Рішення № 105917702, 30.06.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року м. Київ №826/16028/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.06.2016 №Т/56-13,

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Кулачко Т.М. звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення про нарахування транспортного податку за 2016р. у сумі 25000 грн. з тих підстав, що належний позивачу автомобіль BMW X5, 2015р.в., об`єм двигуна 1995 куб.см., НОМЕР_1 , не є об`єктом оподаткування, оскільки його середньоринкова вартість становить 836283,54 грн., що менше граничної вартості (1033500 грн.), а також, оскільки рішення Київської міської ради від 11.02.2016 №103/103 прийнято після 15.07.2015, тому згідно з пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України його належить застосовувати не раніше 2017р.

Відповідач подав заперечення на позов, в яких зазначив, що згідно з інформацією від органів внутрішніх справи позивач є власником вищевказаного автомобіля, у зв`язку з чим та згідно з пп. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України йому нараховано транспортний податок за 2016р. Також зазначив, що у 2016р. пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України не застосовується до рішення органів місцевого самоврядування про встановлення податків і зборів на 2016р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2017 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 скасовано постанову суду першої інстанції і задоволено позов, визнано протиправним та скасовано оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Постановою Верховного Суду від 18.04.2018 скасовано постанови Окружного адмініс-тративного суду міста Києва від 29.05.2017 та Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд зазначив, що згідно з Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 (далі - Методика), і Порядком визначення середньоринкової вартості легкових автомобі-лів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403, обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законода-вець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача. Таку інформацію матеріали справи не містять, а тому впевнитись у наявності підстав у податкового органу для прийняття податкового повідомлення-рішення неможливо.

Верховний Суд дійшов висновку, що відповідачем не виконаний свій обов`язок щодо надання належних доказів в підтвердження наявності підстав для визначення податкового зобов`язання. При цьому, судом, в порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, не витребувано ані у відповідача, ані у Мінекономрозвитку, інформації, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Верховний Суд також зазначив, що з метою з`ясування всіх фактичних обставин у справі для правильного її вирішення, враховуючи той факт, що розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу, який здійснюється Мінекономрозвитку, безпосередньо впливає на визна-чення об`єкту оподаткування транспортним податком, суд першої інстанції при новому розгляді справи має вирішити питання про залучення до участі у справі Мінекономрозвитку в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2018 встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 18.04.2018, а також витребувано від відповідача докази на підтвердження отриманої від Мінекономрозвитку інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Під час підготовки справи до розгляду по суті суд розглянув питання щодо залучення до участі у справі Мінекономрозвитку в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Однак, оскільки рішення суду не впливатиме на права і обов`язки названого Міністерства, то передбачені ст. 49 КАС України підстави для залучення його третьою особою у справі відсутні. Та обставина, що Мінекономрозвитку прово-дить розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу не доводить, що рішення суду у цій справі вплине на його права і обов`язки.

Відповідач подав 05.12.2018 додаткові письмові пояснення, в яких зазначив про надіслання до Мінекономрозвитку листа від 25.10.2018 №32557/9/26-15-10-05-33 з проханням надати інформацію про належний позивачу автомобіль, а саме його середньоринкову вартість станом на 2016р. з урахуванням нормативного середньорічного пробігу, і про те, що відповідь не цей лист не надходила. Копія вказаного листа додана до пояснень.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2020 і від 30.06.2022 допущено процесуальне правонаступництво відповідача у справі, якого на Головне управління ДПС у м. Києві.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач у 2016р. був власником автомобіля BMW Х5, об`єм циліндрів двигуна - 1995 куб.см., дизель, 2015р.в., н.д.р. - НОМЕР_1 , що визнається сторонами і підтверджується копія-ми свідоцтва про державну реєстрацію СХТ 544519, відомостей з бази даних автоматизованої інформаційної системи МВС України станом на 09.04.2016, наданих відповідачу листом Територіального сервісного центру №8044 від 20.04.2016 №3848/9 (а.с. 9, 31, 32).

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 22.06.2016 №Т/56-13, яким позивачу нараховано транспортний податок з фізичних осіб за 2016р. у сумі 25000 грн. (а.с. 10, 33).

Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано 27.06.2016 на податкову адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але повернулось без вручення адресату, що підтверджується копіями списку згрупованих поштових відправлень №247, фіскального чека від 27.06.2016, поштового конверту №0222205961880 (а.с. 34-36).

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення про нарахування транспортного податку.

Оцінюючи правомірність застосування відповідачем рішення Київської міської ради від 11.02.2016 №103/103, суд зазначає таке.

Згідно із ст. 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (п. 8.3).

Згідно з п. 10.2 ст. 10 ПК України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

01 січня 2015р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким викладено в новій редакції ст.ст. 265-267 ПК України і передбачено сплату фізичними особами транспортного податку.

Рішенням Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923 внесено зміни до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві" та викладено його в новій редакції, в якій установлено транспортний податок і затверджено Положення про транспортний податок (додаток 2).

Отже, з 01.01.2015 до переліку місцевих податків і зборів законом віднесено транспорт-ний податок, який встановлений у м. Києві рішенням Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923 і є обов`язковими до сплати на території м. Києва.

01 січня 2016р. набрав чинності Закон України від 24.12.2015 №909-III "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон №909), яким пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України викладено в новій редакції.

Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Як визначено у п. 267.4 ст. 267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (пп. 267.6.1); податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (пп. 267.6.2).

Рішенням Київської міської ради від 11.02.2016 №103/103 внесено зміни до додатка 2 (Положення про транспортний податок) до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" (в редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923), аналогічні тим, які внесені Законом №909.

Рішення Київської міської ради від 11.02.2016 №103/103 офіційно опубліковано в газеті "Хрещатик" за лютий 2016р. №19.

Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Рішення Київської міської ради від 11.02.2016 №103/103 не встановлює транспортний податок у м. Києві, а лише вносить зміни до об`єкту оподаткування цим податком.

Оскільки вказане рішення Київської міської ради не є рішенням про встановлення місцевого (транспортного) податку, то положення пп.пп. 12.3.4, 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як помилково вважає представник позивача. Натомість до спірних правовідносин слід застосовувати саме положення ст. 267 ПК України у редакції Закону №909 та рішення Київської міської ради від 11.02.2016 №103/103.

Щодо не додержання принципу стабільності податкового законодавства, закріпленого у п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України, згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, то ПК України не містить норм, які б у цьому випадку відстрочували зміни чи визнавали їх такими, що не підлягають застосуванню.

Підсумовуючи, суд зазначає про помилковість тверджень представника позивача про неможливість застосування рішення Київської міської ради від 11.02.2016 №103/103 у 2016р., тому такі доводи позивача не є підставою для визнання протиправним і скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Оцінюючи правомірність віднесення відповідачем належного позивачу автомобіля до об`єктів оподаткування транспортним податком у 2016р., суд зазначає таке.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" місячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016р. становив 1378 грн., а відтак, об`єктом оподаткування у 2016р. були легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Згідно з Методикою (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п. 14).

Отже, виключно інформація Мінекономрозвитку про визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля з урахуванням даних про його марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг, є підставою для висновку про наявність або відсутність підстав для віднесення такого транспортного засобу до об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016р. та, відповідно, прийняття органом доходів і зборів податкового повідомлення-рішення про визначення транспортного податку.

З урахуванням висновків Верховного Суду про необхідність з`ясування отриманої відпові-дачем від Мінекономрозвитку інформації про автомобіль позивача і ненадання відповідачем до суду таких доказів ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2018 витребувано від відповідача докази на підтвердження отриманої від Мінекономрозвитку інфор-мації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребо-вувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Відповідач не надав до суду доказів отримання від Мінекономрозвитку інформації про середньоринкову вартість автомобіля позивача, яка була у його розпорядженні на дату винесення оскаржуваного рішення (22.06.2016), а також не повідомив суду причин неподання витребуваних доказів, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними у ній доказами.

Враховуючи, що витребувані від відповідача докази мають вирішальне значення, то їх ненадання відповідачем у сукупності з його додатковими письмовими поясненнями і копією листа до Мінекономрозвитку від 25.10.2018 №32557/9/26-15-10-05-33 свідчать про відсутність у відповідача відомостей про середньоринкову вартість автомобіля позивача на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, відповідач не довів обґрунтованість віднесення автомобіля позивача до об`єктів оподаткування транспортним податком у 2016р. згідно з пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України.

У позовній заяві зазначено, що середньоринкова вартість належного позивачу автомобіля у 2016р. становила 836283,54 грн., на підтвердження чого до позовної заяви додано копію розрахунку, проведеного 12.10.2016 на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, шляхом введення даних: тип - легковий автомобіль; марка - BMW; модель - Х5; рік випуску - 2015; тип двигуна - внутрішнього згоряння, дизель; об`єм циліндрів двигуна - 2,0; тип коробки переключення передач - АТ; пробіг - 0 км. (а.с. 12).

До заперечень відповідача додано копію скриншота, на якому зображено середньорин-кову вартість транспортного засобу у розмірі 1093648,38 грн., який проведено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, шляхом введення даних: тип - легковий автомобіль; марка - BMW; модель - Х5; рік випуску - 2015; пробіг - 27000 км. (а.с. 38).

Також, у справі наявна копія листа Мінекономрозвитку від 29.06.2017 №3805-04/21883-07 (а.с. 64), яким у відповідь на адвокатський запит представника позивача повідомлено, що середньоринкова вартість легкового автомобіля BMW Х5 з об`ємом циліндрів двигуна - 2000 куб.см., дизель, 2015р.в. та пробігом 27000 км. у 2016р. становила 777938,18 грн. з ПДВ.

Інші відомості про середньоринкову вартість автомобіля позивача у справі відсутні.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд зазначає, що доданий до позовної заяви розрахунок не враховує нормативний середньорічний пробіг автомобіля позивача, а доданий до заперечень скриншот не містить даних про тип і об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач легкового автомобіля, тому у суду відсутні підстави вважати достовірними зазначені у цих розрахунках значення середньоринкової вартості.

Водночас, копія листа Мінекономрозвитку від 29.06.2017 №3805-04/21883-07 є належним і допустимим доказом, що містить достовірну й достатню інформацію про середньоринкову вартість автомобіля позивача станом на 2016р. з урахуванням нормативного середньорічного пробігу у розмірі 27000 км., яка не перевищувала граничну вартість (1033500 грн.).

Цей доказ свідчить про те, що автомобіль позивача не відносився до об`єктів оподатку-вання транспортним податком у 2016р., і спростовує наявність підстав для нарахування відповідачем спірного транспортного податку.

Підсумовуючи, суд зазначає про необґрунтованість і безпідставність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, при прийнятті якого відповідач порушив вимоги ст. 267 ПК України і майнові права позивача, неправомірно поклавши на нього обов`язок сплатити кошти, тому вимоги про визнання протиправним і скасування цього рішення належить задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 241-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 22.06.2016 №Т/56-13.

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві;

04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня підписання рішення.

Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко