Вирок № 105929011, 26.08.2022, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/3781/22

Номер провадження 1-кп/711/436/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2022 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Стєніної А.В.,

прокурора Шмайлова О.П.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Погасій С.М.

провівши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкаси, українки, громадянки України, з середньою спеціальної освітою, одруженої, має на утриманні сина ОСОБА_2 - 2003 року народження, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, працюючої прибиральницею в ОСББ «Оберіг», групи інвалідності немає, не судимої, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, у період з 31.03.2022 по 29.04.2022 розмістила шляхом надання відкритого доступу до них необмеженому колу користувачів соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники» за допомогою власного мобільного телефону «Redmi 9c», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з СІМ-карткою з абонентським номером НОМЕР_3 , на власній сторінці у соціальній мережі Інтернет-ресурсу «Одноклассники» (акаунт «ОСОБА_5», адреса ІНФОРМАЦІЯ_3), матеріали, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, та з мотивів несприйняття діючої української влади та схвалення політики країни-агресора умисно поширювала указані матеріали.

Так, за описаних обставин ОСОБА_1 , 31.03.2022 з використанням мобільного телефону «Redmi 9c», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з СІМ-карткою з абонентським номером НОМЕР_3 , на власній сторінці у соціальній мережі Інтернет-ресурсу «Одноклассники» (акаунт «ОСОБА_5», адреса ІНФОРМАЦІЯ_3) шляхом відмітки «вважає класним» розмістила матеріал - зображення та текст «Старший лейтенант ОСОБА_6 - не просто летчик. Он совершил подвиг в ходе спецоперации: на своем СУ-35 вступил в неравный бой с двумя украинскими СУ-27. И уничтожил оба. Низкий поклон тебе, герой!» (ІНФОРМАЦІЯ_2).

Зміст вказаного посту містить виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

Вона ж, продовжуючи свій злочинний умисел, за описаних обставин 23.04.2022 з використанням мобільного телефону «Redmi 9c», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з СІМ-карткою з абонентським номером НОМЕР_3 , на власній сторінці у соціальній мережі Інтернет-ресурсу «Одноклассники» (акаунт «ОСОБА_5», адреса ІНФОРМАЦІЯ_3) шляхом відмітки «вважає класним» розмістила матеріал - зображення та текст: «Вернувшихся домой участников спецоперации на украине встретили в Волгограде. Начальник Управления Росгвардии по Волгоградской области генерал-майор полиции ОСОБА_3 , первый заместитель главы региона ОСОБА_4 и родственники сотрудников специального подразделения тероргана ведомства торжественно встретили автоколонну ОМОН, вернувшуюся из районов специальной военной операции по защите населения Донецких и Луганских народных республик. При выполнении служебно-боевых задач сотрудники Росгвардии демонстрируют высокий уровень подготовки и боевого мастерства, действуют...» (ІНФОРМАЦІЯ_4.

Зміст вказаного посту містить виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

Крім того, вона продовжуючи свій злочинний умисел, за описаних обставин 29.04.2022 з використанням мобільного телефону «Redmi 9c», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з СІМ-карткою з абонентським номером НОМЕР_3 , на власній сторінці у соціальній мережі Інтернет-ресурсу «Одноклассники» (акаунт «ОСОБА_5», адреса ІНФОРМАЦІЯ_3) шляхом відмітки «вважає класним» розмістила матеріал - зображення та текст: «Командир боевой машины из Ивановской области героически погиб на Украине. ОСОБА_7 представлен к награждению Орденом Мужества посмертно» (ІНФОРМАЦІЯ_5.

Зміст вказаного посту містить виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

Зазначені матеріали, в яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, а також глорифікація осіб, які здійснюють таку збройну агресію, у період з 31 березня по теперішній час поширюються з використанням сторінки користувача « ОСОБА_5 » (ІНФОРМАЦІЯ_3) у соціальній мережі - інтернет-ресурсі «Одноклассники» у вільному доступі для всіх користувачів цього ресурсу.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 436-2 КК України, тобто поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 , свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, визнала повністю та суду пояснила, що факти викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. В її власності перебував мобільний телефон «Redmi 9c», який був придбаний за власні кошти, та в якому вона встановила додаток «Одноклассники» та зареєструвала свій профіль. За допомогою цього мобільного телефону, перебуваючи під впливом російської пропаганди, вона в різних місцях протягом березня та квітня 2022 року ставила лайки та поширювала публікації в цій соціальній мережі, які вірно зазначені в обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаялася, вину усвідомила та повністю визнала, просила суворо не карати, надавши шанс на виправлення. Також просила врахувати що під час досудового розслідування вона визнавала свою провину, зробивши для себе належні висновки, засуджує свою поведінку.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор та захисник також не оспорювали фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст.349 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена.

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 436-2 КК України, тобто поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання, одружена, має на утриманні неповнолітню дитину 2003 року народження, працює, раніше не судима, інвалідом не являється, позитивно характеризується за місцем проживання, вину визнала, щиро розкаялася.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачена свою вину визнала у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаялася та неодноразово вибачалася за вчинене та висловлювала жаль з приводу вчиненого, критично оцінила свої дії, зауважила на тому, що готова нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченої, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченої, суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, а також вважає необхідним покласти на обвинувачену ОСОБА_1 обов`язки у відповідності з п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

Відповідно до ст. 77 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Враховуючи, що суд вважає можливим звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням, конфіскація, передбачена ч. 2 ст. 436-2 КК України, як додаткове покарання, в даному випадку застосуванню не підлягає.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобіганню вчинення нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої обраний запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, тому суд вважає, що його необхідно залишити до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. При вирішенні питання про долю речових доказів, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Санкція статті, за якою кваліфіковано умисні дії обвинуваченої, передбачає покарання у виді позбавлення волі. Речовий доказ: мобільний телефон «Redmi 9c», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який переданий ОСОБА_1 на відповідальне зберігання під розписку, використаний нею як засіб для вчинення кримінального правопорушення. За таких обставин, до вказаного речового доказу слід застосувати спеціальну конфіскацію.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України та призначити їй покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 п.1,2 ст.76 КК України, на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді особистого зобов`язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речовий доказ: мобільний телефон «Redmi 9c», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_1 ; сім-карту з абонентським номером НОМЕР_3 , яку передано на відповідальне зберігання під розписку обвинуваченій - залишити у власності ОСОБА_1 .

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Головуючий: Т. О. Комплєктова