Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
09 серпня 2022 рокуСправа № 921/142/22УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровець Я.Я.
за участю секретаря судового засідання Сиротюк К.В.
Розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГ-АНТ" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника Малого підприємства "Сяйво" (вх. №4095 від 29.06.2022)
у справі №921/142/22
за заявою боржника Малого підприємства "Сяйво" , вул. Грушевського, 15, м. Теребовля, Тернопільська область
про банкрутство
за участю учасників судового процесу:
від заявника: Стандрет О.С. - адвокат,
від боржника: Півторак В.М. адвокат,
арбітражний керуючий - Шимечко А.Я.
Учасникам судового процесу оголошено склад суду.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд", відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених статтями 35-37 Господарського процесуального кодексу України не надходило.
У судовому засіданні 09.08.2022 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Встановив:
18 березня 2022 року Мале підприємство "Сяйво" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2022, для розгляду справи визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою суду від 20.04.2022 заяву Малого підприємства "Сяйво" про відкриття провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду та підготовче засідання призначено на 05.05.2022.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05.05.2022 відкрито провадження у справі №921/142/22 про банкрутство Малого підприємства "Сяйво"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна Малого підприємства "Сяйво" арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича та призначено попереднє засідання на 23.06.2022.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 05.05.2022 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство - Малого підприємства "Сяйво".
Ухвалою суду від 23.06.2022 попереднє засідання відкладено на 06.07.2022 з підстав, викладених в ній.
29.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІГ-АНТ" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника Малого підприємства "Сяйво" в сумі 7 102,40 грн та 4 962,00 грн судового збору (вх. №4095).
Ухвалою суду від 29.06.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГ-АНТ" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника Малого підприємства "Сяйво" в сумі 7 102,40 грн та 4 962,00 грн судового збору (вх. №4095) у справі №921/142/22, до розгляду та призначено судове засідання на 06.07.2022.
Протокольною ухвалою від 06.07.2022 судове засідання відкладено на 09.08.2022.
Представник заявника в судове засідання 09.08.2022 з"явилася, підтримала заяву про визнання грошових вимог відносно боржника в повному обсязі.
Представник боржника в судове засідання 09.08.2022 з"явився, не заперечив щодо включення грошових вимог ТОВ "ГІГ-АНТ" до Реєстру вимог кредиторів.
Розпорядник майна Шимечко А.Я. в судове засідання 09.08.2022 з"явився, кредиторські грошові вимоги ТОВ "ГІГ-АНТ" визнав повністю у заявленій сумі, що підтверджується повідомленням про результати розгляду кредиторських грошових вимог (вх. №4542 від 15.07.2022) .
Розглянувши заяву про визнання кредиторських грошових вимог та матеріали справи, судом встановлено наступне:
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства) .
Частиною 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 05.05.2022 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство - Малого підприємства "Сяйво".
Так, 29.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІГ-АНТ" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника Малого підприємства "Сяйво" в сумі 7 102,40 грн та 4 962,00 грн судового збору (вх. №4095).
Судом встановлено, що заява ТОВ "ГІГ-АНТ" подана з пропуском встановленого законом строку.
Частиною 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).
У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Господарського кодексу України).
Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічне положення містить стаття 265 Господарського кодексу України (за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В свою чергу, згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Із заяви вбачається, що 18 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІГ - АНТ" (Постачальник) та Малим підприємством "Сяйво" (Покупець) укладено договір поставки №745, відповідно до умов якого, Постачальник зобов"язується передавати (поставляти) товар, а Покупець зобов"язується своєчасно прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах даного Договору ( п.1.1 Договору).
Згідно п. 7.1 Договору, Договір вступає в силу з моменту підписання і діє протягом 1 року. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 рік кожен, якщо жодна з Сторін не повідомить іншу сторону за 30 днів до закінчення кожного однорічного періоду дії цього Договору про намір припинити його дію. В частині зобов"язання Покупця щодо оплати товару цей Договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов"язань.
Вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.
Статтями 662, 663 Цивільного кодексу України визначено, що Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Кількість та вартість товару, визначається в накладній, яка є невід"ємною частиною цього Договору ( п.1.2 Договору).
Загальна вартість цього Договору визначається шляхом арифметичного додавання сум вартості кожної окремої партії товару, визначеної в товаросупровідних документах ( п.1.7 Договору).
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що товар відпускається Постачальником за вільно відпускними цінами, які зазначаються в накладних.
На виконання умов договору поставки Постачальник поставив, а Покупець прийняв товар (назва товару, кількість, ціна та загальна сума) зазначено у видатковій накладній №647 від 09.12.2021 на суму 7 102,40 грн, підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб
Факт відвантаження та отримання товару підтверджується товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв №647 від 09.12.2021.
У відповідності до вимог статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначає, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Видаткова накладна є двостороннім документом, яка підписується обома сторонами договору, скріплюється печаткою і повинна передбачати та конкретизувати основні умови поставки/передачі товару згідно договору.
