Рішення № 10589392, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/3821.07.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., розглянувши матеріали

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії централізованого продажу послуг ВАТ "Укртелеком"

доЗакритого акціонерного товариства фінансова група "Страхові традиції"

простягнення 25915,74 грн.

Представники сторін: від позивача Протункевич Я.В. –представник за довіреністю від 01.04.2010 №149; від відповідачане з‘явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Філії централізованого продажу послуг Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” м.Київ про стягнення з Закритого акціонерного товариства фінансова група "Страхові традиції"основного боргу у розмірі 22716,23 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 1744,55 грн., 3% річних у розмірі 486,76 грн., пені у розмірі 968,21 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання у травні - серпні 2009 щодо оплати отриманих відповідачем послуг по договору від 29.05.2006. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку, нарахувавши при цьому штрафні санкції у вигляді інфляційних збитків, 3% річних та пені.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 31.05.2010 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження організації за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Станом на час розгляду справи, внесення будь-яких змін стосовно юридичної адреси Закритого акціонерного товариства фінансова група "Страхові традиції" державним реєстратором не здійснювалося.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

29.05.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі філії «Утел»ВАТ "Укртелеком" (далі - позивач) та Закритим акціонерним товариством "Страхові традиції", як замовником (далі - відповідач) укладено договір № K.U. -5581 про надання інформаційно –телекомунікаційних послуг (далі -Договір).

Відповідно до п.п. 1.1.2.1, 1.1.2.2 Наказу голови правління ВАТ «Укртелеком» № 96 від 23.03.2009року про перерозподіл функцій між філіями ВАТ «Укртелеком», № 161 від 05.05.09року Про затвердження Плану заходів щодо перерозподілу функцій з продажу послуг 8-800 , «Аудіотекс»8-900 між філіями ВАТ «Укртелеком», на філію централізованого продажу послуг ВАТ "Укртелеком" були покладені обов’язки щодо контролю за виконанням зобов’язань за договорами про надання послуг, проведення нарахувань та формування рахунків за надані послуги тощо.

З огляду на викладене, суд вважає заявлені вимоги позивача такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Згідно п. 1.1 Договору, позивач надає відповідачу інформаційно –телекомунікаційні послуги, а відповідач приймає надані послуги та сплачує їх вартість відповідно до тарифів, вказаних в додатках.

Послуги, які надає позивач відповідачу за цим Договором, визначені у п. 7 додатку № 1 до Договору.

Згідно з п. 3.1, п. 3.2 Договору не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, позивач виставляє відповідачу рахунок для оплати вартості наданих послуг. Відповідач повинен оплатити рахунок за послуги до кінця місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок позивача.

На виконання умов Договору, позивачем були надані послуги протягом травня –серпня 2009 року на загальну суму 22881,17 грн., що підтверджується рахунками, які позивач направляв відповідачу (копії рахунків та належні докази направлення їх на адресу відповідача наявні в матеріалах справи).

Відповідач свої зобов‘язання щодо оплати вартості отриманих від позивача послуг, не виконав, станом на день вирішення справи судом заборгованість відповідача з урахуванням часткової переплати за попередній період у розмірі 164,94 грн. складає 22716,23 грн., доказів оплати рахунків суду не надано.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання Договору щодо оплати вартості отриманих послуг у травні –серпні 2009 року не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи п. 3.2 Договору строк виконання зобов’язань по оплаті послуг за травень 2009 року настав 30.06.2009, за червень 2009 року настав 31.07.2009, за липень 2009 настав 31.08.2009, за серпень 2009 настав 30.09.2009.

Враховуючи відсутність доказів оплати наданих послуг, вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 22716,23 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 968,21 грн., інфляційних втрат у розмірі 1744,55 грн. та 3% річних у розмірі 486,76 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.3 Договору в разі затримки оплати за надані послуги понад встановлені цим договором терміни, замовник сплачує оператору пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок пені позивача, судом встановлені арифметичні помилки, які призвели до того, що за розрахунком суду розмір пені становить 1172,83 грн. Однак, оскільки суд обмежений позовними вимоги, а клопотання від позивача про вихід суду за межі позовних вимог не надходило, то задоволенню підлягає пеня у розмірі 968,21 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт невиконання відповідачем зобов’язання щодо сплати вартості послуг встановлений судом, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1744,55 грн. та 3% річних у розмірі 486,76 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Суд відзначає, що перевіривши розрахунок 3% річних позивача, судом встановлені арифметичні помилки, які призвели до того, що за розрахунком суду розмір 3% річних становить 488,09 грн. Однак, оскільки суд обмежений позовними вимоги, а клопотання від позивача про вихід суду за межі позовних вимог не надходило, то задоволенню підлягає пеня у розмірі 486,76 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства фінансова група "Страхові традиції" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії централізованого продажу послуг ВАТ "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 36282159, п/р 260070490300 в АТ «Брокбізнесбанк», м. Київ, МФО 300249) суму основного боргу у розмірі 22716 (двадцять дві тисячі сімсот шістнадцять) грн. 23 коп., інфляційні нарахуванні у розмірі 1744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 55 коп., 3% річних у розмірі 486 (чотириста вісімсот шість) грн. 76 коп., пеню у розмірі 968 (дев‘ятсот шістдесят вісім) грн. 21 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 259 (двісті п‘ятдесят дев‘ять) грн. 16 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти