Рішення № 105893006, 25.08.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10627/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовський Р.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Львівської митниці, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» до Львівської митниці, в якій просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці ДМС про коригування митної вартості товарів № №UA209000/2022/900063/2 від 08 липня 2022 року та №UA209000/2022/900064/2 від 08 липня 2022 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 5 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сікер» (далі по тексту ТзОВ, покупець) та компанією «Createfun Industrial Development Co., LTD», CHINA (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №201008SOUKR. Відповідно до вказаного контракту продавець постачає і передає у власність покупця батути та їх комплектуючі (товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту. Згідно з рахунком-фактурою (Інвойсом) №211111SOUKR-049-C1082 від 11.11.2021 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 31 177,70 доларів США. ТзОВ з метою митного оформлення вказаного товару 07.07.2022 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію UA209170/2022/050349, в якій вартість ввезеного товару визначено за основним методом (за ціною договору/контракту) та відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Для підтвердження митної вартості Товару №1 за МД №UA209170/2022/050349 декларантом було подано всі необхідні товаросупровідні документи. За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою подати додаткових документів. У свою чергу Декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. 08.07.2022 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900063/2. Згідно з рахунком-фактурою (Інвойсом) №211111SOUKR-052-C1082 від 11.11.2021 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 33 646,22 доларів США. ТОВ з метою митного оформлення вказаного товару 08.07.2022р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію UA209170/2022/050768, в якій вартість ввезеного товару визначено за основним методом (за ціною договору/контракту) відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Для підтвердження митної вартості Товару №1 за МД №UA209170/2022/050768 від 08.07.2022 декларантом було подано всі необхідні товаросупровідні документи. За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою подати додаткових документів. У свою чергу Декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. 08.07.2022 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900064/2. Для випуску товару у вільний обіг декларантом було оформлено нові митні декларації №UA209170/2022/051255 від 11.07.2022; №UA209170/2022/051021 від 08.07.2022 та сплачено усі необхідні митні платежі з врахуванням скоригованих митних вартостей товару. У рішеннях про визначення митної вартості Відповідач як обставину, що унеможливлює визнання заявленої вартості зазначив те, що у проформі та комерційному інвойсі не має положення щодо вартості упаковки, а також, що відповідно до п. 5 зовнішньоекономічного контракту сума партії вказаної в проформі-інвойсi, оплачується за 15 днів до прибуття контейнера з товаром в порт призначення, проте, в проформі-інвойсi вказано, що залишок 90% оплачено до 15 днів після прибуття товару в порт.Позивач вказує, що Відповідач не навів доводів, на підставі яких він вважає, що до ціни товару, перелік яких наведений в прайс-листах, включені не всі складові вартості цього товару або будь-яких інших доводів в обґрунтування критичної оцінки цього документа, а в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні будь-які конкретні обставини, які б однозначно стверджували про наявність сумнівів, причин неможливості визначення заявленої ним митної вартості Товару № 1 за МД №UA209170/2022/050349 та Товару №1 за МД №UA209170/2022/050768. Не вказав також митний орган в чому саме полягає неможливість перевірки заявленої позивачем митної вартості товарів. Позивач обґрунтовує протиправність рішень про визначення митної вартості тим, що 07.07.2022 та 08.07.2022 декларантом під час митного оформлення товарів (батути) для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Вважає, що Львівською митницею не наведено причини неможливості проведення митного оформлення за заявленою позивачем митною вартістю товарів, тому такі скориговані вартості не може братися судом до уваги при вирішення справи по суті. Позивач стверджує, що всі надані до митного оформлення документи у сукупності дають можливість однозначно дійти висновку про правильність визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом.

Відповідач позов не визнав, у направленому на адресу суду відзиві на позовну заяву вказує на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією №UA209170/2022/050349 від 07.07.2022 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: відповідно до п. 5.3 до п. зовнішньоекономічного контракту №201008SOUKR від 08.10.2020 «Вартість упаковки входить в ціну товару», проте, у проформі та в інших товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсi №211111SOUKR-049-C1082 від 11.11.2021 відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Відповідно до п. 4 зовнішньоекономічного контракту №201008SOUKR від 08.10.2020 90% від суми партії вказаної в проформі-інвойсi, оплачуються за 15 днів до прибуття контейнера з товаром в порт призначення. Проте в проформі інвойсi №211111SOUKR-049-C1082 від 11.11.2021 вказано, що залишок 90% оплачено до 15 днів після прибуття товару в порт. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України, декларанту було надіслано повідомлення про надання ряду документів на підтвердження митної вартості. Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Для визначення митної вартості не застосовано методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 28 червня 2022 року №UA209170/2022/47154, де митна вартість товару становить 3,7601 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії на комерційному рівні не проводилось. Сума донарахованих митних платежів за рішенням №UA209000/2022/900063/2 від 08.07.2022 становить 59 269,25 грн. Під час здійснення митного контролю за митною декларацією №UA209170/2022/050768 від 08.07.2022 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: Відповідно до п. 5.3 зовнішньоекономічного контракту №201008SOUKR від 08.10.2020 «Вартість упаковки входить в ціну товару», проте, у проформі та в інших товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсi №211111SOUKR-052-C1082 від 11.11.2021 відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Відповідно до п. 4 зовнішньоекономічного контракту №201008SOUKR від 08.10.2020 90% від суми партії вказаної в проформі-інвойсi, оплачуються за 15 днів до прибуття контейнера з товаром в порт призначення. Проте в проформі інвойсi №211111SOUKR-052-C1082 від 11.11.2021 вказано, що залишок 90% оплачено до 15 днів після прибуття товару в порт. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України, декларанту було надіслано повідомлення про надання ряду документів на підтвердження митної вартості. Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Для визначення митної вартості не застосовано методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 28 червня 2022 року №UA209170/2022/47154, де митна вартість товару становить 3,7601 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії на комерційному рівні не проводилось. Сума донарахованих митних платежів за рішенням №UA209000/2022/900064/2 від 08.07.2022 становить 48 072,64 грн. Оскільки митна вартість була визначена Львівською митницею за резервним методом (відповідно до положень статті 64 МКУ), посилання в рішенні на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи відповідає вимогам вказаного нормативного документа. Митні декларації, які використовувалися як джерела для коригування митної вартості товарів долучено до матеріалів справи, а тому це не абстрактні ціни, а ціни на товар, який подібний тому, що ввозився з тієї ж країни і на таки х же умовах поставки. Зазначає, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів не підлягають скасуванню. Тому просить суд відмовити в задоволення позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що митний орган вказує, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 07.07.22 №UA209170/2022/050768 за результатами опрацювання поданих документів митницею було встановлено наступне. Відповідно до п. 5.3 зовнішньоекономічного контракту №201008SOUKR від 08.10.2020 «Вартість упаковки входить в ціну товару», проте, у проформі та в інших товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсi №211111SOUKR-049-C1082 від 11.11.2021 відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу». Однак у цьому пункті передбачено, що вартість упаковки входить в ціну товару. Вказаний пункт договору узгоджується з умовами поставки FOB Інкотермс та означає те, що продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування. Умови доставки чітко відображаються і в оформленій митній декларації, зокрема у графі № 20 - вартість упаковки вже була включена до вартості товару, тому надавати додаткових документів до митного оформлення не було необхідності. Саме тому, сумніви митного органу з приводу того, що нібито вартість упаковки не зазначена у проформі та комерційному інвойсі не знаходить свого підтвердження, оскільки це встановлено умовами поставки FOB Інкотермс та немає необхідності ще раз прописувати дане положення, адже законодавством цього не передбачено. Обставини, вказані Львівською митницею в оскаржуваних рішеннях про те, що відповідно до п. 4 зовнішньоекономічного контракту №201008SOUKR від 08.10.2020 90% від суми партії вказаної в проформі-інвойсi, оплачуються за 15 днів до прибуття контейнера з товаром в порт призначення, а в проформі-інвойсi №211111SOUKR-049-C1082 від 11.11.2021 вказано, що залишок 90% оплачено до 15 днів після прибуття товару в порт, не заслуговують на увагу. Вся сума зазначена у проформі на момент подачі декларації була сплачена у повному обсязі. А тому у контролюючого органу були усі можливості перевірити заявлену митну вартість. Як наслідок, ця підстава прийняття рішення про коригування позбавлена будь-якого змісту. Оскільки факт оплати залишку вартості батутів за 15 днів до прибуття товару в порт чи впродовж 15 днів з моменту прибуття в порт жодним чином не впливає на вартість товару, що була сплаченою за імпортовані товари. А зміни в оплаті відбулись через зміни в логістиці (доставці) придбаних товарів через блокування українських портів у зв`язку із війною. Більше того навіть якби були розбіжності вони ніяким чином не впливають на визначення митної вартості товару. Також митний орган зазначає, що на вимогу декларантом надіслано: проформу та прайс-лист. Інших документів згідно вимоги не надано. Хоча у Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900063/2 від 08.07.2022 сказано, що на вимогу декларантом надіслано: платіжний документ на оплату транспортних послуг, прайс-лист, перевізні документи, інтернет пропозиції. Також, при поданні митних декларацій, за якими було відмовлено у випуску товарів, а також згодом на вимогу позивачем надались такі документи: Пакувальний лист; Рахунок-фактура (інвойс); Коносамент; Автотранспортна накладна; Банківські платіжні документи; Рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг; Рахунок-проформу; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 11.11.2021; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг; Зовнішньоекономічний договір (контракт) №201008SOUKR від 08.10.2020; Доповнення №1 від 03.06.2022 до зовнішньоекономічного договору (контракту) №201008SOUKR від 08.10.2020; Договір транспортного експедирування; Договір про перевезення; Видаткові накладні; Інтернет-пропозиція (порівняння цін на сайті Алібаба); Митні декларації Республіки Польща. Аналогічні обставини та спростування вказані і щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900064/2 від 08.07.2022. Окрім того Львівська митниця у обох випадках взяла за основу дані про митне оформлення аналогічного товару за митною деклараціями №UA209170/2022/47154 від 28 червня 2022 року, де митна вартість такого товару становить 3,76 доларів США за кілограм. Проте, згідно з п.2 ч.3 ст.64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей. Позивач впродовж травня-червня 2022 року неодноразово ввозив подібний товар (батути походженням з Китаю) за ціною нижчою, що була визначена відповідачем (3,7601 дол. США за кг), а іноді й нижчою ніж була задекларована позивачем. Позивач наводить приклади таких митних декларацій. Таким чином, зазначає, що митним органом обрано значно вищу митну вартість, ніж мінімальну, що була в базах даних митниці.

Дослідивши доводи представника позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступне.

07 липня та 08 липня 2022 року ТОВ «Сікер» (ЄДРПОУ 40557114) через уповноваженого декларанта ФОП ОСОБА_1 з метою декларування товарів, в тому числі: Товар №1 «Інвентар та обладнання для заняття фізкультурою, гімнастикою або для гри на свіжому повітрі: - Батути в комплекті в розібраному вигляді (складається з металевого каркасу, сходів, сітки захисної, тентованого дашка та сітки для стрибків) 400 шт.» та Товар №1 «Інвентар та обладнання для заняття фізкультурою, гімнастикою або для гри на свіжому повітрі: - Батути в комплекті в розібраному вигляді (складається з металевого каркасу, сходів, сітки захисної, тентованого дашка та сітки для стрибків) 392 шт.» на митний пост Львівської митниці подано митні декларації (МД), які були 29 вересня 2021 року зареєстровані за МД №UA209170/2022/050349 від 07.07.2022 та МД №UA209170/2022/050768 від 08.07.2022, у яких визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною договору (контракту).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №UA209170/2022/050349 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

-Пакувальний лист № б/н від 11.11.2021;

-Рахунок-фактура (інвойс) №211111SOUKR-049-C1082 від 11.11.2021;

-Коносамент № WMSS22013322 від 31.01.2022;

-Автотранспортна накладна б/н від 05.07.2022;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) №334 від 19.11.2021;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) №350 від 17.12.2021;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) №351 від 17.12.2021;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) №352 від 17.12.2021;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) №353 від 17.12.2021;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) №399 від 07.06.2022;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №1362 від 13.06.2022;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №192 від 04.07.2022;

-Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №1302 від 13.06.2022;

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) №201008SOUKR від 08.10.2020;

-Доповнення №1 від 03.06.2022 до зовнішньоекономічного договору (контракту) №201008SOUKR від 08.10.2020;

-Договір транспортного експедирування № 21.05.2018/124ОД від 21.05.2018;

-Договір про перевезення №2706/2022 від 27.06.2022;

-Видаткові накладні;

-Інтернет-пропозиція (порівняння цін на сайті Алібаба);

-Митна декларація Республіки Польща 22PL322010NS56KHE3 від 07.04.2022.

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №UA209170/2022/050768 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

-Пакувальний лист № б/н від 11.11.2021;

-Рахунок-фактура (інвойс) №211111SOUKR-052-C1082 від 11.11.2021;

-Рахунок-проформу №211111SOUKR-052-C1082 від 11.11.2021;

-Коносамент № WMSS22013322 від 31.01.2022;

-Автотранспортна накладна б/н від 29.06.2022;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) №337 від 19.11.2021;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) №402 від 07.06.2022;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №1358 від 13.06.2022;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №254 від 29.06.2022;

-Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №1299 від 13.06.2022;

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) №201008SOUKR від 08.10.2020;

-Доповнення №1 від 03.06.2022 до зовнішньоекономічного договору (контракту) №201008SOUKR від 08.10.2020;

-Договір про перевезення №27.06/2022 від 27.06.2022;

-Інтернет-пропозиція (порівняння цін на сайті Алібаба);

-Митна декларація Республіки Польща 22PL322010NS566КА1від 29.06.2022.

Декларантом були заявлені та надані до митного оформлення також інші документи на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України.

Зважаючи, що митна вартість за основним методом не підтверджена, митним органом (Львівською митницею) винесено 2 рішення про коригування митної вартості товарів № №UA209000/2022/900063/2 від 08 липня 2022 року та №UA209000/2022/900064/2 від 08 липня 2022 року.

У графі №33 рішення про коригування митної вартості товарів вказано, що митна вартість ввезених товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем визначеним декларантом, оскільки документи подані до митного оформлення містять розбіжності та неточності.

У рішеннях про коригування митної вартості вказується, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України не може бути визнано за основним методом, з огляду на те, що документи, які було подано для підтвердження митної вартості нібито містить розбіжності. Митний орган зазначає, що у результаті проведеної консультації з декларантом у зв`язку з відсутністю у декларанта та у митниці прийнятої до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900063/2 від 08 липня 2022 року та №UA209000/2022/900064/2 від 08 липня 2022 року.

Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості товарів, ТзОВ «Сікер» звернулося з позовом до суду.

При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.

Згідно з статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з статтею 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також, відповідно до положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною першою статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 МК України).

Згідно з правилами частин третьої - шостої статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертій статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як встановлено з матеріалів справи, декларантом надано до митного органу низку документів, що дають змогу митному органу визначити митну вартість товарів: первинно з митними деклараціями, за якими було відмовлено у випуску товарів та на вимогу митниці. Зауваження митниці до поданих документів не стосується числових значень складових митної вартості та були спростовані документами, що подані до митного контролю та додатково разом з заявами в порядку ст. 55 МК України. Окрім того, відповідач вимагав надання документів, не передбачених ч.2-4 ст. 53 МК України, що не відповідає положенням ч.5 ст.53 МК України.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2021 року у справі № 815/3976/16, а також в постановах Верховного Суду у справах №821/1617/17 від 14.08.2018 року, № 815/6827/17 від 29.01.2019 року, № 804/2256/16 від 12.11.2021 року, № 1/380/2019/002016 від 04.11.2021 року № 480/3558/19 від 17.11.2021 року, у яких суд прийшов до висновку, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Посилання відповідача на те, що у проформі та комерційному інвойсі відсутні дані щодо складової митної вартості товару, як вартість упаковки суд вважає безпідставними з огляду на таке.

У п. 5.3 зовнішньоекономічного контракту №201008SOUKR від 08.10.2020 вказано, що вартість упаковки входить в ціну товару. Вказаний пункт договору узгоджуються з умовами поставки FOB.

Відповідно до вказаного контракту поставка товару здійснюється на умовах FOB Інкотермс (Free on Board) згідно з якими продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування. Продавець вважається тим, що виконав своє зобов`язання по поставці, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару.

Тобто, за умовами поставки FOB контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

З Контракту та Інвойсу слідує, що поставка товару здійснюється на умовах FOB, тобто ціна, визначена з урахуванням вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, є такою, що відповідає цим значенням вимогам міжнародних комерційних умов Інкотермс (на базі FOB).

Отже, відповідач мав можливість встановити вищевказані обставини на підставі вивчення наданих декларантом документів.

Відповідач зазначає, що у п. 4 зовнішньоекономічного контракту №201008SOUKR від 08.10.2020 90% від суми партії вказаної в проформі-інвойсi, оплачуються за 15 днів до прибуття контейнера з товаром в порт призначення. Проте в проформі-інвойсi №211111SOUKR-049-C1082 від 11.11.2021 та проформі-інвойсі №211111SOUKR-052-C1082 від 11.11.2021 вказано, що залишок 90% оплачено до 15 днів після прибуття товару в порт.

Суд встановив, що на момент подачі декларації сума зазначена у проформі-інвойсі була сплачена у повному обсязі. У митного органу були усі можливості перевірити заявлену митну вартість. Оплата залишку вартості батутів за 15 днів до прибуття товару в порт чи впродовж 15 днів з моменту прибуття в порт жодним чином не впливає на вартість товару, що була сплаченою за імпортовані товари. Зміни в оплаті відбулись через зміни в логістиці (доставці) придбаних товарів через блокування українських портів у зв`язку із війною.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для витребовування додаткових документів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Суд наголошує, що згідно з пунктом 2 частини 3 статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів визначається на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей нижчої з двох альтернативних вартостей.

Згідно наданих Позивачем документів впродовж травня-червня 2022 року неодноразово ввозив подібний товар (батути походженням з Китаю) за ціною нижчою, що була визначена відповідачем (3,7601 дол. США за кг), а іноді й нижчою ніж була задекларована позивачем. Вказані обставини не спростовувались Відповідачем.

Таким чином у спірному випадку з наведених документів чітко випливає, що фактично митницею при визначенні митної вартості відповідного товару обрано значно вищу митну вартість, ніж мінімальна, яка була відома Відповідачу, тобто в базах даних митниці існували відомості про оформлення такого ж товару за нижчою вартістю.

Отже, митний орган протиправно здійснив коригування, безпідставно та вибірково, обираючи вартість за одиницю товару значно вищу, ніж зазначена в базах даних митниці.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900063/2 від 08 липня 2022 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900064/2 від 08 липня 2022 року.

Стягнути з Львівської митниці (ЄДРПОУ ВП 43971343, місцезнаходження ; 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» (81332, Львівська область, Мостиський район, с. Гостинцеве, вул. Львівська, 2, офіс 101, ЄДРПОУ 40557114) судовий збір у розмірі 1984,80 (одна тисяча дев`ятосот вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М. Брильовський