Рішення № 105899970, 25.08.2022, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/5037/22

Провадження №2-а/463/106/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2022 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Грицка Р.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Романської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування постанови Серії ЕАР № 5585395 від 08.07.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.07.2022 року о 18 год. 08 хв. старший сержант поліції Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Ткачук І.І. щодо позивача виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕАР № 5585395 у виді штрафу у розмірі 340,0 гривень. Постанову мотивовано тим, що він керуючи автомобілем в населеному пункті смт.Війтівці А/Д М-30 (216 км) рухався зі швидкістю 80 км/год., що на 30 км/год. перевищує встановлене обмеження швидкості у населеному пункті, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП. Швидкість зафіксовано приладом «TRUCAM TC00770». З вказаною постановою він не згідний, вважає, що дозволену швидкість не порушував. Зазначає, що у ряді перед ним і за ним рухалось декілька автомобілів. На його прохання показати запис камери, на якому зафіксовано перевищення швидкості саме ним, патрульний пояснив, що не може цього зробити через те, що камери дуже старі і на моніторі не відображається відео. Однак, про порушення швидкості свідчить звуковий сигнал, який спрацював при наведенні на автомобіль, що рухався. Йому було запропоновано ознайомитись із відеозаписом в Управлінні патрульної поліції. На його зауваження щодо неналежного технічного стану камери та неможливість її використання патрульний пояснив, що камери дуже старі, інших не має, а тому перевірити обставини правопорушення не вдалось. Під час підготовки позову він дізнався, що «TRUCAM» був зареєстрований у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12 та затверджений сертифікатом Мінекономіки № UA-МІ/102903-2021 від 29.08.2012 року. Однак, згодом наказом Мінекономіки № 1362 від 02.11.2015 року сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-МІ/102903-2021 від 29.08.2012 року було вилучено з Державного реєстру. Отже, він є не чинним з 02.11.2015 року. Вважає, що факт адміністративного правопорушення не доведено допустимими доказами, не встановлено, що саме він перевищив швидкість, а не інші учасники дорожнього руху. А тому, просить про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.

Позовна заява поступила до суду 15.07.2022 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 01.08.2022 року, прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Визначено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та письмових заперечень.

10 серпня 2022 року судове засідання було відкладено на 25.08.2022 року у зв`язку із перебуванням судді у складі колегії суддів щодо розгляду кримінального провадження.

Позивач 25.08.2022 року в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, не повідомив суд про причини неявки. Разом з тим, 10.08.2022 року на адресу суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання 25.08.2022 року повторно не з`явився без поважних причин, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, не повідомив суд про причини неявки. Відзив на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявних у справі доказів без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до наступного висновку.

За приписами частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕАР № 5585395 від 08.07.2022 року, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 340,0 гривень за порушення п.12.4 Правил дорожнього руху, тобто за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.3).

Згідно ч.1 ст.122 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Водночас, п.12.4 Правил дорожнього руху передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно зч.1ст.40Закону України«Про національнуполіцію»,поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, в тому числі:фото-і відеотехніку,у томучислі техніку,що працюєв автоматичномурежимі,технічні приладита технічнізасоби звиявлення та/абофіксації правопорушень; технічніприлади татехнічні засобиз виявленнярадіаційних,хімічних,біологічних таядерних загроз; безпілотнілітальні апаратита спеціальнітехнічні засобипротидії їхзастосуванню; спеціальнітехнічні засобиперевірки нанаявність стануалкогольного сп`яніння; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

У статті 72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

У частині 1 ст.77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Однак, суд звертає увагу на те, що відповідачем не подано жодного належного чи допустимого доказу перевищення швидкості позивачем.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Конституційний Суд України у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки жодні докази вини позивача не надані.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Разом з тим, суд не вважає обґрунтованими доводи позивача, про те що прилад «TRUCAM» був зареєстрований у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12 та затверджений сертифікатом Мінекономіки № UA-МІ/102903-2021 від 29.08.2012 року та наказом Мінекономіки № 1362 від 02.11.2015 року сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-МІ/102903-2021 від 29.08.2012 року було вилучено з Державного реєстру, а тому він є не чинним з 02.11.2015 року з наступних підстав.

Так, лазерний вимірювач швидкості «TruCam» отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року № 1362 пристрій «TruCam» був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

У разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України.

Однак, засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх із Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.

Оскільки, прилад «TruCam» було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатації не обмежена нормами чинного законодавства.

Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Тобто, вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно виробляти в Україні або ввозити на територію України відповідними партіями

Таким чином, дозволяється застосовувати лазерні вимірювачі швидкості «TruCam», які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судом встановлено, що під час звернення з позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 496,20 гривень (а.с.1).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, понесені та доведені позивачем судові витрати, суд вважає за необхідне стягнути на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст.ст.5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 132, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову СеріїЕАР №5585395від 08.07.2022року пронакладення на ОСОБА_1 адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі - скасувати, а справу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульноїполіції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 496,20 гривень.

Рішення може бути оскаржено згідно з ч.4 ст.286КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядкуст.272 КАС України.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, місцезнаходження: 29000, м.Хмельницький, вул.Коцюбинського,35/2, код ЄДРПОУ 40108824.

Суддя Грицко Р.Р.