Рішення № 10589522, 27.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/2727.04.10

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «МНГ», м. Київ

про          стягнення 162576,85 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Плескун В.В., за дов. б/н від 02.11.209 року

від відповідача: Піщанський О.В., за дов. б/н від 10.02.2010 року, Макєєнко М.В., за дов. б/н від 10.02.2010 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «МНГ»про стягнення 162576,85 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем умов угоди №FL-0309-07-KY від 12.09.2007 року та додатків до неї щодо сплати лізингових платежів, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 160729,45 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача 1847,4 грн. в якості відшкодування вартості ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 04.02.2010 року.

За клопотанням сторін та в зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладався.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.02.2010 року продовжено строк розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 року, за клопотанням сторін продовжено строк розгляду справи.

Відповідач позов не визнав та надав письмові заперечення, в яких зазначив, що позивач в своїй позовній заяві не надав обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, який складається із зазначенням застосованих методів, платіжних та товарно-розпорядчих документів, з розбивкою на періоди та обліковою ставкою НБУ. Відповідач вважає, що надані Позивачем рахунки-фактури є не чим іншим, як офертою метою якої є зміна суттєвих умов договору, а саме: ставки (суми) лізингових платежів за Лізинговою угодою №FL-0309-07-KY. При цьому відповідач зазначає, що згідно графіку лізингових платежів, про який домовились сторони у Додатку № 1-RА-02249-0-07-36 до Лізингової угоди № FL-0309-07-КУ, платежі зафіксовані у твердій сумі, відповідно, загальна сума платежів складає: 108 836,58 грн. згідно Додатка № 1. Виходячи з цієї ціни відповідач вважає необґрунтованим розрахунок заборгованості наданий позивачем, оскільки умови Параграфу 2 п. 8.2. Лізингової угоди, та Параграф 5 Додатка № 1- RА-02249-0-07-36 Лізингового протоколу до Лізингової угоди № FL-0309-07-КУ фактично визначають ціну договору в іноземній валюті –Євро, що чинному законодавству. Відповідач, з посиланням на п. 2 ст. 189 Господарського кодексу України, зазначає, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Оскільки гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні (ст. З Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»), то і ціна у договорі зазначається у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Відповідач вважає, що умови Параграфу 2 п. 8.2. Лізингової угоди та Параграф 5 Додатка № 1- RА -02249-0-07-36 Лізингового протоколу до Лізингової угоди № FL-0309-07-КУ суперечать Конституції України та чинному законодавству та значно погіршують положення відповідача як нового Лізингоодержувача по відношенню до умов, встановлених діючим законодавством України, а саме позивач, розраховуючи суми лізингових платежів фактично у іноземній валюті євро, порушив норми ст. 99 Конституції України, п. 2 ст. 189 Господарського кодексу України, ст. З Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ст. 3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст. ст. 6, 7 Постанови Національного банку України № 200 від 30.05.2007р. „Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України".

Під час судового розгляду справи, відповідачем заявлялось клопотання про призначення по справі судової бухгалтерської експертизи для перевірки правомірності нарахування сум лізингових платежів. Суд не знайшов підстав для призначення експертизи та відмовив відповідачу в задоволенні клопотання.

Під час судового розгляду справи відповідач звертався до позивача з зустрічним позовом про визнання окремих умов лізингової угоди недійсними. Ухвалою від 19.03.2010 року зустрічну позовну заяву повернуто відповідачеві без розгляду.

В судовому засіданні 27.04.2010 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ :

12.09.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»(Лізингодавець) (надалі за текстом –ТОВ «Перша лізингова компанія», позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Об’єднана нафтогазова компанія України „ОНГКУ” (Первісний Лізингоодержувач) укладено Лізингову угоду № FL-0309-07-KY (надалі по тексту Угода), предметом якої було отримання Первісним Лізингоодержувачем в фінансовий лізинг транспортного засобу -автомобіля Range Rover Sport 3.6 A/T.

Сторони погодили , що щомісячні лізингові та будь-які інші платежі, належні за цим договором, мають бути сплачені протягом трьох робочих днів з дня виставлення відповідних рахунків –фактур згідно з лізинговим протоколом (п.8.1 Угоди). Лізингові платежі вказані в українській гривні на день підписання лізингового протоколу. В подальшому Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі згідно з виставленими йому рахунками в українській гривні і які змінюються та розраховуються протягом лізингової угоди пропорційно зміні офіційного курсу НБУ до іноземної валюти, визначеної в додатку 1 на день виставлення рахунку. (п.8.2 Угоди).

Крім того, сторони погодили, що Лізингоодержувач несе витрати на всі ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок лізингових платежів (пп.10.7 Угоди).

03.12.2007 року Первісний Лізингоодержувач та позивач підписали Додаток №1 9-0-07-36 Лізинговий протокол, яким погодили графік та порядок нарахування та сплати лізингових платежів.

10.01.2008 року Первісний Лізингоодержувач та позивач підписали Поправку до Додатку №1 -0-07-36 (Угоду про зміну Лізингових платежів).

Сторонами було складено та підписано Акт приймання –передачі транспортного засобу від 10.01.2008 року, відповідно до якого позивачем Первісному Лізингоодержувачу передано автомобіль Range Rover Sport 3.6 A/T, реєстраційний номер АА2116ЕТ.

10.03.2009 року між Первісним Лізингоодержувачем та Новим Лізингоодержувачем, товариством з обмеженою відповідальністю «МНГ»(надалі по тексту ТОВ «МНГ», відповідач) за згодою Лізингодавця було укладено Договір № 1 про заміну сторони за Лізинговою Угодою № FL-0309-07-KY від 12.09.2007 року (надалі по тексту Договір № 1).

Відповідно до умов Договору №1 новий Лізингоодержувач ТОВ „МНГ” стає зобов’язаним здійснювати на користь Лізингодавця (позивача по справі) замість Первісного Лізингодавця всі обов’язки останнього, передбачені у лізинговій угоді щодо лізингу автомобіля Range Rover Sport 3.6 A/T, реєстраційний номер АА2116ЕТ, а саме:

-          сплачувати щомісячні лізингові платежі та будь-які інші платежі, належні до сплати за лізинговою угодою;

-          сплачувати платежі за перевищення максимального загального пробігу транспортного засобу;

-          відшкодовувати збитки лізингодавцю у разі проведення ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів;

-          нести відповідальність за усі збитки та шкоди, що виникли в результаті порушення умов лізингової угоди та інш.

Відповідно до Акту прийому –передачі до Договору №1, Первісний Лізингоодержувач передав відповідачу автомобіль Range Rover Sport 3.6 A/T, реєстраційний номер АА2116ЕТ.

15.10.2009 року позивач і відповідач підписали додаткову угоду до Лізингової угоди № FL-0309-07-KY від 12.09.2007 року, відповідно до преамбули якої Лізингоодержувач має заборгованість перед Лізингодавцем в сумі 123863,14 грн., з яких 113893,04 грн. –заборгованість по сплаті лізингових платежів, 7113,54 грн. пеня за прострочення оплати лізингових платежів, 2856,56 грн. –вартість ремонтних та інших послуг, які не покриваються за рахунок лізингових платежів.

Пунктами 1, 2 вказаної додаткової угоди сторони встановили графік погашення заборгованості та погодили, що починаючи з жовтня 2009 року відповідач зобов’язаний сплачувати щомісячні лізингові платежі належним чином в терміни та на умовах передбачених Лізинговою угодою № FL-0309-07-KY від 12.09.2007 року. У разі якщо Лізингоодержувач порушить зобов’язання передбачені п.1 та п.2 Додаткової угоди, щодо оплати боргу та поточних лізингових платежів, Лізингоодержувач зобов’язується негайно повернути транспортні засоби Лізингодавцю (п. 3).

25.11.2009 року сторони підписали Додаток №4/1 до Лізингової угоди № FL-0309-07-KY від 12.09.2007 року „Акт повернення транспортного засобу”, відповідно до якого Лізингоодержувавч повернув Лізингодавцеві транспортний засіб - автомобіль Range Rover Sport 3.6 A/T, реєстраційний номер АА2116ЕТ.

В п.3 Додатку №4/1 встановлено, що Лізингоодержувач не звільняється від сплати боргів, стягнень та інших платежів, які залишились несплаченими за цією угодою.

За період червень –листопад 2009 року позивачем відповідачеві для оплати виставлялись наступні рахунки-фактури № ПЛ-0006893 від 19.06.2009 року, № ПЛ -0008039/1 від 13.07.2009 року, № ПЛ-0009657/1 від 21.08.2009 року, № ПЛ-0010642/1 від 21.09.2009 року, № ПЛ-0011729/1 від 21.10.2009 року, № ПЛ-0012870/1 від 20.11.2009 року. Також позивачем відповідачеві 30.03.209 року було виставлено рахунок для оплати в рахунок відшкодування вартості послуг передбачених п. 10 Угоди на суму 1847,4 грн.

Як встановлено матеріалами справи відповідач зазначені рахунки в повному обсязі не оплатив.

01.12.2009 року позивач направив відповідачу вимогу (лист №Е1586-09 від 01.12.2009 року) про сплату заборгованості в розмірі на суму 171830,16 грн. та відшкодування вартості послуг, передбачених п.10 угоди на суму 2856,56 грн.

Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем на дату прийняття рішення. При цьому судом враховано, що позивачем при зверненні до суду заявлено до стягнення суму заборгованості з лізингових платежів в розмірі 160729,45 грн. без врахування пені та 1847,4 грн. –заборгованість зі сплати ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів, в зв’язку з чим сума позовних вимог не співпадає з сумою заборгованості визначеною в довідці позивача за підписом генерального директора та головного бухгалтера, що подана на вимогу суду. За таких обставин вимоги позивача розглядаються в межах заявлених в позові.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Стаття 1 Закону України „Про фінансовий лізинг” встановлює, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання відповідачем транспортного засобу згідно з умовами Договору №1. Також, матеріалами справи підтверджується погодження сторонами в Додатку 1-RА-02249-0-07-36 до Угоди від 03.12.2007 року - Лізинговий протокол та Додатку 1-RА-02249-0-07-36 Поправка 1 до Угоди від 10.01.2008 року - Угода про зміну лізингових платежів графіку, розміру та кількості лізингових платежів, які повинні сплачуватись відповідачем.

Так, зокрема відповідно Додатку 1-RА-02249-0-07-36 до Угоди від 03.12.2007 року -Лізинговий протокол –Лізингові платежі, інші платежі та ціна викупу вказані в український гривні на день підписання Лізингового протоколу.

В подальшому Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі, інші платежі та ціну викупу згідно з виставленими йому рахунками-фактурами в українській гривні і які змінюються та розраховуються протягом цієї Лізингової угоди пропорційно зміні офіційного курсу Національного банку України до Євро на дату виставлення такого рахунку. Лізингові платежі розраховуються відповідно до нижченаведеної формули:

MLi = MLs * ERi / ERs, де:

S –дата підписання додатку;

I –дата виставлення рахунку;

MLi –сума місячного лізингового платежу на дату виставлення рахунку;

MLs –сума місячного лізингового платежу, зазначена в лізинговому протоколі на дату його підписання;

ERi –курс Національного банку України до Євро на дату розрахунку чергового лізингового платежу;

ERs –курс Національного банку України до Євро на дату підписання лізингового протоколу.

Сума комісії в складі лізингового платежу підлягає коригуванню на дату нарахування лізингового платежу відповідно до вимог , встановлених Законом України «Про податок на додану вартість». Облікова ставка Національного банку України на дату підписання Лізингового протоколу становить 8%. В подальшому у разі зміни облікової ставки Національного банку України нарахування та сплата комісії відбувається з врахуванням облікової ставки , встановленої на день нарахування комісії.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно зі ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж, як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач в порушення умов Лізингової угоди угоди та Додатку 1-RА-02249-0-07-36 до Лізингової угоди від 03.12.2007 року - Лізинговий протокол та Додатку 1-RА-02249-0-07-36 Поправка 1 до Угоди від 10.01.2008 року - Угода про зміну лізингових платежів своє зобов’язання щодо своєчасної оплати лізингових платежів належним чином не виконав.

Як встановлено вище, відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення посилається на суперечність умов Параграфу 2 п. 8.2. Лізингової угоди та Параграфу 5 Додатка № 1-RА-02249-0-07-36 Лізингового протоколу до Лізингової угоди № FL-0309-07-КУ Конституції України та чинному законодавству. Позивач вважає, що зазначені умови значно погіршують його становище, як нового Лізингоодержувача по відношенню до умов, встановлених діючим законодавством України, оскільки надають позивачу право формувати, встановлювати та застосовувати ціни в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Стаття 806 даного Кодексу України передбачає, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 4, 7 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 6 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Частиною 2 ст. 189 даного Кодексу встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається у договорі у гривнях.

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Крім того, згідно з частинами 1, 2 ст. 533 даного Кодексу, грошове зобов'язання має бути виконано у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Пункт 8.2 Лізингової угоди визначає, що Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі згідно з виставленими йому рахунками в українській гривні. При цьому зазначеним пунктом, лише встановлений порядок розрахунку лізингових платежів з урахуванням змін офіційного курсу НБУ до іноземної валюти, визначеної в додатку 1 на день виставлення рахунку.

