Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 17/19721.06.10 За позовом Приватного підприємства «Вест Лайн Дистриб`юшн» До відповідача Фізичної особи –підприємця Шаповал Вікторії Анатоліївни
Про стягнення 28438,40 грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники сторін:
Від позивача Приліпа М.М. (за дов.)
Від відповідача не з’явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство «Вест Лайн Дистриб`юшн»до фізичної особи –підприємця Шаповал Вікторії Анатоліївни про стягнення 28438,40 грн. за договором купівлі-продажу № 428-Т/09 від 07.05.2009 р., а саме: 22900,82 грн. основного боргу, 1094,82 грн. інфляційних збитків та трьох процентів річних у розмірі 274,81 грн., 1877,87 грн. пені та 2290,08 грн. штрафу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриманий товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 р. порушено провадження у справі № 17/197 та призначено розгляд останньої на 09.06.2010 р..
09.06.2010 р. відповідач до суду не з’явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2010 р. розгляд справи відкладено на 21.06.2010 р..
Відповідач у судове засідання 21.06.2010 р. вдруге не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
07.05.2009 р. між приватним підприємством «Вест Лайн Дистриб`юшн»(продавцем) та фізичною особою –підприємцем Шаповал Вікторією Анатолівною (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 428-Т/09 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.1) продавець зобов’язався продати покупцю тютюнову та іншу продукцію (товар), а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар.
Згідно з пунктом 4.4 Договору товар вважається прийнятим, коли він фактично переданий покупцеві та представниками сторін підписана видаткова накладна.
Ціна на товар та загальна вартість товару, що поставляється за цим Договором, встановлюється окремо на кожну партію товару за узгодженням сторін і вказується в накладних (пункт 5.1 Договору).
Відповідно до пункту 5.3 Договору оплата за отриманий товар проводиться покупцем з моменту передачі товару, незалежно від того реалізував покупець товар чи ні.
Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 22900,82 грн., що підтверджується товарно-транспортною видатковою накладною від 03.10.2009р. № 082182, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.
Статтями 11,509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 18.12.2009 р. вих. № 179-ВЛД/09, в якій вимагав сплатити боргу у розмірі 22900,82 грн. у семиденний строк. Як вбачається з поданих позивачем доказів, вказана вимога надіслана відповідачеві 21.12.2009 р., однак повернута поштовим відділенням, у зв’язку з закінченням терміну зберігання.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи порушення відповідачем умов Договору в частині строку оплати поставленого товару, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 22900,82 грн. заборгованості.
За умовами Договору відповідач повинен був здійснити оплату поставленого товару в момент поставки товару, тобто 03.10.2009 р., отже, з 04.10.2009 року відповідач вважається таким, що прострочив оплату поставленого товару.
Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційна складова становить 1094,82 грн., а три проценти річних –274,81 грн.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 7.2. Договору за несвоєчасне або неповну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів стягується штраф у розмірі 10% від суми боргу.
Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату товар понад 30 днів, з нього на підставі п. 7.2 Договору підлягає стягненню пеня в сумі 1877,87 грн. та штраф у розмірі 2290,08 грн. за розрахунком позивача.
Суд приймає розрахунок заборгованості, пені, штрафу, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Зокрема, з останнього підлягає стягненню 284,38 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи –підприємця Шаповал Вікторії Анатоліївни (03049, м. Київ, вул. Курська, 13, кв. 8, код 2813401829), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь приватного підприємства «Вест Лайн Дистриб`юшн»(02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 45, рахунок 26005012824287 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313, код 31356305) 22900,82 грн. боргу, 1877,87 грн. пені, 2290,82 грн. штрафу, 1094,82 грн. інфляційних витрат, 274,81 грн. трьох процентів річних, 284,38 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
СуддяО.Г. Удалова
Рішення підписано 22.07.2010 р.
Судове рішення № 10589237, Господарський суд м. Києва було прийнято 21.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/197. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: