Рішення № 10589943, 16.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2010 р. Справа № 21/38-10

вх. № 1709/5-21

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Козирь Т.О. дов. № 07/01/-Ю від 07.01.2010р.

3-ї особи

відповідача - Малишева Т.А. дов. б/н від 01.03.2010р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "ЕСТ Плюс", м. Полтава

до ТОВ "Венттехсервіс", м. Харків

про стягнення 132943,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача 118007,26грн. основного боргу. інфляційних нарахувань в сумі 5641,56грн., 3%річних в сумі 1115,41грн., пеню в сумі 8179,68грн. та судові витрати, посилаючись на те, що позивач на підставі договору поставки №6651 від 09.12.2008р. поставив відповідачеві товар по накладним в період з 08.05.2009р. по 20.07.2009р. на суму 118007,26грн., а відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару, не здійснив .

Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог в яких посилається на те, що протягом дії договору поставки №6651 від 09.12.2008р. відповідач здійснював оплату товару на умовах реалізації , а саме після реалізації товару третім особам , посилається на перерахування коштів в сумі 176 866,17грн. Реалізація товару здійснювалась за договором комісії№198/03/07 від 01.01.2007р. , укладеним з ПФ "Орнатус". Останні партії товару були передані на комісію у травні - серпні 2009року, по накладним , крім того посилається на те, що цей товар не реалізований , тому строк оплати не настав.

Представник відповідача за вх.№14889 від 07.07.2010р. звернувся до суду з клопотанням щодо зупинення провадження у справі №21/38-10 до вирішення справи №62/157-10 за позовом ТОВ "Вентехсервіс" до ПФ "Орнатус" про витребування майна із чужого незаконного володіння , за вх№15086 від 09.07.2010р. представник відповідача долучив до матеріалів справи копію ухвали господарського суду у справі №62/157-10 від 25.06.2010р. про порушення провадження у справі.

Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі №21/38-10 , оскільки з огляду на вимоги ч.1 ст.79 ГПК

України зупинення провадження у справі здійснюється в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи , що розглядається іншим судом .Справа №62/157-10 не пов*язана зі справою , що розглядається , оскільки предметом її розгляду є правовідносини відповідача за іншим договором.

За вх.№15610 від 16.07.2010р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням щодо оголошення перерви в судовому засіданні з метою подання зустрічної позовної заяви .Суд відмовив в задоволенні вищезазначеного клопотання , оскільки , згідно з вимогами ст.60 ГПК України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

В судовому засіданні оголошена перерва з 01.06.2010р. по 14.06.2010р. та з 07.07.2010р. по 16.07.2010р.

Розглянувши матеріали справи , судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір постачання №6651 від 09.12.2008р. підписаний сторонами із протоколом розбіжностей від 09.12.2008р.

Згідно з умовами п.1.1. постачальник( позивач) зобов'язується в порядку і строки встановлені цим договором , передати у власність покупця (відповідача) товар , в кількості та по узгодженій ціні ,а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах визначених в договорі.

В п.1.3. договору сторони визначили, що кількість та асортимент кожної партії поставляємого товару вказуються в накладній складеній на підставі замовлення покупця , яка є невід'ємною частиною цього договору . Накладні оформлюються на кожну партію товару, що поставляється , і мають силу специфікації до цього договору .

Згідно п.6.4. договору в редакції проколу розбіжностей покупець оплачує постачальнику вартість товару, поставляємого по цьому договору , після реалізації товару через роздрібні мережі покупця, але не пізніше шестидесяти календарних днів з моменту поставки товару. Покупець чотири рази на місяць перераховує постачальнику грошові кошти в розмірі загальної вартості товарів, реалізованих у відповідному періоді. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві товар в період з 08.05.2009р. по 20.07.2009р. на суму 118007,26грн., відповідач товар прийняв через своїх представників, що діяли за довіреностями, які знаходяться в матеріалах справи, однак відповідач свої зобов8язання щодо оплати товару . в термін передбачений п.6.4. договору в редакції протоколу розбіжностей . не здійснив , заборгованість складає 118007,26грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача118007,26грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі п.8.2. договору за несвоєчасну оплату товару покупець(відповідач) сплачує постальнику(відповідачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочки .

Позивачем нараховано пеню в сумі 8 179,68грн. за 182 дні , яка визнана судом обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов`язків по оплаті, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 5641,56грн. та 3% річних в сумі 1115,41грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають стягненню.

Вимогами статей 33,34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розгляду справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справи вх.№14889 від 07.07.2010р.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача вх.№15610 від 16.07.2010р. про оголошення перерви в судовому засіданні.

Позовні вимоги задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Венттехсервіс"(м.Харків, пр.Московський , 257, код 31060630, р/р 26002016816460 у відділенні №2 ВАТ "Укрексімбанк" філії м.Харків, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ Плюс"(м.Полтава , вул. Котляревського, 24,к.21, код 34549163, р/р 26003060073767 в ПРУ "Приватбанк"м .Полтава, МФО 331401) - 118 007,26грн. основного боргу , пеню в сумі 8179,68грн., інфляційних витрат в сумі 5641,56грн., 3%річних в сумі 1115,41грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1329,43грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0грн.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу

Суддя

Рішення підписано 21.07.2010р.