Ухвала суду № 105917150, 22.08.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження

22 серпня 2022 року Справа № 480/2994/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.

заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Суми заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та листа-повідомлення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі №480/2994/20 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та листа-повідомлення, зобов`язання вчинити дії було задоволено частково, зокрема:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.03.2020 №959240158135 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_2 ;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки прокуратури Сумської області від 12.03.2020 №18-344вих.20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Крім того, вказаним рішення було стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь позивача витрати на оплату судового збору в сумі 840,80грн.

У задоволенні інших позовних вимог було відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили та Сумським окружним адміністративним судом ОСОБА_2 було видано два виконавчих листа - про зобов`язання вчинити дії та про стягнення судового збору.

11.08.2022 від ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до суду надійшла заява, в якій вона просить замінити стягувача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ОСОБА_1 у виконавчому провадженні по виконанню рішення Сумського окружного адміністративного від 22 березня 2021 року (справа № 480/2994/20) про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру « від 14.10.2014 №1697-УІІ на підставі довідки прокуратури Сумської області від 12.03.2020 № 18-344вих.20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії та про стягнення на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в рахунок повернення сплаченого при подачі позову до суду судового збору у розмірі 840 грн.80 коп.

Вказана заява призначена до розгляду на 22.08.2022 (а.с.104).

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та зацікавлена особа - ВПВР УЗДВС у Сумській області, в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення засідання повідомлені належним чином (а.с.105-106).

При цьому, згідно ч.2 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У зв`язку з чим суд вважав можливим розгляд заяви здійснювати у відсутності представника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, ВПВР УЗДВС у Сумській області.

Заявник - ОСОБА_1 в судовому засіданні просила суд задовольнити її заяву з підстав, викладених у такій заяві.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 , дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такої заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.46, п.9 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом, до якого звернена вимога позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ч. 4 ст. 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, судом згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 працював в органах прокуратури України, у зв`язку з чим набув право на призначення пенсії за вислугу років та з жовтня 1996 року відповідно до ст.50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії) ОСОБА_2 було призначено пенсію за вислугою років (а.с.32-35).

Після набрання законної сили рішенням від 22.03.2021 у цій справі, ОСОБА_2 14.05.2021 отримав два виконавчі листи - про зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки прокуратури Сумської області від 12.03.2020 №18-344вих.20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, а також про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь позивача витрати на оплату судового збору в сумі 840,80грн. (а.с.54, 61-62).

У подальшому, старшим державним виконавцем ВПВР УЗДВС у Сумській області постановою від 19.05.2021 відкрито виконавче провадження №65479626 з приводу примусового виконання виконавчого листа у даній справі про зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки прокуратури Сумської області від 12.03.2020 №18-344вих.20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії (а.с.63). Однак, постановою старшого державного виконавця ВПВР УЗДВС у Сумській області постановою від 29.09.2021 виконавче провадження було закінчено (а.с.100).

При цьому, як вбачається з листа відповідача (а.с.64-65), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області на виконання рішення суду у цій справі здійснено перерахунок пенсії у червні 2021 року, сума нарахованих коштів за період з 13.12.2019 по 31.05.2021 становить 146402,98грн. Виплата нарахованих коштів буде забезпечена у разі їх надходження з Пенсійного фонду України до Головного управління на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.95).

Заявник - ОСОБА_1 , обґрунтовує свою заяву тим, що рішення суду у цій справі виконано на час смерті ОСОБА_2 не було, а тому ОСОБА_1 як дружина померлого, в порядку передбаченому законом прийняла спадщину після смерті чоловіка, а тому є підстави для заміни стягувача у виконавчих провадженнях з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 згідно ст.379 КАС України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в судочинстві участь останнього.

Крім того, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним правонаступництвом і передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. Незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах.

Аналогічна норма закріплена у частині першій статті 379 КАС України, згідно якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Таким чином, обов`язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та правонаступництво сторони, що вибула, іншим суб`єктом з переходом прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), факт чого, у відповідності до Закону України Про нотаріат засвідчує відповідне свідоцтво про право на спадщину.

Таким чином на підтвердження наявності підстав для заміни процесуального правонаступництва особа має надати відповідне свідоцтво про право на спадщину, однак, таке свідоцтво в матеріалах справи відсутнє. При цьому до повноважень адміністративних судів не входить встановлення будь-яких фактів, у тому числі встановлення факту прийняття спадщини.

У свою чергу, відповідно до статті 1218 ЦК України, на яку посилається заявник до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно із ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Механізм отримання суми пенсії, яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя передбачений, зокрема, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон 1058-IV).

У відповідності до статті 52 цього Закону сума пенсії, щоналежала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті,повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, абоу разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Доказів звернення з відповідною заявою у вказаному порядку до органу Пенсійного фонду заявник суду не надала.

Втім, Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону № 1058-IV теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, а лише визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися - сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи можуть отримати, але вже як спадкоємці.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім`ї спадкодавця незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті.

Сумами пенсії, що належали позивачу і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати суми пенсії, які не були отримані ним за життя внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України щодо невиконання судового рішення у цій справі, яким було зобов`язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за вислугу років з 13.12.2019.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 23 вересня 2020 року у справі №428/6685/19, від 14 лютого 2019 року у справі №2-а-2727/11/2209, від 24 січня 2020 у справі №752/14995/18 (2-4606/10).

Також варто відмітити, що відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закону № 1404-VIII) під виконавчим провадженням розуміється завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частин першої та другої статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Положення частини п`ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

У контексті наведених положень Закону № 1404-VIII слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження являє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.

При цьому виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.

До того ж цей Закон не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII).

Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 2-а-1710/11.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області від 29.09.2021 виконавче провадження №65479626 закінчено на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, застосування до спірних правовідносин приписів ч.1 ст.379 КАС України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», на які посилається заявник, не є можливим також тому, що станом на час звернення заявника із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, виконавче провадження ВП №65479626 вже було закінчено, а тому задоволення такої заяви не може вважатися ефективним захистом порушених прав заявника, оскільки виконавче провадження уже завершено.

Поряд з цим гарантоване статтею 1227 ЦК України право заявника на отримання пенсії, що належала позивачу і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, може бути реалізоване шляхом відповідного звернення заявника як спадкоємця до органу Пенсійного фонду із заявою про виплату такої пенсії. При цьому, у випадку відмови у такій виплаті заявник не позбавлений можливості оскаржити таке рішення у відповідному позовному провадженні.

Висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 4 січня 2020 року у справі №752/14995/18 (2-4606/10).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заміна сторони в виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника, у зв`язку з чим вбачається необхідним у задоволенні поданої заяви відмовити.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі №480/2994/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 26.08.2022.

Суддя І.Г. Шевченко