Рішення № 10589383, 09.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/16309.06.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Ольвія-Київ»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ Україна»

Простягнення 256346,88 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаПрихожай А.В. (за дов.)

Від відповідачане зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Ольвія-Київ»до товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ Україна»про стягнення 256338,01 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2010 р. порушено провадження у справі № 17/163 та призначено її розгляд на 19.05.2010 р..

Відповідач до суду не зявився.

Вимоги ухвали суду від 23.04.2010 р. сторонами не виконані.

Розгляд справи було відкладено на 31.05.2010 р..

Відповідач не зявився повторно.

Позивачем надано довідку управління статистики з зазначенням місцезнаходження відповідача. Решта вимог, викладених в ухвалі, не виконано.

Розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2010 р. розгляд справи відкладався на 09.06.2010 р., у звязку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Позивач у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 256346,88 грн.

Представник відповідача в судове засідання 09.06.2010 р. не зявився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах не виконав, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду. Про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.11.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Ольвія Київ»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ Україна» (покупцем) укладено договір поставки № 12 (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору постачальник зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобовязався прийняти цей товар та оплатити його вартість за цінами вказаними у відповідній специфікації.

Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 307302,64 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

До вказаного Договору сторони уклали додаткову угоду від 01.01.2009 р., відповідно до якої погодили, що покупець здійснює оплату товару в залежності від його виду в такому порядку: протягом 55 днів з моменту поставки товару - група сад-город, протягом 55 днів з моменту поставки товару - група канцтовари, протягом 55 днів з моменту поставки товару - група посуд, протягом 60 днів з моменту поставки товару - група іграшки.

За твердженням позивача, відповідач частково оплатив товар в сумі 22380,12 грн. та на підставі видаткових накладних на повернення, які містяться в матеріалах справи, повернув товар на загальну суму 28575,64 грн., після чого залишилась заборгованість в сумі 256346,88 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач звертався до відповідача з вимогами від 17.02.2009 р. та від 03.04.2009 р. про погашення заборгованості, однак вказані вимоги залишилися без виконання та відповіді відповідача.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів погашення заборгованості, окрім наданих позивачем, відповідачем не надано.

Оскільки відповідач борг позивачу за поставлений товар повністю не сплатив у строк, встановлений договором, позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія-Київ»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ Україна» про стягнення 256346,88 грн. заборгованості обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ Україна»(01032, м. Київ, бульвар Шевченка, 33, пов. 13; 04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10; рахунок 26007201309185 в АКБ «Райффайзенбанк Україна», МФО 300528, код 34356884) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія-Київ»(01042, м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 4/6, корпус А, офіс 300; 03680, м. Київ, вул. Радищева, 3, корпус Т, офіс 200, рахунок 26004052724216 у Печерській філії Приватбанку, МФО 300711, код 32981422) 256346,88 грн. основного боргу, 2563,46 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія-Київ»(01042, м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 4/6, корпус А, офіс 300; 03680, м. Київ, вул. Радищева, 3, корпус Т, офіс 200, рахунок 26004052724216 у Печерській філії Приватбанку, МФО 300711, код 32981422) до Державного бюджету України 0,08 грн. витрат по оплаті державного мита.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 22.07.2010 р.