Рішення № 105917225, 23.08.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6682/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2022 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Євтушенко В.Ю.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Львівського міського комунального підприємства «Айсберг» (79007, м. Львів, проспект Свободи, 3, ЄДРПОУ 20772578), ОСОБА_3 , за участі третьої особи ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання договору недійсним, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Львівського міського комунального підприємства «Айсберг», ОСОБА_3 , за участі третьої особи ОСОБА_4 про захист прав споживачів, визнання незаконним договору №87 від листопада 2019 року про надання послуг з управління житловим будинком ЛКПК «Айсберг».

В обґрунтування позову вказує на те, що оспорюваний договір порушує його законні права та інтереси власника квартири АДРЕСА_2 в частині нарахування оплати за комунальні послуги, не відповідає нормам Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Відповідача ОСОБА_3 збори співвласників будинку не уповноважували на підписання такого договору, чого він сам і не заперечує; збори співвласників будинку не проводились, і уповноважена особа не обиралась. Відтак вважає, що договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком є незаконним. Просить позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 та третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 позов підтримали та просили такий задоволити, з підстав, викладених у заявлених вимогах.

Відповідач ЛКП «Айсберг» проти позову заперечив, просить справу слухати в відсутності представника та у письмових поясненнях зазначив про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог, оскільки умови спірного договору відповідають умовам Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, спорудою, житловим комплексом або комлексом будинків і споруд, затв. Постановою КМУ від 20.05.2009 р. №484. Договір відповідає вимогам цивільного законодавства, в належнвй формі при досягнення згоди з усіх істотних умов договору. В позові просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав та пояснив, що оспорюваний договір дійсно підписував на пропозицію ЛКП «Айсберг», але діяв виключно в своїх приватних інтересах та інтересах співвласників квартири, в якій проживає. До проведення зборів співвласників не має жодного відношення, на таких не був і не є особою, яка при підписанні договору виступала від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку. Його підписи на протоколах зборів є сфабрикованими і йому не належать. Вважає, що його ввели в оману представники ЛКП, які роз`яснили, що цей договір стосується виключно його квартири, і він надав їм віри, однак фактично був введений в оману.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовна заява підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України, встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку( будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку ( будинків) можуть створювати обєднання співвласників багатоквартирного будинку ( будинків).

Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає такі форми управління багатоквартирним будинком: управління багатоквартирним будинком співвласниками; управління багатоквартирним будинком за рішенням співвласників управителем; управління багатоквартирним будинком ОСББ. Тобто всі рішення щодо обслуговування будинку повинні прийматися співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно ст. 6 Закону співвласники мають право: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; інші права, визначені законом.

Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. Статтею 9 вказаного закону передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно з ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.

У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).

Повідомлення про рішення, прийняте зборами співвласників, не пізніше 10 днів після його прийняття надається в письмовій формі кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також розміщується у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду.

Можливість вільного вибору форми управління власним будинком була надана співвласникам Законом України № 417 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який набрав чинності з 01.07.2015 р. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону № 417 передбачено три форми управління багатоквартирним будинком, а саме управління: співвласниками, якими вважаються власники квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 417); управителем, зокрема, фізичною особою підприємцем або юридичною особою суб`єктом підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримування та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону № 417); об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку (асоціацією співвласників багатоквартирних будинків).

Як вбачається зі змісту протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 2019 ( без більш конкретної дати) по АДРЕСА_3 порядком денним було визначення форми управління будинком через управителя і таким за підсумком голосування обрано ОСОБА_3 .

Однак, сам протокол як документ містить порушення , що ставить під сумнів законність прийнятих рішень і сам факт проведення зборів.

Так, в протоколі вказано, що пропозиція яка ставиться на голосування щодо питання порядку денного - ЛМКП «Айсберг» - та не зазначено, що здійснюється голосування за обрання уповноваженої особи співвласників для представлення їх інтересів в органах державної влади, інших установах та організаціях, комунальних і приватних підприємствах, для забезпечення належного та якісного утримання і експлуатації спільного сумісного майна багатоквартирного будинку, в межах чинного законодавства, а також на подання протоколу на зберігання у відповідний орган місцевого самоврядування; в кінці протоколу в графі «Рішення» не зазначено, яке саме рішення було прийнято на зборах співвласників багатоквартирного будинку; в графі «додаток» не заповнено кількість листків письмового опитування, що заповнені відповідно до вимог абзацу 4 ч. 8 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку».

Окрім того, в протоколі обов`язково зазначається інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника), однак, така інформація в протоколі відсутня.

Повідомлення про рішення, прийняте зборами співвласників, не пізніше 10 днів після його прийняття надається в письмовій формі кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також розміщується у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду.

Повідомлення про збори чи прийняті рішення відсутні.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 ствердила, що є співвласником квартири по АДРЕСА_3 понад 10 років і жодного разу збори співвласників будинку не проводились; не було таких зборів і у 2019 року і управитель будинку не обирався, про що відомо всім мешканцям. З приводу сфабрикованості протоколу співвласники будинку неодноразово звертались до ЛКП «Айсберг» та Львівської міської ради. Також їм невідомо про договір від листопада 2019р., який від їх імені підписав ОСОБА_3 , який в будинку не проживає.

Відповідач ОСОБА_3 , визнаючи позов щодо незаконності договору №87, пояснив, що дійсно йому не відомо про проведення будь-яких зборів співвласників будинку по АДРЕСА_3 , в якому він не проживає, а проживає його дочка. Його ніхто і ніколи не обирав управителем цього будинку і підпис від його імені на протоколі йому не належить.

Отже, суд вважає, що збори співвласників багатоквартирного будинку не проводились, а складений і підписаний невстановленою особою протокол є незаконний.

У відповідності до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно частини 1, 3 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови та предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як убачається із змісту протоколу №87 від листопада 2019р. про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, такий підписаний ЛКП «Айсберг» і ОСОБА_3 , як представником співвласників багато квартирного будинку по АДРЕСА_3 ( управителем). Предметом договору є надання співвласникам послуг з управління будинком (п.4, п.5) та оплата таких послуг співвласниками згідно встановлених кошторисних витрат.

В договорі не міститься даних, на підставі якого рішення протоколу зборів (немає дати, номеру протоколу) є стороною договору ОСОБА_3 .

Як встановив суд, відповідач ОСОБА_3 не мав повноважень на підписання оспорюваного договору та визнав, що підписуючи такий, діяв виключно у власних інтересах співвласника однієї із квартир ( АДРЕСА_4 ) та був введений в оману майстром ЛКП`Айсберг», який пояснив, що це договір стосується конкретної квартири і що є типовим, який підписують всі мешканці будинку. Він не брав на себе жодних повноважень та обов`язків по наданню послуг з управління будинком.

Крім того, у п. 4 договору № 87 зазначено, що «послуга з управління полягає в утриманні і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території в належному санітарному стані», що не відповідає Типовому договору, підміняє послугу з управляння багатоквартирним будинком, яка зазначена в Типовому договорі як «забезпечення управителем належних умов проживання і задоволення господарсько- побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території».

Таким чином, договором ЛМКП «Айсберг» звузив надання послуг з управління будинком та виключив із договору послугу із забезпечення належних умов проживання і задоволення господарських потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, в тому числі виключив із договору послугу із забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку.

У договорі № 87 відповідачі також не зазначено вимоги до якості надання послуг з управління будинком, процедуру передачі технічної документації на будинок та в кого вказана документація повинна зберігатись, не зазначені права та обов`язки сторони співвласників будинку щодо порядку та періодичності на вимогу співвласника інформувати його про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території, отримувати від управителя штраф у розмірі, визначеному цим договорюй, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт; на перевірку кількості та якості послуги з управління у встановленому законодавством порядку та інші права, що передбачені законодавством або прямо випливають із цього договору; попри те, що зазначені пункти договору є його невід`ємною частиною згідно із Типовим договором.

Недотримання таких вимог порушує права та інтереси співвласника будинку ОСОБА_1 щодо якості надання послуг з управління будинком, обов`язку ЛКП «Айсберг» щодо порядку та періодичності на вимогу співвласника інформування про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території, отримування від управителя штрафу за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт, тощо.

У відповідності до вимог ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на встановлені обстави ни справи, надані докази, суд вважає, що договір № 87 без дати від листопада 2019 року слід визнати недійсним.

Щодо позовним вимог про зобов`язання ЛКП «Айсберг» укласти з позивачем новий договір про надання послуг з управління будинком, то такі вимоги задоволенню не підлягають. Позивачем з цього приводу докази не подавались. Питання укладення договору може бути вирішено у позасудовому порядку між ОСОБА_1 і ЛКП «Айсберг» із врахуванням процедури, встановленої Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», та Типовим договором, затвердженим постановою КМУ №712 від 05 вересня 2018 року; у разі недосягнення згоди сторін це питання може бути окремим предметом спору.

Керуючись ст.ст.2, 10-13, 76-81, 141, 258, 259, 279, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

Визнати договір № 87 від листопада 2019 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від листопада 2019 року між Львівським міським комунальним підприємством «Айсберг» в особі Горошко Романа Михайловича та ОСОБА_3 недійсним.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.08.2022 року.

Суддя Волоско І.Р.