Як встановлено вище, Додатком 1-RА-02249-0-07-36 до Лізингової угоди від 03.12.2007 року -Лізинговий протокол встановлено, що Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі, інші платежі та ціну викупу згідно з виставленими йому рахунками-фактурами в українській гривні і які змінюються та розраховуються протягом цієї Лізингової угоди пропорційно зміні офіційного курсу Національного банку України до Євро на дату виставлення такого рахунку.

          Матеріалами справи встановлено, що сплата платежів по договору проводилась відповідачем в українській гривні. Крім того, матеріали справи не містять жодного рахунку виставленого позивачем відповідачеві для оплати з визначенням належних до сплати лізингових платежів в валюті іншій ніж українська гривня. Також відповідачем не доведено, що позивач в будь-який спосіб вимагав від відповідача проводити розрахунки з ним в будь-якій іноземній валюті.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, при підписанні Лізингової угоди та Додатків до неї Первинний Лізингоодержувач проти умов угоди, зокрема п. 8.2 не заперечував. Протокол розбіжностей сторонами не складався та не підписувався.

Крім того, і сам відповідач, 10.03.2009 року, при підписанні Договору № 1 про заміну сторони, жодних заперечень щодо змісту Лізингової угоди від 12.09.2007 року та Додатків до неї не виказував. Не заперечував відповідач щодо визначеного порядку розрахунку лізингових платежів і під час підписання 15.10.2009 року Додаткової угоди, в якій визнав свою заборгованість перед позивачем в розмірі 123863,14 грн. та зобов’язався її сплатити до 19.11.2009 року.

За таких обставин суд не вважає доводи відповідача обґрунтованими та доведеними відповідними доказами та не знаходить підстав для відмови позивачу в позові з викладених відповідачем підстав.

Заборгованість відповідача за користування транспортним засобом, що є предметом Лізингової угоди № FL-0309-07-KY від 12.09.2007 року та Додатків до неї в розмірі 160729,45 грн. підтверджена матеріалами справи і відповідачем не оплачена, доказів зворотнього суду не представлено. Розрахунок суми боргу наданий до матеріалів справи повністю відповідає умовам Лізингової угоди та Додатків до неї і визнається судом обґрунтованим.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів за спірний період), суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 160729,45 грн. за користування транспортним засобом, що є предметом Лізингової угоди № FL-0309-07-KY від 12.09.2007 року та Додатків до неї у відношенні заборгованості, яка виникла за період з червня 2009 року по листопад 2009 року, у зв’язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Як встановлено вище, відповідно до п. 10.7 Лізингової угоди сторони погодили, що Лізингоодержувач несе витрати на всі ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок лізингових платежів.

Позивач просить суд стягнути з відповідача вартість ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів в розмірі 1847,40 грн. На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем надано Акт здачі –прийняття робіт (надання послуг) від 10.02.2009 року підписаний позивачем та ФОП Неговським А.М. на суму 1539,5 грн. без ПДВ. Також матеріали справи містять докази на підтвердження перерахування зазначених коштів позивачем Неговському А.М. в даному випадку суд враховує, що згідно матеріалів справи Неговський В.М. на є платником податку на додану вартість та відповідно 20 % ПДВ є податковим тягарем позивача.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів в розмірі 1847,40 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МНГ»(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал,38, р/р 260090483300 в АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 300249, р/р 26001010005500 в КФ ОАО „Південкомбанк” МФО 320876, код ЄДРПОУ 34495595) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «перша лізингова компанія»(01001, м. Київ, пров. Музейний, 4, 04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, 69, р/р 26007003070000 у АБ „ІНГ Банк Україна”, МФО 300539, код ЄДРПОУ 30436756) 162576,85 грн. (сто шістдесят дві тисячі п’ятсот сімдесят шість гривень вісімдесят п’ять копійок), з яких 160729,45 грн. (сто шістдесят тисяч сімсот двадцять дев’ять гривень сорок п’ять копійок) осново боргу, 1847,40 грн. (одну тисячу вісімсот сорок сім гривень сорок копійок) витрат на ремонтні роботи, що не покриваються за рахунок лізингових платежів, а також 1625,77 грн. ( одну тисячу шістсот двадцять п’ять гривень сімдесят сім копійок) –державне мито та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                      О. С. Копитова