Ухвала суду № 105906410, 26.08.2022, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/924/21

Номер провадження 6/350/16/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2022 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Сокирко Л.М., секретаря судових засідань Ошуст В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Рожнятів Івано-Франківської області в залі судових засідань № 3 подання державного виконавця Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,

в с т а н о в и в:

25 серпня 2022 року державний виконавець Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Озар М.І. звернувся до суду із поданням, у якому просила тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа. Подання мотивувавтим,щонавиконанні увідділізнаходитьсявиконавче провадження№66794717звиконання рішенняРожнятівськогорайонногосуду Івано-Франківськоїобластівід15липня 2021рокуухваленогопо справізапозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 простягненняборгу.

Вказане рішеннясудудотеперішнього часуневиконане,боржникухиляєтьсявід йоговиконання,деклараціюнеподала,будь-якихзаходівщодовиконання судовогорішенняневживає,атомуборжника слідтимчасовообмежитиу правівиїздузамежі України,безвилученняпаспортного документа.

У судове засідання державний виконавець Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не прибув, спрямував до суду заяву, у якій подання підтримав, розгляд справи просив проводити без його участі. У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, суд вважає за можливе не здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина друга статті 247 Цивільного процесуального кодексу України). Вивчивши поданнята долученідо ньогоматеріали виконавчогопровадження,суд вважає,що узадоволенні поданняслід відмовити,виходячи знаступного. Відповідно до положеннястатті 441 Цивільного процесуального кодексу Українитимчасове обмеженняфізичної особиу правівиїзду замежі Україниможе бутизастосоване судомяк засібзабезпечення виконаннясудового рішення. Суд негайнорозглядає подання,зазначене вчастині першійцієї статті,без викликучи повідомленнясторін таінших заінтересованихосіб заучастю державного(приватного)виконавця. Із матеріалівподання вбачається,що навиконанні Рожнятівськоговідділу державноївиконавчої службиу Калуськомурайоні Івано-Франківськоїобласті Південно-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Івано-Франківськ)знаходиться виконавчепровадження ВП№ 66794717(постановапро відкриттявиконавчого провадженнявід 14 вересня 2021року)з виконаннярішення Рожнятівськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від15 липня 2021року.Виконавчий листу справівидано 16 серпня 2021року. Після відкриттявиконавчогопровадженнядержавним виконавцембулонаправленоелектронні запитидореєструючихустанов зметоюперевіркимайнового стануборжника. Згідно отриманих відповідей від Державної фіскальної служби України від 14 вересня 2021 року; Міністерства внутрішніх справ від 14 вересня 2021 року та від 10 серпня 2022 року; у боржника відсутнє будь-яке майно та доходи на які можна було б звернути стягнення. Однак, згідно інформації Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії від 14 вересня 2021 року ОСОБА_1 є отримувачем пенсії у розмірі 1 854 грн та станом на 17 серпня 2022 року з пенсії ОСОБА_1 утримано на користь ОСОБА_2 1 508 грн 52 коп. Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону від 10 серпня 2022 року, то така інформація за вказаними параметрами пошуку відсутня. Відповідно достатті 33 Конституції України,кожному,хто назаконних підставахперебуває натериторії України,гарантується свободапересування,вільний вибірмісця проживання,право вільнозалишити територіюУкраїни,за виняткомобмежень,які встановлюютьсязаконом. Свобода пересування гарантована статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає: «Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною». При чому, згідно частини 3 зазначеної статті на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12Міжнародногопактупро громадянськітаполітичніправа передбачено,щокожналюдина маєправопокидатибудь-якукраїну,включаючисвоювласну. Згаданіправа не можуть бути об`єктом жодних обмежень, крім тих, які передбачено законом,якієнеобхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому пакті. У справі «Гочев проти Болгарії» (рішення від 26 листопада 2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості. У законодавстві України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 Цивільного кодексу України,відповідно доякої фізичнаособа маєправо насвободу пересування.Фізична особа,яка досяглашістнадцяти років,має правона вільнийсамостійний виїздза межіУкраїни.Фізична особаможе бутиобмежена уздійсненні правана пересуваннялише увипадках,встановлених законом. Це право віднесено уЦивільному кодексіУкраїнидоособистих немайновихправфізичноїособи,асамедо особистихнемайновихправ,щозабезпечуютьприродне існуванняфізичноїособи. Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюютьсяЗаконом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» № 3857-XII. Відповідно до вимогстатті 18 Цивільного процесуального кодексу Українисудові рішення,щонабрализаконноїсили,обов`язковідлявсіхорганівдержавноївладиіорганів місцевогосамоврядування,підприємств,установ,організацій,посадовихчислужбових осібтагромадяні підлягаютьвиконаннюнавсій територіїУкраїни,аувипадках,встановленихміжнароднимидоговорами,згоданаобов`язковістьякихнаданаВерховною РадоюУкраїни,-ізаїї межами.Невиконаннясудовогорішення єпідставоюдлявідповідальності,встановленоїзаконом. Згідно частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»,виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено,щоуразіухиленняборжникавідвиконання зобов`язань,покладенихнаньогорішенням,виконавецьзобов`язанийзвертатисядосуду,завстановленнямтимчасового обмеженняуправівиїзду боржника-фізичноїособиза межіУкраїнидовиконання зобов`язаньзарішеннямабо погашеннязаборгованостізарішеннями простягненняперіодичнихплатежів. Звертаючись до суду з відповідним поданням державний виконавець зазначив, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання судового рішення, зокрема добровільно не виконує його. Однак суд не може погодитися із зазначеним вище, так як рішення суду виконується шляхом утримання коштів в погашення боргу із пенсії ОСОБА_1 .

Відповідно достатті 441 Цивільного процесуального кодексу України,суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду за кордон і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в разі якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов`язань. Оскільки, відповідно достатті 441 Цивільного процесуального кодексу Україниподання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного (приватного) виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування факту ухилення боржника від виконання судового рішення. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Про ухиленняборжникавідвиконання покладенихнанеїрішенням обов`язківувиконавчомупровадженні можесвідчити,зокрема,утриманнявідвчинення дій,якіунеможливлюютьчи ускладнюютьвиконаннярішення;ненаданняустрок,встановленийвиконавцем,достовірнихвідомостейпро своїдоходитамайно,утомучислі промайно,якимвонаволодіє спільнозіншимиособами,прорахункиу банкахчиіншихфінансових установах;несвоєчаснаявказа викликомвиконавця;неповідомленнявиконавцюпро майно,щоперебуваєв заставіабовінших осіб,атакожпро коштитамайно,належніборжниковівід іншихосіб. Однак, будь-яких доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду державний виконавець не надав та суд їх не встановив. Крім того слід зазначити, що у поданні не наведено підстав, а також не надано доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України з метою невиконання своїх зобов`язань.

З огляду на наведене, суд вважає, що, оскільки, матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням суду, тому відсутні підстави для задоволення подання.

Керуючисьстаттею 441 Цивільного процесуального кодексу України,статтею 33 Конституції України,статтею 18 Закону Уукраїни «Про виконавче провадження»,статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні подання державного виконавця Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - відмовити. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М. Сокирко