Ухвала суду № 105914060, 25.08.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17983/22-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., при секретарі Яковлевій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу адвоката Дульського Олександра Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019020000000134 від 29.07.2019, яка полягає неповерненні тимчасово вилученого майна, -

В С Т А Н О В И В :

22.07.2021 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката Дульського О.Л. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019020000000134 від 29.07.2019, яка полягає неповерненні тимчасово вилученого майна.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019020000000134. Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

22.07.2021 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.06.2021, в рамках кримінального провадження № 42019020000000134, було проведено обшук в нежитлових приміщеннях, які належать ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого, було вилучено майно ОСОБА_1 , зокрема, речі, документи, ювелірні вироби, прикраси, телефони та інше.

29.07.2019 розпочалося досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 42019020000000134.

У подальшому, в межах цього провадження було вручено повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 222, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 222, ч. 3 ст. 209 КК України.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукування знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, на виконання імперативних приписів ст. 234 КПК України, старшим слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні № 42019020000000134 було направлено до Печерського районного суду м. Києва клопотання про проведення обшуку.

16.07.2021 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва було задоволено відповідне клопотання органу досудового розслідування та надано дозвіл на проведення обшуку в нежитлових приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

22.07.2021 на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було проведено обшук відповідного приміщення, за результатами якого складено протокол обшуку та вилучено майно ОСОБА_1 .

В ухвалі, про проведення обшуку зокрема, зазначається: «Надати дозвіл на проведення слідчими слідчої групи у кримінальному провадженні № 42019020000000134 від 30.07.2019, а також прокурорами групи прокурорів в кримінальному провадженні № 42019020000000134 від 30.07.2019 обшуку в нежитлових приміщеннях розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) та фактично використовується для незаконної діяльності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, метою встановлення і вилучення наступних предметів, речей та документів щодо діяльності «В2В Jewelry», «Diamond Way», а також нижче вказаних фізичних та юридичних осіб, а саме: ТОВ «Електрум Пеймент Сістем» (ЄДРПОУ 40243180), ТОВ «Інтеркамбіо» (ЄДРПОУ 42886740), ТОВ «Пей-Маркет» (ЄДРПОУ 42260647), БО БФ «Зимородок» (ЄДРПОУ 42792259), ТОВ «ВІНГОЛД» (ЄДРПОУ 43425664), ТОВ «Дєва» (ЄДРПОУ 43357045), ТОВ «Навідад» (ЄДРПОУ 43383164), ТОВ «Джаст Голд» (ЄДРПОУ 42510743), ТОВ «Дірект ГІайт» (ЄДРПОУ 42763940), ТОВ «Маст Югаторг» (ЄДРПОУ 43159384), Підприємство Агрест (ЄДРПОУ 42885987), ТОВ «Емісон» (ЄДРПОУ 41400910), ТОВ «Маквенс ЛТД» (ЄДРПОУ 42391258), ТОВ «Тескос» (ЄДРПОУ 43151811), ТОВ «Літер Інтеграція» (ЄДРПОУ 42940005), ТОВ «Авенто Систем» (ЄДРПОУ 42704547), ТОВ «Профак Трейд» (ЄДРПОУ 42570558), ТОВ «Кларус Систем» (ЄДРПОУ 42760583), ТОВ «Жарник» (ЄДРПОУ 38786349), ТОВ «Сейл Медіа (ЄДРПОУ 41732320), ТОВ Гротеск Билдінг» (ЄДРПОУ 42099796), ТОВ «Деск Топ» (ЄДРПОУ 42096628), ТОВ «Родзинський Капітал» (ЄДРПОУ 43170790), «Підприємство обєднання громадян «Заграва» (ЄДРПОУ 42876878), ТОВ «Ювеліреліт Стиль» (ЄДРПОУ 42478527), ТОВ «Оріенталь Плюс» (ЄДРПОУ 42989391), ТОВ «Беррі Веар» (ЄДРПОУ 39952728), ТОВ «Мастер Ед» (ЄДРПОУ 39038136), ТОВ «Тамір Торг» (ЄДРПОУ 42558036), TOB «СВ Парк» (ЄДРПОУ 33422054), ТОВ «Голден Сільвер» (ЄДРПОУ 37161301), ТОВ «Роклен» (ЄДРПОУ 40956448), ТОВ «Сенд Юкрейн» (ЄДРПОУ 42465628), ТОВ «Джевелрі 585» (ЄДРПОУ 40956448), інших підприємств задіяних в протиправній діяльності фізичних осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_22 (іпн. НОМЕР_2 ), ОСОБА_23 ІПН НОМЕР_3 , ОСОБА_24 , ІПН НОМЕР_4 , ОСОБА_25 , ІПН НОМЕР_5 , ОСОБА_26 , ІПН НОМЕР_6 , ОСОБА_27 ., ІПН НОМЕР_7 , ОСОБА_28 , ІПН НОМЕР_8 , ОСОБА_29 , ІПН НОМЕР_9 , ОСОБА_30 , ІПН НОМЕР_10 , ОСОБА_31 , ІПН НОМЕР_11 , ОСОБА_32 , ІПН НОМЕР_12 , ОСОБА_33 , ІПН НОМЕР_13 , ОСОБА_34 , ІПН НОМЕР_14 , ОСОБА_35 , ІПН НОМЕР_15 , ОСОБА_36 , ІПН НОМЕР_16 , ОСОБА_37 , ІПН НОМЕР_17 , ОСОБА_38 , ІПН НОМЕР_18 , ОСОБА_39 , ІПН НОМЕР_19 , ОСОБА_40 , ІПН НОМЕР_20 , ОСОБА_41 , ІПН НОМЕР_21 , ОСОБА_42 , ІПН НОМЕР_22 , ОСОБА_43 , ІПН НОМЕР_23 , ОСОБА_44 , ІПН НОМЕР_24 , ОСОБА_45 , ІПН НОМЕР_25 , ОСОБА_46 , ІПН НОМЕР_26 , ОСОБА_47 , ІПН НОМЕР_27 , ОСОБА_48 , ІПН НОМЕР_28 , ОСОБА_49 , ІПН НОМЕР_29 , ОСОБА_50 , ІПН НОМЕР_30 , ОСОБА_51 , ІПН НОМЕР_31 , ОСОБА_52 , ІПН НОМЕР_32 , ОСОБА_53 , ІПН НОМЕР_33 , ОСОБА_54 , ІПН НОМЕР_34 , ОСОБА_55 , ІПН НОМЕР_35 , ОСОБА_56 ,ІПН НОМЕР_36 , ОСОБА_57 , ІПН НОМЕР_37 , ОСОБА_58 , ІПН НОМЕР_38 , ОСОБА_59 , ІПН НОМЕР_39 , ОСОБА_60 , ІПН НОМЕР_40 , ОСОБА_61 , ІПН НОМЕР_41 , ОСОБА_62 , ІПН НОМЕР_33 , ОСОБА_63 , ІПН НОМЕР_42 , ОСОБА_64 , ІПН НОМЕР_43 ...».

В ухвалі Печерського районного суду м. Києва також не міститься інформація про дозвіл на вилучення прикрас, ювелірних виробів, біжутерії тощо: «печаток, установчих та інших реєстраційних документів зазначених вище підприємств, первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів, доповненнями (додатками); специфікацій; актів прийому-передачі; накладних; податкових накладних; рахунків-фактур; платіжних доручень; книг обліку придбання та продажу товарів; надання послуг, виконання робіт, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних); банківських документів (банківських карток із зразками підписів, документів, на підставі яких, відповідно до вимог інструкцій Національного банку України, було відкрито рахунки зазначених вище суб`єктам господарювання та фізичним особам; довіреностей на право користування банківськими рахунками; заяв на зняття грошових коштів; грошових чеків; доручень на отримання коштів; договорів щодо розрахунково- касового обслуговування та надання послуг «клієнт банк» з зазначенням місця встановлення, заявок на надання зазначеної послуги; ключів доступу до системи «клієнт банк», роздруківок руху коштів та інших); банківських платіжних карток, з використанням яких знімалися готівкові грошові кошти; комп`ютерів, ноутбуків, серверів, планшетів, електронних носіїв інформації(жорстких дисків, флеш-накопичувачів, дисків тощо) з інформацією щодо фінансово-господарських операцій зазначених підприємств та фізичних осіб; мобільних терміналів систем зв`язку, які використовувалися під час незаконної діяльності; а також зіпсованих документів; чистих аркушів або бланків документів з відбитками печаток підприємств; документів з чорновими рукописними та друкованими записами; блокнотів; робочих зошитів; копій документів, що посвідчують особу; документів з вільними зразками почерку та підписів вищевказаних осіб, а також службових осіб і працівників перелічених вище підприємств та фізичних осіб.».

Представник особи, в інтересах якої подано скаргу в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Адвокат Кучеренко О.В. через канцелярію суду подала заяву про розгляд скарги за її відсутності.

Представник Головного слідчого управління НП України у судове засідання не з`явився. Слідчий Дацьо І.І. на електронну адресу суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності, щодо заявлених вимог заперечув в повному обсязі, просив відмовити.

За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність представника особи, за скаргою якого здійснюється судове провадження та представника Головного слідчого управління НП України. При цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 22, 26, 306 КПК України.

Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

В судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019020000000134. Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

22.07.2021 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.06.2021, в рамках кримінального провадження № 42019020000000134, було проведено обшук в нежитлових приміщеннях, які належать ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого, було вилучено майно ОСОБА_1 , зокрема, речі, документи, ювелірні вироби, прикраси, телефони та інше.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» (<...>) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Статтею 220 КПК України унормовано, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Згідно ч. 1, 3 ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Вимоги до оформлення постанови вказані у ч. ч. 5, 6 ст. 110 КПК України.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України. Слідчі судді у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами ( ст. 26 КПК України).

Таким чином, приходжу до висновку, що під час розгляду вказаної скарги слідчому судді не надано достатніх доказів, які б підтверджували, яке саме майно було вилучено під час обшуку у ОСОБА_1 .У зв`язку із зазначеним, підстави для задоволення скарги відсутні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1-35, 169-171, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги адвоката Дульського Олександра Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019020000000134 від 29.07.2019, яка полягає неповерненні тимчасово вилученого майна - відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.Л. Бусик