Рішення № 105923598, 11.07.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2022 року м. Київ № 640/29099/21

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначені їй з 19.09.2019 пенсії по втраті годувальника на неповнолітніх дітей відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати відповідача призначити їй пенсію по втраті годувальника на неповнолітніх дітей відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 19.09.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2021 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 посилається на те, що 22.10.2019 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, однак її було відмовлено у зв`язку з наявністю розбіжностей і імені померлого годувальника та по-батькові дітей. У вересні 2020 року позивач звернулась до суду з позовною заявою про встановлення факту родинних зв`язків. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 13.03.2021 у справі №756/12212/20 встановлено факт родинних відносин, а саме те, що батько ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є громадянин Республіки Болгарія ОСОБА_4 . 29.06.2021 позивач повторно звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, однак відповідач призначив таку пенсію з 29.06.2021, а не з дня, що настає за днем смерті годувальника, з 19.09.2019. Позивач, з посиланням на те, що з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних послуг, вважає що звернулась в межах строку, визначеного законодавством, в тому дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії з 19.09.2019 є протиправними.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву відповідача в якому просить залишити таку без задоволення з посиланням на те, що територіальний орган Пенсійного фонду України при призначенні та розрахунку пенсії позивача діяв в межах своєї компетенції та відповідно до вимог законодавства. При цьому, позивач звернувся з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника після спливу 12 місяців після смерті, а тому пенсія призначена з дня подання заяви. При цьому вказує на те, що відповідно до Закону України від 17.03.2020 №530-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) змін щодо перебігу строків звернення за призначенням пенсії не передбачено.

Представником позивача подано відповідь на відзив. Оскільки в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 12.01.2021 судом відповідно до частини третьої статті 263 КАС України встановлено подання лише відзиву відповідачем, відповідь на відзив подана представником позивача судом до уваги не береться. Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 29.08.2018 серія НОМЕР_1 позивач є дружиною ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть від 19.09.2019 № НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 22.10.2019 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

Листом від 06.11.2019 №271036/03 відповідач повідомив позивача про те, що в свідоцтві про смерть ім`я годувальника ОСОБА_5 , а в свідоцтві про народження дітей батько ОСОБА_5 , що призвело до розбіжності в імені померлого годувальника та по-батькові. Для призначення пенсії по втраті годувальника необхідно привести у відповідність всі оригінали документів на дітей.

У вересні 2020 року позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві про встановлення факту родинних відносин.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 13.03.2021 у справі №756/12212/20 встановлено факт родинних відносин, а саме те, що батько ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є громадянин Республіки Болгарія ОСОБА_4 .

29.06.2021 позивач повторно звернулась до відповідача про призначення пенсії та надала, зокрема і рішення у справі №756/12212/20.

Відповідачем призначено пенсію позивачу по втраті годувальника з 29.06.2021.

15.07.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника з 19.09.2019.

Листом від 20.08.2021 №22192-21679/Т-02/8-2600/21 відповідач вказав на те, що в силу положень статті 45 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. Відповідно до Закону України від 17.03.2020 №530-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) змін щодо перебігу строків звернення за призначенням пенсії не передбачено. Оскільки позивач звернулась за призначенням пенсії 29.06.2021, що є більш ніж 12 місяців з дня смерті годувальника (19.09.2019), виплачувати їй пенсію з більш раннього періоду немає підстав.

Вважаючи протиправною вказану відмову у призначені та перерахунку пенсії з дня, що настає за днем смерті годувальника (19.09.2019) позивач звернулась з позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Розділом V вказаного Закону визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника (стаття 36), розмір такої пенсії (стаття 37), період, на який вона призначається, зміна розміру (стаття 38), призначення однієї пенсії у зв`язку з втратою годувальника на всіх членів сім`ї, виділення частки пенсії (стаття 39).

Згідно зі статтею 36 Закону №1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Відповідно до статті 37 цього Закону пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Тобто, пенсія у зв`язку з втратою годувальника розраховується у відсотковому відношенні до розміру пенсії померлого годувальника.

Частиною першою статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку; пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1) заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

У разі якщо особа, якій призначається пенсія, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (далі - законні представники) за місцезнаходженням таких закладів (органів).

Заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.

Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 Порядок № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 Пенсійний фонд України для виконання покладених на нього завдань має право отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики - статистичні дані; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами.

Судом встановлено, що позивач вперше 22.10.2019, в межах строку, встановленого статтею 45 Закону №1058-IV, а саме протягом 12 місяців з дня смерті годувальника (18.09.2019) звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, у призначенні якої їй було відмовлено з підстав незалежних від позивача, зокрема невідповідність даних поданих документів. З метою усунення зазначеної відповідачем невідповідності, позивач звернулась з відповідним позовом до суду, що свідчить про наявність вчинення нею активний дій щодо приведення документів у відповідність. Тобто позивач добросовісно виконувала рекомендації пенсійного органу щодо усунення недоліків поданих документів. Після приведення поданих нею документів у відповідність позивач 29.06.2021 повторно звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника. При цьому, пенсійний орган не вчинив жодних дій, в межах наданих йому повноважень, з метою перевірки відповідності (достовірності) поданих позивачем документів.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач вперше звернулась до пенсійного органу в межах строку, встановленого статтею 45 Закону №1058-IV, а тому відмова територіального органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії по втраті годувальника з дня, що настає за днем смерті годувальника (19.09.2019) є протиправною.

Враховуючи викладене адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем відповідно до квитанції від 05.10.2021 №0.0.2290496855.1 сплачено судовий зір в розмірі 908,00 грн. Оскільки позов задоволено повністю, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначені з 19.09.2019 пенсії по втраті годувальника на неповнолітніх дітей відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 19.09.2019 призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника на неповнолітніх дітей відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно -Кудрявська, будинок 16).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Донець