Ухвала суду № 105913661, 28.06.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6028/22

провадження № 1-кс/753/1079/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" червня 2022 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді Шаповалової К.В.

за участі секретаря судового засідання Омелянчук О.П.

адвоката Жиліча С.М.

прокурора Павлюха В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду скаргу адвоката Жиліча Сергія Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру від 17 січня 2022 року ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020000761 від 11 березня 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 149 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2022 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката Жиліча С.М. на повідомлення про підозру від 17 січня 2022 року ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 22 червня 2022 року матеріали скарги передано судді Шаповаловій К.В.

Звертаючись зі скаргою до суду адвокат Жиліч С.М. зазначає, що зібрані слідством та захистом матеріали свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 149 КК України, що вказує на необґрунтованість підозри, яка була вручена ОСОБА_1 17 січня 2022 року. Зокрема адвокат зазначає, що ОСОБА_1 є власником та керівником ТОВ «Екофілд» та здійснює господарську діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, продукції розсадників та декоративного садівництва. Діяльність проводиться на земельних ділянках, які належать товариству та знаходяться на території Петриківського та Магдалинівського районі Дніпропетровської області. Враховуючи специфіку господарської діяльності товариства у нього постійно виникає необхідність у залученні додаткової робочої сили для проведення сезонних робіт. Саме з цією метою ОСОБА_1 підшукував суб`єктів підприємницької діяльності, які б могли на договірній оплатній основі забезпечити збір врожаю із залученням власних працівників.

Так ОСОБА_1 , як директором ТОВ «Екофілд» були укладені договори з ФОП « ОСОБА_2 » та ФОП « ОСОБА_3 » та, враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних питань, ОСОБА_1 мав підстави вважати, що ФОП виконують свої зобов`язання належним чином, забезпечують найманих працівників належними умовами праці та сплачують їм заробітну плату. На підтвердження вказаного до скарги адвокатом долучені договори між ТОВ «Екофілд» та ФОПами, а також копії платіжних доручень про перерахунок коштів товариством на виконання умов укладених договорів.

Також адвокат зауважив, що стороною обвинувачення не зібрано жодних доказів, що ОСОБА_1 є організатором злочину, домовлявся про його вчинення, розподіляв чи визначав між іншими учасниками групи їх ролі та обов`язки або особисто здійснював дії щодо вербування, переміщення, переховування для подальшої трудової експлуатації потерпілих.

Правова кваліфікація дій ОСОБА_1 є абсолютно необґрунтованою, безпідставною та не підтверджується жодними достатніми доказами. Фактично підозра ОСОБА_1 ґрунтується лише на показах інших підозрюваних.

У судовому засіданні адвокат Жиліч С.М. підтримав доводи скарги та крім того зауважив, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився, обвинувальний акт не був складений та справа не була скерована до суду, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю. Сторона обвинувачення не повідомила підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів для ознайомлення. Сторону захисту до цього часу не повідомлено та не надіслано процесуального рішення про зупинення, продовження чи завершення досудового розслідування. Жодного разу з 21 січня 2022 року ані підозрюваного ОСОБА_1 , ані захисників не викликали для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, фактично лише 3 червня 2022 року адвокату Озерову О.С. в усній формі було повідомлено про завершення досудового розслідування, проте таке повідомлення вручено не було. Також адвокат зазначив про звернення із скаргою до прокурора вищого рівня - керівника Дарницької окружної прокуратури щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування та долучив до матеріалів справи відповідь на його скаргу. Зауважив, що сторона захисту стверджує, що на цей час закінчились строки досудового розслідування, визначені пунктом 3 частини першої статті 219 КПК України, а тому права ОСОБА_1 можуть бути відновлені лише шляхом скасування повідомлення про підозру. Крім того зауважив, що на цей час йому не зрозуміло чому підслідність вказаного кримінального провадження визначена за Дарницьким УП ГУ НП в м. Києві.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, вказав, що стороною обвинувачення зібрано достатньо належних доказів, що обґрунтовують не тільки підозру ОСОБА_1 , а й доводять його винуватості в інкримінованому правопорушенні. Вказав, що мали намір ще до кінця лютого місяця надіслати справу з обвинувальними актами до суду, проте вказане не виявилось можливим через початок війни в країні. На підтвердження обгрунтованості підозри та відсутності підстав для її скасування надав суду матеріали кримінального провадження, які стосуються в тому числі та зокрема підозрюваного ОСОБА_1 , а саме: протоколи допитів підозрюваних, протокои проведення слідчого експерименту, протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо-відео контроль особи, протокол обшуку від 7 вересня 2021 року, додаток до протоколу обшуку, протоколи допиту потерпілих, протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Зауважив, що потерпілі проживали на території ТОВ «Екофілд», де ОСОБА_1 побудував для них приміщення «бараки», вказане, зокрема, підтверджується протоколом обшуку та додатком до нього. Також про злочинні діяльність ОСОБА_1 повідомили 3 підозрюваних та потерпілі, зокрема ОСОБА_4 . Крім того, прокурор зауважив, що у цьому кримінальному провадженні 6 підозрюваних та майже всі підозрювані (крім ОСОБА_1 ) разом з захисниками ознайомились із матеріалами кримінального провадження, які складають 10 томів, деякі ознайомились із значною частиною ще у лютому місяці і лише підозрюваний ОСОБА_1 разом із захисниками не мають наміру ознайомлюватись із матеріалами. Стосовно строків досудового розслідування прокурор зазначив, що вказане не є предметом розгляду в цій скарзі, проте зауважив, що такий строк не закінчився, оскільки слідчим було повідомлено про відкриття матеріалів кримінального провадження та наданнях їх для ознайомлення, а також надав відповідь захисту щодо підслідності цього кримінального провадження.

Оцінивши обставини, що викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, поясненнях учасників судового розгляду, що надані в судовому засіданні, дослідивши долучені прокурором матеріали кримінального провадження, а також переглянувши відео фіксацію допиту підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов таких висновків.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

Згідно з положеннями статті 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.

Відповідно до частини першої статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зокрема, пунктом 10 частини першої статті 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Дарницького УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12021100020000761 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 149 КК України.

В межах цього кримінального провадження керівником Київської міської прокуратури Кіпером О.О. 17 січня 2022 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 149 КК України. Вказане повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_1 17 січня 2022 року, що не заперечувалось стороною захисту.

У повідомленні про підозру зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОФІЛД", (ідентифікаційний код юридичної особи: 32839929, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51820, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, село Чаплинка, пров. Тихий, будинок 8), розуміючи та усвідомлюючи, що офіційне працевлаштування осіб на підприємстві, необхідність належної оплати праці та сплата відповідних податків за найманих працівників суттєво зменшують отримання прибутку, прагнучи збагатитись будь-яким чином, у тому числі злочинним шляхом, став на шлях скоєння злочинів, а саме створив та очолив організовану групу з метою безпосереднього вчинення особливо тяжких злочинів, пов`язаних із трудовою експлуатацією людей учасниками цієї групи, до якої залучив своїх знайомих ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення, у невстановлений в ході досудового розслідування день, час та місці, ОСОБА_1 , разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 розробили спільний план дій щодо залучення малозабезпечених громадян, які перебували у скрутних життєвих обставинах, шляхом обману, шантажу, уразливого стану, до примусової праці на сільськогосподарських угіддях ТОВ «ЕКОФІЛД» на безоплатній основі та, у подальшому, шляхом обману, шантажу, уразливого стану, погроз життю і здоров`ю, поєднаних з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілих, примусити без їх згоди безоплатно виконувати роботи на сільськогосподарських угіддях вказаного підприємства, тобто залучити до примусової праці, з метою отримання прибутку від заняття сільськогосподарською діяльністю.

Так, ОСОБА_1 будучи організатором групи, здійснював загальне керівництво діями учасників організованої групи, спільно з ними планував злочинну діяльність та розподіляв функції учасників організованої групи, визначав обов`язки кожного з них, брав активну участь у вчиненні злочинів, отримував грошові кошти від злочинної діяльності, частину з яких розподіляв між членами організованої групи.

Учасники організованої групи ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 добровільно увійшли до створеної ОСОБА_1 організованої групи та брали участь у плануванні спільної злочинної діяльності, а також у вчиненні злочинів цією організованою групою. Так, відповідно до розподілених функцій вони повинні були здійснювати підшукування на території залізничних вокзалів міст Києва, Одеси, Харкова та Дніпра осіб без постійного місця проживання, які займалися жебрацтвом, зловживали спиртними напоями, не мали постійного місця роботи, були матеріально незабезпеченими, внаслідок чого перебували в уразливому стані, обманним шляхом, повідомляючи неправдиві відомості про вигідні умови праці і щомісячну заробітну плату, а в окремих випадках - про вид діяльності та її оплату, замовчуючи дійсні умови праці та її характер, який полягав у безоплатній понаднормовій трудовій експлуатації на полях агропромислових підприємств, що знаходяться на території Дніпропетровської області, а навпаки, пропонуючи нібито легальну роботу в цих агропідприємствах, або ж добре оплачувану та неважку роботу на полях, обіцяючи при цьому вигідні умови праці і високі заробітки, використовуючи уразливий стан вказаних осіб, зумовлений скрутним матеріальним становищем, збігом тяжких особистих, сімейних та інших обставин, та переміщувати останніх на автомобілях до території сільськогосподарських угідь ТОВ «ЕКОФІЛД», які знаходяться на території Дніпропетровської області, зокрема с. Чаплинка, с. Улянівка Петриківського району, с. Шевченківка, с. Приют, с. Новоспаське Магдалинівського району, для примусової трудової експлуатації. Утримувати завербованих осіб у відведених для цього приміщеннях, забезпечувати їх спиртними напоями та їжею, слідкувати за виконанням ними робіт та вживати заходів психологічного та фізичного впливу в разі виявлення бажання щодо залишення місця перебування або відмови від виконання робіт.

Для переміщення завербованих осіб вербувальники підшукали та, в подальшому, використовували багатомісні автомобілі, а саме Mersedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , Mersedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_2 , Mersedes VITO, д.н.з. НОМЕР_3 , Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_4 . Зазначені автомобілі не мали місць для завербованих осіб, а перевезення їх здійснювалось у положенні лежачи у кузовній частині автомобіля.

Для утримання завербованих осіб ОСОБА_1 побудував на території власного підприємства приміщення, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , які не були обладнанні належними умовами для проживання, а перебування там потерпілих лише пригнічувало їх.

З метою подавлення бажання та позбавлення фізичної можливості чинити опір або самовільно та безконтрольно залишати місця утримання ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 щоденно споювали спиртними виробами та годували неякісною продукцією потерпілих, що негативно впливало на загальний стан осіб. А у разі виявлення бажання отримати грошові кошти за виконану роботу, вказані особи погрожували застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілих.

Таким чином, усі члени організованої групи усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх протиправних діянь, передбачали настання наслідків і бажали досягнення єдиного злочинного результату, тобто діяли з прямим умислом.

Стійкість та тривалість функціонування групи була обумовлена близькими стосунками виконавців між собою, що базувалась на етнічній та територіальній основі, єдиному злочинному умислі, взаємодопомозі при здійсненні своїх функціональних обов`язків, що проявлялось у спільному підшукуванні та вербуванні осіб, взаємний обмін вже завербованих осіб з метою забезпечення виконання «замовлення» ОСОБА_1 .

Так, реалізовуючи єдиний злочинний умисел, діючи організованою групою впродовж 2020 - 2021 років, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 здійснили вербування та переміщення щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_24 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, з метою їх експлуатації (примусової праці), з використанням обману та уразливого стану цих осіб, щодо кількох осіб, особами від якої потерпілі були у матеріальній залежності, поєднані з погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров`я потерпілих.

Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_1 підозрюється у вербуванні, переміщенні, переховуванні людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, обману, матеріальної залежності потерпілого, його уразливого стану, вчинені щодо кількох осіб, організованою групою, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілих, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 149 КК України

Кримінальний процесуальний закон, встановивши наявність процесуальної можливості оскаржувати повідомлення про підозру, не визначив правил або обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру.

В межах розгляду скарги на повідомлення про підозру, виходячи з доводів скарги, слідчий суддя оцінює достатність доказів для підозри та/або дотримання вимог глави 22 КПК України щодо змісту повідомлення про підозру та виконання процесуальних формальностей, пов`язаних із підписанням та врученням повідомлення про підозру.

Вимоги до змісту письмового повідомлення про підозру передбачені статтею 277 КПК України. Так, згідно з вказаною нормою, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частини перша, четверта статті 278 КПК України).

Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства, його зміст відповідає вищенаведеним вимогам КПК України і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваному ОСОБА_1 у спосіб, передбачений цим Кодексом. Так письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_1 в день його складання 17 січня 2022 року. Отже, ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні відповідно до положень частини першої статті 42 КПК України.

Виходячи із позиції захисту слідчий суддя також досліджує наявність підстав, які б свідчили про недостатність доказів для підозри, тобто її необґрунтованість.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 276 ЦПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

КПК України оперує різними стандартам доказування залежно від стадій кримінального процесу та процесуальних дій і рішень - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.

Слідчий суддя зазначає, що системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що під обґрунтованою підозрою слід розуміти існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити інкриміноване їй правопорушення. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

На підтвердження причетності ОСОБА_1 до інкримінованого злочину, стороною обвинувачення надано, зокрема протоколи допитів підозрюваних ОСОБА_5 від 22 вересня 2021 року, ОСОБА_7 , від 19 січня 2022 року, ОСОБА_6 від 25 січня 2022 року, протокол проведення слідчого експерименту від 19 січня 2022 року, протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо-відео контроль особи, протокол обшуку від 7 вересня 2021 року, додаток до протоколу обшуку, протоколи допиту потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_29 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 липня 2021 року та від 21 серпня 2021 року, а також відеозапис допиту підозрюваного ОСОБА_5 , який було переглянуто у судовому засіданні у присутності прокурора та захисника Жиліча С.М.

Дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про достатність даних для доведення причетності ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину, передбаченого частиною третьою статті 149 КК України, а підозра, про яку повідомлено ОСОБА_1 не є вочевидь необґрунтованою.

Оцінюючи твердження захисника Жиліча С.М. слідчий суддя враховує, що під час розгляду такої категорії скарг слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою.

Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень статті 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність/відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.

Стороною захисту не наведено у скарзі та у судовому засіданні обставин та не підтверджено їх доказами, які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або про необґрунтованість повідомленої підозри.

Отже, враховуючи те, що вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру відбулося відповідно до вимог законодавства та у спосіб, передбачений нормами КПК України, повідомлення про підозру відповідає вимогам статті 277 КПК України, та відсутність повноважень у слідчого судді надавати оцінку обґрунтованості підозри з точки зору наявності достатніх та допустимих доказів для встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, що є безпосереднім обов`язком суду при розгляді кримінального провадження по суті, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 17 січня 2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 149 КК України.

Стосовно доводів адвоката про закінчення строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, неповідомлення про завершення досудового розслідування, а також щодо підслідності кримінального провадження Дарницькому УП ГУ НП в м. Києві, слідчий суддя зазначає, що вказане не є предметом розгляду в цій скарзі та не впливає на встановлення обгрунтованості/необґрунтованості повідомлення про підозру, а отже як наслідок скасування з цих підстав повідомлення про підозру.

З огляду на викладене, скарга адвоката Жиліча С.М. задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 276-278, 303-307, 309, 376 КПК України

УХВАЛИВ:

скаргу адвоката Жиліча Сергія Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру від 17 січня 2022 року ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020000761 від 11 березня 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 149 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду складено 30 червня 2022 року.

Суддя Шаповалова К.В.