунок НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 а АТ «Укрексімбанк».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Повторно у 2018, 2019, 2020 роках, точну дату та час встановити не виявилось можливим, продовжуючи свій злочинний намір, діючи навмисно, із корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами юридичної особи, шляхом обману, ОСОБА_1 , достовірно усвідомлюючи, що на підставі офіційного документу - Посвідчення учасника бойових дій Серії НОМЕР_1 від 25.12.2007, яке надає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій та яке було отримано злочинним шляхом, на підставі завідомо підробленої Довідки №9475 від 11.04.2007 на бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057574 про участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту), він отримає право на використання чергової щорічної відпустки у зручний для нього час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік, відповідно до приписів Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» звернувся до відділу управління персоналом КП «МПРС» (код за ЄДРПОУ 38017026) із заявою щодо використання чергової щорічної відпустки у зручний для нього час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік, в попередньому особисто долучивши до матеріалів особової справи Посвідчення учасника бойових дій Серії НОМЕР_1 від 25.12.2007, яке було отримано злочинним шляхом, на підставі завідомо підробленої Довідки №9475 від 11.04.2007 на бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057574, та на підставі якого в подальшому було прийнято рішення про надання ОСОБА_1 додаткових відпусток із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік у періоди часу з 10.12.2018 по 23.12.2018 року, з 22.07.2019 по 04.08.2019 року, з 24.02.2020 по 08.03.2020 року, тим самим заволодів чужим майном шляхом обману, а саме коштами юридичної особи КП «МПРС» (код за ЄДРПОУ 38017026) на загальну суму 51 451,40 грн. які були нараховані у твердій грошовій формі на особисті рахунки № НОМЕР_3 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Укрексімбанк», № НОМЕР_4 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 в ЮЖНЕ ГРУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК», № НОМЕР_5 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 в ЮЖНЕ ГРУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Так, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи навмисно, із корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами державного бюджету України та юридичних осіб, шляхом обману, в період часу 30.11.2007 року по 31.03.2020, використовуючи завідомо підроблену Довідку №9475 від 11.04.2007 на бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057574 про участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту), а також Посвідчення учасника бойових дій Серії НОМЕР_1 від 25.12.2007, яке надає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій та яке було отримано злочинним шляхом, на підставі завідомо підробленої Довідки №9475 від 11.04.2007 на бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057574 про участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту), заволодів чужим майном шляхом обману, а саме коштами державного бюджету України на загальну суму 71 966,83 грн., а також коштами юридичної особи КП «МПРС» (код за ЄДРПОУ 38017026) на загальну суму 51 451,40 грн.

2.2. Позиція сторони обвинувачення.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.358 КК України, стороною обвинувачення надано докази, які були безпосередньо дослідженні судом під час судового розгляду, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160480000816 від 18.03.2020 року, відповідно до якого до ЧЧ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява КП «МПРС» за фактом здійснення навмисного використання завідомо підробленого документа у Київському РТКЦ та СП м.Одеси працівником КП «МПРС», а саме: довідки на неофіційному бланку Міністерства транспорту та зв`язку України за №057574. Попередня правова кваліфікація ч.4 ст.358 КК України;

- повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення (в порядку ст.214 КПК України) відповідно до якого внесено до ЄРДР відомості за фактом вчинення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України;

- лист-відповідь, згідно якого директора казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» ОСОБА_2 повідомляють, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку учасника бойових дій в ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такий, що працював в період з 02.10.1978 року по 15.10.1987 року в Анголі та забезпечував бойову діяльність військ (флоту). Отримав посвідчення учасника бойових дій: серія НОМЕР_1 виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 25.12.2007 року на підставі довідки Міністерства транспорту та зв`язку України від 11.04.2007 року за №9475;

- довідку Міністерства транспорту та з`язку України видану на ім`я ОСОБА_1 про те, що він дійсно за рішенням Уряду колишнього СРСР працював в період: з 02.10.1978 року по 15.10.1978 рік в Анголі і забезпечував бойову діяльність військ (флоту), яка видана на підставі наступних документів: заяви від 25.09.2006 року; довідки ДСК «ЧМП» №А-542 від 25.08.2006 року по судновим журналам т/х т/х « Н.Морозов » №12 за 1978року; копії особової картки № НОМЕР_6 , довідки № 176/213 від 08.09.2006 року Управління військових сполучень на Чорноморському басейні МО України; копії суднових ролей т/х « Н.Морозов » на відхід 06.09.1978 року; копії трудової книжки; рішення робочої групи ДСК «ЧМП» №110 від 26.09.2006 року, рішення робочої групи Укрморрічфлоту №109 від 13.02.2007 року; протоколу Комісії Міністерства транспорту та зв`язку України з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасників бойових дій №61 від 23.03.2007 року, вказано, що наступна довідка є підставою для видачі посвідчення учасника бойових дій;

- посвідчення учасника бойових дій Серії НОМЕР_1 від 25.12.2007 року видане на ім`я ОСОБА_1 , згідно якого пред`явник останнього має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, яке отримано шляхом підроблення Довідки №9475 від 11.04.2007 на бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057574 про участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту);

