Постанова № 105913480, 25.08.2022, Нововодолазький районний суд Харківської області

Дата ухвалення
25.08.2022
Номер справи
631/469/22
Номер документу
105913480
Форма судочинства
Про адмінправопорушення
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 631/469/22

Провадження № 3/631/265/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2022 року селище міського типу Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко С. В., розглянувши у приміщенні суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця села Носовичі Ківерцівського району Волинської області, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, без утриманців,

реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

який має військове звання - рядовий та є командиром

відділення взводу зв`язку МПБ військової частини НОМЕР_2

(військовий квиток (серії НОМЕР_3 ), виданий 02.06.1997 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ),

зареєстрований та проживає за адресом:

АДРЕСА_1 ;

за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

19.08.2022 року командиром мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 , керуючись положеннями статей 254 - 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями), складено протокол про військове адміністративне правопорушення (серії НОМЕР_2 № 468), що надійшов до Нововодолазького районного суду Харківської області 25.08.2022 року (вхідний № 2164/22-вх), був зареєстрований під єдиним унікальним № 631/469/22 (провадження № 3/631/265/22) й згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, переданий на розгляд головуючого судді Мащенко С. В.

Зі змісту зазначеного протоколу убачається, що командир мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_2 склав протокол про військове адміністративне правопорушення (серії НОМЕР_2 № 468) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є командиром відділення взводу зв`язку МПБ військової частини НОМЕР_2 , й відповідно до розпорядження командира батальйону вибув в складі рекогностувальної групи 08.08.2022 року в Харківську область для визначення району зосередження мотопіхотного батальйону. 10.08.2022 року близько 18 годин 30 хвилин він самовільно залишив район, а саме - південну околицю населеного пункту АДРЕСА_2 - та прибув до населеного пункту Красноград Харківської області, де близько 19 годин 30 хвилин був затриманий в нетверезому стані місцевими співробітниками військової служби правопорядку та територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 11 липня 2022 року близько 10 години 00 хвилин співробітники військової служби правопорядку відпустили раніше затриманого військовослужбовця, однак, рядовий ОСОБА_1 не з`явився у місце розташування свого підрозділу, та 13.08.2022 року від командира мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_2 , надійшла доповідь про фактповернення до розташування мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 в район зосередження населеного пункту АДРЕСА_2 командира відділення взводу зв`язку мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 рядового ОСОБА_1 , який 10.08.2022 року самовільно залишив район зосередження, в умовах особливого періоду,- тому 10.08.2022 року вчинив військове адміністративне правопорушення, тобто діяння, за яке передбачена відповідальність частиною 4 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, особа, яка склала 19.08.2022 року протокол про військове адміністративне правопорушення (серії НОМЕР_2 № 468) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не зазначила, чи наявні обставини, які б обтяжували або пом`якшували відповідальність правопорушника; проте вказала свідками у вчиненні проступку - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , й відмітила, що правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.

Обґрунтовуючи наявність підстав задля притягнення правопорушника до відповідальності командиром мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 як докази факту вчинення військового адміністративного діяння додано:

¦непідписану автором довідку-доповідь командира військової частини полковника ОСОБА_5 на ім`я командувача ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Начальника Дніпропетровського зонального відділу Військової служби правопорядку від 11.08.2022 року за № 1631 про факт самовільного залишення місця служби військовослужбовцем, призваним по мобілізації, військової частини НОМЕР_2 (район виконання бойових завдань) майором ОСОБА_6 , рядовим ОСОБА_1 (зі зброєю);

¦непідписану автором доповідь тимчасового виконувача обов`язків командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_7 на ім`я командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 », Начальника Луцького зонального відділу Військової служби правопорядку № 1700 від 19.08.2022 року про факт повернення до розташування військової частини військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 (район виконання бойових завдань) майора ОСОБА_6 , рядового ОСОБА_1 ;

¦пояснювальну записку рядового ОСОБА_1 на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 , в якій він зазначив, що у період з 18 години 30 хвилин 10.08.2022 року до 08 години 00 хвилин 13.08.2022 року проводив час на власний розсуд в населеному пункті Красноград Харківської області;

¦пояснювальну записку сержанта ОСОБА_8 на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 , в якій зазначено, що рядовий ОСОБА_1 самовільно залишив район виконання бойових завдань;

¦незасвідчену копію військового квитка (серії НОМЕР_3 ), виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 02.06.1997 року на ім`я ОСОБА_1 , в якому є відмітка про зарахування його до складу військової частини НОМЕР_2 з 25.02.2022 року;

¦незасвідченукопію картки соціально-демографічних даних ОСОБА_1 без фотокартки останнього у спеціально відведеному для цього місці бланку.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до судді не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, однак в матеріалах про адміністративне правопорушення наявне клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому зазначено, що вину в скоєному правопорушенні визнає повністю та просить накласти мінімальне стягнення.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній письмові докази, суддя прийшов до такого.

Командиром мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 складено друкарським способом на звичайних аркушах паперів без використання відповідних бланків із зазначенням серії та номеру протокол про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зміст вказаної норми права, визначений відповідним кодексом як «Самовільне залишення військової частини або місця служби» передбачає, що до такого виду відповідальності притягуються:

1) за частиною 1 цієї статті - військовослужбовці строкової служби у разі:

а) або самовільного залишення військової частини або місця служби;

б) або нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення;

в) або нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб;

2) за частиною 2 цієї статті - військовослужбовці строкової служби у разі:

а) особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення;

3) за частиною 3 цієї статті - військовослужбовці (крім строкової служби), а також військовозобов`язані та резервісти у разі:

а) або самовільного залишення військової частини або місця служби;

б) або нез`явлення вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення;

в) або нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб;

4) за частиною 4 цієї статті:

а) особи, за вчинення діяння, передбачених частинами першою або третьою цієї статті, в умовах особливого періоду.

Натомість, виходячи зі змісту складеного командиром мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 протоколу про військове адміністративне правопорушення (серії НОМЕР_2 № 468), зокрема, його частини, в якій викладено суть правопорушення, убачається, що рядовий ОСОБА_1 відповідно до розпорядження командира батальйону вибув в складі рекогностувальної групи 08.08.2022 року в Харківську область для визначення району зосередження мотопіхотного батальйону, 10.08.2022 року близько 18 годин 30 хвилин самовільно залишив район, а саме - південну околицю населеного пункту АДРЕСА_2 та вибув до населеного пункту Красноград Харківської області, де близько 19 годин 30 хвилин був затриманий в нетверезому стані місцевими співробітниками військової служби правопорядку та територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 11 липня 2022 року близько 10 години 00 хвилин співробітники військової служби правопорядку відпустили раніше затриманого військовослужбовця. Однак, рядовий ОСОБА_1 не з`явився у місце розташування свого підрозділу, та 13.08.2022 року від командира мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_2 , надійшла доповідь про факт повернення до розташування мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 в район зосередження населеного пункту АДРЕСА_2 командира відділення взводу зв`язку мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 рядового ОСОБА_1 , який 10.08.2022 року самовільно залишив район зосередження, в умовах особливого періоду,- чим вчинив військове адміністративне правопорушення, тобто діяння, за яке передбачена відповідальність частиною 4 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, слід урахувати, що засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов`язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов`язки громадян України у сфері оборони визначає Закон України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 року (в редакції Закону № 2020-ІІІ від 05.10.2000 року (зі змінами та доповненнями).

Абзацом 12 частини 1 статті 1 цього Закону розтлумачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Одночасно із цим абзацом 13 вищенаведеної норми права роз`яснено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також, Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022 року, у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Окрім того, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 року, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 року, у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, відповідно до Указу Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року, що затверджений Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Зараз, відповідно до Указу Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року, що затверджений Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Відтак, й на момент скоєння інкримінованого ОСОБА_1 проступку, й на момент складення відносно нього протоколу про військове адміністративне правопорушення, й на момент розгляду останнього суддею, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений й продовжений, зокрема, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб воєнний стан.

Наведене є безумовною підставою задля висновку про те, що вказаний період часу в України, з огляду на зміст глави 13-Б «Військові адміністративні правопорушення» Кодексу України про адміністративні правопорушення, є особливим періодом.

А тому, як визначає імперативний зміст частини 4 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Самовільне залишення військової частини або місця служби» дії, передбачені частинами 1 або 3 цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, слід кваліфікувати саме за цією нормою права.

Оскільки законодавець у частині 3 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає військовий проступок як самовільне залишення військової частини або місця служби, а у частині 4 вказаної норми права - як дії, передбачені частинами 1 та 3 цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, то командир мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_2 , складаючи 19.08.2022 року протокол про військове адміністративне правопорушення (серії НОМЕР_2 № 468) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дотримався імперативного припису чинного законодавства про адміністративні проступки.

Абзацом 15 і 16 частини 1 статті 1 цього Закону «Про оборону України» визначено, що:

-військове командування - Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

-органи військового управління - Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, в межах їх компетенції, військами (силами), з`єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Крім того, частина 1 статті 5 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХII від 20.12.1991 року (із змінами та доповненнями) тлумачить військовослужбовців як громадян України, які проходять службу на території України.

Отже, на підтвердження того, що ОСОБА_1 є відповідним суб`єктом інкримінованого йому військового правопорушення особа, що склала протокол, додала у якості письмових доказів копію військового квитка ОСОБА_1 , в якому міститься позначка про перебування того у складі військової частини НОМЕР_2 , а також картку його соціально-демографічних даних без фотокартки ОСОБА_1 у спеціально відведеному для цього місці бланку.

Проте факт віднесення особи до категорій військовослужбовця підтверджується військовим квитком та відповідним наказом командувача військової частини про зарахування особи до її лав.

Вказані документи до протоколу додані частково, що все ж таки дає змогу судді зробити висновок про доведеність факту віднесення правопорушника до категорії суб`єктів військового адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також сумлінно вивчаючи протокол, складений 19.08.2022 року командиром мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 (серії НОМЕР_2 № 468), суддя зауважує, що він складений посадовою особою без підтвердження належного оформлення таких повноважень.

Так, приписом статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення обумовлено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 (зокрема, суддями районних судів, що передбачено статтею 221) цього кодексу, протоколи про військові правопорушення, передбачені статтями 172-11 мають право складати:

а) відповідно до абзацу 38 пункту 1 частини 1 - органи управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків;

б) згідно з пунктом 11 частини 1 - прокурор;

в) на підставі пункту 14 частини 1 - командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів).

Отже, протоколи про військові правопорушення, передбачені статтями 172-11 мають право складати тільки командири (начальники) військових частин або командири підрозділів таких частини, за умови, що вони уповноважені на це командирами.

Відтак, командир мотопіхотного батальйону військової частини не є командиром (начальником) такої військової частини, тому ним на підтвердження своїх повноважень щодо складення протоколів про вчинені військові правопорушення та відповідних матеріалів повинно бути додано чинний наказ командира (начальника) військової частини стосовно цього.

Натомість, процедура оформлення уповноваженими особами протоколів про адміністративне правопорушення визначена Кодексом України про адміністративні правопорушення, а при складанні протоколів про військові адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов`язані) у Збройних Силах України - ще й Інструкцією зі складення протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 329 від 23.10.2021 року.

Так, частина 1 та 2 статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення обумовлює, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності, що, у разі його оформлення, робиться не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (стаття 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Аналогічні за своїм змістом норми щодо порядку складення уповноваженою особою протоколу про військове адміністративне правопорушення, містяться й в Інструкції зі складення протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення.

Зокрема, пункти 3 - 5 розділу ІІ цієї Інструкції обумовлюють, що протокол заповнюється державною мовою друкованим способом або від руки розбірливим почерком. Помилкові та неправильні записи закреслюються однією лінією і засвідчуються підписами особи, щодо якої складається протокол, та уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк. У протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Зазначаючи про це, суддя чітко розуміє, що протокол складається за умовним найменуванням військової частини і пункту її дислокації в умовах воєнного стану.

Крім того, пунктом 7 наведеного вище розділу Інструкції передбачено, що до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення). Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.

Також, пунктом 6 того ж розділу Інструкції обумовлено, що уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені також на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка склала протокол, робить запис «(прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності) від надання пояснення по суті правопорушення, викладеного в протоколі, відмовився (відмовилася)» та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати. Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків. Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.

Окрім того, пунктом 2 розділу І й пунктами 3 та 5 розділу ІІІ Інструкції зі складення протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення передбачено, що командири підрозділів військової частини, уповноважені складати протоколи, визначаються наказами відповідних командирів (начальників) військових частин. Складений протокол та матеріали про військове адміністративне правопорушення формуються у справу про військове адміністративне правопорушення. Справа прошивається і нумерується за аркушами. Справа містить титульний аркуш, на зворотному боці якого оформлюється опис документів, що містяться в справі. Кожен документ у справі повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достатню інформацію щодо вчиненого військового адміністративного правопорушення та відповідати вимогам законодавства. Справа не пізніше ніж у триденний строк з дати складання протоколу із супровідним листом, підписаним командиром (начальником) військової частини (начальником органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу управління ДССТ), надсилається до суду. У супровідному листі до справи, що надсилається до суду, зазначаються обставини, місце, час, суть учиненого військовослужбовцем (військовозобов`язаним) військового адміністративного правопорушення та прохання повідомити військову частину (орган військового управління, орган управління Служби правопорядку, орган управління ДССТ) про прийняте судом рішення. Про направлення протоколу і доданих до нього матеріалів робиться запис у журналі обліку протоколів про військові адміністративні правопорушення.

Також слід зазначити, що усі докази, які особа, що складає протокол про військове адміністративне правопорушення, долучає до нього, потрібно засвідчувати з урахуванням приписів ДСТУ 4163-2020 (Вимоги до оформлювання документів), прийнятого й затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» № 144 від 01.07.2020 року, що, як вказано у пункті 1.1 цього документа, поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності.

Так, пункт 5.26 цього нормативно-правового документу передбачає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, а також дати засвідчення копії.

Аналогічне за своїм змістом правило міститься й у пункті 8 глави 10 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015 року (із змінами та доповненнями), які з огляду на зміст пункту 1 розділу І «Загальні положення» встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності , та є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

Так, вказаний пункт 8 глави 10 розділу ІІ цих Правил обумовлює, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Відтак, виходячи з наведеного, суддя зважає на те, що посадовою особою, яка склала протокол, не виконано вимоги наведених підзаконних нормативно-правових актів, обов`язкових до виконання, зокрема:

- невірно задокументовано письмовими доказами факт вчиненого ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- не посвідчені у законодавчо передбачений спосіб копії долучених як письмові докази документів;

- а також невірно оформлена справа разом із супровідним листом до неї.

При цьому суддя усвідомлює як те, що відповідно до статей 1 і 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України, що ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі, так і те, що приписи статей 4 і 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язують кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби й військова дисципліна досягається шляхом, зокрема, й зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих (в тому числі зважаючи й на їх фізичний стан здоров`я).

Також, відповідно до вказівки статей 257 і 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення, й справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

-на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

-на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок повернення до місця служби;

-поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

-під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

-під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

З огляду на це, а також на зміст інкримінованого рядовому ОСОБА_1 проступку, командиром мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 під час складення протоколу про військове адміністративне правопорушення (серії НОМЕР_2 № 468) не додано належних доказів на підтвердження факту його самовільного залишення військової частини або місця служби.

Норма права, яка передбачена статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, констатує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пункт 8 розділу ІІ Інструкції зі складення протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, у разі оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, вимагає додання до складеного протоколу матеріали, що підтверджують факт вчинення правопорушення (рапорти, свідчення свідків тощо).

Таким чином, наявність чи відсутність відповідних рапортів осіб, що виявили факт вчиненого проступку, є юридично важливою для визначення наявності виникнення складу військового адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Імперативним приписом статті 19 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (Закон України № 254к/96-ВР) визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, державні органи наділені лише тими повноваженнями і компетенцією, які визначені законом і не можуть на свій розсуд привласнювати повноваження інших державних органів.

Згідно зі змістом статті 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Нормою права, яка міститься у статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено, що його завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

При цьому, частини 1 і 2 статті 7 цього кодифікованого закону України регламентують, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Для забезпечення однакового і правильного застосування судами загальної юрисдикції положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм закону в судовій практиці та запобігання помилкам при розгляді справ про окремі адміністративні правопорушення, діючи відповідно до пункту 7 розділу XII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернула увагу суддів першої та апеляційної інстанції в своєму листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, на те, що при розгляді справ цієї категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтями 247 і 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звертаючи особливу увагу на з`ясування таких питань:

?чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності;

?чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення;

?чи є особа винною у його вчиненні;

?чи належить вона до суб`єктів цього правопорушення;

?чи не містить правопорушення ознак злочину;

?чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

?чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі, підписаної Високими Договірними Сторонами й ратифікованої Україною 17.07.1997 року, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з приписами частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV (із змінами та доповненнями), суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику суду як джерело права.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справ «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Аналізуючи у цьому аспекті чинне законодавство щодо військового проступку, передбаченого статтею 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя переконується, що положення законодавства України з цього приводу повністю відповідають вимогам «якості закону» в розумінні Європейського суду з прав людини, а тому підлягають застосуванню.

Приходячи до такого висновку суддя враховує приписи статей 68 та 57 Конституції України, як норм прямої дії, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Кожному гарантується право знати свої права і обов`язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Отже, Кодекс України про адміністративні правопорушення був доведений до відома громадян України шляхом публікації в офіціальних джерелах масової інформації, а також на офіційному веб-порталі Верховної Ради України - веб-сайті «Законодавство України».

З`ясовуючи обставини, передбачені статтями 247 і 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя враховує, що стаття 9 цього кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визначає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Одночасно із цим, статті 10 та 11 цього ж кодифікованого закону роз`яснюють, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, а вчиненим з необережності - коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Отже, вирішуючи питання чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить її діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення, чи належить вона до суб`єктів цього правопорушення та чи є особа винною у його вчиненні, суддя не в змозі прийти до однозначних висновків внаслідок допущених повноважною особою наведених вище недоліків, які є змістовно та суто процесуальними.

Перевіряючи, чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд керується приписами частини 2 цієї норми права, яка мовить про те, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Ураховуючи вимоги частини 2 - 6 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо термінів накладення адміністративного стягнення, а також приписи частини 2 статті 254 вказаного кодексу, які мовлять про те, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, то суддя не може дійти до обґрунтованого висновку про те, що посадова особа під час складення протоколу про військове адміністративне правопорушення, що розглядається, цих вимог законодавства повністю дотрималась, так як з матеріалів вбачається, що командир мотопіхотного батальйону доповів про повернення правопорушника у розташування батальйону 13.08.2022 року, а протокол ним же складений лише 19.08.2022 року.

Отже, виявлені суддею порушення є процесуальними, мають важливе значення і перешкоджають розгляду справи про адміністративне правопорушення, в тому числі у зв`язку із тим, що протокол, складений із порушенням процесуального закону, не може бути предметом розгляду й підлягає поверненню особі, яка його склала.

На такій же правовій позиції стоїть й Верховний суд України, який у пункту 2 своєї Постанови Пленуму «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією» № 13 від 25.05.1998 року (із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Пленуму № 5 від 03.03.2000 року) зазначаючи, що у випадках складення протоколу не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статі 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприєднання до нього документів, що підтверджують особу, яка притягається до відповідальності, повноважень на виконання функцій держави, чи копії постанови (при повторному притягненні особи до відповідальності на підставі Закону) суддя зобов`язаний своєю постановою повернути протокол відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Відтак, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, ураховуючи, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів по справі та беручи до уваги, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, а не на суд, вважаю, що протокол про військове адміністративне правопорушення (серії НОМЕР_2 № 468), складений командиром мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 19.08.2022 року в селі АДРЕСА_2 і викладений друкарським способом на звичайних аркушах паперу, із доданими до нього документами, слід повернути особі, яка їх склала, для належного оформлення.

На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності та правосвідомості задля всебічного, повного, своєчасного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, виховання осіб в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учиненою 04.11.1950 року та ратифікованою Україною 17.07.1997 року; рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справ «Щокін проти України»; статтями 19, 57, 68 і 129 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (Закон України № 254к/96-ВР) (із змінами та доповненнями); частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV (із змінами та доповненнями); Законом України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 року (в редакції Закону № 2020-ІІІ від 05.10.2000 року (зі змінами та доповненнями); статтею 5 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХII від 20.12.1991 року(із змінами та доповненнями); Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року; Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022 року; Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року, затвердженим Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022 року; Інструкцією зі складення протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства оборони України № 329 від 23.10.2021 року; ДСТУ 4163-2020 (Вимоги до оформлювання документів), прийнятого й затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» № 144 від 01.07.2020 року; Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015 року (із змінами та доповненнями); Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією» № 13 від 25.05.1998 року (із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Пленуму № 5 від 03.03.2000 року), статтями 1, 7, 9 - 11, 23, 27, частиною 2 статті 38, частинами 1 і 3 статті 172-20, статтями 245, 246, 247, 249 - 252, частинами 1 і 2 статті 254, частиною 1 статті 255, статтею 256, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 278, 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287, статтями 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями), -

п о с т а н о в и в:

Протокол про військове адміністративне правопорушення (серії НОМЕР_2 № 468), складений командиром мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 19.08.2022 року в селі АДРЕСА_2 і викладений друкарським способом на звичайних аркушах паперу, щодо вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правопорушення, передбаченого частиною 4 статтею 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також додані до нього документи, повернути особі, яка його склала, а саме: командиру мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 майору ОСОБА_2 ,- для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її винесення.

Постанову винесено, оформлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко

Часті запитання

Який тип судового документу № 105913480 ?

Документ № 105913480 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 105913480 ?

Дата ухвалення - 25.08.2022

Яка форма судочинства по судовому документу № 105913480 ?

Форма судочинства - Про адмінправопорушення

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 105913480 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 105913480, Нововодолазький районний суд Харківської області

Судове рішення № 105913480, Нововодолазький районний суд Харківської області було прийнято 25.08.2022. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 105913480 відноситься до справи № 631/469/22

Це рішення відноситься до справи № 631/469/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 105897935
Наступний документ : 105913485