За вказаних обставин, факт здійснення господарської операції, а саме продаж товару відповідачу, повинен підтверджуватися належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.
Отже, видаткова накладна є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам, зокрема, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних зобов`язань, та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Саме таким вимогам і відповідає видаткова накладна, яка засвідчує встановлений факт здійснення господарської операції.
Таким чином, отримання товару Покупцем стверджується підписом останнього та його представниками про отримання товару на видатковій накладній.
За таких обставин, у боржника виник обов"язок з проведення розрахунку за відпущений Постачальником товар.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (стаття 632 Цивільного кодексу України ).
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Вартість поставленого товару оплачується Покупцем протягом 21 календарних днів з дати його отримання. Оплата одержаного товару проводиться за готівку та в безготівковій формі ( п.3.2 Договору).
Отже, розрахуватися за товар, Покупець повинен відповідно до умов Договору, а саме п.3.2.
Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Враховуючи умови Договору, строк оплати боржником вартості товару є таким, що настав.
Підстави припинення зобов`язання передбачені ст.ст. 202 - 205 ГК України, ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Отже, боржник, як Покупець, неналежно виконав договірні зобов`язання в частині несвоєчасної оплати вартості за отриманий товар.
Так, ТОВ "ГІГ - АНТ" зверталося до боржника з претензією щодо сплати заборгованості у розмірі 7102,40 грн, яка залишена без відповіді та задоволення.
Враховуючи викладене, суд вважає підтвердженою належними доказами є заборгованість МП "Сяйво" перед ТОВ "ГІГ-АНТ" у розмірі 7102,40 грн.
Отже, станом на дату подання заяви з грошовими вимогами ТОВ "ГІГ-АНТ" відносно боржника МП "Сяйво" загальна сума заборгованості становить 7 102,40 грн.
Грошові вимоги, зазначені в заяві є повністю неоплаченими боржником, у зв`язку з фактичною неплатоспроможністю.
Боржник визнає наявну заборгованість.
Як свідчать надані докази, заявлені кредиторські грошові вимоги до боржника виникли до відкриття провадження у справі № 921/142/22 про банкрутство МП "Сяйво" (ухвала суду від 05.05.2022), а тому є конкурсними.
Також, розпорядником майна Шимечко А.Я. розглянуто кредиторські грошові вимоги, визнано вимоги повністю у заявленій сумі, що підтверджується повідомленням про результати розгляду кредиторських грошових вимог (вх. №4542 від 15.07.2022) .
Виходячи з вимог ст.ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.
Відповідно до вимог статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на обґрунтованість вимог вказаних у заяві, яка подана до суду відповідно приписам ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання ТОВ "ГІГ-АНТ" конкурсним кредитором, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, оскільки заява про визнання кредиторських вимог подана після спливу строку на її подання.
Статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено черговість задоволення вимог кредиторів, зокрема у першу чергу задовольняються - витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; у чертверту чергу задовольняються - вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.
Отже, враховуючи викладене, кредиторські грошові вимоги ТОВ "ГІГ-АНТ" відносно боржника МП "Сяйво" в сумі 7 102,40 грн є обґрунтованими, підлягають визнанню в повному обсязі та внесенню до Реєстру вимог кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства в наступній черговості: черговість задоволення грошових вимог кредитора в сумі 7 102,40 грн - четверта.
Таким чином, витрати на оплату судового збору в сумі 4962,00 грн сплачені платіжним дорученням №5668 від 27.06.2022 та зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки Господарського суду Тернопільської області, покладаються на боржника та відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (перша черга).
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 232, 234, 235 ГПК України, Господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГ-АНТ" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника Малого підприємства "Сяйво" (вх. №4095 від 29.06.2022) у справі №921/142/22, задовольнити.
2. Визнати кредиторські грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГ-АНТ" відносно боржника Малого підприємства "Сяйво" в сумі 7 102,40 грн та включити їх в Реєстр вимог кредиторів.
Черговість задоволення грошових вимог кредитора:
в сумі 4962,00 грн (судовий збір) перша,
в сумі 7 102, 40 грн (основна заборгованість) - четверта.
3. Копію ухвали надіслати:
Кредитору: ТОВ "ГІГ-АНТ", вул. Текстильна 24 а, м. Тернопіль.
Боржнику: МП "Сяйво" , вул. Грушевського, 15, м. Теребовля, Тернопільська область.
Арбітражному керуючому: Шимечку Андрію Ярославовичу, вул.Копичинецька, 124 Є, м. Чортків, Тернопільська область.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційні сторінці Господарського суду Тернопільської області - https://te.court.gov.ua/sud5022.
Ухвалу підписано "25" серпня 2022 року.
СуддяЯ.Я. Боровець
Судове рішення № 105890769, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 09.08.2022. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 921/142/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: