Рішення № 105917723, 14.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Київ № 640/19927/21

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Розуменко А.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, скасування рішення про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги,

за участю:

представник позивача - Мехреньгіна А.Б.;

представник відповідача - Рілецький Є.Г.

Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2021 №324280415, рішення від 14.06.2021 №0041868-1303-2658 про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги від 14.06.2021 №0041868-1303-2658.

Ухвалами суду: від 15.09.2021 - відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів, призначено підготовче судове засідання; від 01.11.2021 - закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги Київського квартирно-експлуатаційного управління щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2021 №324280415 обґрунтовано тим, що отримані від контрагента-постачальника податкові накладні є належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечується контролюючим органом, відповідно, такі податкові накладні є для позивача підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. У позові наголошено, що використання податкової пільги є правом платника податків, а не його обов`язком, дії контрагента-постачальника щодо подання/не подання заяви до контролюючого органу (на виконання вимог пункту 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України) жодним чином не можуть впливати на облік позивача, позаяк, норми податкового законодавства не ставлять в залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом.

Вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішення від 14.06.2021 №0041868-1303-2658 про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги від 14.06.2021 №0041868-1303-2658 позивач обґрунтував тим, що вказані рішення сформовані на підставі податкового повідомлення-рішення від 27.04.2021 №324280415, яке на час їх прийняття не було узгодженим, тому прийняті передчасно та підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Відповідачем подано відзив про невизнання позову. Підставами заперечень зазначено, що при здійсненні операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД платник ПДВ, відповідно до пункту 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, тимчасово звільняються від оподаткування податком на додану вартість та має можливість відмовитися від такої пільги чи призупинити її застосування на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання до контролюючого органу відповідної заяви. У контролюючого органу відсутня інформація про подання контрагентом позивача - ТОВ "Бізнес-Інком" заяви про відмову/зупинення використання пільги, яка відповідала б вимогам пункту 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, а оскільки Київське квартирно-експлуатаційне управління прийняло до свого обліку податкові накладні ТОВ "Бізнес-Інком", то включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі таких податкових накладних є неправомірним.

Стосовно правомірності прийняття рішення від 14.06.2021 №0041868-1303-2658 про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги від 14.06.2021 №0041868-1303-2658 представник відповідача зазначив про взяття до уваги даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів, відповідно до яких, станом на 14.06.2021, у позивача обліковувався податковий борг з податку на додану вартість, який виник згідно з податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2021 №324280415. На підставі пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України позивачу направлені вказані рішення та вимога.

Під час судового розгляду адміністративної справи представник позивача позов підтримала, представник відповідача позов не визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд установив.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Київського квартирно-експлуатаційного управління, за жовтень 2020 року, за результатами чого складно акт від 07.12.2020 №8861/Ж5/26-15-04-14-12/229916177 (акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення пункту 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (ПК України), що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за жовтень 2020 року на суму 1.591.666,00 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2021 №14420415, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1.989.583,00 грн., з яких податкові зобов`язання - 1.591.666,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 397.917,00 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 16.01.2021 №14420415 Київське квартирно-експлуатаційне управління подало скаргу від 03.02.2021 вих. №517/609 до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 07.04.2021 №7837/6/99-00-06-01-03-06 скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління задоволено частково: оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.01.2021 №14420415 скасовано в частині 238.750,00 грн., застосованих штрафних санкцій, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивачем на адресу Головного управлінням ДПС у м. Києві направлено лист від 04.06.2021 №517/2815 з проханням повідомити про прийняте податкове повідомлення-рішення за результатами розгляду скарги.

У відповідь на звернення, листом від 10.06.2021 №58924/6/26-15-04-15-16 ГУ ДПС у м. Києві направило позивачу копію податкового повідомлення-рішення від 27.04.2021 №324280415, відповідно до якого платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1.750.833,00 грн., з яких податкові зобов`язання - 1.591.666,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 159.167,00 грн. Розрахунок суми грошового зобов`язання не було надано.

29.06.2021 Київське квартирно-експлуатаційне управління отримало лист ГУ ДПС у м. Києві від 15.06.2021 №60446/6/26-15-13-03-10, яким повідомлялося, що станом на 14.06.2021, відповідно до карток платника податків сума податкового боргу становить 1.739.601,99 грн. Позивачем також отримані рішення від 14.06.2021 №0041868-1303-2658 про опис майна у податкову заставу та податкову вимогу від 14.06. 2021 №0041868-1303-2658 на загальну суму 1.750.833,00 грн. (податкове зобов`язання - 1.591.666,00 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 159.167,00 грн).

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У силу підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пунктів 76.1, 76.2 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом установлено, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Київського квартирно-експлуатаційного управління, за жовтень 2020 року, за результатами чого складно акт від 07.12.2020 №8861/Ж5/26-15-04-14-12/229916177.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом указувалось, що за наслідками камеральної перевірки та на підставі відповідного акта контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2021 №14420415, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1.989.583,00 грн. (податкові зобов`язання - 1.591.666,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 397.917,00 грн.).

Відповідно до пункту 56.2 статті 56 ПК України в разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Судом установлено, що позивач скористався правом апеляційного узгодження податкових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 16.01.2021 №14420415, шляхом подання скарги від 03.02.2021 вих. №517/609.

Підставами позову щодо протиправності рішення від 14.06.2021 №0041868-1303-2658 про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги від 14.06.2021 №0041868-1303-2658 вказано, що вони прийняті стосовно податкових зобов`язань, які не були узгоджені, зокрема, внаслідок оскарження податкового повідомлення-рішення від 16.01.2021 №14420415 до контролюючого органу вищого рівня, часткове задоволення скарги, відкликання цього податкового повідомлення-рішення з прийняттям нового.

Пунктом 56.3 статті 56 ПК України визначено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Зі змісту скарги позивача від 03.02.2021 вих. №517/609 вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 16.01.2021 №14420415 ним отримано 20.01.2021.

Обставина подання скарги від 03.02.2021 вих. №517/609 протягом 10 робочих днів після отримання відповідного рішення контролюючого органу відповідачем не заперечувалась. У рішенні ДПС України від 07.04.2021 №7837/6/99-00-06-01-03-06 питання недотримання позивачем строків адміністративного оскарження рішення, яким контролюючим органом визначено грошові зобов`язання також не розглядалось.

Відповідно до пункту 56.15 статті 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Отже, грошові зобов`язання визначені податковим повідомленням-рішення від 16.01.2021 №14420415 не були узгодженими внаслідок оскарження відповідного рішення до контролюючого органу вищого рівня з дотримання десятиденного строку.

Пунктом 56.17 статті 56 ПК України визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті (підпункт 56.17.1); днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (підпункт 56.17.2); днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (підпункт 56.17.3); днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику (підпункт 56.17.3-1); днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань що оскаржувались (підпункт 56.17.5).

У спірному випадку контролюючим органом скарга платника податку була задоволена частково. В наведеній нормі серед переліку юридичних фактів, які зумовлюють закінчення адміністративного оскарження відсутнє рішення про часткове задоволення скарги, натомість однією з підстав закінчення такої процедури вказано день отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Представником позивача долучено до позовної заяви рішення ДПС України від 07.04.2021 №7837/6/99-00-06-01-03-06, з якої убачається, що воно отримано Київським квартирно-експлуатаційним управлінням 13.04.2021, що підтверджується відповідною відміткою про отримання вхідної кореспонденції.

За змістом підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ "Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків", затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 28.12.2015 №1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 №846), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за 124/28254, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку, наданої відповідними підрозділами контролюючого органу, до функцій яких належить розгляд скарг в адміністративному порядку та/або супроводження справ у судах, складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.

З огляду на те, що рішенням контролюючого органу від 07.04.2021 №7837/6/99-00-06-01-03-06 частково задоволено скаргу платника податків шляхом зменшення суми визначеного грошового зобов`язання в податковому повідомленні-рішенні від 16.01.2021 №14420415, суд погоджується з доводами представника позивача, що в силу наведених норм таке податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. При цьому в контролюючого органу виникло повноваження скласти нове податкове повідомлення рішення на решту суми грошового зобов`язання (за виключенням зменшеної суми).

За змістом абзацу другого підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 57.3 статі 57 ПК України в разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

На думку суду, в разі часткового задоволення скарги платника податків у процедурі досудового врегулювання спору щодо визначених контролюючим органом грошових зобов`язань, закінченням процедури адміністративного оскарження необхідно вважати отримання податкового-повідомлення рішення, сформованого за результатами такої апеляційної процедури та на виконання рішення контролюючого органу про часткове задоволення скарги. Доходячи такого висновку суд ураховує, що наслідком закінчення процедури адміністративного оскарження є узгодженість податкових зобов`язань, зобов`язання їх сплатити протягом 10 днів. Водночас грошові зобов`язання визначаються контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях, які платник податку має право оскаржити, в тому числі й після процедури досудового врегулювання спору.

Відповідно до статті 42 ПК України: документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2); у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзаци перший, другий пункту 42.5).

На підтвердження обставини надсилання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачеві, представником відповідача додано поштовий конверт, довідку ф. 20 про причини невручення/доставлення, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення поштового переказу №0318609254270.

Як убачається з рекомендованого повідомлення, поштове відправлення здійснювалось адресату: Львівське квартирно-експлуатаційне управління, за адресою: 03186, місто Київ, проспект Повітрофлотський, надсилалось "ппр 27.04.2021". Зазначені адресат та адреса вказані й на поштовому конверті, штемпель відправки поштового відділення 107 датований 28.04.2021. У довідці про причини невручення/доставлення поштового відправлення зроблено відмітку "доправляється", відмітки щодо причин невручення не зроблено. З наданої відповідачем копії довідки про причини невручення/доставлення неможливо встановити дату поштового штемпеля про повернення поштового відправлення.

Представник позивача не заперечувала, що адреса вказана в рекомендованому поштовому відправленні №0318609254270 є належною.

Підпунктом 5.6.6 пункту 5.6 розділу 5 ?"Регламенту внутрішньої письмової кореспонденції", затвердженого наказом ПАТ "Укрпошта" від 30.11.2017 №1660 встановлено, що після повернення з доставної дільниці листоноша здає невручені рекомендовані відправлення разом з аркушами ф. 8 та з оформленими довідками ф. 20 на поштові відправлення, що повертаються або досилаються, із зазначенням причини невручення, повідомлення про вручення ф. 119 на видані відправлення з відмітками "Вручити особисто" та "Судова повістка" з розписками одержувача.

З урахуванням встановлених обставин, наведеного правового регулювання суд доходить висновку про неможливість встановлення причин невручення та дати повернення рекомендованого поштового відправлення №0318609254270, оскільки відповідна довідка не містить обов`язкової відмітки про причини невручення рекомендованого поштового відправлення та з наданої копії не вбачається за можливе встановити дату поштового штемпеля про повернення відправлення.

З огляду на такі міркування, суд доходить висновку про недоведеність представником відповідача про вручення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доходячи такого висновку, суд урахував відсутність доводів та доказів щодо надіслання цього рішення до електронного кабінету позивача. Суд зауважує на відсутності підстав застосовувати принцип офіційного з`ясування обставин справи, позаяк суду не повідомлено про наявність інших доказів на підтвердження (спростування) обставин надіслання (вручення) оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому суд керувався статтею 2 КАС України, за змістом якої завданням адміністративного судочинства є ефективний захист інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, водночас тягар доказування та обов`язок подання усіх доказів, за частиною другою статті 77 КАС України, покладено саме на суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 56.19 статті 59 ПК України в разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Суд відхиляє доводи позивача щодо шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України, для оскарження податкового повідомлення-рішення від 27.04.2021 №324280415, оскільки платник податків скористався правом досудового врегулювання спору - адміністративним оскарженням податкового повідомлення-рішення. Відповідно застосуванню підлягає наведена норма ПК України, якою встановлений місячний строк.

У розглядуваному спорі суд дійшов висновку, що з урахуванням часткового задоволення скарги платника податків у процедурі адміністративного узгодження визначених контролюючим органом податкових зобов`язань, закінченням процедури адміністративного оскарження є вручення податкового повідомлення-рішення, в якому визначена нова сума грошового зобов`язання, прийнятого на виконання рішення ДПС України про часткове задоволення скарги та яке прийнято замість відкликаного податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що Київське квартирно-експлуатаційне управління листом від 04.06.2021 повідомило начальника ГУ ДФС у м. Києві про неотримання станом на 02.06.2021 податкового повідомлення-рішення, яке контролюючий орган повинен був прийняти на підставі рішення ДПС України від 07.04.2021 №7837/6/99-00-06-01-03-06 про часткове задоволення скарги.

Листом від 10.06.2021 №58924/6/26-15-04-15-16 ГУ ДПС у м. Києві надіслало позивачу оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.04.2021 №324280415. Вказаний лист отримано позивачем 14.06.2021 вх.№153-п, що підтверджується відповідною відміткою про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Отже, місячний строк, встановлений пунктом 56.19 статті 59 ПК України, для оскарження податкового повідомлення-рішення від 27.04.2021 №324280415 розпочався 15.06.2021. Позов про оскарження цього податкового повідомлення-рішення позивачем подано засобами поштового зв`язку 14.07.2021, тобто в межах місячного строку. Відтак грошове зобов`язання визначене в податковому повідомленні-рішенні від 27.04.2021 №324280415 не було узгодженим.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України в разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За змістом пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає в разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2).

З урахуванням висновку суду, що грошове зобов`язання визначене в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 27.04.2021 №324280415 станом на 14.06.2021 не було узгодженим, платник податків скористався своїм правом на судове оскарження, після апеляційного оскарження, дотримавшись місячного строку, в контролюючого органу не було правових підстав для складення податкової вимоги від 14.06.2021 №0041868-1303-2658 та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу від 14.06.2021 №0041868-1303-2658, що є самостійною підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Подібний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 18.09.2019 справа №826/4363/15.

Як уже вказувалось судом, під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення Київським квартирно-експлуатаційним управлінням пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за жовтень 2020 року на суму 1.591.666,00 грн.

Приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац третій пункту 198.6 статті 198 ПК України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Зміст наведених правових норм дає підстави для висновку, що платник податку може включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної, оформленої відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, Київське квартирно-експлуатаційне управління у жовтня 2020 року включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з придбання товару (з товарною позицією 2701) (вугілля) на підставі податкових накладних, отриманих від постачальника - ТОВ "Бізнес-Інком".

Разом з тим, згідно з пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, тимчасово, до 01.01.2022, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі застосування зазначеної пільги норми пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми податку на додану вартість з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги.

Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного у заяві.

Відповідно до пунктів 30.1, 30.2, 30.3, 30.4 статті 30 ПК України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

У той же час, у підпункті 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 ПК України вказано, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом "г" пункту 30.9 статті 30 ПК України визначено, що податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Із норм Податкового кодексу України не вбачається зобов`язань платника податку автоматично користуватися податковою пільгою в разі неподання/несвоєчасного подання заяви про відмову від пільги. Натомість, аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що використання податкової пільги є правом платника податку, а не його обов`язком.

Пунктом 201.5 статті 201 ПК України визначено складання окремих податкових накладних для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування.

Водночас, у пункту 201.3 цієї ж статті ПК України вказано, що у разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Суд зазначає, що на підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з придбання вугілля у ТОВ "Бізнес-Інком", позивачем надано копії первинних документів, серед яких і копії податкових накладних за жовтень 2020 року. Дослідивши надані письмові докази, суд зазначає, що на податкових накладних наявний напис "Зареєстровано в ЄРПН" та відсутній запис "Без ПДВ". Окрім того, у графі 8 "Код ставки" таких податкових накладних вказано число " 20", яке, згідно пункту 16 "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зазначається у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою. Із наведеного випливає, що такі податкові накладні складені для операцій, що оподатковуються за ставкою податку на додану вартість 20%, є належним чином прийнятими та зареєстрованими в ЄРПН.

При цьому, суд звертає увагу, що контролюючий орган (в контексті піпункту 201.16 статті 201 ПК України) наділений повноваженнями зупинити реєстрацію податкових накладних з метою перевірки їх на відповідність ознакам, вказаним у пункті 5 Критеріїв оцінки міри ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. Проте, як свідчать матеріали справи, ГУ ДПС у м. Києві таким правом не скористався, відтак, подальше виключення Відповідачем сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до Позивача штрафних санкцій, є неправомірним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №200/10304/19-а.

Суд також звертає увагу на те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду в постановах від 02.04.2019 по справі №811/1772/13-а, від 11.03.2020 по справі №826/5678/18, від 11.11.2020 по справі №320/1147/19 та від 24.11.2020 по справі №813/3034/15.

Однак, а ні в акті перевірки, а ні у відзиві відповідачем не наведено жодного факту обізнаності Позивача про можливу неправомірну діяльність його контрагента - ТОВ "Бізнес-Інком" та/або про злагодженість дій між ними.

Викладені обставини, у тому числі те, що податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, виписані контрагентом позивача, який на момент спірних правовідносин був зареєстрований платником ПДВ, що не спростовано в акті перевірки відповідачем, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, спростовують доводи відповідача щодо допущення Київським квартирно-експлуатаційним управлінням порушення норм податкового законодавства та відсутності у позивача права на формування податкового кредиту за господарськими операціями з придбання вугілля у ТОВ "Бізнес-Інком".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прийняте Головним управлянням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 27.04.2021 №324280415 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом визнано протиправним та скасовано вказане податкове повідомлення-рішення, на підставі якого сформовано оскаржувані податкову вимогу від 14.06.2021 №0041868-1303-2658 та рішення про опис майна у податкову заставу від 14.06.2021 №0041868-1303-2658, це також є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Щодо строків звернення до суду, то судом уже зроблено висновок про дотримання позивачем місячного строку, встановленого пунктом 56.16 статті 56 ПК України щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 27.04.2021 №324280415. Також суд вважає, що позивачем дотримано шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України в частині оскарження рішення про опис майна у податкову заставу від 14.06.2021 №0041868-1303-2658 та податкової вимоги від 14.06.2021 №0041868-1303-2658, оскільки ці рішення надіслані платнику податків листом ГУ ДПС у м. Києві від 15.06.2021 №60446/6/26-15-13-03-10, який отримано 29.06.2021.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру в розмірі 24970,00 грн. (платіжні доручення від 12.07.2021 №432 та від 27.07.2021 №460).

Оскільки позов задоволено повністю, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24970,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 квітня 2021 року №324280415.

Скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14 червня 2021 року №0041868-1303-2658 про опис майна у податкову заставу.

Скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 14 червня 2021 року №0041868-1303-2658.

Стягнути на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24970,00 грн. (двадцять чотири тисячі дев`ятсот сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач - Київське квартирно-експлуатаційне управління (ідентифікаційний код 22991617, місцезнаходження: 03186, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 30)

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19)

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 28 червня 2022 року.

Суддя В.А. Донець