Ухвала суду № 105896809, 21.06.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

21 червня 2022 року м. Київ № 640/7935/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Комунального підприємства «Київпастранс» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними дій та скасування висновку,-В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДР: 31725604) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4, код ЄДР: 40165856), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі, оприлюднений 18.02.2022.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наголошує на протиправності висновку про результати моніторингу закупівлі, оприлюдненого 18.02.2022, оскільки такий висновок прийнято без урахування усіх обставин.

До суду з вказаною позовною заявою позивач звернувся 26.05.2022.

Ухвалою судді від 31.05.2022 позовну заяву залишено без руху.

Так, залишаючи позовну заяву без руху суддею була звернута увага позивача на те, в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем у позовній заяві не зазначено офіційної електронної адреси відповідача.

Також, було зазначено про те, що у позовній заяві позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії відповідача. Однак, у такій вимозі позивач не конкретизує, які саме дії відповідача він просить суд визнати протиправними.

Було зазначено і про те, що вказана вимога не містить викладу обставин щодо її обґрунтування, оскільки за змістом позовних вимог позивач не зазначає, які саме дії відповідача є протиправними.

Крім того, в ухвалі без руху була також звернута увага позивача на те, що в порушення вимог ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем не надано суду тендерної пропозиції ТОВ «Мартін Трейд», яка надавалась учасником на виконання вимог тендерної документації по процедурі закупівлі № UA-2021-11-19-005479-a за лотом № 4 «Дизельне паливо (наливом), код 09130000-9 за ДК 021-2015 «Нафта і дистилити».

Також, було зазначено про те, що як видно з матеріалів позовної заяви, про що, зокрема, не заперечується позивачем, висновок від 18.02.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-11-19-005479-a було оприлюднено 18.02.2021 із кінцевим строком оскарження 05.03.2022. Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 26.05.2022, тобто із значним пропуском строку звернення до суду, передбаченого ч. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

При цьому, ухвалою суду від 31.05.2022 причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, визнано неповажними, оскільки позивачем не надано суду жодних доказів того, що Комунальне підприємство «Київпастранс» призупиняло свою роботу у період дії військового стану, а працівники вказаного підприємства перебували в тимчасовому простої, а також відсутні докази неможливості звернення до суду у визначений законом строк.

Крім того, було зазначено про те, що як видно з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку.

Відтак, ухвалою судді від 31.05.2022 позивача зобов`язано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

1) уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи) із приведенням її у відповідність до вимог КАС України, з урахуванням висновків суду викладених у даній ухвалі, зокрема, із зазначенням у позовній заяві викладу обставин щодо обґрунтування вимоги відносно протиправності дій та із зазначенням чітких та зрозумілих позовних вимог; із зазначенням офіційної електронної адреси відповідача;

2) належним чином засвідчених копій документів, на які позивач посилається у позовній заяві, зокрема, тендерної пропозиції ТОВ «Мартін Трейд», яка надавалась учасником на виконання вимог тендерної документації по процедурі закупівлі № UA-2021-11-19-005479-a за лотом №4 «Дизельне паливо (наливом), код 09130000-9 за ДК 021-2015 «Нафта і дистилити»;

3) заяви із зазначенням інших поважним причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом із наданням доказів поважності причин такого пропуску;

4) оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача (питання засвідчення копій).

17.06.2022 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнений адміністративний позов, в якому позивачем уточнено зміст позовних вимог та в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі, оприлюднений 18.02.2022. на веб-порталі Уповноваженого органу № UA-2021-11-19-005479-а.

При цьому, в уточненому адміністративному позові позивачем зазначено адресу електронної пошти позивача.

До уточнено адміністративного позову позивачем надано документи, які надавались ТОВ «Мартін Трейд» на виконання вимог тендерної документації по процедурі закупівлі № UA-2021-11-19-005479-a за лотом №4 «Дизельне паливо (наливом), код 09130000-9 за ДК 021-2015 «Нафта і дистилити»;

Однак, суддя звертає увагу на те, що позивачем так і не надано суду самої тендерної пропозиції ТОВ «Мартін Трейд», яка надавалась учасником на виконання вимог тендерної документації по процедурі закупівлі № UA-2021-11-19-005479-a за лотом №4 «Дизельне паливо (наливом), код 09130000-9 за ДК 021-2015 «Нафта і дистилити».

Також на усунення недоліків позовної заяви позивачем надано суду клопотання про поновлення пропущеного строку, в якому позивач просить суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та який указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 17.05.2022 №341/2022 продовжено.

Зазначає, що відповідно до статуту КП «Київпастранс», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 24.10.2001 № 2276 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2021 № 1826 (далі - Статут), предметом діяльності Підприємства є надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, трамваями, тролейбусами та фунікулером. Згідно Статуту до складу Підприємства входять філії та відокремлені підрозділи.

Додає, що від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України діяльність Підприємства здійснювалась виключно філіями Підприємства.

Згідно з наказом КП «Київпастранс» від 01.03.2022 №23 «Про простій» оголошено простій для структурних підрозділів, філій та відокремлених підрозділів КП «Київпастранс» та наказом від 24.03.2022 №33-к «Про призупинення дії трудових договорів» призупинено дію договорів з основною частиною працівників структурних підрозділів КП «Київпастранс».

За твердженням представника позивача, на підприємстві працювали особи, які здійснювати перевезення пасажирів та працівники, діяльність яких безпосередньо пов`язана із забезпеченням здійснення таких перевезень. Громадський транспорт Підприємства із самого початку був залучений до евакуації жителів Київської області та в подальшому здійснював перевезення мешканців міста Києва на безоплатній основі, що в свою чергу негативно вплинуло на фінансове становище Підприємства.

Також зазначає, що значна частина працівників Підприємства у зв`язку з загрозою життю, здоров`ю та безпеці були вимушені залишити свої домівки. Працівники, які залишилися в Києві, знаходились в підвалах та бомбосховищах, у зв`язку з загрозою ракетних ударів. За оцінками на основі загальнонаціонального опитування Міжнародної організації з міграції, яке було проведене 9-16 березня 2022 року, з різних регіонів у межах України виїхала така кількість людей, серед іншого, 1 936 839 - Київ та область. Станом на 20.04.2022 за інформацією видання Forbes.ua, протягом повномасштабного вторгнення Росії в Києві повітряні тривоги лунали 309 разів, а їхня загальна тривалість перевищила 500 годин.

Також зазначає, що відповідно до інформації, заявленої мером Києва в ефірі телемарафону, який відбувся 10.05.2021, відповідаючи на запитання, чи можна повертатися до столиці було повідомлено: «Ми не можемо заборонити киянам повертатися до міста, але не можемо гарантувати, що місто буде безпечним, що ракети супротивника не вдарять у будь-який будинок».

Представник позивача також зазначає, що в умовах воєнного часу судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишенням їх без руху, встановленням різного роду строків. По можливості рекомендують продовжувати строки щонайменше до закінчення воєнного стану. Верховний Суд на сайті Судової влади України також зауважує, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

За висновком представника позивача, вищезазначені обставини унеможливили вчасне звернення до суду з даною позовною заявою.

За словами представника позивача, адміністративний позов про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі було підготовлено в найкоротший термін після відновлення дії трудового договору, у зв`язку з чим просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк на звернення до суду з даним позовом.

Разом з тим, причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, є неповажними, виходячи з наступного.

Так, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Так, відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Як видно з матеріалів позовної заяви, про що, зокрема, не заперечується позивачем висновок від 18.02.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-11-19-005479-a було оприлюднено 18.02.2022 із кінцевим строком оскарження 05.03.2022.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 26.05.2022, тобто із значним пропуском строку звернення до суду, передбаченого ч. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Суддя зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, суддею враховується введення в Україні воєнного стану, однак, враховуючи загальну ситуацію, у т.ч. в м. Києві, суд не вбачає об`єктивних перешкод звернутися до суду в м. Києві починаючи з початку квітня 2022 року. Слід зазначити, що позивач не навів обставин, які дійсно та об`єктивно перешкоджали зверненню до суду.

Слід наголосити, що 25.04.2022 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789 в якому відсутнє місто Київ.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Суддя звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.

При цьому, відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Так, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

При цьому, порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї.

Слід наголосити, що принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.

Суддя звертає увагу позивача на те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У разі порушення такого строку та недотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що такий строк звернення до суду може бути обмеженим.

Посилання представника позивача на те, що в Україні введено військовий стан, що на думку представника позивача, є безумовною підставою для визнання поважними причинами пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку на звернення до суду, є помилковим, оскільки із запровадженням та продовженням військового стану в Україні зміни ні до КАС України, ні до ч. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо продовження строків звернення до суду, на час введення військового стану, законодавцем не вносилися та не продовжувалися, а представник позивача, як вже зазначалося, не навів обставин, які об`єктивно перешкоджали звернутися до суду у встановлений строк, починаючи з початку квітня 2022 ркоу.

Надані представником позивача докази щодо відправлення працівників структурних підрозділів КП «Київпастранс» в простій також не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки відповідно до наказу від 01.03.2022 № 23 «Про простій» з 01.03.2022 оголошено простій не з вини працівників, зокрема, в Управлінні правового та кадрового забезпечення частково.

При цьому, серед працівників, яким оголошено простій в роботі відсутня представник позивача - ОСОБА_1 , а відтак доводи останньої відносно того, що адміністративний позов про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі було підготовлено в найкоротший термін після відновлення дії трудового договору, є необґрунтованими. Суддя також звертає увагу на те, що матеріали позовної заяви не містять будь-яких доказів припинення з ОСОБА_1 трудового договору, а також відсутні докази того, що представник позивача перебуває у штаті КП «Київпастранс». Натомість ОСОБА_1 є адвокатом, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЧК № 000809, виданою Радою адвокатів Черкаської області 02.10.2017, яку уповноважено на підставі довіреності від 03.12.2021 № 06-5/196 представляти інтереси КП «Київпастранс».

Щодо посилання представника позивача на те, що судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишенням їх без руху, встановленням різного роду строків, а відтак по можливості рекомендують продовжувати строки щонайменше до закінчення воєнного стану, то у даній справі судом в індивідуальному порядку враховані всі обставини пов`язані із ситуацією, що склалася із поданням даного позову. Питання поновлення строку звернення до суду вирішується судом з урахуванням певних конкретних обставин у кожній ситуації (позовній заяві) окремо (індивідуально). Більш того, такого роду рекомендації не є замінниками процесуального закону.

Варто повторно звернути увагу представника позивача на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є гарантією дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, зважаючи на пропуск строку звернення до суду з даним позовом, а також беручи до уваги те, що позивачем не надано суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, а також не надано суду доказів неможливості звернутися до суду починаючи з початку квітня 2022 року, а відтак зважаючи на те, що причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, не є поважними, а також беручи до уваги ненадання суду тендерної пропозиції ТОВ «Мартін Трейд», суддя приходить до висновку про повернення позовної заяви заявнику.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява також повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись ст. 123, п.п. 1 та 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, наданого на усунення недоліків позовної заяви, - визнати неповажними.

2. Відмовити позивачу у поновлені строку звернення до суду з даним позовом.

3. Позовну заяву повернути позивачу.

4. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя О.А. Кармазін