- лист-довідку Міністерства інфраструктури України, відповідно до якого казенне підприємство «МПРС» повідомляється про те, що довідка від 25.06.2007 року №9475 на бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057570 була видана Комісією Мінтрансзв`язку з питань розгляду матеріалів щодо визначення статусу учасників бойових дій (протокол від 19.06.2007 року за №63) на підставі рішення робочої групи Укрморрічфлоту (протокол від 25.04.2007 року за №111) ОСОБА_4 , колишньому прибиральнику т/х «Тарас Шевченко», який 15.10.1973 року перебував в Єгипті і брав участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту). На бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057574 Комісією Мінтрансзв`язку з питань розгляду матеріалів щодо визначення статусу учасників бойових дій (протокол від 19.06.2007 року за №63) на підставі рішення робочої групи Укрморрічфлоту (протокол від 25.04.2007 року за №111) була видана довідка від 25.06.2007 року №9479 ОСОБА_5 , колишньому куховару т/х «Бакуриани», який з 10.08.1974 року по 16.09.1974 року перебував у В`єтнамі і брав участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту). Згідно даного листа заява та додаткові документи для отримання посвідчення учасника бойових дій від громадянина ОСОБА_1 на розгляд до робочої групи Укрморрічфлоту не надходили (протокол від 13.02.2007 року №109), відповідно, рішення щодо визначення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій Комісією Мінтрансзв`язку з питань розгляду матеріалів щодо визначення статусу учасників бойових дій не приймалося (протокол від 23.03.2007 року за №61);

- заяву ОСОБА_1 про прийняття його на посаду менеджера з якості сектору з якості з 06.06.2016 року;

- наказ №3-к від 04.05.2016 року що підтверджує прийняття ОСОБА_1 на посаду менеджера з якості, з 06.06.2016 року, з випробувальним терміном та посадовим окладом згідно із штатним розписом;

- доповнення до особового листка з обліку кадрів, відповідно до якого ОСОБА_1 працював на посаді менеджера з якості (згідно наказів № 3-к від 04.05.2016 року та 204-к від 27.03.2018 року) в КП «Морська пошуково-рятувальна служба»;

- заяву ОСОБА_1 про переведення його на посаду менеджера з якості сектору з якості з 27.03.2018 року;

- наказ № 204-к від 27.03.2018 року, що підтверджує переведення ОСОБА_1 постійно на посаду менеджера з якості сектору з якості з 27.03.2018 року, з посадовим окладом 15 640 грн. на місяць;

- особовий листок з обліку кадрів, відповідно до якого ОСОБА_1 , 1957 р.н. вступив до Одеського вищого інженерного морського училища ім.Ленінського комсомолу 01.09.1974 році, набув спеціальності 27.03.1980 році, працював: з 1980 року по 1992 рік в Латвійському морському пароплавстві, з 1992 року по 1993 рік в фірмі «LAPA» Ltd. на посаді капітана, з 1998 року по 2001 рік на посаді інструктора СП «Акомарит» (Одеса) ЛТД., з 2001 року по 2006 рік на посаді старшого інспектора ДП «В.Шипс» (Україна), з 2006 року по 2007 рік на посаді менеджера з кадрової роботи ООО «ДобсонФлит Менеджмент Україна», з 2008 року по 2013 рік на посаді менеджера з кадрової роботи ТОВ «АСП Крю Менеджмент Сервіс Україна» та з 2014 року по 2016 рік на посаді заступника начальника Державного морського рятувально-координаційного центру філія «МПРС» ДП «АМПУ»;

- лист ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно якого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку учасників бойових дій в ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такий, що працював в період з 02.10.1978 року по 15.10.1978 року в Анголі за забезпечував бойову діяльність військ (флоту). Посвідчення учасника бойових дій на його ім`я видавалося ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 , в додатку значиться список-відомість, затвердженого протоколом від 18.12.2007 року за №36, та довідки Міністерства транспорту та зв`язку України від 11.04.2007 року №9475, оригінал якої, згідно процедури оформлення статусу УБД, було повернуто заявнику ОСОБА_1 . Також зазначено, що процедура отримання громадянами статусу та посвідчень учасника бойових дій регламентується Положенням про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого Постановою Кабінета Міністрів України від 12.05.1994 року за №302 та Інструкцією про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни-учасник бойових дій», затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 30.09.2019 року №511;

- протокол огляду від 17.04.2020 року відповідно до якого проведено огляд копії Довідки на офіційному бланку Міністерства транспорту та зв`язку України, датовану 11.04.2007 року за вих.№9475, яка була підставою для видачі посвідчення учасника бойових дій. Номерний бланк № НОМЕР_7 ;

- лист Міністерства інфраструктури України з якого вбачається, що ОСОБА_1 до Комісії Мінтрансзв`язку з питань розгляду матеріалів, щодо визначення учасників бойових дій не звертався і довідка від 11.04.2007 року №9475 про участь у забезпечені бойової діяльності військ (флоту) йому не видавалась. Разом з тим, довідку від 25.06.2007 року №9475, оформлену на бланку Міністерсва транспорту та зв`язку України №057570, видано ОСОБА_4 . Довідку від 25.06.2007 року №9479, оформлену на бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057574, видано ОСОБА_5 , тобто іншим особам;

- лист Управління соціального захисту населення в Київському районім. Одеси згідно якого ОСОБА_1 разом з дружиною, ОСОБА_6 до 29.02.2020 року користувались правом на 75-відсоткову знижку при оплаті за комунальні послуги в межах норм, передбачених чинним законодавством. Загальна сума нарахованих та відшкодованих пільг на житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 за період з 01.12.2008 року до 29.02.2020 року - 61 316,83 грн. Згідно із ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», щорічно до 5 травня ветеранам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Громадянину ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, за період 2008-2020 роки вищевказана допомога була нарахована та виплачена, загальна сума якої становить 10 650,00 грн.;

- довідку ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на військовому обліку у районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_13 не перебував та не перебуває;

- лист Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» яким інформується, що в результаті безпідставно отриманого статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 були отримані додаткові відпустки із збереженням заробітної плати, таким чином КП «МПРС» було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 51 451,40 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою 34/12-20 від 02.04.2020 року;

- заяву ОСОБА_1 про надання додаткової відпустки, як учаснику бойових дій із збереженням заробітною плати датовані 05.12.2018 року, 08.07.2019 року, 19.02.2020 року з відповідними наказами КП «МПРС» та відомостями розподілу виплат ОСОБА_1 грошових коштів, що вказує на отримання обвинуваченим оплачуваної відпустки за відповідні періоди;

- бухгалтерську довідку в.о.головного бухгалтера КП «МПРС» згідно якої ОСОБА_1 було нараховано по відпусткам, як учаснику бойових дій 51 451,40 грн. в період з 05.12.2018 року по 20.02.2020 року, на нараховану суму відпускних підприємство перерахувало до бюджету 22% ЕСВ у сумі 11 319,31 грн., загальна сума затрат, пов`язаних з нарахуванням відпусток ОСОБА_1 склала 62 770,71 грн.

- роздруківку-повідомлення про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг пільговику ОСОБА_1 з грудня 2008 року по лютий 2020 року, згідно листа Управління соціального захисту населення в Київському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики обвинуваченому було нараховано - 2 343,94 грн., виплати до Дня Перемоги в період з 2008 року по 2020 рік - 10 650,00 грн.

Також, в судовому засіданні було допитано свідків сторони обвинувачення.

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що посаду начальника відділу соціального захисту ІНФОРМАЦІЯ_14 (Далі: відділ) вона займала з 2003 року. Згідно Інструкції до її посадових обов`язків входив контроль за призначенням пільг фізичним особам ветеранам війни - учасникам бойових дій. Дотримуючись внутрішніх розпоряджень працівники відділу при прийнятті документів від осіб, що мали намір набути статусу учасника бойових дій, діяли згідно Інструціїї де прописаний певний порядок отримання пільг та перелік необхідних документів, які потрібні для оформлення посвідчення. Громадянин ОСОБА_1 з 09.01.2008 року перебуває на обліку відділу, зареєстрований в базі даних пільговиків, як особа що має право на отримання соціальних виплат. Для отримання грошових коштів особа, що звертається до відділу надає лише посвідчення, на підставі якого вносяться відомості до реєстру. 24.05.2020 року відділом була отримана довідка, згідно якої ставиться під сумнів законність отримання ОСОБА_1 соціальних виплат та підтвердження його статусу учасника бойових дій. Більш детально повідомити з приводу часу та дат звернення ОСОБА_1 не може, оскільки минув значний проміжок часу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що у 2007-2008 рр. працював на посаді військового комісара Київського району м.Одеси, в цей період часу районні військові комісаріати приймали документи від осіб для надання посвідчення учасника бойових дій (згідно Наказу Міністерства транспорту України), порядок збору та надання документів постійно змінювався: спочатку районні військкомати приймали документи від фізичних осіб (станом на 2001-2002 рр.), згодом порядок змінився та безпосередньо комісія при Міністерстві транспорту займалася цим питанням, надаючи одразу статус особі. Було два шляхи отримання районним комісаріатом Довідки від осіб: через електронного листа від Міністерства з відповідною довідкою, перевіреними документи та висновком про доцільність/недоцільність надання такого статусу особі, або особистого надання Довідки особою до комісаріату, із копією паспорту та фотографією, всі документи завірялися відділом військкомату та перевірялися оригінали. Згодом всі документи направлялися на комісію в Обласний військкомат, яка згідно Довідки вносила данні до протоколу з оформлення особою посвідчення, перевіряла надані документи на відповідність та видавала Посвідчення «Учасника бойових дій», оскільки саме там оформлювалися бланки учасника/інваліда війни. Пояснив, що в різні періоди був різний порядок оформлення та надання, зберігання Довідки про отримання цього статусу, після отримання особою Посвідчення, документи на основі яких вона йому видавалася поверталися, в інший час ні. На момент отримання Посвідчення громадянином ОСОБА_1 у 2007 році оригінал Довідки повертався особі, що її надала в день отримання Посвідчення, а копія зберігалася в Особовій справі відділу Обласного військкомата. Також, свідок звернув увагу на те, що оригінал довідки повинен знаходитися у ОСОБА_1 , йому вона була повернута при отриманні Посвідчення учасника бойових дій. До його посадових обов`язків не входило контролювати порядок подачі громадянами документів для отримання статусу учасників бойових дій, приймати їх та видавати Посвідчення, цим займався відділ надання соціальних послуг населенню, а тому більш детально процедуру пояснити не може.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , показала що працює в комісії Міністерства інфраструктури у відділі надання морякам статусу учасників бойових дій з 2001 року, а з 2002 року працювала на посаді відповідального секретаря комісії, до складу якої входили: ОСОБА_16 - голова робочої групи та секретар. Показала, що до її посадових обов`язків відноситься: прийняття документів від фізичних осіб, які потребують отримання соціальних виплат, як учасники бойових дій, за результатами отриманих документів вона складає довідку та направляє пакет документів до Міністерства інфраструктури. Свідок стверджувала, що громадянин ОСОБА_1 до комісії не звертався для надання йому статусу учасника бойових дій, в Протоколі його прізвища не було, однак останній звернувся до відділу із запитом на який вона надала роз`яснення, що довідка від 11.04.2007 р. за №9475 про участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту) йому не видавалась, а довідки за номером №9475 та №9479 оформлені на бланку Міністерства інфраструктури транспорту та зв`язку України були видані іншим особам: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Пояснила, що моряки які були відправлені в країну де велися бойові дії - а саме по лінії Міністерства оборони отримують статус бойових дій, це залежить і від вантажу, який перевозився судами. Судно «М.Морозов» належало Чорноморському пароплавству, однак ніколи не було в зоні бойових дій, про що є відповідні дані в архіві, жоден моряк, який проходив службу на кораблі не звертався із заявою про отримання довідки для подальшого отримання статусу учасника бойових дій, в тому числі і громадянин ОСОБА_1 , їй не відомо, чи працював обвинувачений на вищезазначеному судні, оскільки на той час він взагалі був курсантом, що виключає обставини надання відповідного статусу. Вона не знає, яке саме за спеціалізацією судно «О.Іванов». За перевіреною нею інформацією з`ясувала, що громадянин ОСОБА_1 особисто, як це передбачено Положенням про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого Постановою КМУ від 12.05.1994 року за №302, не звертався до робочої групи для отримання статусу учасника бойових дій, однак у телефонній розмові ОСОБА_1 їй пояснив, що довідку №9475 для подальшого отримання посвідчення йому зробив товариш.

2.3 Позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.358 КК України не визнав та оголосив наступні письмові покази: йому зрозуміло у чому обвинувачується, однак вважає, що прокурор не надав доказів, які спростували твердження, що відносно нього за допомогою правоохоронних органів здійснена провокація, як помста за викриття чисельних порушень у діяльності посадових осіб цивільного позивача та потерпілого у кримінальному провадженні (КП «МПРС»), так звані справи розслідувались дуже швидко та після внесення відомостей до ЄРДР 18.03.2020 року вже 31.07.2020 року був затверджений обвинувальний акт, а кримінальне провадження за його заявою про розкрадання грошових коштів посадовими особами КП «МПРС» розслідується і досі. Вважає, що докази надані стороною обвинувачення мають ознаку підроблення, однак не ним, при їх отриманні органами досудового розслідування відбувалися порушення закону. Обвинувальний акт він не отримував, отже й досі вважає, що має процесуальний статус підозрюваного. Прокурором лише перелічені норми законодавства, які регулюють порядок надання особам статусу ветерана війни, він такого статусу собі не надавав, перевіряти дотримання законодавчих актів працівниками державних установ, підприємств та організацій не має повноважень. Щодо подій та обставин кримінального правопорушення, пояснив: що, як член екіпажу морський суден, у складі конвою? знаходився у 1978 році в Анголі, в молодому віці опинився далеко від Батьківщини, у країні, яка перебувала в стані війни, тому отримання відповідного статусу було цілком виправданим та законним. Цікавість у правоохоронних органів виникла лише через 42 роки після подій, тому він не зміг надати інших документів, крім тих, що передані стороною захисту до суду. Наголосив, що в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , повідомила, що осіб, які брали участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту) було близько 17 000, однак їй не відомо про участь ОСОБА_1 у цьому, хоча вона мала доступ до архівів цієї компанії, разом з тим військові перевезення здійснювалися Управлінням військових сполучень на Чорноморському басейні Міністерства оборони СРСР (України), до діяльності якого свідок не має жодного відношення. Зауважує, що свідок ОСОБА_9 слідством не допитувався. Більш того, судна на яких він працював « Николай Морозов » та « Александр Иванов » до ДСК «ЧМП» відношення не мали. Суду надані копії документів з архівної справи на видачу посвідчення учасника бойових дій, оригінали яких, за показами свідка ОСОБА_8 (колишній ІНФОРМАЦІЯ_11), зберігаються в особовій справі офіцера запасу. Станом на 2007 рік у процесі оформлення документів на присвоєння статусу «Учасника бойових дій» панував суцільний хаос, тому він не повинен відповідати за відповідність документів на підставі яких останньому наданий цей статус. Твердження про те, що йому повернуті оригінали документів, які за версією слідства є підробленими, ні на чому не ґрунтуються, в жодному документі про це згадки не має. У 2007 році ним отримано лише Посвідчення Учасника бойових дій, міркування про те що йому повернуто оригінал довідки на бланку Міністерства транспорту та зв`язку України спростовується поясненням свідка ОСОБА_8 , який зазначив, що така процедура застосовувалася лише до осіб, які не є офіцерами, оскільки ці документи не мали місця для зберігання. Наголосив на тому, що документи надані до ІНФОРМАЦІЯ_8 перевірені комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 , зауважень до них не було, але слідство це не цікавило. Прокурор визначає, що 30.11.2007 року у нього виник злочинний умисел і в той же день він пішов до ІНФОРМАЦІЯ_6 вже маючи на руках певні документи, однак зазначає, що заяву, яка стала підставою для видачі Посвідчення він не писав і не підписував, оскільки наприкінці 2007 року перебував за межами України. Отриманим Посвідченням учасника бойових дій він і досі користується, цього статусу його ніхто не позбавляв з цих підстав категорично заперечує проти обвинувачення в частині розкрадання грошових коштів та задоволення позовних вимог цивільних позивачів, суми яких в пред`явленому йому обвинуваченні та цивільних позовах різняться. Хоче зауважити що оригіналів документів стороною обвинувачення до суду не надано, твердження про їх недопустимість прокурором не спростовано. Згідно ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи. Відсутність у сторони обвинувачення доказів у використанні завідомо підробленої довідки від 11.04.2007 року та самого факту його звернення до ІНФОРМАЦІЯ_9 виключає можливість обвинувачення у заволодінні чужим майном. Наголошує, що формулювання обвинувачення не містить згадок про те, що він не приймав участі у відповідних подіях, тобто у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту) у 1978 році. У зв`язку з душевними хвилюваннями він відмовляється, згідно ст.63 Конституції України відповідати на питання прокурора, цивільних позивачів, представників потерпілих та суду.

Також, стороною захисту під час судового розгляду було надано докази на підтвердження невинуватості ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а саме:

-диплом про перетин екватору від 25.08.1978 року та фото відповідних подій під час прямування у напрямку Анголи, де суднами флоту СРСР здійснювалися певні операції;

-копія військового квитка, згідно якого ОСОБА_1 пройшов військово-морську підготовку при ОВІМУ у 1980 році в результаті якої останньому було присвоєно військове звання «старший лейтенант» 24.08.1984 року;

-копія Наказу СК «ЧМП» від 13.06.1977 року за № 306-С/Ф-2 «По особовому складу», відповідно до якого призначено курсанта 3-го курса на т/х «Ион Солтис» для проходження практики в період часу з 13.06. по 01.09.1977 року;

-роздруківка інформації, щодо належності судна « Николай Морозов »;

-кольорові фото придбаних ОСОБА_1 поштових марок.

Також, під час судового розгляду було досліджено матеріал, який характеризує особистість ОСОБА_1 , відповідно до якого останній характеризується з позитивного боку, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання.

2.4Висновки Суду, щодо доведеності обвинувачення.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічні положення закріплені й у ч.4 ст.17 КПК України. Також, ч.3 ст.17 КПК України регламентовано, що підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Так, крім показань свідків судом було досліджено документальні докази у кримінальному провадженні.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується наступними документальними доказами:

-листом-довідкою Міністерства інфраструктури України, відповідно до якого повідомляється про те, що довідка від 25.06.2007 року №9475 на бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057570 була видана Комісією Мінтрансзв`язку з питань розгляду матеріалів щодо визначення статусу учасників бойових дій (протокол від 19.06.2007 року за №63) на підставі рішення робочої групи Укрморрічфлоту (протокол від 25.04.2007 року за №111) та на бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057574 іншим особа, які брали участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту). Згідно даного листа заява та додаткові документи для отримання посвідчення учасника бойових дій від громадянина ОСОБА_1 та на розгляд до робочої групи Укрморрічфлоту не надходили (протокол від 13.02.2007 року №109), відповідно, рішення щодо визначення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій Комісією Мінтрансзв`язку з питань розгляду матеріалів щодо визначення статусу учасників бойових дій не приймалося;

- листом-довідкою Міністерства інфраструктури України, відповідно до якого казенне підприємство «МПРС» повідомляється про те, що довідка від 25.06.2007 року №9475 на бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057570 була видана Комісією Мінтрансзв`язку з питань розгляду матеріалів щодо визначення статусу учасників бойових дій (протокол від 19.06.2007 року за №63) на підставі рішення робочої групи Укрморрічфлоту (протокол від 25.04.2007 року за №111) ОСОБА_4 , колишньому прибиральнику т/х «Тарас Шевченко», який 15.10.1973 року перебував в Єгипті і брав участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту). На бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057574 Комісією Мінтрансзв`язку з питань розгляду матеріалів щодо визначення статусу учасників бойових дій (протокол від 19.06.2007 року за №63) на підставі рішення робочої групи Укрморрічфлоту (протокол від 25.04.2007 року за №111) була видана довідка від 25.06.2007 року №9479 ОСОБА_5 , колишньому куховару т/х «Бакуриани», який з 10.08.1974 року по 16.09.1974 року перебував у В`єтнамі і брав участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту). Згідно даного листа заява та додаткові документи для отримання посвідчення учасника бойових дій від громадянина ОСОБА_1 на розгляд до робочої групи Укрморрічфлоту не надходили (протокол від 13.02.2007 року №109), відповідно, рішення щодо визначення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій Комісією Мінтрансзв`язку з питань розгляду матеріалів щодо визначення статусу учасників бойових дій не приймалося (протокол від 23.03.2007 року за №61);

- довідкою ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовому обліку у районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_13 не перебував та не перебуває;

- листом Міністерства інфраструктури України відповідно до якого ОСОБА_1 до Комісії Мінтрансзв`язку з питань розгляду матеріалів, щодо визначення учасників бойових дій не звертався і довідка від 11.04.2007 року №9475 про участь у забезпечені бойової діяльності військ (флоту) йому не видавалась. Разом з тим, довідку від 25.06.2007 року №9475, оформлену на бланку Міністерсва транспорту та зв`язку України №057570, видано ОСОБА_4 . Довідку від 25.06.2007 року №9479, оформлену на бланку Міністерства транспорту та зв`язку України №057574, видано ОСОБА_5 , тобто іншим особам;

- листом Управління соціального захисту населення в Київському районі м.Одеси згідно якого ОСОБА_1 та члени його сім`ї до 29.02.2020 року користувались правом на 75-відсоткову знижку при оплаті за комунальні послуги в межах норм, передбачених чинним законодавством. Загальна сума нарахованих та відшкодованих пільг на житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 за період з 01.12.2008 року до 29.02.2020 року - 61 316,83 грн. Громадянину ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, згідно із ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» щорічно до 5 травня виплачувалась разова грошова допомога у розмірах, які визначалися Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, за період 2008-2020 роки та було нараховано і виплачено ОСОБА_1 10 650,00 грн.;

- довідкою ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на військовому обліку у районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_13 не перебував та не перебуває;

- листом Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», яким інформується, що в результаті безпідставно отриманого статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 були отримані додаткові відпустки із збереженням заробітної плати, таким чином КП «МПРС» було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 51 451,40 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою 34/12-20 від 02.04.2020 року;

- заявами ОСОБА_1 про надання додаткових відпусток, як учаснику бойових дій із збереженням заробітною плати датовані 05.12.2018 року, 08.07.2019 року, 19.02.2020 року з відповідними наказами КП «МПРС» та відомостями розподілу виплат ОСОБА_1 грошових коштів, що вказує на отримання обвинуваченим оплачуваної відпустки за відповідні періоди;

- бухгалтерською довідкою в.о.головного бухгалтера КП «МПРС» згідно якої ОСОБА_1 було нараховано по відпусткам, як учаснику бойових дій 51 451,40 грн. в період з 05.12.2018 року по 20.02.2020 року, на нараховану суму відпускних підприємство перерахувало до бюджету 22% ЕСВ у сумі 11 319,31 грн., загальна сума затрат, пов`язаних з нарахуванням відпусток ОСОБА_1 склала 62 770,71 грн.

- роздруківкою-повідомленням про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг пільговику ОСОБА_1 з грудня 2008 року по лютий 2020 року, згідно листа Управління соціального захисту населення в Київськму районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики обвинуваченому було нараховано - 2 343,94 грн., виплати до Дня Перемоги в період з 2008 року по 2020 рік - 10 650,00 грн.

В судовому засіданні стороною обвинувачення не доведений факт того, що громадянин ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_10 особисто звернувся до посадових осіб відділу соціального захисту ІНФОРМАЦІЯ_15 із заявою про направлення на розгляд комісії документів по встановленню йому статусу учасника бойових дій, з метою отримання статусу та посвідчення учасника бойових дій, при цьому, повністю доведено, що обвинувачений використав вищезазначену підробну довідку, яка була підставою для видачі посвідчення учасника бойових дій (номерний бланк № НОМЕР_7 ) та в подальшому реалізував право на отримання: до 29.02.2020 року 75-відсоткової знижки при оплаті за комунальні послуги в межах норм, передбачених чинним законодавством; соціальної допомоги до 5 травня ветеранам війни щороку, як визначено Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України за період 2008-2020 роки; пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 з грудня 2008 року по лютий 2020 рок; грошових нарахувань по відпусткам, як учаснику бойових дій в період з 05.12.2018 року по 20.02.2020 року.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 також доведена показами свідка ОСОБА_8 , який показав, що на момент отримання Посвідчення громадянином ОСОБА_1 у 2007 р. оригінал Довідки повертався особі, що її надала в день отримання Посвідчення, а її копія зберігалася в Особовій справі відділу Обласного військкомата. Довідка ОСОБА_1 була повернута при отриманні Посвідчення учасника бойових дій. Показами свідка ОСОБА_9 , яка показала, що громадянин ОСОБА_1 в період з 02.10.1978 року по 15.10.1978 року був курсантом, що виключає обставини надання йому статусу учасника бойових дій. Громадянин ОСОБА_1 особисто, як це передбачено Положенням про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого Постановою КМУ від 12.05.1994 року за №302, не звертався до робочої групи для отримання статусу учасника бойових дій, однак у телефонній розмові ОСОБА_1 їй пояснив, що довідку №9475 для подальшого отримання посвідчення йому зробив товариш.

На думку суду, підстав для визнання показів свідків сумнівними з точки зору можливого обмовлення ними обвинуваченого немає, бо свідки і обвинувачений, кожний окремо, показали, що до події кримінального правопорушення вони не знали обвинуваченого, а обвинувачений не знав свідків.

Суд критично ставиться до показів ОСОБА_1 з приводу того, що він не вчиняв кримінальних правопорушень, оскільки вони спростовуються письмовими доказами та показами, допитаних у судовому засіданні свідків, твердження обвинуваченого, про те, що останній не звертався до військового комісаріату для отримання статусу учасника бойових дій не підтверджені під час судового розгляду кримінального провадження. Однак, судом встановлено, що обвинувачений отримав посвідчення та в подальшому використовував його для нарахування йому соціальних виплат, пільг та додаткової відпустки на підприємстві, де він працював. Крим того, на переконання суду ОСОБА_1 завідомо усвідомлював те, що він не має законних підстав для отримання статусу учасника бойових дій, але використав підроблений документ та отримував пільги передбачені законодавством України.

З приводу наданих ОСОБА_1 документів в обґрунтування своєї невинуватості суд звертає увагу на те, що Диплом про перетин екватору від 25.08.1978 року та фото відповідних подій під час прямування у напрямку Анголи, де суднами флоту СРСР здійснювалися певні операції - не є офіційними документами, тому не підлягають оцінки судом та не можуть буті належними доказами.

Щодо копії військового квитка, згідно якого ОСОБА_1 пройшов військово-морську підготовку при ОВІМУ у 1980 році в результаті якої останньому було присвоєно військове звання «старший лейтенант» 24.08.1984 року, суд наголошує про відсутність зв`язку між цим документом та обставинами, які підлягають доведенню в суді, оскільки обвинувачений в своїх показах зазначив, що працював в період з 02.10.1978 року по 15.10.1987 року в Анголі та забезпечував бойову діяльність військ (флоту), а згідно наданого військового квитка станом на 1980 рік проходив військово-морську підготовку при ОВІМУ та лише 24.08.1984 року отримав військове звання.

Щодо наданої копії Наказу СК «ЧМП» від 13.06.1977 року за № 306-С/Ф-2 «По особовому складу», відповідно до якого призначено курсанта 3-го курса на т/х «Ион Солтис» для проходження практики в період часу з 13.06. по 01.09.1977 року, тозазначений наказ СК «ЧМП» лише містить відомості про перебування ОСОБА_1 з 13.06.1977 по 01.09.1977 року на судні «Ион Солтіс», що не є предметом доказування у зазначеному кримінальному провадженні.

Щодо наданих стороною захисту роздруківки інформації, про належність судна « Николай Морозов » та посилання в своїх показах обвинуваченого ОСОБА_1 , про те, що судна на яких він працював « Николай Морозов » та « Александр Иванов » до ДСК «ЧМП» відношення не мали, спростовуються листом в.о. Президента ДСК «ЧМП»,вих. № П-440 від 03.08.2021 року, в якому зазначено про збереження в архівах судових журналів, за наявною в них інформацією власником судна т/х «Николай Морозов» у 1978 році було ДСК «ЧМП». В листі зазначено, що за наявних даних в архіві ДСК «ЧМП» інформація про ОСОБА_1 відсутня.

Щодо наданих фото, нібито придбаних ОСОБА_1 поштових марок під час знаходження у відрядженні до Анголи , суд ставиться критично та не приймає зазначені докази у підтвердження невинуватості обвинуваченого, оскільки поштові марки знаходяться у вільному доступі, їх можна придбати в інтернет мережі, тому перевірити у який саме період, де саме купувалися поштові марки та за яких обставин, суд позбавлений можливості.

Вислухавши покази обвинуваченого, свідків та надані сторонами провадження докази, взявши до уваги доводи сторони обвинувачення та захисту, повно та всесторонньо оцінивши всі обставини у сукупності, суд обґрунтовано приходить до висновку, що безпосередньо під час розгляду кримінального провадження по суті в суді, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, за кваліфікуючими ознаками: ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.358 КК України (в редакції КК України від 05.04.2001 року).

2.5Висновки Суду, щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів.

Посилання сторони захисту, щодо визнання доказів недопустимими, а саме порушення органом досудового розслідування порядку отримання доказів у кримінальному провадженні, тобто не виконання вимог ст.160 КПК України, а саме не звернення слідчого, прокурора до слідчого судді із клопотанням про надання тимчасового доступу до речей та документів, а звернення лише із запитом, на підставі якого отримані: заява від імені ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 та Довідка від 11.04.2007 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частин 1, 2 ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом, як проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, так і витребування та отримання від органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Отже, сторона захисту безпідставно виходить із того, що надані на запит слідчого докази: заява та інші документи, які стали підставою для видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій отримано поза процесуальним порядком. Наведеними кримінальними процесуальними нормами встановлено порядок отримання стороною обвинувачення від підприємств, установ, організацій за їх ініціативою і доброю волею, вищевказаних документів наданих на ім`я слідчого.

При цьому необхідно зважати на те, що згідно з ч.4 ст.132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування варто враховувати можливість отримати речі й документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, без застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Отримання тимчасового доступу до речей, документів і, за наявності підстав для того, розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, обумовлене, за приписами ст.163 КПК України, необхідністю доведення стороною кримінального провадження наявності достатніх підстав вважати, що без такого доступу та вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

За відсутності таких обставин, тим більше за умови добровільного надання документів стороною чи учасником кримінального провадження, у володінні яких вони перебувають, не виникає підстав та умов до звернення з клопотанням до слідчого судді стосовно застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до документів і речей.

Доводи захисника про порушення судом вимог ч.3 ст.99 КПК України з тих підстав, що надані на запит слідчого копії особової справи ОСОБА_1 є не оригіналом документа, а його копією, є непереконливими.

Оцінюючи досліджені судом докази стороні обвинувачення, суд приходить до висновку, що всі досліджені докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Всі зазначені докази стороні обвинувачення у своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, дії обвинуваченого суд кваліфікує за: ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.358 КК України.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо допустимості доказів, на які посилається прокурор та обґрунтовує обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3ст.358 КК України, а саме: покази, допитаних у судовому засіданні свідків, письмові докази в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160480000816 від 18.03.2020 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3, ст.358 КК України, суд обґрунтовано приходить до висновку, що зазначені докази, які були повно, об`єктивно та неупереджено дослідженні під час судового розгляду, відповідають вимогам КПК України, та отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.

2.6Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався Суд.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Оцінивши всебічно, повно та неупереджено дослідженні докази, які визнані судом належними, допустимими та достовірними, суд приходить до висновку, про доведеність в судовому засіданні, що в діях ОСОБА_1 дійсно є склад кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч.1 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство);

- ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно;

- ч.3 ст.358 КК України (в редакції КК України від 05.04.2001 року), тобто використання завідомо підробленого документа.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.ст.66, 67 КК України обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Крім того, враховано відомості, що характеризують ОСОБА_1 .

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує суспільну небезпеку і характер вчинених ним кримінальних правопорушень, тяжкість скоєного, позитивну характеристику, відсутність обтяжуючих обставин, досягнення обвинуваченим ОСОБА_1 на момент ухвалення рішення пенсійного віку, та дотримуючись вимог ст.ст.56, 57, 61 КК Україні приходить до висновку про можливість призначення покарання обвинуваченому за ч.1 ст.190 та ч.2 ст.190 КК Україні (в редакції станом на 31.03.2020 року) у вигляді штрафу, та за ч.3 ст.358 КК України (в редакції закону від 05.04.2001 року) у вигляді 2 (двох) місяців арешту, бо саме таке покарання буде достатнім та сприятиме виправленню і запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових злочинів.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України (в редакції закону від 05.04.2001 року), яке вчинив ОСОБА_1 відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, та карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

На момент розгляду кримінального провадження з дня вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України (в редакції закону від 05.04.2001 року) минуло понад три роки. За таких обставин, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та призначеного покарання, у зв`язку із закінченням строків давності, у відповідності до п.2 ч.1 ст.49 та ч.5 ст.74 КК України.

В силу вимог п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 р. № 12 встановлено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Відповідно до вимог КПК України таке звільнення є обов`язковим.

Постановою слідчого від 17.04.2020 року речовими доказами у кримінальному провадженні визнано: копію довідки на офіційному бланку Міністерства транспорту та зв`язку України, датовану 11.04.2007 р. вих. №9475, відповідно до змісту якої: «ДОВІДКА. Видана гр. ОСОБА_14 . Про те, що він (вона) дійсно за рішенням Уряду колишнього СРСР працював (працювала) в період: з 02.10.1978 по 15.10.1978 в Анголі і забезпечував (забезпечувала) бойову діяльність військ (флоту). Підстава: заява від 25.09.2006 р.; довідка ДСК «ЧМП» №А-542 від 25.08.2006 р. по судновим журналам т/х « Н.Морозов » №12 за 1978 р.; копія особової справи картки № НОМЕР_6 , довідка №176/213 від 08.09.2006 р. Управлінн військових сполучень на Чорноморському басейні МО України; копії суднових ролей т/х « Н.Морозов » на відхід №12 за 1978 р.; копія трудової книжки; рішення робочої групи ДСК «ЧМП» №110 від 26.09.2006 р.; рішення робочої групи Укрморрічфлоту №109 від 13.02.2007 р.; протокол Комісії Міністерства транспорту та зв`язку України з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасників бойових дій №61 від 23.03.2007 р.Ця довідка є підставою для видачі посвідчення учасника бойових дій. Заступник Міністра, Голова Комісії ОСОБА_17; Начальник Управління кадрів, Заступник голови Комісії ОСОБА_18.» Номерний банк 057574. Вказана копія Довідки завірена мокрою печаткою та підписом військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_12 полковником ОСОБА_15 та штампом «згідно з оригіналом.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати пов`язані на залучення експертів відсутні.

Згідно з ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

У кримінальному провадженні КП «Моська пошуково рятувальна служба» та Департаментом праці та соціальної політики ОМР було заявлено цивільні позови щодо відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, які суд вирішує в порядку та у спосіб, передбачений КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК Україні, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При постановленні вироку суд вирішує, чи підлягає задоволенню цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі, і чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілим. Прицьому суд виходить із факту встановлення вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, заподіянні збитки потерпілому безпосередньо тим злочином, що вчинив обвинувачений. Суд приходить до висновку, про задоволення цивільного позову Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» у розмірі 62 770 (шістдесяті двохтисяч сімсот сімдесяті) гривень 71 (сімдесяті однієї) копійки, що підтверджується бухгалтерськими довідками та платіжними дорученнями;та про задоволення цивільного позову Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради у розмірі 74 310 (сімдесяті чотирьох тисячтрьох ста десяти) гривень 77 (сімдесяті сімох) копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 7, 9, 18, 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, ст.49 КК Україні, суд

3. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.358 КК Україниі призначити покарання:

- за ч.3 ст.358 КК України (в редакції закону від 05.04.2001 р.) - у вигляді 2 (двох) місяців арешту. Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 та ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, у вигляді двох місяців арешту, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності;

- за ч.1 ст.190 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

- за ч.2 ст.190 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень;

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», код ЄДРПОУ 38017026 - 62 770 (шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят) гривень 71 (сімдесят одну) копійку в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої в наслідок кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 36290160 - 74 310 (сімдесят чотири тисячі триста десять) гривень 77 (сімдесят сім) копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої в наслідок кримінального правопорушення.

Речові докази по кримінальному провадженню, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м.Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Чаплицький В.В.

Суддя Чаплицький В. В.